Постанова

від 16.06.2016 по справі 810/1111/16

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2016 року 810/1111/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Метабо УкраїнаВ»

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області

про визнання протиправними та скасування рішень та постанови ,-

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 березня 2016 року до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Метабо УкраїнаВ» (далі - позивач або ТОВ В«Метабо УкраїнаВ» ) до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08.02.2016 №18 та №19, а також постанови про накладення штрафних санкцій від 10.02.2016 №11.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у січні-лютому 2016 року Інспекцією було проведено перевірку, у ході якої встановлено порушення вимог пункту 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 №1149, а також пунктів 17 та 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №785, що полягали у введенні в обіг продукції щодо якої відсутній Національний знак відповідності.

За вказані порушення Інспекція застосувала штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян, про що прийняла оскаржувані постанову та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів.

Позивач стверджує, що вся продукція ТМ В«МетабоВ» , яка реалізується позивачем, має Національний знак відповідності та відповідає вимога Технічних регламентів.

Крім того, позивач звертає увагу суду, що Акт перевірки характеристик продукції на підставі якого прийняті оскаржувані рішення та постанова, містить недостовірну інформацію. Зокрема, в Акті перевірки зазначено, що перевірка характеристик продукції позивача проводилась у присутності керівника або уповноваженого представника суб'єкта господарювання, проте, жодна з вказаних осіб не були присутні під час проведення відповідної перевірки та під час складання зазначеного Акту.

Також, позивач зазначає, що оспорювані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не містять інформації про артикул продукції щодо якої необхідно вжити відповідні обмежувальні заходи, що, на думку позивача, не відповідає вимогам статті 33 Закону України В«Про державний нагляд та контроль нехарчової продукціїВ» .

Позивач зауважив, що під час перевірки не встановлювався факт наявності знаку відповідності на всій чи вибірково продукції ТМ В«МетабоВ» , але обмежувальні заходи застосовані до всього обсягу продукції ТМ В«МетабоВ» певних моделей, що призвело до порушення принципу пропорційності заходів ринкового нагляду.

Крім того, позивач стверджує про те, що відповідачем не було надіслано на адресу позивача проекти оспорюваних рішень, як це встановлено ст. 33 Закону України В«Про державний нагляд та контроль нехарчової продукціїВ» . Позивач вважає, що такі дії позбавили його можливості надати письмові пояснення щодо висновків відповідача про наявність відповідних порушень з боку ТОВ В«Метабо УкраїнаВ» .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представником позивача 16 червня 2016 року через службу діловодства суду подано клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Заперечення проти позовних вимог або заяви про визнання позову до суду не надходило.

Судові повістки надсилалась відповідачу на адресу, наявну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте до суду повернулась без вручення адресату з поштовими відмітками «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення» (за адресою не знаходиться).

Згідно із частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи положення частини четвертої статті 128 та частини першої статті 41, суд вважає за можливе розглянути спір по суті у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» зареєстроване як юридична особа за адресою: 08141, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петрівське, вул. Зоряна, будинок 22, код ЄДРПОУ 35195449.

З 25.01.2016 по 05.02.2016 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» на предмет відповідності характеристик продукції (низьковольтне електричне обладнання) вимогам законодавства. Перевірка здійснювалась за місцем розміщення продукції - в офісі/складі, розташованому за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петрівське, вул. Зоряна, буд. 22.

Результати перевірки оформлені Актом перевірки характеристик продукції від 05.02.2016 №0007 (далі також Акт перевірки) (а.с. 11-13).

У ході контролюючого заходу посадовими особами Інспекції було перевірено: перфоратор 4 режими UHE 2850 MULTI TM В« MetaboВ» , модель - 600712900, а також шліфмашину WEV 15-125 Quick Кутова TM В« MetaboВ» , модель - 600468000 (а.с.12).

За наслідками перевірки було встановлено порушення позивачем:

- пункту 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 №1149, а також пунктів 17 та 19 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 №785, що полягало у введенні в обіг продукції, зазначеної у пунктах 1, 2, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: на продукції (на кожному виробі електрообладнання) відсутній Національний знак відповідності, що підтверджується матеріалами перевірки характеристик продукції у розповсюджувача.

Зі змісту зазначеного акта перевірки вбачається, що висновки контролюючого органу щодо наявності відповідних порушень підтверджуються Актом перевірки характеристик продукції від 16.12.2015 №021, який складений Держспоживінспекцією у Житомирській області.

08 лютого 2016 року Інспекція на підставі Акта перевірки склала стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо» протокол №0004 про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (а.с. 14).

На підставі Акту перевірки Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області прийняті:

- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 лютого 2016 року №18, яким зобов'язано позивача у строк до 24.03.2016 вжити заходи щодо приведення продукції «UHE 2850 MULTI перфоратор 4 режими, TM В« MetaboВ»», та «WEV 15-125 Quick Кутова шліфмашина, TM В« MetaboВ»» у відповідність встановленим вимогам,у строк до 24.03.2015 вжити заходи щодо приведення продукції В«КНЕ 2644 Комб перфоратор 800 Вт, 3 режВ» у відповідність із встановленими вимогами;

- рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 08 лютого 2016 року №19, яким позивачеві тимчасово забороняється до 24.03.2016 надавати продукцію «UHE 2850 MULTI перфоратор 4 режими, TM В« MetaboВ»», та «WEV 15-125 Quick Кутова шліф машина, TM В« MetaboВ»» до приведення зазначеної продукції у відповідність із встановленими вимогами;

- постанову про накладення штрафних санкцій від 10 лютого 2016 року №11, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «Метабо» накладено штраф в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн.

Не погоджуючись з прийняттям вказаних вище документів відповідача, позивач оскаржив їх до голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України ОСОБА_1 в адміністративному порядку.

Однак, за результатом розгляду скарги Держспоживінспекція України повідомила листом від 25.02.2016 №28-8-11/8 позивача, що згідно із вимогами статті 36 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», рішення, дії чи бездіяльність органів ринкового нагляду або їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду відповідно до чинного законодавства України (а.с. 22).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України В«Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукціїВ» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон України №2735-VI, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 1 Закону України №2735-VI, Національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються.

Правові та організаційні засади розроблення і застосування технічних регламентів та процедур оцінки відповідності, а також основоположні принципи державної політики у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності визначені Законом України В«Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідностіВ» від 01.12.2005 № 3164-IV (що був чинний до 10.02.2016, тобто на момент виникнення спірних відносин, далі - Закон України №3164-IV).

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України №3164-IV Кабінет Міністрів України визначає зразок (опис) та затверджує правила застосування Національного знаку відповідності, що використовується для засвідчення відповідності технічним регламентам.

Частиною другою статті 33 Закону України №3164-IV встановлено, що національний знак відповідності, визначений у технічному регламенті, застосовується до всієї продукції, яка є об'єктом та відповідає вимогам цього технічного регламенту.

Національний знак відповідності наноситься на упаковку або етикетку продукції та на рекламні матеріали для процесів або послуг, що відповідають вимогам технічних регламентів (частина четверта статті 33 Закону України №3164-IV).

Правила застосування Національного знака відповідності визначені, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1599 (далі - Правила №1599, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1 Правил № 1599 Національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Згідно з пунктом 2 Правил № 1599 знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення

знака відповідності є обов'язковим.

Пунктом 4 Правил № 1599 встановлено, що знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.

Згідно з пунктом 5 Правил № 1599 знак відповідності наноситься на виріб або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію у разі неможливості або невиправданості його нанесення безпосередньо на виріб, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Відповідно до статті 1 Закону України №3164-IV технічний регламент - закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів України, у якому визначено характеристики продукції або пов'язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов'язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва.

За змістом статті 11 Закону України №3164-IV метою розроблення і застосування технічних регламентів є захист життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони довкілля та природних ресурсів, запобігання недобросовісній практиці.

Кабінет Міністрів України затверджує технічні регламенти, якщо їх не затверджено законом, та плани заходів щодо їх застосування.

Відповідно до пункту 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29.07.2009 (далі - Технічний регламент № 785) на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пп. 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.

Згідно з пунктом 18 Технічного регламенту № 785 зображення національного знака відповідності виконується відповідно до опису, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188).

У разі зменшення або збільшення зображення національного знака відповідності необхідно дотримуватися вимог, установлених в описі національного знака відповідності.

Національний знак відповідності наносять на апаратуру або на табличку з її технічними даними згідно з правилами застосування національного знака відповідності, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2001 №1599.

У разі коли його нанесення на апаратуру неможливе або невиправдане через її конструкцію, національний знак відповідності повинен бути нанесеним на пакування, якщо таке наявне, та на супровідні документи (пункт 19 Технічного регламенту №785).

Пунктом 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29.10.2009 (далі - Технічний регламент №1149) встановлено, що перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Згідно з пунктом 10 Технічного регламенту №1149 національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Отже, положеннями Закону України №3164-IV, Правил №1599, Технічних регламентів №785 та №1149 передбачена можливість нанесення Національного знаку відповідності не лише безпосередньо на продукцію, але й на упаковку, етикетку, тару продукції, експлуатаційну та товаросупровідну документацію, документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання тощо.

Позивачем до суду надано докази того, що окрім самої продукції Національний знак відповідності наноситься ним також на пакування товару та гарантійні талони, що у повній мірі узгоджується з вищезазначеними положеннями чинного законодавства України та підтверджує відповідність продукції вимогам Технічних регламентів.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 1, 2 додатку 3 до Технічного регламенту №1149, виробник або уповноважений представник повинен нанести національний знак відповідності на електрообладнання та скласти декларацію про відповідність згідно з вимогами пункту 2 додатка 4 до Технічного регламенту.

Виробник повинен скласти технічну документацію, визначену в пункті 3 цього додатка, яку він або уповноважений представник має зберігати на території України не менше ніж 10 років після дати випуску останнього виробу і надавати її для перевірки відповідним органам державного ринкового нагляду в установлених законодавством випадках.

У разі коли виробник не є резидентом України та не має уповноваженого представника в Україні, ці зобов'язання покладаються на особу, яка ввела електрообладнання в обіг на ринку України.

Згідно з пунктом 3 додатку 3 Технічного регламенту №1149 технічна документація має надавати можливість оцінити відповідність електрообладнання вимогам Технічного регламенту та, наскільки це стосується такого оцінювання, включати проектування, виробництво та функціонування електрообладнання. До зазначеної документації мають бути включені: загальний опис електрообладнання; загальні конструкторські та виробничі креслення, електричні схеми та схеми вузлів, деталей тощо; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; список стандартів, які повністю або частково застосовано, та описи прийнятих рішень для забезпечення положень щодо безпечності, визначених у Технічному регламенті, якщо стандарти не було застосовано; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо; протоколи випробувань.

Відповідно до пунктів 6, 7 Технічного регламенту №785 обладнання може бути введено в обіг або в експлуатацію, якщо воно за умови правильного встановлення, обслуговування та використання за призначенням відповідає вимогам цього Технічного регламенту.

Введення в обіг або в експлуатацію на території України обладнання, що відповідає вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено або обмежено з причин, пов'язаних з електромагнітною сумісністю.

Пунктом 13 цього Технічного регламенту визначено, що відповідність апаратури основним вимогам повинна підтверджуватися за процедурою оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва), встановленою у цьому пункті.

Виробник розробляє технічну документацію, що містить докази відповідності апаратури основним вимогам.

Виробник або уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (далі - уповноважений представник) повинен зберігати технічну документацію не менш як 10 років після дати випуску останньої одиниці апаратури.

Відповідність апаратури основним вимогам повинна підтверджуватися декларацією про відповідність, складеною виробником або уповноваженим представником.

Виробник або уповноважений представник повинен зберігати декларацію про відповідність не менш як 10 років після дати випуску останньої одиниці апаратури.

У разі коли виробник не є резидентом України та не має свого уповноваженого представника в Україні, зобов'язання щодо збереження технічної документації та декларації про відповідність покладається на особу, яка ввела апаратуру в обіг.

Отже, відповідність продукції основним вимогам Технічних регламентів має підтверджуватися також, окрім безпосереднього нанесення на продукцію Національного знаку відповідності, розробленою виробником технічною документацією, на підставі якої складається декларація про відповідність.

Відповідно до статті 1 Закону України В«Про підтвердження відповідностіВ» від 17.05.2001 №2406-ІІІ (який був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин) декларація про відповідність - документально оформлена в установленому порядку заява виробника, де дається гарантія відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження дотримання вимог Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, надано:

- декларацію про відповідність технічному регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання від 07.08.2015 №5305 з додатком (а.с.32, 33), з якої вбачається про підтвердження відповідності гвинтокрутів, молотків і перфораторів моделі згідно додатку виробництва на заводах, зокрема, Metabowerke GmbH, Metabo - Alleе 1, 72622 Nuertingen, Німеччина вимогам Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання;

- декларацію про відповідність технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання від 07.08.2015 №5317 з додатком (а.с.34,35) з якої вбачається про підтвердження відповідності перфораторів моделі UHE виробництва Metabowerke GmbH, Metabo - Alleе 1, 72622 Nuertingen, Німеччина вимогам Технічного регламенту безпеки з електромагнітної сумісності обладнання;

- декларацію про відповідність технічному регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання від 07.08.2015 №5311 з додатком (а.с.26,27), з якої вбачається про підтвердження відповідності шліфмашини WEV виробництва Metabowerke GmbH, Metabo - Alleе 1, 72622 Nuertingen, Німеччина вимогам Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання;

- декларацію про відповідність технічному регламенту з електромагнітної сумісності обладнання від 07.08.2015 №5323 з додатком (а.с.28,29) з якої вбачається про підтвердження відповідності перфораторів моделі WEV виробництва Metabowerke GmbH, Metabo - Alleе 1, 72622 Nuertingen, Німеччина вимогам Технічного регламенту безпеки з електромагнітної сумісності обладнання.

Крім цього, позивачем надано до суду фотокопії із зображеннями перфоратора моделі UHE 2850 Multi, Metabo - Alleе 1, 72622 Nuertingen та шліфмашини моделі WEV 15-125 Quick Кутова Metabo - Alleе 1, 72622 Nuertingen (а.с.84-85, 101-102).

Зі змісту вказаних фотокопій вбачається, що ТОВ В«Метабо УкраїнаВ» здійснено розміщення Національного знаку відповідності на упакуванні й корпусі перфоратора та шліфмашини вказаних моделей.

Також, позивачем додано до матеріалів справи сертифікати відповідності Metabowerke GmdH NL-31563 (а.с.97) та NL-31244 (а.с.121-122), яке є виробником вказаних продукцій, зі змісту яких вбачається, що відповідна продукція відповідає вимогам, що встановленні Міжнародною організацією із стандартизації у сфері електричних, електронних та суміжних технологій у сфері електричних, електронних і суміжних технологій (ІЕС).

Крім того, судом встановлено, що ТОВ В«МетабоВ» додатково здійснює розміщення зображення Національного знаку відповідності на гарантійних талонах, який разом із керівництвом з експлуатації додається до кожної одиниці вказаної продукції.

Отже, дослідивши вказані документи та фотокопії, суд дійшов висновку, що позивач дотримується вимог Технічного регламенту №785 та №1149 у частині нанесення на продукцію Національного знаку відповідності.

Доказів протилежного відповідач, всупереч вимогам статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суду не надав.

Крім того, суд вважає обґрунтованими зауваження позивача щодо неналежного оформлення відповідачем рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 33 Закону України №2735-VI, обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Згідно з частиною сьомою статті 33 Закону України №2735-VI, у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати, суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Обмежувальні (корегувальні) заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій (частина восьма статті 33 Закону України №2735-VI).

Дослідивши оскаржувані рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, суд встановив, що у них містяться посилання на модель та модифікацію відповідної продукції. Проте, у зазначених рішеннях відсутня інформація щодо артикулу продукції (комбінації цифр або літер товару, за допомогою яких здійснюється розмежування товару однієї моделі та модифікації).

Так, зокрема, суд звертає увагу, що інформація щодо артикулу кожної одиниці товару зазначається позивачем у гарантійному талоні виробника, що відповідачем враховано не було.

Разом з цим, суд не приймає до уваги посилання позивача щодо ненаправлення йому відповідачем проектів спірних рішень, як передбачено частиною одинадцятою статті 33 Закону України №2735-VI, оскільки відповідно до частини п'ятнадцятої статті 33 Закону України №2735-VI у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб'єкту господарювання проекту такого рішення.

У такому разі суб'єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення у будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб'єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення.

Отже, ненаправлення органом ринкового нагляду суб'єкту господарювання проектів рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не є підставою для визнання таких рішень протиправними, з огляду на наявність в органу ринкового нагляду права на самостійне прийняття рішення без попереднього надання (надіслання) відповідних проектів.

Згідно частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про накладення штрафних санкцій від 10.02.2016 №11.

Визнати протиправними та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №18 від 08.02.2016 та №19 від 08.02.2016.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метабо Україна» (код ЄДРПОУ 35195449) документально підтверджені судові витрати у розмірі 4134 грн. 00 коп. (чотири тисячі сто тридцять чотири гривни 00 копійок) згідно з платіжних доручень від 29.03.2016 №4241, №4242 та №4243 за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (код ЄДРПОУ 37994373).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова

ОСОБА_2