Справа № 324/2531/15-ц
Провадження № 2/324/81/2016
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2016 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кацаренко І.О.
при секретарі Пилипенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
10 грудня 2015 року позивач звернулася до суду з позовом, який уточнила в подальшому, зазначаючи в обґрунтування своїх позовних вимог наступне.
Вона є дочкою ОСОБА_4, яка померла 21 лютого 2014 року. Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 4,4482 га, яка розташована на території Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області (далі за текстом - сільська рада). Право ОСОБА_4 на належну їй земельну ділянку підтверджувалося державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗП №062122, виданим 14 листопада 2006 року.
Після смерті батька спадкоємцями першої черги за законом є вона, позивач, і її рідні брати ОСОБА_2 і ОСОБА_5, які спадщину після смерті матері фактично не прийняли і не заявили у передбачений законом строк про бажання отримати свідоцтва про право на спадщину за законом.
Вона ж, позивач, 16 жовтня 2015 року звернулася до Оріхівської державної нотаріальної контори Запорізької області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, проте в видачі їй зазначеного свідоцтва нотаріусом було відмовлено у зв'язку з тим, що у неї, ОСОБА_1, відсутній державний акт про право на земельну ділянку на ім'я спадкодавці ОСОБА_4, у зв'язку з чим нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 жовтня 2015 року і роз'яснив її право звернутися до суду з відповідним позовом.
У зв'язку з тим, що вона не має можливості надати в нотаріальну контору оригінал правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку у зв'язку з його втратою, просить постановити судове рішення, яким визнати за нею право власності на земельну ділянку, яка належить її померлій матері ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом.
Позивач у судовому засіданні 12 лютого 2016 року свої уточнені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Своєю заявою від 30 березня 2016 року позивач просить суд завершити розгляд справи в її відсутність (а.с.78).
Представник відповідача ОСОБА_6 у судовому засіданні 12 лютого 2016 року не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивача. При цьому пояснила суду, що 17 квітня 2003 року мати позивача ОСОБА_4 посвідчила в Інженерненській сільраді заповіт, яким заповіла все належне їй майно своїм онукам ОСОБА_7 і ОСОБА_3.
Своєю заявою від 19 лютого 2016 представник відповідача просить завершити розгляд справи в її відсутність (а.с.75).
Третя особа ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи в суді (а.с.77), надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність. Не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки він не приймав спадщину за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_4. Крім того, третя особа ОСОБА_2 надав суду копію свідоцтва про смерть 18 липня 2013 року свого сина ОСОБА_7 і повідомив суд, що його син не прийняв спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 (а.с.79,81).
Третя особа ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про явку до суду (а.с.76), надала суду письмову заяву, в якій справу просить розглянути за її відсутність. При цьому суду повідомила, що вона не прийняла спадщину за заповітом своєї бабусі ОСОБА_4 від 17 квітня 2003 року і не має наміру цього робити (а.с.82).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглядається судом без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вислухав у судовому засіданні позивача і представника відповідача, беручи до уваги міркування третіх осіб щодо заявленого позову, дослідивши письмові докази по справі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що 21 лютого 2014 року у с.Роботине Токмацького району Запорізької області померла ОСОБА_4, яка є матір'ю позивача у справі, що встановлено судом на підставі свідоцтва про народження позивача на а.с.7 і витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища на а.с.9.
На підставі довідки №5446 від 21 грудня 2015 року на а.с.23 судом встановлено, що ОСОБА_4 разом зі своєю дочкою ОСОБА_1 була зареєстрована з 28 листопада 2006 року по день смерті в м.Оріхів Запорізької області, вул.Дімітрова,91.
З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №062122, виданого головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області 14 листопада 2006 року, а також витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 17 листопада 2015 року судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя належала земельна ділянка площею 4,4482 га, яка розташована на території Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.15,24).
Позивач оголошенням у друкованому засобі масової інформації - випуску газети №53 (12072) «Пологівські вісті» від 31 грудня 2015 року повідомила про втрату оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП №062122 на ім'я ОСОБА_4 (а.с.33-34).
Судом також встановлено, що завідувач Оріхівської державної нотаріальної контори своєю постановою від 16 жовтня 2015 року №1396/02-31 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 21 лютого 2014 року ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що спадкоємицею правовстановлюючий документ на земельну ділянку, яка розташована на території Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, не був наданий, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (ас.14).
З копії заповіту на а.с.60 судом встановлено, що ОСОБА_4 17 квітня 2003 року заповіла все належне їй на день смерті майно, з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, ОСОБА_7 і ОСОБА_3.
З матеріалів спадкової справи судом встановлено, що ОСОБА_1 своєчасно звернулася до державної нотаріальної контори з заявою при прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї матері ОСОБА_4, інші спадкоємці за законом або за заповітом до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини за законом або за заповітом після смерті ОСОБА_4 не зверталися (а.с.46-61).
Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.
Відповідно до ст.1261 ЦК України спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого законом строку він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до положення ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених Законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Суд, проаналізувавши добуті докази і дав їм оцінку в сукупності, приходить до висновку, що в судовому засіданні підтвердився факт наявності спадкового майна у вигляді земельної ділянки, яка залишилася після смерті ОСОБА_4, факт відсутності правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку, а також факт прийняття спадщини позивачем, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем, шляхом її звернення до держнотконтори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її матері і факт відмови державним нотаріусом в видачі цього свідоцтва з-за ненадання спадкоємицею правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку. Також суд приходить до висновку, що в судовому засіданні згідно даних спадкової справи до майна померлої ОСОБА_4 і заяв третіх осіб до суду знайшов своє підтвердження факт неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст.1223 ЦК України приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст.10,57-66,197 ч.2,209,212-215 ЦПК України, ст.ст.328,1217-1218,1223,1245,1258,1261,1268 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати в порядку спадкування за законом право власності ОСОБА_1 після смерті її матері ОСОБА_4, померлої 21 лютого 2014 року, на земельну ділянку кадастровий номер 2324281900:07:007:0060 площею 4,4482 га ріллі, яка розташована на території Інженерненської сільської ради Пологівського району Запорізької області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЗП №062122, виданого головою Пологівської районної державної адміністрації Запорізької області 14 листопада 2006 року.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Суд | Пологівський районний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2016 |
Оприлюднено | 15.07.2016 |
Номер документу | 58912640 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Пологівський районний суд Запорізької області
Кацаренко І. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні