Постанова
від 02.06.2016 по справі 810/446/16
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року (11:48) м. Київ 810/446/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тікич звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області, у якому, з у урахуванням збільшених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області щодо проведення планової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич», за наслідками якої складено акт №2682/10-16-22-01/31367008 від 03.12.2015;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області щодо внесення змін до інформації, яка міститься в комп'ютерних автоматизованих системах АС «Податковий блок», шляхом анулювання усіх задекларованих показників (сум) доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, а також показників (сум) зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2012-2014 рр.;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.12.2015 №0016181702/4643, №0016011702/4644, №0015991702/4645, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0016191702/4641 від 24.12.2015 та рішення №0016201702/4642 від 24.12.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що відповідачем була проведена планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої було складено акт від 03.12.2015 №2682/10-16-22-01/31367008, в якому зафіксовано ряд порушень позивачем вимог Податкового кодексу України.

Проте, позивач не погоджується як з правомірністю проведення вказаної перевірки, так і з її результатами.

Зокрема,позивач зауважив про те, що у період, який перевірявся податковим органом, зокрема, у 2012-2014 рр., ТОВ «Тікич» здійснювало господарську діяльність у м. Донецьку, тобто на території проведення антитерористичної операції, а тому, на думку позивача, на нього розповсюджується заборона щодо проведення податкових перевірок, яка встановлена Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Крім того, позивач зазначив про те, що було порушено строки проведення податкової перевірки. Так, зокрема, позивач зауважив про те, що відповідачем відповідачем в порушення статті 102 Податкового кодексу України було безпідставно проведено перевірку ТОВ «Тікич» за період з 01.01.2012 по 30.09.2012 року, оскільки 1095-денний строк, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової звітності, в межах якого здійснюється проведення відповідної перевірки, вже сплинув.

Також, позивач не погоджується з тими рішеннями, які були прийняті контролюючим органом за результатами проведення відповідної податкової перевірки. Так, зокрема, позивач вважає, що відповідачем було безпідставно та необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення № 0016181 702/4643, № 0016011702/4644, № 0015991702/4645 від 24.12.2015, вимогу про сплату боргу № Ю-0016191702/4641 від 24.12.2015 та рішення № 0016201702/4642 від 24.12.2015, оскільки ТОВ «Тікич» було надано відповідачу первину документацію та дані бухгалтерського обліку для підтвердження реальності здійснення господарської діяльності ТОВ «Тікич» з відповідними контрагентами у період з 01.01.2012 по 31.12.2014 та, відповідно, для підтвердження тих показників податкової звітності за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

Позивач зазначив про те, що відповідачем було неправомірно зроблений висновок про те, що сума коштів, яка була перерахована позивачем ТОВ «Курортно-оздоровчий центр «Пролісок» в розмірі 11 370,00 грн. за проживання фізичних осіб є додатковим благом зазначених осіб, з якого має бути утриманий та перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб, оскільки фізичні особи, вартість проживання яких була оплачена позивачем, не є працівниками ТОВ «Тікич».

Крім того, позивач не погоджується з висновками контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог ст. 168 Податкового кодексу України, у зв'язку із ненарахуванням ПДФО на грошові кошти, які були виплачені ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 на загальну суму 54 942,44 грн., оскільки вказані особи самостійно здійснюють підприємницьку діяльність, а тому вони є самостійними платниками податків. У зв'язку з цим, позивач вважає, що ТОВ «Тікич» не є податковим агентом вказаних осіб, а тому у нього відсутній обов'язок щодо здійснення оподаткування перерахованої на користь ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 грошових коштів.

Також позивач зауважив про безпідставне віднесення відповідачем до складу загального доходу ТОВ «Тікич» грошової суми у розмірі 11370,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Курортно-оздоровчий центр «Пролісок» зумовило невірне визначення податковим органом суми військового збору та суми боргу (недоїмки) позивача щодо сплати єдиного соціального внеску.

Крім того, позивач зазначив про те, що внаслідок проведення податкової перевірки, контролюючим органом було здійснено списання в комп'ютерних автоматизованих системах АС «Податковий блок» всіх задекларованих показників (суми) доходів та витрат, що враховуються про визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, а також показників (сум) податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість. У зв'язку з цим, як зазначає позивач, всі показники (суми) податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за 2012-2014 рр. дорівнюють нулю, що в свою чергу, як зазначає позивач, свідчить про те, що ТОВ «Тікич» у зазначений податковий період взагалі не здійснювало жодних господарських операцій.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що плановою документальною виїзною перевіркою ТОВ «Тікич з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 21.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 21.12.2014 було встановлено ряд порушень з боку позивача, що були зафіксовані в акті від 03.12.2015 №2682/10-16-22-01/31367008.

Відповідач зауважив про те, що за результатами розгляду заперечень ТОВ «Тікич» на вказаний акт та з урахуванням інформації з акта ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ ДФС у Київській області від 13.08.2015за № 84/05-62-10, податковим органом було часткового задоволено заперечення позивача та залишено без змін висновок акта перевірки від 03.12.2015 №2682/10-16-22-01/31367008 щодо порушень в частині надання працівника ТОВ «Тікич» додаткового блага в сумі 13376,46 грн. та виплати доходів фізичним особам в сумі 54 942,44 грн. без утримання податку на доходи фізичних осіб.

Крім того, відповідач зазначив про те, що позивачем всупереч вимогам ст. 176 Податкового кодексу України не було заповнено в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) ознаку доходу « 157», яка є обов'язковою до заповнення за умови виплати податковим агентом доходу самозайнятим особам, зокрема, ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4

Відповідач зауважив про те, що неналежне заповнення ТОВ «Тікич» відповідного податкового розрахунку зумовило нарахування позивачу штрафу у розмірі 510,00 грн.

Присутній у судовому засіданні представник позивача подав додаткові пояснення по справ, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

З 07.08.2015 по 26.11.2015 Державною податковою інспекцією в Обухівському районі ДФС у Київській області було проведено планову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» (код ЄДРПОУ 31367008) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами якої було складено акт від 03.12.2015 №2682/10-16-22-01/31367008.

Як вбачається з акта, перевіркою були виявлені порушення позивачем наступних вимог законодавства:

- п. 44.1, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ТОВ «Тікич» було завищено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 89 191 065,00 грн., у тому числі за І квартал 2012 року на суму 4073438,00 грн., за півріччя 2012 року на суму 7 235 374,00 грн., за ІІІ квартали 2012 року на загальну суму 12 866 396,00 грн., за 2012 рік на загальну суму 16 347 163,00 грн., за 2013 рік на суму 26 193 273,00 грн., за 2014 рік на суму 46 650 629,00 грн.;

- п. 44.1, п.44.6 ст. 44, п.85.2 ст. 85, ст. 138, пп.139.1, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ТОВ «Тікич» було завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 87 967602,00 грн., у тому числі за І квартал 2012 року на суму 1 020 189,00 грн., за півріччя 2012 року на суму 7 114 175,00 грн., за ІІІ квартали 2012 року на суму 12 866 396,00 грн., за 2012 рік на суму 16 094 279,00 грн., за 2013 рік на суму 25 716 704,00 грн., за 2014 рік на суму 46 156 619,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 185.1, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, у в'язку з чим ТОВ «Тікич» було завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20 256 024,00 грн.., у тому числі за січень 2012 року на суму 150 851,00 грн., за лютий 2012 року на суму 1 922 737,00 грн., за березень 2012 року на суму 29465,00 грн., за квітень 2012 року на суму 226 636,00 грн., за травень 2012 року на суму 186 079,00 грн., за червень 2012 року на суму 432 892,00 грн., за липень 2012 року на суму 722 182,00 грн., за серпень 2012 року на суму 83279,00 грн., за вересень 2012 року на суму 596975,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 331 285,00 грн., за листопад 2012 року на суму 182 514,00 грн., за грудень 2012 року на суму 134 597,00 грн., за січень 2013 року на суму 210 608,00 грн., за лютий 2013 року на суму 227 345,00 грн., за березень 2013 року на суму 123 111,00 грн., за квітень 2013 року на суму 363686,00 грн., за травень 2013 року на суму 182 146,00 грн., за червень 2013 року на суму 323 244,00 грн., за липень 2013 року на суму 276 658,00 грн., за серпень 2013 року на суму 472 907,00 грн., за вересень 2013 року на суму 303 636,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 1389557,00 грн., за листопад 2013 року на суму 636 801,00 грн., за грудень 2013 року на суму 681701,00 грн., за січень 22014 року на суму 280 934,00 грн., за лютий 2014 року на суму 624 281,00 грн., за березень 2014 року на суму 1483214,00 грн., за квітень 2014 року на суму 345 109,00 грн., за травень 2014 року на суму 187 628,00 грн., за червень 2014 року на суму 756 030,00 грн., за липень 2014 року на суму 814 770,00 грн., за серпень 2014 року на суму 924 294,00 грн., за вересень 2014 року на суму 1859523,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 1550494,00 грн., за листопад 2014 року на суму 748051,00 грн., за грудень 2014 року на суму 953184,00 грн.;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, пп. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п.п. 198.2, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ТОВ «Тікич» було завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 18 771 752,00 грн., у тому числі за січень 2012 року на суму 147 654,00 грн., за лютий 2012 року на суму 188 7997,00 грн., за березень 2012 року на суму 15398,00 грн., за квітень 202 року на суму 223264,00 грн., за травень 2012 року на суму 181138,00 грн., за червень 2012 року на суму 4322252,00 грн., за липень 2012 року на суму 721275,00 грн., за серпень 2012 року на суму 52402,00 грн., за вересень 2012 року на суму 594034,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 325778,00 грн. за листопад 2012 року на суму 178736,00 грн., за грудень 2012 року на суму 127293,00 грн., за січень 2013 року на суму 208758,00 грн., за лютий 2013 року на суму 149331,00 грн., за березень 2013 року на суму 115 155,00 грн., за квітень 2013 року на суму 361 441,00 грн., травень 2013 року на суму 177237,00 грн., за червень 2013 року на суму 3223602,00 грн., за липень 2013 року на суму 267 866,00 грн., за серпень 2013 року на суму 46 446,00 грн., за вересень 2013 року на суму 298 385,00 грн., за жовтень 2013 року на суму 351 783,00 грн., за листопад 2013 року на суму 636 350,00 грн., за грудень 2013 року на суму 680938,00 грн., за січень 2014 року на суму 278 943,00 грн., за лютий 2014 року на суму 621578,00 грн., за березень 2014 року на суму 1220640,00 грн., за квітень 2014 року на суму 32043,00 грн., за травень 2014 року на суму 186670,00 грн., за червень 2014 року на суму 755756,00 грн., за липень 2014 року на суму 771772,00 грн., за серпень 2014 оку на суму 920657,00 грн., за вересень 2014 року на суму 1856404 грн., за жовтень 2014 року на суму 1547924,00 грн., за листопад 2014 року на суму 745197,00 грн., за грудень 907960,00 грн.

- п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу У країни, що призвело до заниження ТОВ «Тікич» податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік на загальну суму - 13053,00 грн.;

- ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», у зв'язку з тим, що ТОВ «Тікич» було занижено податкове зобов'язання по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2014 рік на загальну суму 11486,00 грн.

- п.п. 164.2.1, п. 164.2 ст. 164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 ст. 176, п.16.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв'язку з цим ТОВ «Тікич» було знижено податкове зобов'язання з військового збору за 2014 рік на загальну суму 292,49 грн.

В акті перевірки посадовими особами контролюючого органу було зазначено про те, що в ході здійснення перевірки ТОВ «Тікич» не було надано первинні документи та дані бухгалтерського обліку, які підтверджують показники податкової звітності за 2012-2014 рр.

Контролюючий орган зазначив про те, що ТОВ «Тікич» по актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-в) та довідкам про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) було виконано підрядні роботи на замовлення ТОВ «Мета-Кепітал», ТОВ «Фамед України», ТОВ «Інтеріорз Інтернешнл». Проте, відповідачем встановлено відсутність у позивача достатніх ресурсів для виконання такого обсягу робіт. У зв'язку з цим, податковий орган зробив висновок про неможливість врахування суми доходу по господарським операціям за вказаними актами та довідками під час визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства та віднесення його до складу податкового зобов'язання з ПДВ, що на думку контролюючого органу, свідчить про завищення ТОВ «Тікич» податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 20656024,00 грн.

Податковим органом було зазначено про те, що в ході здійснення перевірки було здійснено дослідження податкової звітності ТОВ «Тікич» з податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.12.2014, за результатами чого було встановлено завищення показників доходу від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) (рядок 02 податкової декларації податку на прибуток) на загальну суму 89053518,00 грн.

Вказані висновки відповідача ґрунтуються на тому, що ТОВ «Тікич» не було надано до перевірки первинну документацію та дані бухгалтерського обліку, які підтверджують відповідні показники податкової звітності, про що було складено акти про ненадання документів від 13.11.2015 №139/10/10-16-22-01, від 21.11.2015 №148/10/10-16-22-01, від 26.11.2015 №152/10/10-16-22-01.

Крім того, в акті перевірки посадовими особами контролюючого орану зазначено про те, що в ході здійснення перевірки встановлено завищення ТОВ «Тікич» показників, які зазначені в рядку 03 ІД «Інші доходи» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 на загальну суму 137 547,00 грн., у зв'язку з тим, що позивачем не надано документів на підтвердження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Тікич» та документів щодо сплати позивачем податків та зборів.

Також відповідачем зазначено про те, що на замовлення ТОВ «Тікич» було виконано будівельну роботи, генпідрядникам за якими були ТОВ «Агросервіс», ТОВ «Ентрада», ТзОВ «Акрополь Захід», ТОВ «Центр Дах», ТОВ «Ренесанс-Стиль», ТОВ «ОСОБА_5 груп», ТОВ «Амплі», ТОВ «Донстрой-Респект-фасад», ТОВ «Бетонтехнік», ТОВ «Иоко». Посадовими особами було зазначено про неможливість врахування витрат за вказаними документами під час визначення об'єкта оподаткування, оскільки під час перевірки ТОВ «Тікич» не було надано бухгалтерську та податкову документацію на підтвердження фактичного здійснення вказаних операцій з відповідними контрагентами.

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Тікич» було завищено показники рядку 05.1 декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» у період за 01.01.2012 по 30.12.2014 на загальну суму 80885083,00 грн.

Крім того, в акті перевірки відповідачем зазначено про те, що позивачем було завищено показники рядка 06.1 податкових декларацій («Адміністративні витрати») за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 на загальну суму 6919684,00 грн. та рядка 06.4 ІВ податкових декларацій «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» у період з 01.01.2012 по 31.12.2014 на загальну суму 12 835,00 грн.

Контролюючий орган зазначив про те, що вказані порушення зумовлені ненаданням ТОВ «Тікич» до перевірки первинної документації, яка підтверджує фінансово-господарську діяльність позивача за відповідний період, та, відповідно, свідчить про реальне існування відповідних витрат.

Також в акті перевірки відповідач, посилаючись на акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецьк ГУ ДФС у Донецькій області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Донбуд-респекфасад» (код ЄДРПОУ 37546029) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Донсбит» за січень 2041 року», зазначив про те, що контрагент позивача ТОВ «Донбуд-респекфасад» не надано документів на підтвердження реальності господарських відносин з іншими суб'єктами господарювання.

Крім того, відповідач зазначив про те, що на адресу контролюючого органу надійшов акт ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Імпульс» (код ЄДРПОУ 31528266) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями та постачальниками, їх реальності та повноти відображення в обліку з ПДВ за січень-лютий 2014 року, зазначив про відсутність контрагентів позивача, ТОВ «Донбуд-респекфасад» та ТОВ «Імпульс», з якого вбачається те, що контрагент позивача ТОВ «Імпульс» має ознаки нереального здійснення господарської діяльності, а саме: відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості вчинення задекларованих господарських операцій (відсутній кваліфікований персонал; не зазначений штат працюючих осіб, при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої частини людей; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій, у тому числі транспортні засоби, приміщення для зберігання товарів; відсутність платника за місцезнаходження.

Також контролюючий орган зазначив про те, що на адресу податкового органу надійшла податкова звітність від ДПІ у Красногвардейському районі ГУ ДФС у Київській області щодо контрагента позивача ТОВ «Альком Бізнес», з якої вбачається, що за результатами перевірки вказаного суб'єкта господарювання встановлено, що ТОВ «Альком Бізнес» не здійснює реальні господарські операцій з іншими суб'єктами господарювання. Зокрема, такі висновки ґрунтуються на наступному: відсутність платника за податковою адресою; ненадання до перевірки первинної документації; ненадання бухгалтерських регістрів; незначна кількість трудових ресурсів.

Крім того, відповідач зауважив про те, що відповідно до податкової інформації щодо ТОВ «Амплі», яка надійшла на адресу контролюючого органу від ДПІ у Калинівському районі и м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області, встановлено відсутність можливості підтвердження реальності господарських відносин вказаного суб'єкта господарювання з відповідними контрагентами за січень, квітень, вересень, жовтень, грудень 2014 року та січень 2015 року, оскільки ТОВ «Амплі» перебуває на території проведення антитерористичної операції.

Враховуючи вищенаведену інформацію, податковий орган дійшов висновку про не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій щодо передачі товарів та виконання послуг на замовлення позивача його контрагентами, зокрема, ТОВ «Амплі», ТОВ «Донбаська архітектурно-будівельна компанія», ТОВ «Донбудреспектфасад» та ТОВ «Альком Бізнес», до позивача, що на думку контролюючого органу, свідчить про те, що такі операції були направлені виключно на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування витрат та податкового кредиту.

Також, в акті перевірки контролюючим органом було зазначено про те, що позивачем не було надано до перевірки первинної документації та даних бухгалтерського обліку, які підтверджують фінансово-господарську діяльність позивача з вказаними суб'єктами господарювання. У зв'язку з цим, контролюючий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Тікич» було завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 187 717752,00 грн.

Судом встановлено, що описані вище епізоди не призвели до донарахувань позивачеві сум податку на прибуток та податку на додану вартість.

Крім того, в акті перевірки ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області було зазначено про те, що відповідно до наданих ТОВ «Тікич» документів, зокрема, банківських виписок за 2014 рік встановлено, що у січні 2014 року позивачем було оплачено вартість електронного інструмента та кавоварки на загальну суму 5 169,00 грн., а у вересні 2014 року - ноутбука Аsus на загальну суму 10730,00 грн.

Відповідач зауважив про те, що ТОВ «Тікич» не було надано відомості аналітичного бухгалтерського обліку балансового рахунку 10 «Основні засоби» та інші документи, які підтверджують використання позивачем цих товарів у господарській діяльності.

Також посадовим особами контролюючого органу в акті перевірки було зазначено про те, що ТОВ «Тікич» у період з вересня по жовтень 2014 року та у грудні 2014 року було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «КОЦЕНТР Пролісок» кошти за проживання працівників у загальній сумі 11 370,00 грн., у тому числі:

- 17.09.2014 - у сумі 3 920,00 грн.;

- 02.10.2014 - у сумі 1 960,00 грн.;

- 03.12.2014 - у сумі 5 490,00 грн.

Відповідач зауважив про те, що дана сума, яка є додатковим благом, не була включена позивачем до сукупного місячного доходу працівників, що призвело до порушення позивачем вимог пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України та заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 4812,30 грн.

Крім того, ревізорами було встановлено, що позивачем було виплачено дохід ОСОБА_3 на суму 49 342,44 грн. та ОСОБА_4 на суму 5600,00 грн., проте виплачені цим особам суми доходу не були оподатковані ТОВ «Тікич» податком з доходів фізичних осіб, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДФО на суму 8 241,37 грн.

Також в акті перевірки посадові особи контролюючого органу зазначили про те, що позивачем допущені помилки при заповненні податкових розрахунків форми 1-ДФ за І, ІІІ, ІУ квартали 2014 року, оскільки не включено до них суми виплаченого доходу працівникам підприємства.

Крім того, відповідачем встановлено заниження ТОВ «Тікич» фонду оплати праці, на який нараховується єдиний соціальний внесок, на загальну суму 27 269,70 грн., що призвело до заниження суми ЄСВ на 10504,29 грн., а також виявлено заниження ЄСВ на суму 981,71 грн. у зв'язку з його неутриманням із сум заробітної плати (отриманого доходу), нарахованої особам, які працюють на умовах трудового договору.

З аналогічних підстав посадовими особами ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області був зроблений висновок про заниження ТОВ «Тікич» суми військового збору за серпень-грудень 2014 року в розмірі 292,49 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись з висновками, які були викладені в акті перевірки, звернувся до відповідача із запереченнями на акт ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області № 2682/10-16-22-01/31367008 від 03.12.2015, в яких просив контролюючий орган розглянути та прийняти до уваги вказані заперечення під час прийняття відповідних рішень щодо позивача. До вказаних заперечень позивачем було долучено первинну документацію на підтвердження господарських відносин з відповідними контрагентами та правомірності зазначення показників відповідної податкової звітності за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами розгляду заперечень позивача ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області було прийнято лист «Про розгляд заперечення до акта перевірки від 03.12.2015 № 2682/10-16-22-01/31367008» від 21.12.2015 № 4070/10/10-16-22-022, яким позивача повідомлено про зміну акта перевірки та про часткове задоволення заперечень позивача.

Зокрема, відповідачем були враховані надані ТОВ «Тікич» документи по придбанню основних засобів: накладна на придбання ноутбука Asus на суму 10730,00 грн., та акти введення в експлуатацію основних засобів - кавоварки, електроінструмента та ноутбука.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області було прийнято наступні документи:

- податкове повідомлення-рішення № 0016181702/4643 від 24.12.2015, яким позивачу нараховане грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляду заробітної плати на загальну суму 14 060,09 грн., у тому числі податкове зобов'язання на суму 10 247,84 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 3812,25 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0016011702/4644 від 24.12.2015, яким позивачу нарахований штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0015991702/4645 від 24.12.2015, яким позивачу донараховане грошове зобов'язання зі сплати військового збору на загальну суму 307,90 грн., у тому числі податкове зобов'язання на суму 200,65 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 107,25 грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0016201702/4642 від 24.12.2015, яким позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 2817, 08 грн.

- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0016191702/4641 від 24.12.2015, якою позивачу повідомлено про необхідність сплати боргу з єдиного соціального внеску у сумі 5 634,16 грн.

Не погоджуючись з правомірністю проведення перевірки та прийняттям податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги, позивач з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування.

Крім того, позивач зазначає, що прийняття акта перевірки призвело до внесення відповідачем змін до інформації, яка міститься в комп'ютерних автоматизованих системах АС «Податковий блок», зокрема, шляхом анулювання усіх задекларованих показників (сум) доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, а також показників (сум) зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2012-2014 рр., у зв'язку з чим також просить визнати неправомірними відповідні дії податкового органу.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову з огляду на наступне.

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб визначений розділом IV Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 163.4 ст. 163 Податкового кодексу України встановлено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно з п. 164.5 ст. 165 Податкового кодексу України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К - коефіцієнт;

Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом визначається п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, відповідно до п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України

податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (п.168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Згідно з п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України).

Отже, на податкового агента покладається обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету суми податку, який нараховується на відповідну суму виплаченого платнику податку доходу.

Судом встановлено, що 11.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Курортно-Оздоровчий центр «Пролісок» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тікич» (Замовник) було укладено договір № 11/09, за умовами якого виконавець зобов'язався надати послуги по тимчасовому проживанню фізичних осіб в кімнатах, площею 16 кв. м. кожна, що знаходиться в будинку № 369 по вул. Солов'яненка, смт. Козин, Обухівського р-ну, Київської обл.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг за цим договором визначається на кожну добу проживання фізичних осіб в кімнатах, наданих згідно заявок замовника. Ціна проживання 1 особи становить 70 (сімдесят гривень), у тому числі ПДВ - 20 % - 11 грн.67 коп.

Згідно з п.5.1 договору даний договір дії від його підписання і до 31 грудня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Тікич» були оплачені надані ТОВ «Курортно-оздоровчий центр «Пролісок» послуги про проживанню на загальну суму 11 370,00 грн., про що свідчать банківські виписки по рахунку позивача за 17.09.2014, 02.10.2014 та за 03.12.2014.

Як зазначено вище, в акті перевірки податковий орган вказав на те, що перераховані ТОВ «Тікич» за проживання фізичних осіб кошти у розмірі 11 370,00 грн., є додатковим благом цих осіб, яке підлягає оподаткуванню.

Так, відповідно до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу), зокрема, у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

На підставі цього, відповідач стверджує, що розмір податку на доходи фізичних осіб, який позивач мав утримати та перерахувати до бюджету у зв'язку з оплатою вартості проживання фізичних осіб, дорівнює 2006,47 грн. (11370 грн. (вартість проживання) х 1,17647 (коефіцієнт) х 15% (ставка податку).

У той же час, позивач посилається на те, що фізичні особи, послуги по проживанню яких надавалися ТОВ «Курортно-оздоровчий центр «Пролісок», не є працівниками ТОВ «Тікич», у зв'язку з чим відповідні донарахування є безпідставними.

Судом встановлено, що при здійсненні нарахування контролюючим органом не було встановлено сукупність всіх обставини, які є передумовою для здійснення нарахування податку на доходи фізичних осіб на додаткове благо, зокрема: прізвища, ім'я та по батькові фізичних осіб, вартість проживання яких була сплачена; їх відношення до діяльності позивача; наявність або відсутність факту виконання цими особами трудової функції щодо позивача та розміщення у зв'язку з цим їх у кімнатах ТОВ «Курортно-оздоровчий центр «Пролісок» тощо.

Встановлення таких обставин, згідно з положеннями п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, є обов'язковим для донарахування податку на додаткове благо.

Відповідно до пунктів 4, 5 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року N 727, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Розділу ІІІ цього Порядку у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів;

- у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові посадової особи платника податків, уповноваженої здійснювати від його імені юридичні дії (його законного представника), та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт складання такого акта відображається в акті (довідці) документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки, а факт відсутності або порушення правильності ведення податкового та/або бухгалтерського обліку фіксується в описовій частині акта документальної перевірки.

Однак, вказаний Порядок контролюючим органом дотриманий не був, опис виявленого порушення з посилання на первинні документи відповідачем не здійснений, що не дозволяє зробити чіткий та безумовний висновок про наявність визначених п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України передумов для донарахування податку на додаткове благо фізичних осіб, проживання яких було оплачено позивачем ТОВ «Курортно-оздоровчий центр «Пролісок».

За таких обставин, суд вважає, що донарахування відповідачем податку на доходи фізичних осіб в розмірі 2006,47 грн. було здійснено безпідставно.

Також податковим органом було зазначено про те, що ТОВ «Тікич» було виплачено ОСОБА_3 у березні 2014 року дохід у розмірі 49 342,44 грн. (за щебінь) та ОСОБА_4 у грудні 2014 року дохід у розмірі 5600,00 грн. (за оренду опалубки).

Відповідач зауважив про те, що позивачем не було оподатковано податком на доходи фізичних осіб вказані суми грошових коштів, з приводу чого суд зазначає наступне.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т.1, а.с. 172-174) ОСОБА_3 з 05.10.2014 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця. Основним видом діяльності вказаної особи відповідно до КВЕД 2010 є: код КВЕД 52.62. Роздрібна торгівля з лотків та на ринках.

Судом встановлено, що ТОВ «Тікич» було перераховано на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 49 342,44 грн., про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача станом на 05.03.2014 та на 13.03.2014. Відповідно до вказаної виписки, призначенням платежу є: «за щебень згідно рахунка №СФ-000001 від 04.03.2014 та №СФ-000002 від 12.03.2014» .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Т.1, а.с. 177-178) ОСОБА_4 з 25.01.200 зареєстрована фізичною особою-підприємцем. Основним видом діяльності вказаної особи відповідно до КВЕД 2010 є: код КВЕД 81.29 Інші види діяльності з придбання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було перераховано ФОП ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 5 600,00 грн. за оренду опалубки, про що свідчить банківська виписка по рахунку позивача за 12.02.2014.

Отже, ТОВ «Тікич» було перераховано грошові кошти на загальну суму 54 942,44 грн. на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Отже, враховуючи статус ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (фізичні особи-підприємці) ТОВ «Тікич» не виступає в якості податкового агента до цих осіб, які є самостійними платниками податків, що в свою чергу, свідчить про неправомірне донарахування контролюючим органом податку на суму 8241,37 грн. (54 942,44 грн. х 15%).

У зв'язку з наведеним, суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу правових підстав для нарахування позивачеві податку на доходи фізичних осіб на суму 10247,84 грн. (2006,47 грн. + 8241,37 грн.) та застосування штрафних санкцій на цю суму, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0016181702/4643 від 24.12.2015 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо висновків Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про заниження позивачем суми єдиного соціального внеску суд зазначає наступне.

Так, згідно з наданими у судовому засіданні поясненнями ревізора, який проводив перевірку, єдиний внесок був нарахований по епізоду взаємовідносин з ТОВ «Курортно-оздоровчий центр «Пролісок» та при складанні вимоги про сплату боргу була допущена помилка, оскільки сума донарахованого ЄСВ має складати не 5624,16 грн., а 4789,04 грн. (4379,72 грн. (ЄСВ на фонд оплати праці - 11370 грн. х 38,52%) + 409,32 грн. (ЄСВ на заробітну плату - 11370 грн. х 3,6%).

У той же час, враховуючи, що правомірність висновків контролюючого органу щодо донарахувань податку на доходи фізичних осіб по епізоду взаємовідносин з ТОВ «Курортно-оздоровчий центр «Пролісок» була спростована судом, з аналогічних підстав суд вважає неправомірним визначення відповідачем суми єдиного соціального внеску спірною податковою вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 24.12.2015 № Ю-0016191702/4641, у зв'язку з чим вона підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Крім того, враховуючи відсутність правових підстав для донарахування єдиного соціального внеску, підлягає скасуванню також рішення від 24.12.2015 № 0016201702/4642 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0015991702/4645 від 24.12.2015, суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом під час проведення перевірки було встановлено, що позивачем було занижено суму військового збору за серпень - грудень 2014 року на суму 292,49 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.

Законом України від 31.07.2014 № 1621-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» внесено зміни до Податкового кодексу України, шляхом доповнення підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень пунктом 16-1 в частині справляння з 03.08.2014 військового збору.

Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2018 року, встановлюється військовий збір.

Згідно з п.п.1.1 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України)

Відповідно до п.п. 1.3 п. 16-1 Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (п.п.1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України).

Згідно з п. 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Пунктом 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень встановлено, що платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що з серпня 2014 року на податкового агента покладається обов'язок щодо сплати військового збору, який нараховується на суму доходу у вигляді заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було зазначено про те, що ТОВ «Тікич» було занижено суму військового збору, який підлягає до сплати за серпень-грудень 2014 року на суму 292,49 грн. При цьому, вказані висновки ґрунтуються на тому, що позивачем було занижено показники доходу, зокрема, заробітної плати, яка є базою для нарахування військового збору.

Так, зокрема відповідачем було зазначено про те, що сума заниження доходу становить 22 100,00 грн., з яких: 10 730,00 грн. на придбання у вересні 2014 року ноутбука Asus, 11 370,00 грн. щодо перерахування у вересні, жовтні та грудні 2014 року грошових коштів ТОВ «Культурно - оздоровчий центр «Пролісок» за надання послуг з проживання фізичних осіб.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що у листі ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області «Про розгляд заперечення до акта перевірки №2682/10-16-22-01/31367008 від 03.12.2015 відсутні будь-які зауваження щодо відсутності документів, які підтверджують використання ноутбука Asus у господарській діяльності ТОВ «Тікич», що в свою чергу, свідчить про безпідставне віднесення відповідачем вказаного майна до додаткового блага позивача, та відповідно, до складу загального місячного (річного доходу) оподаткованого доходу, на які нараховується військовий збір.

Присутній у судовому засіданні ревізор, який проводив перевірку, пояснив, що військовий збір мав бути нарахований виключно на суму додаткового блага фізичних осіб у вигляді сплачених ТОВ «Курортно-оздоровчий центр «Пролісок» сум за проживання, та дорівнювати 170,55 грн. (11370,00 * 1,5%), у зв'язку з чим різницю в сумі, зазначену в податковому повідомленні-рішенні, слід розцінювати як помилку.

Проте, оскільки судом попередньо було спростовано висновки відповідача щодо віднесення грошових коштів у розмірі 11 370,00 грн. до складу доходу фізичних осіб, суд дійшов висновку про те, що нарахування на вказану суму грошових коштів військового збору також є неправомірним.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0015991702/4645 від 24.12.2015 підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Також, в акті перевірки контролюючим ораному було зазначено про те, що ТОВ «Тікич» було подано податкові розрахунки сум доходу за формою 1-ДФ за І, ІІІ, IV квартали 2014 року з недостовірною інформацією. Зокрема, відповідач зазначив про те, що позивачем було зазначено невірну суму грошових коштів, яка була перерахована на на користь платників податку.

Судом встановлено, що вказане порушення зумовило прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0016011702/4644 від 24.12.2015, яким ТОВ «Тікич» нараховані штрафні санкцій у розмірі 510,00 грн., з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

У визначених цим Кодексом випадках розрахунки подаються в електронному вигляді (п. 51.2 ст. 51 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема, подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

Порядок заповнення і подання органу Міндоходів України Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) відповідно до вимог статті 51 глави 2, підпункту 70.16.1 пункту 70.16 статті 70 глави 6 розділу II,підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України № 49 від 21.01.2014 (далі-Порядок № 49, який був чинний на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до п. 2.8 Порядку № 49 податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Розділом ІІІ Порядку №49 визначений порядок заповнення податкового розрахунку.

Згідно з п. 3.2 Порядку №49 у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.

Пунктом 3.3 Порядку №49 встановлено, що у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні).

У графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством (п. 3.4 Порядку №49)

Відповідно до п. 3.5 Порядку №49 у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а та сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

Відповідно до Довідника ознак доходу фізичних осіб (Додаток до Порядку № 49) у податковому розрахунку за формою №1 1ДФ відображається ознака доходу « 157» дохід, виплачений самозайнятій особі (підпункт 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, статті 177 та 178 розділу IV Кодексу).

Отже, враховуючи вищенаведені положення, суд дійшов висновку про те, що незважаючи на відсутність у позивача обов'язку по утриманню та перерахуванню до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб з доходів, виплачених фізичній особі-підприємцю, позивач зобов'язаний зазначати такі суми у податковому розрахунку форми 1-ДФ, з ознакою доходу « 157», а саме: дохід, виплачений самозайнятій особі.

Судом встановлено, що позивачем було подано контролюючому органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ за І квартал 2014 року від 07.05.2014, за ІІ квартал 2014 року від 17.07.2014, за ІІІ квартал 2014 року від 04.11.2014 та за IV квартал 2014 року від 02.02.2015 (Т.5, а.с.101-104), без зазначення в них сум доходу, виплаченого на користь ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, що свідчить про порушення ТОВ «Тікич» вимог ст. 176 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення №0016011702/4644 від 24.12.2015, яким позивачу нарахований до сплати штраф у розмірі 510,00 грн.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дій ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області щодо проведення планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Тікич», за наслідками якою складено акт № 2682/10-16-22-01/31367008 від 03.12.2015, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальної перевірки передбачений ст. 77 Податкового кодексу України.

Пунктом 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 77.4 ст.77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п. 77.6 ст.77 Податкового кодексу України)

Згідно з п.77.8 ст. 77 Податкового кодексу України строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до п. 77.9 ст. 77 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність проведення планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Тікич», зазначив про те, що на нього на момент проведення перевірки діяли положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», оскільки у період, який перевірявся, зокрема, з 01.01.2012 по 31.12.2014 ТОВ «Тікич» перебувало в м. Донецьку, на території якого проводиться антитерористична операція, з огляду на що суд зазначає наступне.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначені Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі-Закон № 1669).

Статтею 1 Закону № 1669 встановлено, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Відповідно до ст. 3 Закону №1669 органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності , у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції , крім позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про те, що Законом № 1669 встановлена заборона саме щодо проведення перевірок органами, які здійснюють нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції.

Таким чином, вказаним законом чітко визначені органи, яким заборонено проводити відповідні перевірки - органи, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження повноваження органів державногонагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877-V від 05.04.2007 (надалі-Закон № 877).

Відповідно до ст. 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з ст. 2 Закону №877 дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів, зокрема, контролю органами державної фіскальної служби.

Отже, дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не розповсюджується на перевірки, які проводяться органами державної фіскальної служби, оскільки податкові органи не здійснюють державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, синтаксичне тлумачення ст. 3 Закону №1669 дозволяє зробити висновок про те, що заборона на проведення перевірок стосується лише тих суб'єктів господарювання, які на момент проведення перевірки здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, що підтверджується вживанням дієслова «здійснюють» у теперішньому часі.

З матеріалів справи вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Тікич» було зареєстровано як суб'єкт господарювання 14.02.2001, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №739932.

Відповідно до вказаного витягу ТОВ «Тікич» було зареєстровано за наступною адресою: 83086, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Кобозева, буд.3.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) від 22.10.2014 Реєстраційною службою Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку 16.10.2014 було проведено реєстраційну дію №12661050009028587 щодо зміни місцезнаходження позивача.

Так, зокрема, з 16.10.2014 місцезнаходженням ТОВ «Тікич» є наступна адреса: 08720, Київська обл., Обухівський район, м. Українка, вул. Будівельників, буд.11/2.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що у період проведення перевірки позивач був розташований у Київській області та не здійснював господарську діяльність в зоні проведення антитерористичної операції.

Іншого суду доведено не було, у той час як відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Також позивач, обґрунтовуючи протиправність проведення перевірки, позивач зауважив про те, що відповідачем було безпідставно проведено перевірку ТОВ «Тікич» за період з 01.01.2012 по 30.09.2012.року, оскільки 1095-дениий строк, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової звітності, в межах якого здійснюється проведення перевірки, вже сплинув, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, вказана норма, на яку посилається позивач, встановлює строк визначення грошових зобов'язань платника податків, а не період діяльності такого платника, яку можна охопити перевіркою.

Згідно з п. 14.1.156 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, з огляду на вищезазначене,суд дійшов висновку про те, що встановлений ст. 102 Податкового кодексу України 1095-дениий строк є виключно тим строком, в межах якого податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення, яким визначається сума грошового зобов'язання, що має бути сплачене платником податків, а не строком проведення податкової перевірки.

У зв'язку з цим, суд вважає помилковими висновки позивача щодо порушення податковим органом строку проведення планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Тікич».

Під час розгляду справи позивачем не було надано жодних доводів, які б свідчили про те, що контролюючим органом було протиправно проведено перевірку позивача.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправними дій ДПІ в Обухівському районі ГУ ДФС у Київській області щодо проведення планової документальної виїзної перевірки ТОВ «Тікич».

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо внесення змін до інформації, яка міститься в комп'ютерних автоматизованих системах АС «Податковий блок», шляхом анулювання усіх задекларованих показників (сум) доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємства, а також показників (сум) зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період 2012-2014 рр., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом (п.61.2 ст.31 Податкового кодексу України).

Згідно з п.п.62.1.2 п. 62.1 ст. 61 Податкового кодексу України способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності

Статтею 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до п.п.72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом (п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2 ст. 74 Податкового кодексу України).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Таким чином, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до АІС «Податковий блок» змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Так, зокрема, така позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 09.12.2014 (справа №21-511), від 03.11.2015 (справа №21-99а15), від 04.11.2015 (справа №21-384а15) та від 17.11.2015 (справа №826/8416/14).

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Статтею 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що внесення відповідачем на підставі акта перевірки № 2682/10-16-22-01/31367008 від 03.12.2015 до АІС «Податковий блок» будь-яких змін та будь-якої інформації не призводять до настання для позивача будь-яких негативних наслідків та порушення його прав та інтересів, оскільки розміщена у вказаній системі інформація носить службовий характер і використовується податковими органами виключно з метою обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

У зв'язку з цим, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду було сплачено судовий збір було сплачено судовий збір у сумі 4 134,00 грн.

Враховуючи те, що позивачем заявлені позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 23329,23 грн., за які сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн., та дві вимоги немайнового характеру, за які позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 756,00 грн., у той час як судом частково задоволено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 22819,23 грн., сума судового збору, яка підлягає відшкодуванню позивачеві за рахунок Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області, становить 1 347, 86 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області №0016181702/4643 від 24.12.2015, №0015991702/4645 від 24.12.2015.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області №Ю-0016191702/4641 від 24.12.2015.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області №0016201702/4642 від 24.12.2015 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тікич» (08720,Київська область, Обухівський район, місто Українка, вулиця Будівельників, будинок 11/2, ідентифікаційний код 31367008) судовий збір у розмірі 1 347 (одна тисяча триста сорок сім) грн. 86 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області (08703, Київська область, місто Обухів, вулиця Каштанова, будинок 20, ідентифікаційний код 39465303).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.


Суд	Київський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	02.06.2016
Оприлюднено	19.07.2016
Номер документу	58944533
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —810/446/16

Ухвала від 23.11.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 13.10.2016

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 13.09.2016

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Сорочко Є.О.

Ухвала від 11.08.2016

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Сорочко Є.О.

Постанова від 02.06.2016

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

Постанова від 02.06.2016

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Дудін С.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 02.06.2016 по справі 810/446/16КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —810/446/16

Ухвала від 23.11.2016

Ухвала від 13.10.2016

Ухвала від 13.09.2016

Ухвала від 11.08.2016

Постанова від 02.06.2016

Постанова від 02.06.2016

Постанова
від 02.06.2016 по справі 810/446/16
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД