Постанова

від 12.07.2016 по справі 805/4702/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 року справа № 805/4702/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Томах О.О.,

з участю представника позивача Нещерета О.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі №805/4702/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор Енд Віктор Ко ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віктор Енд Віктор Ко ЛТД» (далі - ТОВ «Віктор Енд Віктор Ко ЛТД») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - ДПІ у м.Краматорську), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Краматорську (ЄДРПОУ 38696004) №0000172202/3635 від 5 жовтня 2015 року (т.1 а.с. 4-11).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року позов ТОВ «Віктор Енд Віктор Ко ЛТД» до ДПІ у м. Краматорську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено повністю, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області №0000172202/3636 від 05 жовтня 2015 року (т.2 а. с. 179-181).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом норм матеріального права, у зв'язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вважав, що позивачем згідно п.п.139.19 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України належними первинними бухгалтерськими документами не підтверджені витрати (т.2 а. с. 186-187).

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи їх неспроможними та просив відмовити в задоволенні скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Представники відповідача брали участь в суді апеляційної інстанції 14.06.2016, в це судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомили.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх за матеріалами справи і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ТОВ «Віктор Енд Віктор Ко ЛТД» (код ЄДРПОУ 20341364), зареєстрований в якості юридичної особи, є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку у відповідача (т.1 а. с. 12-15).

ДПІ у м.Краматорську проведено документальну планову перевірку ТОВ «Віктор Енд Віктор Ко ЛТД» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, з питань дотримання вимог законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2014 . За результатами цієї перевірки складено акт № 50/05-15-22-02-20341364 від 17.09.2015 року (т.1 а. с.161-170).

У висновку акту перевірки зазначені наступні порушення норм податкового законодавства ТОВ «Віктор Енд Віктор Ко ЛТД» :

- п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток підприємства, який підлягає сплаті до бюджету у сумі 1788857 грн., у тому числі за 2014 рік у сумі 1788857 грн.;

- п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за січень 2014 року у сумі 23613 грн.;

- п. 2.11 глави 2, пункту 3.1 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р., а саме: відсутні документи, що підтверджують факти витрачання коштів під час відряджень на загальну суму 23656,00 грн.;

- ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині несвоєчасно отриманої валютної виручки при виконанні експортного контракту №08/05/13-01 від 08.05.2013 року, укладеного з нерезидентом Sabiedriba ar ierobezotu atbildibu "OMIKRON GROUP" (Latvia) у сумі 658018,80 дол. США з затримкою 19 днів з 19.09.2014р. по 07.10.2014р.

- п.1 ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 року, п.2 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» в частині порушення порядку декларування валютних цінностей станом на 01.10.2014 р.;

- п. 51.1 ст.51, п.70.16 ст. 70, пп. «б» пункту 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України: до податкових розрахунків суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за формою № 1-ДФ за 1 квартал 2014 року не включені відомості про виплачену ФОП ОСОБА_4 поворотну фінансову допомогу, за 4 квартал 2014 року включено недостовірні відомості про нараховані та виплачені доходи ФОП ОСОБА_4 (НОМЕР_1);

- п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України: ТОВ «Віктор Енд Віктор Ко ЛТД» не утриманий та не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб з суми додаткового блага, виплаченого працівнику підприємства ОСОБА_5 у вигляді відшкодування витрат (на проживання) без підтверджуючих документів, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за листопад 2014 року в сумі 4813, 58 грн. (т.1 а. с. 169).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що податковий орган дійшов висновку про те, що в реальному часі та просторі господарські операції між позивачем та його контрагентом - ФОП ОСОБА_4 є неможливим, що свідчить про відсутність фактичного здійснення цим контрагентом позивача робіт по демонтажу барж за період з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року ( т.1 а. с. 168).

На підставі висновків акту перевірки, а саме, у зв'язку з порушенням позивачем п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2015 №0000172202/3636, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2236071,25 грн., у тому числі за основним платежем на суму 1788857 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 447214,25 грн. (т.1 а. с. 178).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Спірним у справі є правомірність вищезазначеного спірного податкового повідомлення-рішення відповідача від 05.10.2015 №0000172202/3636, яке прийняте податковим органом саме за порушення позивачем ФОП ОСОБА_4 п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ( далі ПК України).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач при здійсненні владних управлінських функцій скористався наданими державою дискреційними функціями і за результатами перевірки господарських операцій, які здійснені позивачем з його контрагентом ФОП ОСОБА_4 в період з 01.01.2014 року до 31.12.2014 року прийняв спірне податкове повідомлення-рішення 05.10.2015 року за порушення, яке було передбачене п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в редакцій чинній до 31.12.2014 року.

Статтею 139 ПК України (в редакції, яка діяла до 31.12.2014 року) встановлювалися витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, а положеннями п.п.139.1.9 п.139.1 цієї статті було передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

З 01.01.2015 року редакція цієї статті змінилася і на час прийняття спірного податкового повідомлення рішення найменування ст.139 ПК України викладено в наступній редакції: «Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень)». Положеннями пункту 139.1 цієї статті передбачено забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх витрат) і цей підпункт включає в себе тільки два підпункти: 139.1.1 та 139.1.2, якими встановлені випадки збільшення та зменшення фінансового результату до оподаткування.

Тобто норми податкового законодавства, яку відповідач при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення визначив як допущене позивачем порушення податкового законодавства, станом на час проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення не існувало. Ця норма була чинною на час здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентом за період 01.01.2014 до 31.12.2014, що доводить безпідставність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Податковий орган, здійснюючи владні управлінські (дискреційні) функції відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, визначив, що позивач допустив порушення, встановлене нормою закону, яка була нечинною на дату прийняття спірного рішення, що унеможливлює дослідження судом обставин справи щодо наявності або відсутності підтвердження здійснення господарських операцій позивачем, не підтвердження здійснення яких в реальному часі за твердженням відповідача було підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Слід зазначити, що податковий орган наділений державою обов'язками, а не правами, та повноваженнями на виконання цих обов'язків у відповідності з положеннями ст.19 Конституції.

На адміністративний суд покладено обов'язок захисту прав фізичних осіб, юридичних осіб від протиправних дій ( бездіяльності, рішень) державних органів.

Суд, не може здійснювати повноваження суб'єкта владних повноважень, а саме, вчиняти дискреційні дії, якими наділений суб'єкт владних повноважень - податковий орган, тобто не може усунути помилку, допущену податковим органом в спірному податковому повідомленні-рішенні, в даному випадку, встановити та зазначати яку саме чинну норму податкового законодавства порушив позивач за обставинами, викладеними в акті перевірки.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини суд перевіряє протиправність дій (бездіяльності, рішень) суб'єкта владних повноважень на час вчинення ним спірних дій (бездіяльності, рішення), і не можуть бути об'єктом дослідження суду обставини, які не були враховані суб'эктом владних повноважень на час вчинення ними спірних дій (рішення).

Отже, при вирішенні спірних правовідносин суд апеляційної інстанції встановив, що норма податкового закону, яку покладено в основу порушення, на час прийняття спірного повідомлення-рішення не діяла, а тому саме за відсутності складу порушення, визначеного п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України, в редакцій чинній до 31.12.2014 року, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, вірно вирішив справу за суттю вимог, але безпідставно досліджував господарські операції між позивачем та його контрагентом за період з 01.01.2014 до 31.12.2014, оскільки норми закону, за порушення якої податковим органом прийнято спірне повідомлення-рішення з огляду на відсутність належного підтвердження суб'єктом господарювання реального здійснення господарських операцій за цей період, не існувало, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині обґрунтування мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови.

Постанову в повному обсязі складено 13 липня 2016 року.

Керуючись ст.195 ч.1, ст.196, ст.198 ч.1 п.2, ст.201 ч.1 п.1, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі №805/4702/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віктор Енд Віктор Ко ЛТД» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення змінити в частині обґрунтування мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови.

В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

Р.Ф.Ханова