Постанова

від 06.07.2016 по справі 910/3892/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2016 р. Справа№ 910/3892/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Коршун Н.М.

Сітайло Л.Г.

секретар: Горбунова М.Є.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився;

від відповідача-4: Низенко В.О., Клюка В.Ф.;

від прокуратури міста Києва: Вацьківська І.В.;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області

на ухвалу Господарського суду міста Києва

від 10.03.2016р.

про повернення позовної заяви

у справі №910/3892/16 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Заступника прокурора Хмельницької області

до 1) Хмельницької обласної ради

2) Хмельницької міської ради

3) Хмельницького спеціалізованого ліцей-інтернату

поглибленої підготовки в галузі науки

4) Приватної фірми "Діта"

про визнання недійсними рішень

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2016р. №910/3892/16 позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.03.2016р. у справі №910/3892/16 та передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті спору.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст. ст. 56, 58, 63 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до безпідставного повернення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016р. (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Алданова С.О., Сітайло Л.Г.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.06.2016р.

06.06.2016р. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів у зв'язку з перебуванням судді Київського апеляційного господарського суду Алданової С.О. на лікарняному з 06.06.2016р., для розгляду справи №910/3892/16 було визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Коршун Н.М., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2016р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів: Коршун Н.М., Сітайло Л.Г. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.06.2016р.

06.06.2016р. від Заступника прокурора Хмельницької області (апелянта) на електронну пошту Київського апеляційного господарського суду надійшли:

- лист, в якому було зазначено про неможливість надати до суду у визначений ухвалою строк (до 07.06.2016) оригінал позовної заяви, оскільки на адресу прокуратури Хмельницької області ухвала від 24.05.2016р. надійшла лише 03.06.2016р., що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції;

- лист, в якому було зазначено про те, що на виконання п.3 ухвали Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016 року у справі №910/3892/16 на адресу суду направлено оригінал позовної заяви із доданими до неї документами.

07.06.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-4 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначав про безпідставність доводів апеляційної скарги позивача та просив суд залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.03.2016р. у справі №910/3892/16 без змін.

В судове засідання 07.06.2016р. з'явилися лише представники прокуратури міста Києва та відповідача-4. Представники прокуратури Хмельницької області, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 07.06.2016р. представник прокуратури міста Києва подав клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст. ст. 69, 102 Господарського процесуального кодексу України.

Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2016р., на підставі ст. ст. 69, 77, 102 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 06.07.2016р.

09.06.2016р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли витребувані судом документи, а саме оригінал позовної заяви, повернутої ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2016р. у справі №910/3892/16, з доданими до неї документами.

В судовому засіданні 06.07.2016р. представник прокуратури міста Києва підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.03.2016р. у справі №910/3892/16 та передати справу до суду першої інстанції для розгляду по суті спору.

В судовому засіданні 06.07.2016р. представники відповідача-4 заперечували проти апеляційної скарги з підстав, наведених у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просили суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін, як таку, що була винесена з дотриманням норм процесуального права.

Представники позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою, зважаючи на обмеженість строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, а також приймаючи до уваги наявні у справі докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представників позивача, відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 06.07.2016р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури міста Києва та відповідача-4, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Заступник прокурора Хмельницької області (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Хмельницької обласної ради (далі - відповідач-1), Хмельницької міської ради (далі - відповідач-2), Хмельницького спеціалізованого ліцей-інтернату поглибленої підготовки в галузі науки (далі - відповідач-3) та Приватної фірми "Діта" (далі - відповідач-4) про визнання недійсними:

- рішення відповідача-1 від 26.09.2012р. №23-13/2012 та укладеного на його підставі договору №173-3 від 12.11.2013р. про організацію спорудження багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Озерна, 14;

- п.2 рішення відповідача-2 №52 від 12.11.2014р. та укладеного на його підставі договору суперфіцію частини земельної ділянки за вищевказаною адресою від 27.11.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2016р. вказану позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. При цьому суд зазначив, що в поданій позовній заяві порушено правила об'єднання позовних вимог, а саме: позивач в одній позовній заяві об'єднав кілька вимог до кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній ухвалі, вважає його необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Наслідки порушення вимог ст. 58 Господарського процесуального кодексу України передбачені в п.5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Отже, передумовою об'єднання позовних вимог є пов'язаність останніх між собою підставами виникнення або поданими доказами. У разі, якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (аналогічна правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р.).

Як уже зазначалося вище, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсними:

- рішення відповідача-1 від 26.09.2012р. №23-13/2012 та укладеного на його підставі договору №173-3 від 12.11.2013р. про організацію спорудження багатоповерхового житлового будинку за адресою: м. Хмельницький, вул. Озерна, 14;

- п.2 рішення відповідача-2 №52 від 12.11.2014р. та укладеного на його підставі договору суперфіцію частини земельної ділянки за вищевказаною адресою від 27.11.2014р.

При прийнятті оскаржуваної ухвали поза увагою місцевого господарського суду залишилося те, що рішення відповідача-1 і відповідача-2, а також укладені на підставі цих рішень договори, які просить визнати недійсними позивач, стосуються єдиного предмету, а саме: використання частини земельної ділянки у м. Хмельницький по вул. Озерній, 14. Сама земельна ділянка належить на праві постійного користування відповідачу-3.

З позовної заяви вбачається, що усі вимоги позивача пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту законних інтересів держави, а саме: вимогою про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування та укладених на їх підставі договорів з метою повернення земельної ділянки, яка незаконно використовується відповідачем-4, постійному користувачу, тобто відповідачу-3.

Сумісний розгляд вимог позивача не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, а також не зможе суттєво утруднити вирішення спору, оскільки заявлені позивачем вимоги пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, а тому відповідно до ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України можуть бути об'єднані в одній позовній заяві.

Підсумовуючи вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному випадку місцевим господарським судом було невірно застосовано п.5 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, внаслідок чого неправомірно повернуто без розгляду позовну заяву заступника прокурора Хмельницької області.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, що в свою чергу свідчить про невірне застосування місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті ухвали №910/3892/16 від 10.03.2016р.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до положень ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 10.03.2016р. - скасуванню, з направленням справи №910/3892/16 на розгляд Господарського суду міста Києва.

Відносно витрат позивача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Як уже зазначалось вище, у справі №910/3892/16 судом апеляційної інстанції було переглянуто та скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, тому розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, повинен здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (аналогічна правова позиція викладена в п.4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами та доповненнями)).

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 63, 75, 77, 86, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва №910/3892/16 від 10.03.2016р. скасувати, а справу №910/3892/16 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Матеріали справи №910/3892/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді Н.М. Коршун

Л.Г. Сітайло