Рішення

від 12.07.2016 по справі 913/685/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

12 липня 2016 року Справа № 913/685/16

Провадження №34/913/685/16

Господарський суд Луганської області у складі судді Іванова А.В.

при секретарі судового засідання Богуславській Є.В.

за участю представників сторін :

від позивача - ОСОБА_1 головний юрисконсульт юридичного відділу філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", довіреність №1038 від 02.06.2016;

від відповідача - ОСОБА_2 довіреність № б/н від 01.07.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 913/685/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Сєвєродонецьк

до ОСОБА_3 малого підприємства "Рекламне агенство "А-Плюс", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення заборгованості в розмірі 228 432 грн. 57 коп.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 малого підприємства "Рекламне агенство "А-плюс" заборгованість, що виникла в наслідок неналежного виконання відповідачем кредитного договору № 95 від 17.10.2012 в розмірі 228432,57 грн. та складається з забогованості за кредитом з 05.05.2014 по 25.04.2016 в сумі 146982,41 грн; відсотків за кредитом з 07.07.2014 по 25.04.2016 в сумі 22878,12 грн; 3% річних за основним боргом з 05.05.2014 по 25.04.2016 в сумі 5274,05 грн; 3% річних за прострочення сплати відсотків з 07.07.2014 по 25.04.2016 в сумі 1179,60 грн; інфляційних втрат за прострочення сплати основного боргу з серпня 2014 по березень 2016 в сумі 42470,74 грн; інфляційних втрат за прострочення сплати відсотків з серпня 2014 по березень 2016 в сумі 9738,65 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.06.2016 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні 14.06.2016. Зобов'язано сторін провести звірку взаємних розрахунків, позивача та відповідача надати докази в обгрунтування своєї позиції у справі.

В судове засідання 14.06.2016 сторони уповноважених представників не направили. Відповідачем направлено до суду заяву, в якій він повідомляє суд про складність проведення взаєморозрахунків до 14.06.2016 через їх великий обсяг та просить суд відкласти розгляд справи з метою виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.06.2016 розгляд справи відкладено на 05.07.2016. Зобов'язано сторін виконати вимоги попередньої ухвали суду в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.07.2016 оголошено про перерву в судовому засіданні до 12.07.2016 у зв'язку з тим, що відповідач зазначив, що ним виконані часткові сплати суми боргу, а позивач зазначив, що йому необхідно виконати перерахунок позовних вимог.

Від позивача 06.07.2016 надійшли письмові пояснення, в яких він повідомляє суд про те, що заявлені Банком до стягнення суми відповідачем на даний час не сплачені, надав виписки про рух коштів на поточному рахунку, копії платіжних доручень, корінці прибуткових касових ордерів.

Відповідач надав відзив (вх. 4963/16 від 04.07.2016) на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги частково, а саме: в частині боргу за кредитним договором в сумі 146982,41 грн; відсотків за кредитом в сумі 16932,16 грн. В іншій частині позовних вимог 3% річних за прострочення основного боргу з 05.05.2014 по 25.04.2016 в сумі 5274,05 грн.; 3 % річних за прострочення сплати відсотків з 07.07.2014 25.04.2016 в сумі 1179,60 грн, інфляційних нарахувань за прострочення основного боргу з серпня 2014 по березень 2016 в сумі 42470,74 грн, інфляційних нарахувань за прострочення сплати відсотків з серпня 2014 по березень 2016 в сумі 9738,65 грн. вважає їх необґрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги частково в сумі основної заборгованості за кредитом 146982,41 грн та відсотків за кредитом в сумі 16932,16 грн. В іншій частині просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції у справі посилається на Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Позивачем подано заяву від 11.07.2016, в якій він заявляє про збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 233145,71 грн, яка складається з боргу по кредиту з 05.05.2014 по 05.07.2016 в сумі 146982,41 грн, відсотків по кредиту з 07.07.2014 по 05.07.2016 в сумі 19124,85 грн, 3% річних по простроченому основному боргу з 05.05.2014 по 05.07.2016 в сумі 6129,44 грн; 3 % річних по простроченим відсоткам з 07.07.2014 по 05.07.2016 в сумі 1286,00 грн, інфляційні втрати з серпня 2014 по травень 2016 за прострочення сплати кредиту в сумі 49297,25 грн; інфляційні втрати банку з серпня 2014 по квітень 2016 за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 10325,76 грн.

Суд прийняв зазначену заяву до розгляду. Отже, з урахуванням зазначеної заяви, суд розглядає вимоги про стягнення: в сумі 233145,71 грн, яка складається з боргу по кредиту з 05.05.2014 по 05.07.2016 в сумі 146982,41 грн, відсотків по кредиту з 07.07.2014 по 05.07.2016 в сумі 19124,85 грн, 3% річних по простроченому основному боргу з 05.05.2014 по 05.07.2016 в сумі 6129,44 грн; 3 % річних по простроченим відсоткам з 07.07.2014 по 05.07.2016 в сумі 1286,00 грн, інфляційні втрати з серпня 2014 по травень 2016 за прострочення сплати кредиту в сумі 49297,25 грн; інфляційні втрати банку з серпня 2014 по квітень 2016 за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 10325,76 грн.

В судовому засіданні 12.07.2016 представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та просив її задовольнити.

В судовому засіданні 12.07.2016 представник відповідача заперечував проти позовних вимог частково. Зазначив, що на його думку, позивачем не враховано часткових сплат, які були здійснені відповідачем.

Позивач в судовому засіданні заперечив щодо тверджень відповідача стосовно неврахування при здійсненні розрахунку позовних вимог часткових сплат, які були ним здійсненні після порушення провадження у справі. Зазначив, що всі сплати відповідача за кредитним договором взяті до уваги при виконанні розрахунку вимог, однак, попередній розрахунок вимог виконувався станом на квітень 2016 року, а останній розрахунок вимог виконаний станом на липень 2016, отже збільшився період прострочення відповідачем платежів за кредитним договором, що зумовило збільшення розміру позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, вимоги позовної заяви з урахуванням заяви про збільшення, доводи та заперечення викладені у відзиві, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» (Банк) та ОСОБА_3 підприємством Рекламне агентством «А-плюс» (Позичальник) укладений кредитний договір №95 від 17.10.2012 (належним чином завірена копія знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 2.1 Договору сторони узгодили, що Банк зобов'язується надати, а Позичальник отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит у розмірі 297377,76 грн. Крім того, сплатити проценти та інші платежі за користування Кредитом в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Пунктом 2.2 Договору сторони узгодили, що кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення не пізніше 16.10.2015 року.

У пункті 2.3 Договору передбачено, що погашення кредиту відбувається щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця починаючи з листопада 2012 року в сумі 8300 грн. Останній платіж здійснюється не пізніше 16.10.2015 року в сумі 6877,76 грн.

Згідно пунктів 2.7-2.7.3 Договору за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в порядку та в розмірах, визначених цим Договором. Проценти нараховуються Банком за фіксованою процентною ставкою. Проценти, які розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 21 % річних, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному Договором. Проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим Договором.

Відповідно до пунктів 3.1.1 та 3.1.2 кредитного договору Банк проводить надання кредиту в безготівковій формі шляхом сплати платіжних документів, наданих позичальником, або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку, для подальшої сплати платіжних документів згідно з цільовим призначенням Кредиту. Надання кредиту на умовах цього Договору здійснюється Банком протягом п'яти банківських днів після виконання Позичальником усіх та кожної з Умов надання цього Договору та після надання Банку документів, що підтверджують потребу в кредитних коштах (договорів, рахунків-фактур тощо), а також заявки Позичальника, підписаної керівником і головним бухгалтером Позичальника.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін Банком належним чином виконані взяті на себе обов'язки за Договором та надані відповідачеві кредитні кошти в обумовленому сторонами у договорі розмірі.

Отже, як встановлено судом укладений між сторонами договір № 95 від 17.10.2012 є кредитним договором.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, що належать йому.

Пунктом 5.3.2 Кредитного Договору сторони узгодили обов'язок Позичальника точно та в строки, обумовлені Договором, погашати кредит та сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором на першу вимогу Банку сплати штрафні санкції, як це передбачено в Договорі , а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Пунктом 3.3.1 Кредитного договору Банк має право у випадку, якщо будуть мати будь-які або всі можливі випадки невиконання взятих на себе обов'язків та недотримання умов передбачених цим Договором та/або Документами забезпечення, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором), у тому числі, але не виключно, якщо позичальник вчасно не сплатив суму Кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим Договором.

Відповідно до п. 3.3.2 Кредитного договору, після отримання Позичальником від Банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання Кредиту Позичальник зобов'язаний не пізніше двадцяти банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення Кредиту (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування Кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Договору).

Відповідно до п. 10.4 Кредитного Договору будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній у рамках цього Договору повинні бути здійснені в письмовій формі та вважаються поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом на замовлення з повідомленням про вручення поштового відправлення або доставлені особисто на адресу сторони, зазначену в розділі 11 цього Договору.

Як встановлено під час розгляду справи, позичальником ОСОБА_3 малим підприємством "Рекламне агентство "А-Плюс" порушені умови договору кредиту № 95 від 17.10.2012 щодо своєчасного та в повному обсязі повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.

17.10.2015 Позичальнику ПП «Рекламне агентство «А-Плюс» направлено поштою за рекомендованим повідомленнія Вимогу № 1233 від 09.10.2015 про дострокове повернення кредиту за кредитним договором № 95 від 17.10.2012, яка отримана Позичальником 13.10.2015, що підтверджується відміткой «вручено уповноваженій особі» на повідомленні.

Відповідно до 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем основної суми заборгованості за договором кредиту № 95 від 17.10.2012 в сумі 146982,41 грн. Розмір зазначеної суми підтверджується належними доказами та повністю визнається відповідачем.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за кредитним договором № 95 від 17.10.2012 в розмірі 146982,41 грн правомірними, доведеними, отже такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статей 610-611 ЦК України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім того, нормами статті 625 передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача відсотки по кредиту з 07.07.2014 по 05.07.2016 в сумі 19124,85 грн; 3% річних по простроченому основному боргу з 05.05.2014 по 05.07.2016 в сумі 6129,44 грн; 3% річних по простроченим відсоткам з 07.07.2014 по 05.07.2016 в сумі 1286,00 грн; інфляційні втрати з серпня 2014 по травень 2016 за прострочення сплати кредиту в сумі 49297,25 грн; інфляційні втрати банку з серпня 2014 по квітня 2016 за прострочення сплати відсотків за кредитом в сумі 10325,76 грн.

Перевіривши заявлені до стягнення суми, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними, нараховані відповідно до умов договору та вимог закону. Періоди, заявлені до стягнення також правомірні, відповідають обставинам справи. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на Закон України «Про тимчасові заходи на період провадження антитерористичної операції», зважаючи на наступне.

Так, відповідно до статті 2 зазначеного Закону під час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітні 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14.04.2014 з населених пунктів, визначених у затвердженому КМ України переліку, де проводилась антитерористична операція, а також юридичним та фізичним особам-підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМ України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки, інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Однак, відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

У пункті 4.1 вищезазначеної постанови пленуму ВГС України зазначено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до положень 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, Закону України В«Про судовий збірВ» , враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі судовий збір у розмірі 3497,19 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 малого підприємства "Рекламне агенство "А-Плюс", м. Сєвєродонецьк Луганської області (код ЄДРПОУ 13380369 М. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк (код ЄДРПОУ 09304612, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400) заборгованість за кредитним договором в розмірі 233145,71 грн двісті тридцять три тисячі сто сорок п'ять грн сімдесят одна копійка) у тому числі: борг по кредиту 146982,41 грн; відсотки за кредитом в сумі 19124,85 грн; три відсотки річних за прострочення основного боргу 6129,44 грн; три відсотки річних за прострочення сплати відсотків в сумі 1286,00 грн; інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту в сумі 49297,25 грн; інфляційні втрати за прострочення сплати відсотків в сумі 10325,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 малого підприємства "Рекламне агенство "А-Плюс", м. Сєвєродонецьк Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Луганського обласного управління АТ "Ощадбанк судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3497,19 грн.

Видати відповідний наказ.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 13.07.2016.

Суддя А.В. Іванов