ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
11.07.16р. Справа № 904/4714/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУЕР ДІВЕЛОПМЕНТ", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості у розмірі 303 764,66 грн. за договором на виконання монтажних робіт
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Гриценко І.О.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 представник - дов. б/н від 01.11.2015р.,
ОСОБА_2 представник - дов. б/н від 01.11.2015р.
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "АСК" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУЕР ДІВЕЛОПМЕНТ" суми основного боргу у розмірі 160 715,85 грн., 3% річних - 10 475,15 грн. та інфляційних втрат - 132 573,66 грн. за ОСОБА_3 № 28 від 24.05.2011р. на монтажні роботи.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_3 № 28 від 24.05.2011р. на монтажні роботи в частині повної оплати.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, відзив на позов не надав.
Суд вважає, що відповідач про розгляд справи в господарському суді був повідомлений належним чином на підставі наступного.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.(п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р.)
Так, ухвалу про порушення провадження у справі № 904/4714/16 від 07.06.2016р. відповідач отримав 14.06.2016р., про що свідчить поштове повідомлення № 4902713400902 (а.с. 229).
Відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.
Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Отже, приймаючи до уваги, що відповідач знав про наявність в господарському суді справи, він не був позбавлений можливості після отримання ухвали про порушення провадження у справі з'ясувати як в телефонному режимі, так і на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень про стан розгляду справи та надати свої заперечення на позов та докази в їх обґрунтування.
Також в ухвалі про порушення провадження у справі, яка була отримана відповідачем зазначено, що інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\.
Всупереч цьому, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами та не вжив заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялись.
В судовому засіданні 11.07.2016р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
24.05.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАУЕР ДІВЕЛОПМЕНТ" (надалі - Замовник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСК» (надалі - Підрядник, Позивач) був укладений ОСОБА_3 № 28 на монтажні роботи (надалі - ОСОБА_3).
За умовами п. 2.1. ОСОБА_3 підрядник зобов'язується виконати самостійними силами та залученими силами за завданням замовника та здати у обумовлені строки роботи по монтажу систем відтаювання льоду, електромонтажні роботи на об'єкті.
Відповідно д п. 3.1. ОСОБА_3 договірна ціна робіт, доручених для виконання підряднику, визначена в сумі - 472 012,25 грн., крім того ПДВ - 94402,45 грн. Всього з ПДВ - 566 414,70 грн., а саме:
Договірна ціна робіт динамічна, може переглядатися сторонами в наступних випадках:
- при зміні курсу валют більше ніж на 2 % від курсу на дату підписання контракту;
- при зміні проектних рішень;
- при зміні об'ємів та складу робіт;
- при зупинці робіт по рішенню замовника та у зв'язку з обставинами непереборної сили;
- при зміні по рішенню або по вині замовника строків будівництва;
- при прийнятті нових законодавчих та нормативних актів, які впливають на вартість робіт;
- при значній розбіжності фактичних та проектних об'ємів будівництва, передбачити які при узгодженні ціни підрядник не міг (п. 3.2. ОСОБА_3).
Відповідно до п. 3.3. ОСОБА_3 перегляд договірної ціни зумовлюється розрахунками та оформленням шляхом підписання сторонами додаткових угод до цього контракту та затверджується замовником.
У відповідності до п. 5.2. оплата по договору проводиться відповідно графіку розрахунків: - замовник сплачує аванс по першому етапу платежів для придбання обладнання та матеріалів у сумі - 371 467,26 грн. на протязі 3 банківських днів.
В подальшому оплата проводиться по факту на підставі актів приймання виконаних робіт, та довідки форми КБ-3, наданих підрядником в строк не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник зобов'язується на протязі десяти робочих днів підписати акт приймання виконаних робіт (п. 5.3. ОСОБА_3).
Згідно п. 5.4. ОСОБА_3 оплата виконаних робіт здійснюється на протязі п'яти календарних днів з дати підписання Акта виконаних робіт.
Остаточний взаєморозрахунок та платежі по цьому контракту проводяться після закінчення всіх робіт по договору (п. 5.6. ОСОБА_3).
Пунктом 13.1. ОСОБА_3 встановлено, що роботи вважаються виконаними в момент підписання акта приймання виконаних робіт та здачі відповідної виконавчої документації.
В подальшому сторонами було підписано 51 додаткову угоду до ОСОБА_3 № 28 на виконання додаткових робіт та кошториси до них.
У період з 14.10.2011р. по 31.03.2014р. позивачем умови контракту та додаткових угод виконано у повному обсязі та виконано роботи на загальну суму 3 675 692,16 грн., що підтверджується Актами здачі приймання робіт, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств сторін (а.с. 125-195).
Проте, порушуючи умови контракту та додаткових угод, відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплатив прийняті роботи, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 160 715,85 грн., що і стало причиною спору.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову на підставі наступного.
Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським судом визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
За своєю правовою природою контракт, укладений між сторонами, має всі ознаки договору підряду.
Згідно із ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу, тобто, законодавець передбачає обов'язкову оплатність договору підряду.
Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Позивач зі свого боку виконав господарські зобов'язання за договором підряду у повному обсязі та належним чином, що підтверджується відсутністю будь-яких претензій з боку відповідача та підписаними актами.
Крім того, позивачем на адресу відповідача направлено претензії з вимогою негайно сплатити за надані послуги.
Проте відповідач частково розрахувався за отримані послуги за спірним контрактом, залишкову частину боргу не сплатив, позовні вимоги не спростував.
За наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 160 715,85 грн. є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3% річних - 10 475,15 грн. за період з 01.04.2014р. по 01.06.2016р. та інфляційні втрати - 132 573,66 грн. за період з квітня 2014р. по квітень 2016р.
Згідно з ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки надані позивачем, судом встановлено, що 3 % річних за період з 01.04.2014р. по 01.06.2016р. становлять 10 469,63 грн. та підлягають до стягнення.
В частині стягнення 3% річних у сумі 5,52 грн. слід відмовити.
При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".
З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період квітня 2014р. по квітень 2016 р. становлять 132 573,66 грн.
Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з відповідача суми основного боргу у розмірі 160 715,85грн., 3 % річних - 10 469,63 грн. та інфляційних втрат - 132 573,66 грн.
В частині стягнення 3% річних у сумі 5,52 грн. слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАУЕР-ДІВЕЛОПМЕНТ" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35-б, корпус 2, код ЄДРПОУ 34823313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. ХХІІ Партз'їзду, 40, код ЄДРПОУ 19312825) основний борг у розмірі 160 715,85 грн. (сто шістдесят тисяч сімсот п'ятнадцять грн. 85 коп.), 3% річних - 10 469,63 грн. (десять тисяч чотириста шістдесят дев'ять грн. 63 коп.), інфляційні втрати - 132 573,66 грн. (сто тридцять дві тисячі п'ятсот сімдесят три грн. 66 коп.); витрати по сплаті судового збору - 4 556,39 грн. (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят шість грн.39 коп.), про що видати наказ.
В частині стягнення 3% річних у розмірі 5,52 грн. - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 13.07.2016р.
Суддя ОСОБА_4
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2016 |
Оприлюднено | 19.07.2016 |
Номер документу | 58924953 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Широбокова Людмила Петрівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Назаренко Наталія Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні