Ухвала

від 06.07.2016 по справі 816/3608/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2016 р. м. Київ К/800/2110/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (судді-доповідача) , Зайцева М.П., Маринчак Н.Є.,

секретар судового засідання Корецький І.О.,

за участю: представника відповідача: Боровик Ю.Є.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року

у справі № 816/3608/14

за позовом Приватного підприємства «Макс-Профіт»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Макс-Профіт» (далі - Підприємство) звернулось в суд з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Інспекція), в якому просило:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо внесення змін до інформаційних електронних баз, в тому числі до підсистеми «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок», в режимі Автоматизованої системи співставлення «Перегляд результатів співставлення» щодо коригування задекларованих показників Підприємства на підставі акта перевірки від 21 травня 2014 року №436/16-03-22-01-08/36836772 (далі - акт) по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ «Стіксбуд», ТОВ ТБ «Амстор», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Універсам Полтава» за перевіряємий період з 01 листопада 2011 року по 31 березня 2014 року;

- зобов'язати Інспекцію виключити з інформаційних електронних баз, в тому числі підсистеми «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок», в режимі Автоматизованої системи співставлення «Перегляд результатів співставлення» вказані коригування (зменшення) задекларованих показників, внесені на підставі акта та відновити в ній дані, самостійно задекларовані позивачем.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року позов задоволено частково:

- визнані протиправними дії Інспекції щодо внесення до підсистеми «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок», в режимі Автоматизованої системи співставлення «Перегляд результатів співставлення», коригувань податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість Підприємства за березень - червень 2011 року на підставі акта перевірки по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіксбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсам Полтава»;

- зобов'язано Інспекцію виключити з підсистеми «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок», в режимі Автоматизованої системи співставлення «Перегляд результатів співставлення», коригування (зменшення) показників податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість Приватного підприємства «Макс Профіт» за березень - червень 2011 року по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіксбуд» (ідентифікаційний код 34426317), Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсам Полтава», які внесені на підставі на підставі акта перевірки;

- зобов'язано Інспекцію відновити в підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» самостійно задекларовані Підприємством суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за березень - червень 2011 року, що були вилучені на підставі акта перевірки по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Стіксбуд», Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «Амстор», фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсам Полтава».

В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В запереченнях позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2014 року, за результатами якої складено акт від 21 травня 2014 року №436/16-03-22-01-08/36836772, на підставі якого зменшено обсяг задекларованих позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту у підсистемі «Аналітична система» інформаційної системи «Податковий блок» за період березень 2011 року - червень 2011 року.

Задовольняючи частково позовні вимоги підприємства, суди попередніх інстанцій зазначили, що відповідачем безпідставно здійснено коригування задекларованих позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій передчасними, зробленими з порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень та обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК).

У пункті 61.1 статті 61 ПК визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків та податкових агентів: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 74 ПК установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

За змістом позиції Верховного Суду України, що висловлений у справі № 21-511а14, постанову в якій ухвалено 9 грудня 2014 року, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а, такий акт відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Наведене також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, що висловлена у постановах від 3 та 4 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-2261а15 відповідно).

Водночас суди першої та апеляційної інстанцій зазначеному правовому регулюванню спірних правовідносин оцінки не надали та не перевірили чи оскаржувані дії відповідача щодо внесення змін до автоматизованих систем порушують права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що судами попередніх інстанцій на підставі належних та допустимих доказів не було з'ясовано належним чином обставини справи, в той час як їх встановлення впливає на правильність вирішення спору, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України уразі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на реорганізацію Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби Полтавській області.

Керуючись статтями 55, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в:

Допустити заміну Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби Полтавській області.

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді О.А. Веденяпін М.П. Зайцев Н.Є.Маринчак