Рішення

від 07.07.2016 по справі 515/873/16-ц

ТАТАРБУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/873/16-ц

Провадження № 2/515/1256/16

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Семенюк Л.А.

при секретарі Унгурян Т.В.

позивачки ОСОБА_1

відповідача представника Нерушайської сільської

ради Татарбунарського району Одеської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари справу за позовом ОСОБА_1 до Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

03.06.2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, в якому просить визнати за нею право власності на комплекс (будинок рибака), посилаючись на слідуючі обставини.

20 жовтня 2012 року в с. Нерушай Татарбунарського району Одеської області помер її чоловік - ОСОБА_2. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті чоловіка є позивачка та двоє її дітей, однак останні відмовились від спадщини на її користь, про що є відповідні заяви у спадковій справі. Позивачка частково прийняла спадщину, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВТК №191416 від 25.07.2013 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, тобто вважається такою, що прийняла все спадкове майно.

Після смерті спадкодавця залишився також комплекс будівель та споруд №10 (в минулому «будинок рибака»), розташований на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, який належав чоловіку позивачки на підставі рішення Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.05.2005 року, яке набрало чинності 07.06.2005 року та зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.03.2006 року.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказаний спадковий об'єкт, позивачка позбавлена можливості у зв'язку з відсутністю адреси нежитлової будівлі та типу об'єкта у рішенні суду, яке є правовстановлюючим документом, та визначає вказану нерухомість як будинок рибака, хоча насправді є майновим комплексом. Вказані обставини позбавляють нотаріуса можливості зареєструвати його у Державному реєстрі прав власності, про що зазначено у відмові нотаріуса.

Отримавши відмову нотаріуса, позивачка звернулась до Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області із заявою про уточнення або присвоєння адреси та визначення типу об'єкту будинку рибака, після чого рішенням Нерушайської сільської ради №257-УІ від 22.05.2016 року об'єкту нерухомості, а саме будинку рибалки, присвоєно адресу: комплекс будівель та споруд №10 Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області. Після ухвалення вказаного вище рішення, Одеською філією державного підприємства «національні інформаційні системи» було внесено зміни до словників Державного реєстру речових права на нерухоме майно на території Нерушайської сільської ради, а саме адресу «будинок рибака» перейменовано на «комплекс будівель та споруд №10» та перенесено з території с. Нерушай на територію Нерушайської сільської ради.

Таким чином, у Державний реєстрі речових права на нерухоме майно внесено зміни, які надають можливість державному реєстратору зареєструвати спадковий об'єкт нерухомості у відповідності до чинного законодавства. Проте, на сьогоднішній день власник майна, який міг би звернутися до реєстратора для внесення відповідних змін, помер, а позивачка, як спадкоємець, таку заяву подати не може, оскільки це суперечить вимогам п.3 ч.1 ст. 2 ч.1 ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію речових права на нерухому майно та їх обтяжень»

Зазначені обставини стали причиною звернення позивачки до суду з вказаним позовом про визнання за нею права власності на спадковий будинок.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, але надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, повністю підтримуючи позовні вимоги (а.с.27)

Представник Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області в судове засідання не з'явився, направивши до суду заяву з проханням заслухати справу у його відсутність, не заперечуючи проти вимог позову (а.с.35).

Згідно з частиною 2 статті 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 197 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши позовну заяву та надані сторонами письмові докази в сукупності, суд, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить вимогам закону та не порушує законних прав і інтересів сторін та інших осіб, відповідно до частини 4 статті 174 ЦПК України, вважає можливим позов задовольнити, виходячи з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

При цьому, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії свідоцтва про смерть 1-ЖД №325625 ОСОБА_2 помер 20 жовтня 2012 року (а.с.6).

Як вбачається з копії свідоцтва про одруження І-ЖД № 392358 від 05.11.1978 року (а.с.7), 05.11.1978 року був укладений шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований у Лиманській сільській раді Татарбунарського району Одеської області, актовий запис №10, після реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище ОСОБА_2.

Рішенням Татарбунарського районного суду Одеської області від 06.05.2005 року (а.с.8), визнано за ОСОБА_2 право власності на будинок «Рибака», розташований на Струмківсько-Нерушайському водосховищі Татарбунарського району Одеської області. На підставі вищевказаного рішення суду, 15.03.2006 року за ОСОБА_2 зареєстровано на праві приватної власності нежитлова будівля «Будинок рибака», що слідує з копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.9).

З копії технічного паспорту на комплекс будівель та споруд №10, виготовленого 11.05.2016 року (а.с.10-14), на замовлення ОСОБА_1, вбачається, що вказана нерухомість знаходиться на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області з визначенням експлікації приміщень до плану будинку(а.с.12-13) та характеристикою на них (а.с.14) .

Із довідки МБТІ за №87 від 17.05.2016 року слідує, що вартість комплексу за адресою: Одеська область, Татарбунарський район, комплекс будівель та споруд №10 на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області складає 354625 грн.

Із витягу з рішення Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про присвоєння адреси об'єктам нерухомості, розташованим на території Нерушайської сільської ради (а.с.17) слідує, що об'єкту нерухомості, а саме Будинку рибалки, що належить ОСОБА_2, розташованому на території Нерушайської сільської ради за межами населеного пункту, присвоєно адресу: комплекс будівель та споруд №10 Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.

Із листа Одеської філії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» за вих. 1584/03-04/26/16 від 08.04.2016 року (а.с.18) вбачається, що до словників Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області внесено зміни, а саме: «Будинок рибака» перейменовано на «комплекс будівель та споруд №10» та перенесено з території с. Нерушай на територію Нерушайської сільської ради.

Із довідки №487 від 27.05.2016 року, виданої Нерушайською сільською радою Татарбунарського району Одеської області (а.с.23) вбачається, що згідно рішення Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області від 22.05.2015 року «Про присвоєння адреси об'єктам нерухомості розташованим на території Нерушайської сільської ради» об'єкт нерухомості, що належить ОСОБА_2 має адресу: Одеська область Татарбунарського район Нерушайська сільська рада ( за межами населеного пункту) №10. На даний час зазначена адреса не змінювалась.

Листом приватного нотаріуса ОСОБА_4 від 02.08.2013 року за №217/02-14 (а.с.19) підтверджується, що останнім відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, після смерті чоловіка ОСОБА_2 через відсутність адреси нежитлової будівлі та типу об'єкту, визначеного як будинок рибака, хоча насправді це є майновим комплексом.

Копією свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВТК №191416 від 25.07.2013 року (а.с.20) підтверджується, що ОСОБА_1, стала спадкоємцем земельної ділянки, площею 0,2500 гектара №4, що знаходиться в с. Лиман, вул. Мельнічна, Татарбунарського району Одеської області, яка належала померлому ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯИ №186159. Кадастровий номер земельної ділянки 5125082700:02:001:0078 (а.с.22) згідно реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності в Спадковому реєстрі від 25.07.2013 року (а.с.21).

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 21.06.2016 року (а.с.32) вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2, померлого 20.10.2012 року, приватним нотаріусом ОСОБА_4 відкрита спадкова справа за номером у спадковому реєстрі 54317167, зареєстрована у нотаріуса за №13/2013 від 29.03.2013 року; видані свідоцтва про право на спадщину: 25.07.2013 року за № у реєстрі 1760,; 25.07.2013 року за № у реєстрі 1764 та 1768; 26.07.2013 року за № у реєстрі 1783 та 1787 та 28.07.2013 року за № у реєстрі 1816 (а.с.33).

Відповідно до п.4.15 розділу 4 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, «видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, нотаріусом проводиться після подання до нотаріального контори правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві».

Таким чином, між сторонами виникли спадкові правовідносини, які неможливо вирішити в позасудовому порядку.

У відповідності до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою ст. 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" передбачено право на справедливий суд, зокрема кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, як передбачено ст.1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Так, у першу чергу, як передбачено ст.1261 ЦК України, право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину чи не прийняти її.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивачка є жінкою спадкодавця ОСОБА_2 (а.с.7) та, відповідно, спадкоємцем першої черги за законом після його смерті на комплекс будівель та споруд №10 (будинок рибака), який розташований на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту). Інші спадкоємці першої черги відмовились від прийняття спадку в установлений законом строк (а.с.34,34а). Через відсутність адреси спадкової нежитлової будівлі, оскільки тип об'єкту був визначений як будинок рибака, приватним нотаріусом ОСОБА_4 правомірно відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно (а.с.19), незважаючи на те, що вона частково прийняла спадщину (а.с.32,33).

У зв'язку з неможливістю нотаріуса зареєструвати об'єкт у Державному реєстрі права на спадкову нерухомість, при відсутності заперечень відповідача, з урахуванням роз'яснень абзацу 3 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», згідно яких у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження, суд вважає, що права останньої мають бути захищені шляхом визнання за ОСОБА_1, як спадкоємцем першої черги за законом, права власності на комплекс будівель та споруд №10 (раніше - будинок рибака), розташований на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту), що залишився після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого 20.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 15,16,1216,1217,1218,1261,1268 ЦК України, ст.ст.11, 58, 59, 60, 158, 197, 208, 209, 213, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області про визнання права власності на спадкове нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, /паспорт серії КЕ № 078800 виданий Татарбунарським РВ УМВС України в Одеській області 11.01.1996 року, ідентифікаційний номер - 2066218948/, як спадкоємцем першої черги за законом, право власності на комплекс будівель та споруд №10 (будинок рибака), розташований на території Нерушайської сільської ради Татарбунарського району Одеської області (за межами населеного пункту) , що залишився після смерті її чоловіка ОСОБА_2, померлого 20.10.2012 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів с дня отримання копії цього рішення.

Суддя Семенюк