Ухвала

від 07.07.2016 по справі 816/525/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р.Справа № 816/525/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду клопотання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. по справі № 816/525/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ-Плюс"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.16р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АМГ-Плюс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

На зазначену постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В своєму клопотанні зазначає, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді. Вважає, що майнове становище не має бути перепоною доступу до суду у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, ускладнюють цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права та має переслідувати законну мету. Вказує, що суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами відповідно до діючого законодавства, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ та інтересами позивача щодо можливості звернення до суду.

На обґрунтування свої позиції посилається на висновки Верховного Суду України, викладені в рішеннях від 30.11.2015р. №1170/2а-578/12, від 04.12.2015 у справі №1170/2а-1511/12, від 30.11.2015р. у справі № 804/6861/13-а, які, на думку заявника, мають бути враховані судом при вирішенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Представник позивача подав заяву про проведення судового засідання без його участі.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

Згідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявленого клопотання та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: „В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрат складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" (тут і далі, в редакції, що є чинною на час подання апеляційної скарги).

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Як вбачається зі змісту клопотання, заявник посилається на відсутність необхідного бюджетного фінансування як на підставу для звільнення від сплати судового збору. Втім жодних доказів на підтвердження зазначених обставин не надає.

Колегія суддів вважає, що наведені заявником підстави не є достатніми для його задоволення. Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути підставою для її звільнення від сплати судового збору, встановленого законом.

Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в ухвалі Верховного Суду України від 04 лютого 2016 року по справі № 826/17653/14.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, викладені скаржником у клопотанні не знайшли свого підтвердження, відтак в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. 88, 196, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2016р. по справі № 816/525/16 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений 08.07.2016 р.