Ухвала

від 05.07.2016 по справі 478/2069/14-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 478/2069/14-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Сябренко І.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області про визнання дій протиправними, стягнення не донарахованої та не виплаченої наукової пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області щодо нарахування пенсії, як науковому працівнику, згідно рішення суду, з червня 2011 року в розмірі 2184,6 грн. щомісячно; скасувати розпорядження відповідача від 17.07.2014р. №113923 та нарахувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та позовних вимог.

Постановою від 20 листопада 2014 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, Казанківський районний суд Миколаївської області відмовив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області про визнання неправомірними дій щодо нарахування пенсії, як науковому працівнику, згідно рішення суду з червня 2011 року в розмірі 2184,6 грн., стягнення не донарахованої та не виплаченої пенсії з червня 2011 року по жовтень 2014 року включно в розмірі 49 033 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржена постанова не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді обставин справи в їх сукупності.

Зокрема, апелянт зазначає, що, при розрахунку розміру наукової пенсії, пенсійний орган, з невідомих позивачу причин, врахував заробітну плату за період 60 календарних місяців роботи починаючи з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року, та за весь період з 01.01.2001 року по 31.03.2011 року. При цьому, в розпорядженні пенсійного органу є довідки про нараховану позивачу заробітну плату за весь період страхового стажу, достовірність відомостей яких перевірені відповідачем, про що складені відповідні акти №20 від 05.11.2013р. та №10 від 21.01.2014р., якими підтверджений розмір заробітної плати за 1991 - 2011 роки.

Апелянт вважає, що відповідач мав врахувати заробітну плату за період - 60 календарних місяців роботи з січня 1991 року по грудень 1995 року включно та за весь період наукового стажу починаючи з січня 2001 року по грудень 2011 року, у зв'язку з чим коефіцієнт заробітної плати після оптимізації та індивідуальний коефіцієнт дозволили б встановити апелянту наукову пенсію в розмірі 4 360,88 грн. У зв'язку з цим, апелянт зазначає, що відповідач не нарахував та не виплатив йому наукову пенсію за період з червня 2011 року по жовтень 2014 року у загальному розмірі 49 033 грн.

Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року по справі №2а-1413/39/12 визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії, як науковому працівнику, та зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Казанківському районні Миколаївської області обчислити та призначити виплату пенсії ОСОБА_1, як науковому працівнику, з 01.06.2011р.

Суд першої інстанції встановив, що позивачу з 01 червня 2011 року призначена пенсія як науковому працівнику відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в розмірі 87% від середньомісячної заробітної плати, як це визначено статтею 24 вказаного Закону.

При цьому, суд першої інстанції встановив, що в розрахунок наукової пенсії позивача відповідачем взято його заробітну плату за період роботи з 01.01.1986 року по 15.08.1986 року в Херсонському державному аграрному університеті, з 16.08.1986 року по 31.12.1990 року в Управлінні промислового розвитку Казанківської районної державної адміністрації та з 01.01.2001 року по 31.03.2011 року в СТОВ «Сила росту». Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії склав 2510 грн. 41 коп. Розпорядженням 113923 від 17.07.2014р. позивачу з 01.06.2011 року призначено наукову пенсію в розмірі 2184 грн. 06 коп. щомісячно.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання вимог ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», управлінням Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області проведений перерахунок раніше призначеної пенсії ОСОБА_1, внаслідок чого з 01.03.2012 року збільшився її розмір на 76 грн. 88 коп. та складав 2260 грн. 94 коп. та з 01.03.2013 року - на 67 грн. 38 коп. та остаточно склав 2328 грн. 32 коп.

За висновками суду першої інстанції, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1, як наукового працівника, при стажі роботи 27 років, та визначенні відповідних періодів для розрахунку такої пенсії, управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області діяло у відповідності до вимог ст.ст. 4, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» , на підставі ст.19 Конституції України, а позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій неправомірними та стягнення недорахованої і невиплаченої наукової пенсії є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 76, 80). До апеляційного суду, засобами електронного поштового зв'язку, надійшла заява від Масляного Костянтина - в.о. директора ТОВ «Сила Росту», в якій заявник просить перенести апеляційний розгляд на іншу дату у зв'язку з хворобою позивача. Проте зазначена заява не приймається апеляційним судом до розгляду, оскільки матеріали справи не містять, а до заяви не додані докази на підтвердження повноважень особи, яка подала та підписала, на представлення інтересів позивача - апелянта ОСОБА_1.

Представник відповідача з'явився у судове засідання та надав заяву про апеляційний розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Таким чином, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 80 відсотків від сум заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, яка визначається відповідно до статті 23 цього Закону та частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування (внески).

Згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового працівника за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців наукового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв та за весь період наукового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Предметом спору, серед іншого, є оскарження дій управлінням Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії, як науковому працівнику, згідно постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2013 року з червня 2011 року в розмірі 2184,6 грн. При цьому, як при зверненні до суду першої інстанції так і в обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач врахував заробітну плату за період 60 календарних місяців роботи починаючи з 01.01.1986 року по 31.12.1990 року, та за весь період з 01.01.2001 року по 31.03.2011 року, тоді як мав врахувати заробітну плату за період - 60 календарних місяців роботи з січня 1991 року по грудень 1995 року включно та за весь період наукового стажу починаючи з січня 2001 року по грудень 2011 року, у зв'язку з чим коефіцієнт заробітної плати після оптимізації та індивідуальний коефіцієнт дозволили б встановити апелянту наукову пенсію в розмірі 4 360,88 грн. (а.с.32).

Апеляційний суд відхиляє такі доводи апелянта з огляду на наступне.

Постановою правління Пенсійного Фонду України №10-3 від 06.04.2011р. затверджено Перелік та порядок подання документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» , підпунктом «г» пункту 1 якого передбачено подання довідки про заробітну плату наукового (науково-педагогічного) працівника для призначення пенсії згідно вказаного Закону

Відповідно до п.6 вказаного Переліку та порядку довідка про заробітну плату (дохід) за основним місцем роботи наукового (науково-педагогічного) працівника надається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій, архівними установами.

Апеляційний суд встановив, що для призначення наукової пенсії ОСОБА_1 надано до управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області за період страхового стажу до 1 липня 2000 року довідки про заробітну плату наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»: №65/22 від 01.11.2011р., видану Херсонським державним аграрним університетом про заробітну плату за період з січня 1981 року по серпень 1986 року включно; №1459/01-17 від 10.10.2013р., видану управлінням агропромислового розвитку Казанківської районної державної адміністрації про заробітну плату за період з серпня 1986 року по лютий 1991 року включно; №51 від 17.01.2014р. та №52 від 17.01.2014р., видані ТОВ «Сила росту» про заробітну плату за період з лютого 1991 року по грудень 1993 року включно та за період з січня 1994 року по грудень 1996 року включно (а.с.84-87).

Частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органам Пенсійного фонду надано право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не допускається виплата та призначення пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Апеляційний суд встановив, що за результатами перевірки управлінням Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області достовірності відомостей, вказаних у вищезазначених довідках про заробітну плату встановлено, що довідка ТОВ «Сила росту» (яке є правонаступником МП «Кукурица») від 17.01.2014р. №51 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з лютого 1991 року по грудень 1993 року включно, містить недостовірні відомості.

Зокрема, відповідач встановив, що МП «Кукурица», як юридична особа та платник податків, зареєстроване Казанківською районною Радою народних депутатів 1 вересня 1991 року і перший квартальний звіт «Расчетная ведомость по средствам Пенсионного фонда СССР за III квартал 1991 г.» наданий вказаним підприємством 03.10.1991р. з нарахуванням заробітної плати в сумі 2500 карбованців починаючи з вересня 1991 року, тоді як у довідці ТОВ «Сила росту» №51 від 17.01.2014р. заробітна плата позивача вказана починаючи з лютого 1991 року, що не відповідає зазначеному квартальному звіту та відомостям про реєстрацію МП «Кукурица». (а.с.88-90)

Також, встановлено, що у довідці ТОВ «Сила росту» №51 від 17.01.2014р. за 1992 рік розмір заробітної плати позивача не відповідає відомостям про загальний фонд заробітної плати, які зазначені у квартальних звітах МП «Кукурица» про нарахування страхових внесків та витрачання коштів Пенсійного фонду за 1992 рік, а саме: у довідці ТОВ «Сила росту» за січень 1992 року вказана сума заробітної плати позивача в розмірі 5000 крб., тоді як у звіті МП «Кукурица» про нарахування страхових внесків та витрачання коштів Пенсійного фонду за І квартал 1992 рік у 1 розділі звіту за січень загальний фонд заробітної плати по підприємству складає 3175 крб.; у довідці ТОВ «Сила росту» за березень 1992 року вказана сума заробітної плати позивача в розмірі 10000 крб., тоді як згідно звіту МП «Кукурица» загальний фонд заробітної плати по підприємству за березень 1992 року складає 9561 крб.; у довідці за квітень 1992 року вказана сума заробітної плати позивача в розмірі 21650 крб., тоді як згідно звіту МП «Кукурица» загальний фонд заробітної плати по підприємству складає 20650 крб.; у довідці за червень 1992 року вказана сума заробітної плати позивача в розмірі 26000 крб., тоді як згідно звіту МП «Кукурица» загальний фонд заробітної плати по підприємству за червень 1992 року складає 20000 крб.; у довідці за листопад 1992 року вказана сума заробітної плати позивача в розмірі 30000 крб., тоді як згідно звіту МП «Кукурица» загальний фонд заробітної плати по підприємству у листопаді 1992 року складає 22719 крб.; у довідці за грудень 1992 року вказана сума заробітної плати позивача в розмірі 30000 крб., тоді як згідно звіту МП «Кукурица» загальний фонд заробітної плати по підприємству у грудні 1992 року складає 17195 крб. (а.с.91-93)

У зв'язку з тим, що перевіркою встановлено, що у квартальних звітах МП «Кукурица» за 1992 рік про нарахування страхових внесків та витрачання коштів Пенсійного фонду в січні, березні, квітні, червні, листопаді та грудні загальний фонд оплати праці МП «Кукурица» менший ніж заробітна плата позивача за січень, березень, квітень, червень, листопад та грудень 1992 року, яка вказана в довідці ТОВ «Сила росту» № 51 від 17.01.2014р., тому апеляційний суд дійшов висновку, що управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області правомірно не взяло до уваги, при призначенні наукової пенсії позивачу, відомості про заробітну плату наукового працівника за основним місцем роботи, які зазначено в довідках ТОВ «Сила росту» від 17.01.2014р.

З цих підстав апеляційний суд вважає правомірними дії відповідача щодо проведення розрахунку заробітної плати ОСОБА_1, як наукового працівника, згідно вимог ч.1 ст.40 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із заробітної плати за 60 календарних місяців за період з грудня 1985 року по грудень 1990 року, у зв'язку з відсутністю належного документального підтвердження відомостей про заробітну плату за період з 1991 по 1995 роки (заробітна плата за 60 місяців страхового стажу підряд).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання неправомірними УПФУ дій щодо нарахування пенсії, як науковому працівнику, згідно рішення суду з червня 2011 року в розмірі 2184,6 грн. та стягнення не донарахованої і не виплаченої пенсії з червня 2011 року по жовтень 2014 року включно в розмірі 49 033 грн.

Доводи апеляційної скарги таких висновків Казанківського районного суду Миколаївської області не спростовують.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, серед іншого, просить скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області №113923 від 17.07.2014р.

Оскільки зазначена позовна вимога не була заявлена позивачем при зверненні з позовом до суду першої інстанції, тому, на підставі ч.4 ст.195 КАС України, апеляційний суд не розглядає її та не надає правової оцінки законності вказаного розпорядження відповідача.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, ч.10 ст.183-2, ст.195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, ч. 6 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Казанківського районного суду Миколаївської області від 20 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець