Ухвала

від 07.07.2016 по справі 826/17515/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17515/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В. А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2016 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-транспортна компанія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-транспортна компанія" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2016, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом та просив визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оформленої актом від 10 червня 2015 року №742/26-53-22-04-21-39220997, визнати протиправними дії відповідача щодо складання акта від 10 червня 2015 року, визнати протиправними висновки відповідача, які викладені в акті по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2014 року; визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перенесенні терміну перевірки до дати відновлення та надання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оформленої актом від 10 червня 2015 року, зобов'язати відповідача вилучити з АІС "Податковий блок" та інших інформаційних баз органів доходів і зборів акт від 10 червня 2015 року, зобов'язати відповідача відновити в АІС "Податковий блок", та інших інформаційних базах органів доходів і зборів, показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з додатку на додану вартість, задекларованих ТОВ "Перша будівельно-транспортна компанія", які були змінені відповідачем на підставі акта від 10 червня 2015 року.

Позов мотивовано тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, були вчинені протиправні дії по проведенню виїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт, яким зафіксовані помилкові висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства України, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2016 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу від 26 травня 2015 року №872 згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Перша будівельно-транспортна компанія" (код ЄДРПОУ 39220997) по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2014 року.

За результатами перевірки складено відповідний акт від 10 червня 2015 року №742/26-53-22-04-21-39220997, в якому зазначено, що перевіркою встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій ТОВ "Перша будівельно-транспортна компанія" по взаємовідносинах з контрагентами - покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2014 року.

Вважаючи дії відповідача стосовно проведення перевірки неправомірними, складений по факту перевірки акт таким, що не відповідає вимогам закону протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

В статті 75 ПК України визначені види перевірок.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Як підставу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Перша будівельно-транспортна компанія" відповідач визначив підпункт 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

ДПІ у Дніпровському районі зверталась до позивача із запитами про надання інформації та її документального підтвердження від 29 січня 2015 року №2075/10/26-53-15-01-11, від 04 лютого 2015 року №2472/10/26-53-22-05-11 та від 25 травня 2015 року №11925/10/26-53-22-05-11, які отримувались уповноваженою особою ТОВ "Перша будівельно-транспортна компанія".

ТОВ "Перша будівельно-транспортна компанія" не надало пояснень та їх документального підтвердження на запити контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, що є підставою для проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до норм чинного законодавства, податковий орган має право звернутися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації та її документального підтвердження у випадку якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансового тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та платники податку зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті та її документальне підтвердження податковому органу.

Так, згідно позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.» до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька, третя особа: ДПА в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно правомірності дій податкового органу щодо проведення виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Перша будівельно-транспортна компанія" (код ЄДРПОУ 39220997) по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 серпня 2014 року по 30 листопада 2014 року.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим законодавством не встановлено безумовного обов'язку податкового органу переносити терміни проведення перевірки, а встановлення факту подальшої неможливості проведення перевірки є прерогативою посадових осіб контролюючого органу, які проводять перевірку, щодо у межах спору виявлено не було.

Відтак, позовні вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у перенесенні терміну перевірки до дати відновлення та надання документів для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Що стосується вимог про визнання дій протиправними щодо висновків спірного акту перевірки, то слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилом пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Верховний Суд України уже висловлював свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 ПК. Зокрема, у постанові від 9 грудня 2014 року (справа № 21-511а14) цей суд зазначив, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, наведені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Внесення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до АІС інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки з фіксацією її результатів в акті, є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Тобто, податковий орган оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Вказане в сукупності свідчить про те, що висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб'єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника, а отже, не порушують його права та законні інтереси.

Належним способом захисту порушених прав у даному випадку буде оскарження позивачем винесеного податкового повідомлення рішення за наслідками перевірки.

За змістом ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Керуючись ст.ст. 8, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-транспортна компанія" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельно-транспортна компанія" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.04.2016- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 12.07.2016.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.