Ухвала

від 02.06.2016 по справі 761/17180/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/17180/15-ц

Провадження № 4-с/761/131/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Волошина В.О.

при секретарі: Анісковець Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві Власюк Світлани Віталіївни, -

в с т а н о в и в :

В червні 2015р. заявник ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві Власюк С.В. (далі по тексту - державний виконавець), в якій просив суд: визнати дії та бездіяльність державного виконавця під час проведення виконавчих дій при винесенні постанов від 03 листопада 2014р. у виконавчому провадженні № 40967533, відкритому 28 листопада 2013р., про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження протиправними у зв'язку з невжиттям своєчасних заходів у відповідності до ч. 5 ст. 8, ч. 1, п.п. 3, 6, 8, 11, 12, 13, 16, 18 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 57, ст. 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження», п. 11 ч. 2 ст. 234, ст. 378, ст. 373 ЦПК України, п. 6 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п.п. 5.1-5.2, 6.1 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999р. № 74/5, Постанови КМУ від 22 вересня 1999 р. № 1744 «Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери» та п. 4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», проведеними з порушенням ч. 2 ст. 19, ст. 55 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 14 ЦПК України та такими, що порушили права та інтереси ОСОБА_1, як стягувача, в частині можливості своєчасно і в повному обсязі отримати середній заробіток за час затримки розрахунку та унеможливили своєчасне виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі № 2610/21675/2012 від 03 квітня 2013р. про стягнення з ТОВ «Геопасифік» (код ЄДРПОУ 32850995) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 388195,68 грн., індексації в розмірі 11127,73 грн., моральної шкоди в розмірі 3000,0 грн.; зобов'язати державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Юркевич К.А., керуючись п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», звернутись до державного реєстратора за місцем реєстрації ТОВ «Геопасифік» (код ЄДРПОУ 32850995) з вимогою отримати Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з метою з'ясування щодо проведених реєстраційних дій відносно товариства з моменту відкриття підприємства по даний час; зобов'язати державного виконавця накласти арешт на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, що належать ТОВ «Геопасифік» (код ЄДРПОУ 32850995) у фінансових установах та провести виконавче провадження згідно вимог встановленими Постановою КМУ від 22 вересня 1999р. № 1744 «Про затвердження порядку накладення арешту на цінні папери», Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом МЮУ від 15 грудня 1999р. № 74/5; судові витрати ОСОБА_1, що пов'язані з явкою до суду покласти на ВДвС Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві.

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що на виконанні у ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження № 44091233, відкрите 28 листопада 2013р., за виконавчим листом № 2610/21675/2012, виданим 06 листопада 2013р. Шевченківським районним судом м. Києва у цивільній справі № 2610/21675/2012 про стягнення з ТОВ «Геопасифік» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 388195,68 грн., індексації в розмірі 11127,73 грн., моральної шкоди в розмірі 3000,0 грн.

28 листопада 2013р. державний виконавець у виконавчому провадженні №40967533 винесла постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документа заявникові на підставі п. 4) ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема, пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2014р. у справі № 761/900/14-ц вказану вище постанову визнано протиправною та скасовано.

03 листопада 2014р. державним виконавцем винесено постанови у виконавчому провадженні № 40967533, відкритому 28 листопада 2013р., про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження.

На думку заявника, дії та бездіяльність державного виконавця є протиправними та порушують його права та охоронювані законом інтереси, а тому заявник звернувся до суду із даною скаргою

Учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи оповіщались в установленому законом порядку, поважність причин неявки суду повідомлено не було, при цьому, їх неявка не є перешкодою для розгляду поданої скарги.

Враховуючи швидкоплинність процесу із розгляду даної категорії справ, а також положення ст. 386 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд даної скарги за відсутності нез'явившихся осіб.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, 06 листопада 2013р. Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист у справі № 2610/21675/2012, за яким стягнуто з ТОВ «Геопасифік» на користь ОСОБА_1 середній заробіток в сумі 388195,68 грн., індексацію в розмірі 11127,73 грн., моральну шкоду в розмірі 3000,0 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 червня 2014р. у справі № 761/900/14-ц постанову Головного державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві Бережної О.О. від 28 листопада 2013р. про відмову у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документа заявникові на підставі п. 4) ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні № 40967533 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2610/1675/2012 від 6 листопада 2013р. на виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 3 квітня 2013р. у цивільній справі № 2610/21675/2012 про стягнення з ТОВ «Геопасифік» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 388195,68 грн., індексації в розмірі 11127,73 грн., моральної шкоди в розмірі 3000,0 грн. визнано протиправною у зв'язку з невідповідністю її вимогам ч.ч. 1, 8 ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження», винесеною у порушення ч.ч. 4, 6 ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» та скасовано.

З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця від 03 листопада 2014р. у виконавчому провадженні № 40967533 арештовано все майно боржника ТОВ «Геопасифік» у межах суми звернення стягнення 402323,41 грн., а також заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яка належить боржнику в межах вказаної суми боргу.

Крім того, постановою державного виконавця від 03 листопада 2014р. у виконавчому провадженні № 40967533 арештовано кошти, що містяться на рахунках №№ НОМЕР_2, НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) та належать боржнику ТОВ «Геопасифік» у межах суми 402323,41 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Згідно ч. 4 цієї ж статті, у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 5 цієї ж статті копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Враховуючи зазначені та встановлені судом обставини, постанови державного виконавця від 03 листопада 2014р. у виконавчому провадженні № 40967533 про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, а також про арешт коштів боржника є протиправними у зв'язку з невжиттям своєчасних заходів у відповідності до ч. 5 ст. 8, ч. 1, п.п. 3, 6, 8, 11, 12, 13, 16, 18 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 57, ст. 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження», п. 11 ч. 2 ст. 234, ст. 378, ст. 373 ЦПК України, п. 6 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п.п. 5.1-5.2, 6.1 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999р. № 74/5, Постанови КМУ від 22 вересня 1999 р. № 1744 «Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери» та п. 4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», проведеними з порушенням ч. 2 ст. 19, ст. 55 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 14 ЦПК України та такими, що порушили права та інтереси ОСОБА_1, як стягувача, в частині можливості своєчасно і в повному обсязі отримати середній заробіток за час затримки розрахунку та унеможливили своєчасне виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі № 2610/21675/2012 від 03 квітня 2013р. про стягнення з ТОВ «Геопасифік» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 388195,68 грн., індексації в розмірі 11127,73 грн., моральної шкоди в розмірі 3000,0 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження, тобто сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу; примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті передбачено, що відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення права та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Водночас, суд не знаходить правових підстав для задоволення скарги заявника в іншій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 ЦПК України).

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази звернення заявника до державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві Юркевич К.А. щодо здійснення запиту останнім до державного реєстратора за місцем реєстрації ТОВ «Геопасифік» щодо проведених реєстраційних дій відносно товариства, а також беручи до уваги те, що виконавче провадження № 40967533 перебуває у провадженні ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної вимоги заявника.

Крім того, суд не знаходить правових підстав для задоволення скарги в частині зобов'язання державного виконавця накласти арешт на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, що належать ТОВ «Геопасифік» у фінансових установах та провести виконавче провадження згідно вимог встановленими Постановою КМУ від 22 вересня 1999р. № 1744 «Про затвердження порядку накладення арешту на цінні папери», Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої наказом МЮУ від 15 грудня 1999р. № 74/5, оскільки суду не надано доказів наявності рахунків в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, що належать ТОВ «Геопасифік» у фінансових установах.

Крім того, ст. 388 ЦПК України передбачено розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 85 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Згідно ч. 2 ст. 85 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з викладеного, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не працює, у судові засідання не з'являвся, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення заявлених ним судових витрат.

Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 6, 11, 17 Закон України «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 14, 57, 59, 60, 209, 210, 293, 294, 383-387 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції в м. Києві Власюк Світлани Віталіївни - задовольнити частково.

Визнати дії та бездіяльність старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві Власюк Світлани Віталіївни під час проведення виконавчих дій при винесенні постанов від 03 листопада 2014р. у виконавчому провадженні № 40967533, відкритому 28 листопада 2013р., про арешт коштів боржника, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження протиправними у зв'язку з невжиттям своєчасних заходів у відповідності до ч. 5 ст. 8, ч. 1, п.п. 3, 6, 8, 11, 12, 13, 16, 18 ч. 2 ст. 11, ч.ч. 1, 2 ст. 57, ст. 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження», п. 11 ч. 2 ст. 234, ст. 378, ст. 373 ЦПК України, п. 6 ч. 1 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», п.п. 5.1-5.2, 6.1 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999р. № 74/5, Постанови КМУ від 22 вересня 1999 р. № 1744 «Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери» та п. 4 ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», проведеними з порушенням ч. 2 ст. 19, ст. 55 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про державну виконавчу службу», ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 14 ЦПК України та такими, що порушили права та інтереси ОСОБА_1, як стягувача, в частині можливості своєчасно і в повному обсязі отримати середній заробіток за час затримки розрахунку та унеможливили своєчасне виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва у цивільній справі № 2610/21675/2012 від 03 квітня 2013р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Геопасифік» (код ЄДРПОУ 32850995) на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 388195,68 /триста вісімдесят вісім тисяч сто дев'яносто п'ять/ грн. 68 коп., індексації в розмірі 11127 /одинадцять тисяч сто двадцять сім/ грн. 73коп., моральної шкоди в розмірі 3000,0 /три тисячі/ грн.

В решті скарги відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: