Рішення

від 06.07.2016 по справі 910/21633/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2016Справа №910/21633/13

За позовомДержавного підприємства "Науково - дослідний і проектний інститут містобудування" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрземпроектування" Треті особиПублічне акціонерне товариство "Український зональний науково- дослідний і проектний інституту по цивільному будівництву» Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України прозобов'язати вчинити дії Суддя Трофименко Т.Ю.

В засіданні приймали участь:

від позивача: Маслакова І.Ю. - по дов. №042/9/1/7-07 від 18.01.2016р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи -1 Западнюк М.А. - по дов. №б/н від 05.01.2016р.

від третьої особи -2 Сідловська А.В. - по дов. № 7/8-2256 від 04.03.2016р.

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 910/21633/13 (у складі колегії суддів: Цюкало Ю.В. - головуючого, Літвінова М.Є., Ломака В.С.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 (у складі колегії суддів: Руденко М.А. - головуючого, Дідиченко М.А., Кропивної Л.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 910/21633/13 Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016р. касаційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2016 та рішення господарського суду міста Києва від 06.04.2015 у справі № 910/21633/13 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду міста Києва справу № 910/21633/13 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.

За вказаних обставин суд визнав за необхідне прийняти справу до свого провадження та призначив розгляд даної справи у судовому засіданні за участю представників сторін на 01.06.2016р.

В судове засідання 01.06.2016р. представник відповідача не з'явився. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні представником третьої особи -1 заявлено клопотання про витребування від:

позивача оригіналу договору оренди №692 від 01.04.2010 року;

Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином засвідченої копії рішення від 28.01.2014р. №10347912.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що оригінал договору оренди №692 від 01.04.2010 року був переданий до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. З приводу витребування від Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві належним чином засвідченої копії рішення від 28.01.2014р. №10347912 позивач зазначив, що може сам надати даний лист.

Представник третьої особи -2 в судовому засіданні пояснив, що йому необхідний час перевірити та надати суду відповідь з приводу перебування оригіналу договору в Міністерстві.

У зв'язку з тим, що представник відповідача в судове засідання не з'явився та необхідністю надання позивачем та третьою особою документів, суд відклав розгляд справи на 06.07.2016.

06.07.2016 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 у справі 910/7348/16. Дане клопотання обґрунтоване тим, що основними підставами позову у даній справі та справі № 910/7348/16 є право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26 (літ. «А»).

У судовому засіданні представник третьої особи-1 підтримав подане ним клопотання.

Присутні учасники судового процесу у даному судовому засіданні надали усні пояснення з приводу клопотання третьої особи-1 про зупинення провадження у справі.

Суд, розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Справа № 910/7348/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український зональний науково - дослідний інститут по цивільному будівництву" до Державного підприємства "Науково - дослідний проектний інститут містобудування" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні нежитловими приміщеннями будівлі інституту КиївЗНДІЕП, яка розташована за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 (літера А) шляхом заборони Державному підприємству "Науково - дослідний проектний інститут містобудування", його посадовим та службовим особам вчиняти дії, пов'язані з експлуатацією будівлі інституту КиївЗНДІЕП, в тому числі втручатися в роботу електромереж, системи опалення та водовідведення, обмежувати або сприяти допуску до приміщень будівлі інституту КиївЗНДІЕП перебувала в провадженні у судді Трофименко Т.Ю.

04.07.2016 у справі № 910/7348/16 прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на те, що справа № 910/7348/16 розглядалась, а № 910/21633/13 розглядається суддею Трофименко Т.Ю., зупинення розгляду справи № 910/21633/13 до набрання рішення у справі № 910/7348/16 законної сили не є необхідним.

Також, представником третьої особи-1 подано клопотання про призначення судової експертизи. Дане клопотання обґрунтоване тим, що ПАТ «КиївЗНДІЕП» ніколи не передав у оренду відповідачу жодних нежитлових приміщень, в тому числі приміщень будівлі інституту КиївЗНДІЕП, розташованої за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26, у зв'язку з чим слід зробити висновок про ознаки підробки зазначеного документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Суд, розглянувши клопотання третьої особи-1 не знаходить підстав для його задоволення зважаючи на те, проведення судової експертизи не є необхідним для вирішення даного спору по суті, та не вплине на вирішення даного спору, оскільки предметом даного спору є звільнення та повернення позивачу, який є орендодавцем за договором № 692 від 01.04.2010, об'єкта оренди у зв'язку з припиненням дії даного договору, а також усунення перешкод у користуванні зазначеним майном.

Крім того, 06.07.2016 третьою особою-1 подано додаткові письмові пояснення у справі, відповідно до яких проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.2016 не з'явився. Від відповідача заяв та клопотань процесуального характеру, на час проведення судових засідань до суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в пункті 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування», заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб-1,2, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та вивчивши зібрані у справі докази, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши надані докази та оглянувши їх оригінали в судових засіданнях, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (далі - ВАТ "КиївЗНДІЕП") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрземпроектування" (далі - ТОВ "Укрземпроектування", орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 692 (далі - Договір) загальною площею 5884, 2 кв.м.

У подальшому, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України "Про передачу нерухомого майна ВАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ВАТ "КиївЗНДІЕП" від 01 березня 2010 року № 355-р було видано наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про передачу нерухомого майна" № 116 від 31 березня 2010 року, відповідно до якого передано від ВАТ "КиївЗНДІЕП" на баланс Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (далі - ДП "НДПІмістобудування") нерухоме майно (нежитлові приміщення) загальною площею 9 854, 2 кв.м., за адресою м. Київ, бул. Л.Українки 26 "А".

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 355-р від 01.03.2010 та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (органу управління позивача та відповідача) № 116 від 31 березня 2010 року з балансу ВАТ «КиївЗНДІЕП» на баланс державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (надалі - відповідач) передано державне нерухоме майно - будівлю літера «А», площею 9854,2 кв. м., за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки. 26.

12.04.2010, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України № 355-р від 01.03.2010 та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України (органу управління позивача та відповідача) № 116 від 31 березня 2010 року, комісією з приймання передачі державного нерухомого майна було здійснено огляд будівлі (літера «А») площею 9854,2 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, а також ВАТ «КиївЗНДІЕП» передав, а ДП «НДПІ містобудування» прийняв дане приміщення (акт приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів №1 від 12.04.2010).

30.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» (далі - орендар, відповідач) та Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (далі - орендодавець, позивач, ДП «НДПІ містобудування») було укладено Додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 692 від 01.04.2010, відповідно до п.п. 1,2 якого у зв'язку з передачею будівлі №26 літера «А» по бул. Л. Українки в м. Києві на підставі наказу Мінрегіонбуду України № 116 від 31.03.2010 а акту приймання-передачі № 1 від 12.04.2010 року сторони домовились внести зміни до Договору № 692, а саме: орендодавцем виступає ДП «НДПІ містобудування». Інші умови Договору залишаються без змін.

Позивачем передано відповідачеві у користування нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, бул. Л. України, №26, літера «А» загальною площею 2 220,4 кв.м., що підтверджується актами приймання-передачі № 1 від 12.04.2010 на загальну площу 1 828,9 кв.м. та № 2 від 01.04.2011 року на загальну площу 391,5 кв.м.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 329 від 21.08.2010, нежитлові приміщення загальною площею 9854,2 кв.м. за адресою: бульвар Лесі Українки, 26, літ. «А», м. Київ закріплено за державним підприємством «Науково-дослідний проектний інститут містобудування» на праві господарського відання.

Згідно з п. 10.3. договору сторонами встановлено, що строк дії цього договору закінчується 30.03.2013 року з правом пролонгації на термін дії договору.

Позивач зазначає, що, зважаючи на те, що позивач згоду на пролонгацію терміну дії Договору не надавав, то строк дії договору закінчився 30.03.2013.

У зв'язку тим, що відповідач не звільняє нежитлові приміщення, передані за Договором № 692 від 01.04.2010, ухиляється від підписання актів приймання-передачі щодо повернення нежитлових приміщень та вчиняє перешкоди позивачу у їх використанні, позивач звернувся з позовом про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» звільнити та повернути ДП «НДПІ містобудування» нежитлові приміщення загальною площею 2 220,4 кв.м. за адресою м. Київ, бул. Л. Українки,26 «А», а також припиняти вчиняти перешкоди у їх володінні та користуванні.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно положень ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 22 ГК України держава здійснює управління державним сектором економіки відповідно до засад внутрішньої і зовнішньої політики.

Суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Згідно положень частин 1, 2, 3 ст. 73 ГК України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 135 ГК України власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд визначаючи мету і предмет, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до законодавства.

Власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, а для здійснення некомерційної господарської діяльності - на праві оперативного управління, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Відповідно до положень ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ГК України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.

Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Виходячи із наведеного, право господарського відання щодо певного державного майна виникає у державного підприємства на підставі відповідного акту уповноваженого державного органу, зокрема, наказу міністерства, в управлінні якого перебуває дане державне підприємство.

Відповідно до ст. 750 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно положень ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Таким чином, позивач набув статус орендодавця за Договором оренди нежитлових приміщень № 692 від 01 квітня 2010 року безпосередньо на підставі вищевказаних розпорядження Кабінету Міністрів України № 355-р від 01.03.2010 та наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про передачу нерухомого майна" № 116 від 31 березня 2010 року, згідно якого у позивача виникло право господарського відання стосовно майна, переданого в оренду відповідачу за вказаним Договором.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що на його думку строк дії Договору оренди у відповідності до пункту 10.3. Договору сплив 30 березня 2013 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/10425/13 від 01.07.2013, яке залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2013, встановлено, що Договір оренди нежитлових приміщень № 692 від 01.04.2010 припинив свою дію 30.03.2013.

Таким чином, факт припинення дії договору 30.03.2013 вже встановлено судом, і є преюдиційним, тобто таким, що не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Таким чином, право вимагати повернення переданої у найм речі внаслідок закінчення договору найму належить саме наймодавцю, тобто особі, яка передала річ у найм та є її власником або якій належать відповідні майнові права щодо переданої у найм речі, чи у якої наявні повноваження на укладення договору найму.

23.02.2015 наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 37 було скасовано накази Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 116 від 31.03.2010 «Про передачу нерухомого майна» та № 329 від 21.08.2010 «Про закріплення нежитлових приміщень» та рекомендовано ПАТ «КиївЗНДІЕП» та ДП «НДПІмістобудування» в місячний термін вирішити питання щодо розміщення підрозділів ДП «НДПІмістобудування» в приміщеннях ПАТ «КиївЗНДІЕП» на умовах оренди.

У своїх письмових поясненнях третя особа-1 зазначає, що у позивача відсутні права на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, бул. Л. Українки, 26.

Разом з тим третя особа-1 вважає, що саме ПАТ «КиївЗНДІЕП» є належним балансоутримувачем спірного нерухомого майна, оскільки його речове право на спірне нерухоме майно зареєстровано і така реєстрація є чинною.

В обґрунтування пояснень, третя особа-1 зазначила, що листом від 17.04.2015 № 7/21-4410 Мінрегіон України повідомив в тому числі відповідача, що з огляду на зареєстроване право власності, належним орендодавцем вказаних нежитлових приміщень є ПАТ «КиївЗНДІЕП». Також, листом від 18.05.2015 № 7/21-5601 Мінрегіон України повідомив відповідача, що у останнього відсутні права розпорядження зазначеними нежитловими приміщеннями.

Твердження позивача про те, що у нього наявне речове право на спірне майно та реєстрація такого права є чинною, судом не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.

Так, нежитлове приміщення загальною площею 9.854,2 кв. м., за адресою м. Київ, бул. Л.Українки 26 "А" було зареєстроване за позивачем на підставі свідоцтва про право власності, виданого головним управлінням комунальної власності м. Києва від 09.12.2010 (наказ від 09.12.2010 № 1115-В).

Однак, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.03.2011 у справі № 2а-18639/10/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2013, визнано протиправним та скасовано наказ від 09.12.2010 № 1115-В Головного управління комунальної власності м. Києва, визнано протиправним та скасовано свідоцтво про право приватної власності від 09.12.2010 Головного управління комунальної власності м. Києва на нежилі приміщення позивача, загальною площею 9.854,2 кв. м., за адресою м. Київ, бул. Л.Українки 26 "А".

Постановою відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 18.05.2015 № ВП 47529891 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2014 № 2а-18639/10/2670 про зобов'язання КП Київське БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна скасувати державну реєстрацію в електронному реєстрі від 15.12.2010 прав власності на нерухоме майно, номер витягу 28372119, реєстраційний номер 32374522, номер запису 215-З в книзі д.6з-282, як приватна власність за позивачем.

Приписами частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відтак, реєстрацію права власності на нежилі приміщення загальною площею 9.854,2 кв. м., за адресою м. Київ, бул. Л.Українки 26 "А", визнано незаконною та скасовано в порядку адміністративного судочинства.

З наявних матеріалів справи вбачається, що на момент вирішення спору по суті Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України не вирішено питання по реалізації наказу останнього від 23.02.2015 № 37 та не врегульоване питання про повернення нежитлових приміщень загальною площею 9.854,2 кв. м., за адресою м. Київ, бул. Л.Українки 26 "А" з балансу ДП «НДПІ містобудування» на баланс ПАТ «КиївЗНДІЕП» та не створено відповідну комісію з передачі вказаного майна.

Крім того, на даний час є чинним розпорядження Кабінету Міністрів України № 355-р від 01.03.2010.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що нежитлові приміщення загальною площею 9.854,2 кв. м., за адресою м. Київ, бул. Л.Українки 26 "А" на день розгляду справи по суті знаходяться на балансі у ДП «НДПІ містобудування», що підтверджується актом приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів від 12.04.2010, який було укладено на виконання в тому числі чинного розпорядження Кабінету Міністрів України № 355-р від 01.03.2010.

З огляду на викладне, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки нежитлові приміщення загальною площею 9.854,2 кв. м., за адресою м. Київ, бул. Л.Українки 26 "А" перебувають на балансі у ДП «НДПІ містобудування».

Судовий збір, відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покласти на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» ( 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, код ЄДРПОУ 36049023) звільнити та повернути Державному підприємству «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26-А) нежитлові приміщення загальною площею 2 220,4 кв.м. за адресою м. Київ, бул. Л. Українки,26 «А».

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» ( 01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, код ЄДРПОУ 36049023) припинити чинити перешкоди у володінні та користуванні Державним підприємством «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26-А) нежитловими приміщеннями загальною площею 2 220,4 кв.м. за адресою м. Київ, бул. Л. Українки,26 «А».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрземпроектування» (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, код ЄДРПОУ 36049023) на користь Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут містобудування» (01133, м. Київ, бул. Л. Українки, 26-А) 1 147 (одну тисячу сто сорок сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12.07.2016р.

Суддя Т.Ю. Трофименко