Ухвала

від 13.07.2016 по справі 921/1087/15-г/6

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 липня 2016 року Справа № 921/1087/15-г/6 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Є.Борденюк - головуючого (доповідача), Д.Кривди, С.Могил, розглянувши матеріали касаційної скарги Фермерського господарства "Заричне" на постановувід 12.04.2016 Львівського апеляційного господарського суду у справі№ 921/108/15-г/6 за позовомФермерського господарства "Заричне" доДулібівської сільської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 провизнання права власності. В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015, яким внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У пункті 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2015 позов задоволений, визнано за Фермерським господарством право власності на будівлі і споруди.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 рішення Господарського суду Тернопільської області від 10.12.2015 скасоване, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Звертаючись з касаційною скаргою, Фермерське господарство "Заричне" просить постанову скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, то ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні касаційної скарги має становити: 2093,74 грн (1744,79 грн (розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви) х 120 %) виходячи з вартості майна (116 319 грн).

З огляду на зазначене, додана заявником до касаційної скарги квитанція №23 від 29.04.2016 на суму 1700,00 грн, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а тому касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Фермерського господарства "Заричне" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 у справі №921/1087/15-г/6 повернути заявнику без розгляду.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил