Рішення

від 07.07.2016 по справі 910/8571/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2016Справа № 910/8571/16

Суддя Господарського суду міста Києва Павленко Є.В., за участі секретаря судового засідання Коновалова С.О., розглянувши матеріали справи за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 2 (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (далі - Управління) до товариства з обмеженою відповідальністю "Рент Інвест" (далі - Товариство), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (далі - Підприємство), про повернення земельної ділянки,

за участі представників:

прокуратури: Бондарчук І.П., посвідчення від 13 травня 2014 року № 026128,

позивача: Єфименко К.П., за довіреністю від 13 лютого 2016 року № 65/1/877,

відповідача: Башмакова К.О., за довіреністю від 5 лютого 2016 року № 16/2,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явились,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2016 року Прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом в інтересах держави в особі Управління, посилаючись на те, що 31 березня 2016 року працівниками Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради було проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Соломії Крушельницької/ вулиця Л. Руденко, площею 0,7921 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:291:0063. За результатами обстеження було встановлено, що вказана земельна ділянка не використовується за призначенням, проте зайнята Товариством під розміщення автомобільної стоянки на підставі укладеного з Підприємством договору про надання на експлуатацію фіксованих місць паркування від 15 квітня 2014 року № ДНП-2014-04/07 (далі - договір). Оскільки вказаний правочин був розірваний, Прокурор та Управління стверджували, що відповідач без належних на те правових підстав користується спірною земельною ділянкою, та, посилаючись на положення статей 3, 9, 116, 125, 126, 152, 212 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), просили зобов'язати відповідача повернути позивачу земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вулиця Соломії Крушельницької/ вулиця Л. Руденко, площею 0,7921 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:291:0063.

Ухвалою суду від 11 травня 2016 року порушено провадження в справі та призначено її до розгляду на 26 травня 2016 року. Крім того, даною ухвалою суд залучив до участі в справі на стороні відповідача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Підприємство.

26 травня 2016 року розгляд справи було відкладено на 10 червня 2016 року, про що судом винесено відповідно ухвалу.

Ухвалою суду від 10 червня 2016 року розгляд справи відкладений на 7 липня 2016 року.

Під час судового засідання 7 липня 2016 року представник прокуратури та представник позивача просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив припинити провадження в справі з підстав того, що Товариство не займає спірну земельну ділянку, а тому предмет спору відсутній.

У судове засідання, призначене на 7 липня 2016 року, третя особа явку свого повноважного представника не забезпечила, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направила. Підприємство завчасно та належним чином повідомлено про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням з відміткою про вручення поштового 17 червня 2016 року. Крім того, Підприємству надавалося достатньо часу для подання заяв, клопотань, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих позивачем, Прокурором та відповідачем документів їх оригіналам, заслухавши пояснення представника позивача, прокуратури та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2014 року між Товариством та Підприємством на підставі рішення Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 "Про Правила благоустрою міста Києва" було укладено договір, відповідно до пункту 1.1 якого третя особа надала за плату відповідачу право на організацію та експлуатацію 79 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 9 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять інвалідів, що розташовані на паркувальному майданчику за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця Соломії Крушельницької/ вулиця Л. Руденко, в межах ІІІ територіальної зони паркування міста Києва, а також здійснення розрахунків з юридичними особами та фізичними особами за паркування їхнього автотранспорту.

Вказаний правочин був укладений строком до 31 грудня 2014 року з можливістю продовження ще на один календарний рік в разі відсутності заяв сторін про розірвання за місяць до закінчення строку дії цієї угоди (пункти 6.1. та 6.2. договору).

Пунктом 6.7. договору передбачено, що про дострокове розірвання даного правочину Підприємство зобов'язано надіслати Товариству письмове повідомлення не менш ніж за п'ятнадцять календарних днів до дати розірвання угоди. Договір вважається розірваним з дати, зазначеної у повідомленні про розірвання. Сторони мали право вимагати дострокового розірвання договору в разі оформлення права власності/права користування земельною ділянкою у встановленому чинним законодавством порядку (пункт 6.8. договору).

З матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2015 року Підприємство направило на адресу відповідача повідомлення про розірвання правочину з 13 березня 2015 року на підставі пунктів 6.7. та 6.8. договору через те, що спірна земельна ділянка передана Управлінню в постійне користування. Також третя особа просила позивача звільнити земельну ділянку в строк до 13 березня 2015 року.

Під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, Прокуратурою було встановлено, що відповідно до державного акту серія ЯЯ № 070137, виданого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради від 24 лютого 2010 року земельна ділянка за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця Соломії Крушельницької/ вулиця Л. Руденко, площею 0,7921 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:291:0063, цільове призначення якої, будівництво, експлуатація та обслуговування пожежного депо, належить на праві постійного користування Головному управлінню Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві.

Відповідно до положення про Управління, затвердженого наказом Державної служби з надзвичайних ситуацій України від 4 лютого 2013 року № 3, останнє є правонаступником Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в м. Києві.

Згідно актів обстеження земельної ділянки від 18 березня 2015 року, 28 жовтня 2015 року, 31 березня 2016 року та 29 червня 2016 року Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації спірна земельна ділянка огороджена та за цільовим призначенням не використовується. Натомість ділянка зайнята Товариством під розміщення автомобільної стоянки на підставі договору. Копії зазначених актів наявні в матеріалах справи.

Оскільки вказаний правочин є розірваним та відповідач перешкоджає Управлінню використовувати земельну ділянку, що передано йому в постійне користування, Прокурор та позивач звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно статті 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 12 ЗК України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень відповідної міської ради.

За частиною 1 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до змісту цієї норми право власності або право користування земельною ділянкою із земель державної або комунальної власності виникає лише за наявності рішення зазначених органів і тільки в межах, вказаних у цих рішеннях.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Перелік документів, які посвідчують право на земельну ділянку, встановлений статтею 126 ЗК України, зокрема згідно вказаної норми право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою - державним актом на право постійного користування, а право оренди земельної ділянки - договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Як судом встановлено та сторонами не спростовано, Товариство до 13 березня 2015 року займало спірну земельну ділянку на підставі укладеного з Підприємством договору, який в подальшому останнім було розірвано.

Водночас, у матеріалах справи наявні копії актів обстеження земельної ділянки від 18 березня 2015 року, 28 жовтня 2015 року, 31 березня 2016 року та 29 червня 2016 року Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, якими зафіксовано використання спірної земельної ділянки Товариством під розміщення автомобільної стоянки.

Отже, судом встановлено, що на момент розгляду справи Товариство не набуло у встановленому законом порядку права користування спірною земельною ділянкою, у той час як таке право набув позивач.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2 статті 152 ЗК України).

Відповідно до підпункту б частини 3 статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з вимогами статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає твердження відповідача про відсутність предмету спору, оскільки Товариством належними та допустимим доказами не спростовано доводів Прокурора та Управління про факт використання відповідачем спірної земельної ділянки під розміщення паркувальних місць на час розгляду даного спору.

Враховуючи те, що позивачем та прокурором на підставі належних та допустимих доказів було доведено факт зайняття спірної земельної ділянки Товариством, суд вважає позовні вимоги про зобов'язання відповідача повернути Управлінню земельну ділянку обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За змістом частини 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах у даному випадку покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Рент Інвест" (02099, місто Київ, вулиця Сормовська, будинок 13, ідентифікаційний код 35199050) повернути Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 13, ідентифікаційний код 38620155) земельну ділянку за адресою: місто Київ, вулиця Соломії Крушельницької/ вулиця Л. Руденко, площею 0,7921 га, кадастровий номер: 8 000 000 000:90:291:0063.

Стягнути з товариства обмеженою відповідальністю "Рент Інвест" (02099, місто Київ, вулиця Сормовська, будинок 13, ідентифікаційний код 35199050) на користь Прокуратури міста Києва (03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 12 липня 2016 року

Суддя Є.В. Павленко