Ухвала

від 07.07.2016 по справі 816/658/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 р.Справа № 816/658/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бартош Н.С. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2016р. по справі № 816/658/16

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Аметист ЛТД"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

06.05.2016 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Аметист ЛТД" (далі - відповідач), про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 18 766, 67 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 146,38 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляцій інстанції, що згідно поданій державної звітності "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2015 рік (форма № 10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача -становила 15 осіб, з них кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 1 особа.

Лубенським міськрайонним центром зайнятості направлено до відповідача на працевлаштування інваліда, який наказом № 6 від 10.08.2015 прийнятий на посаду прибиральника територій та протягом 2015 року пропрацював на підприємстві повних 4 місяці.

Позивач, розцінивши даний факт як невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, нарахував відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 18 766, 67 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 146, 38 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що відповідачем виконано обов'язок щодо створення робочих місць для інвалідів та вжито всіх залежних від нього заходів щодо підшукування таких працівників з подальшим працевлаштуванням на підприємстві.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Статтею 18 вищезазначеного Закону встановлено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно зі ст. 20 вищезазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

У відповідності до наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії) та Порядку її подання" формою звітності роботодавців про наявність вакантних місць, в тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, є форма № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Пунктом 3 розділу II цього звіту визначено кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (відповідно до статті 14 Закону України "Про зайнятість населення"), і за необхідності в пункті 4 зазначаються категорії таких громадян, зокрема "інваліди".

Отже, аналізуючи вказане, колегія суддів зазначає на таке.

На підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю покладено обов'язки: виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, забезпечувати належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для працевлаштування інвалідів, а також звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем, протягом 2015 року, на адресу Лубенського міськрайонного центру зайнятості направлялись звіти за формою 3-ПН про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, а саме, наявність з грудня 2014 року вільного робочого місця на посаду прибиральника територій по липень 2015 року.

Відповідно до листа Лубенського міськрайонного центру зайнятості від 07.04.2016 року № 420, протягом 2015 року відповідачем надавались звіти про наявність вакансій (форми 3-ПН) для працевлаштування інвалідів.

Крім того, Лубенський міськрайоний центр зайнятості направив на підприємство інваліда для працевлаштування на посаду прибиральника територій та останній прийнятий ТОВ фірма "Аметист ЛТД" на роботу.

Щодо посилань апеляційної скарги про те, що на підприємство покладається обов'язок по створенню та самостійному працевлаштуванню інвалідів, та у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів на підприємство покладається обов'язок зі сплати адміністративно-господарських санкцій та пені, то колегія суддів зазначає наступне.

Обов'язок підприємства, щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування. Відповідачем належним чином виконано обов'язок інформування центрів зайнятості про наявність вільних робочих місць та потребу у направленні інвалідів для працевлаштування.

Щодо обов'язку сплати адміністративно-господарської санкції за незайняті інвалідами робочі місця, то колегія суддів вважає, що відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалене судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи із викладеного, колегія суддів не вбачає підстав, для задоволення апеляційної скарги.

В силу приписів ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.05.2016р. по справі № 816/658/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О. Судді Бартош Н.С. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 12.07.2016 р.