Постанова

від 11.07.2016 по справі 905/1803/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2016 року Справа № 905/1803/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівПлюшка І.А., Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016 (головуючий суддя М'ясищев А.М., судді Дучал Н.М., Сгара Е.В.) на ухвалуГосподарського суду Донецької області від 03.02.2016 (суддя Бойко І.А.) у справі№ 905/1803/15 Господарського суду Донецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Корум Україна" , простягнення заборгованості та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" до Публічного акціонерного товариства "Дружківський машинобудівний завод" провизнання припиненими зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії № 02-В/13/66КЛ-КБ від 20.02.2013, за участю представників (за первісним позовом): позивачане з'явились, відповідачане з'явились, третьої особине з'явились, В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.02.2016 у справі №905/1803/15, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016, позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання припиненими зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013 повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, ПАТ "Корум Україна" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу направити до місцевого суду для розгляду позовної заяви ПАТ "Корум Україна".

Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що судами попередніх інстанцій було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, зокрема ст.ст. 57, 63 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги, проте в судове засідання представники сторін не з'явились. Зважаючи на те, що явку представників сторін не було визнано обов'язковою, а також на достатність матеріалів справи для прийняття рішення, колегія суддів, беручи до уваги встановлені ст. 111-8 ГПК України строки розгляду касаційних скарг, дійшла висновку про можливість розглянути справу за відсутності представників сторін.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таикх підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в межах розгляду справи №905/1803/15 ПАТ "Корум Україна", м. Донецьк, звернулось до Господарського суду з позовом до ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", м. Київ, про визнання припиненими зобов'язання за договором про відкриття кредитної лінії №02-В/13/66/КЛ-КБ від 20.02.2013.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.02.2016 у справі №905/1803/15 позовну заяву ПрАТ "Корум Україна" до ПАТ "Дочірній Банк Сбербанк Росії" на підставі ч. 4 ст. 63 ГПК України повернуто без розгляду з посиланням на те, що ПАТ "Корум Україна" звернулося до суду з позовною заявою без сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим заявником до позовної заяви було додано клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване проведенням антитерористичної операції у м. Донецьку, у зв'язку з чим підприємство не може здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати прибуток.

Як правильно зазначено судами, з 01.11.2011 набув чинності Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ від 08.07.2011, норми якого визначають правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати, що з 01.01.2016 становить 1.378,00 грн.

У той же час ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У клопотанні про звільнення від сплати судового збору заявник вказував на те, що місцем знаходження Приватного акціонерного товариства "Корум України" є місто Донецьк, яке входить до території проведення антитерористичної операції. Заявник зазначив, що, перебуваючи на непідконтрольній Україні території, ПАТ "Корум" не може здійснювати підприємницьку діяльність і отримувати прибутки, що ставить товариство у скрутне матеріальне становище.

Виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні складного майнового стану сторони, який потрібно довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Як роз'яснено в пп. 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Тобто передбачена законодавчо можливість звільнення судом від сплати судового збору не є безумовною підставою для її застосування судом у разі самого лише заявлення відповідного клопотання без підтвердження викладених доводів належними доказами.

Як відзначено судами та вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження викладених обставин щодо скрутного фінансового становища товариства та неможливості сплатити судовий збір заявник не надав.

Крім того при поданні як апеляційної, так і касаційної скарг на оскаржувані ухвалу та постанову ПАТ "Корум" сплатило судовий збір у встановленому порядку і розмірі, що спростовує твердження скаржника про відсутність у нього коштів для сплати судового збору.

За таких обставин суди правомірно виходили з відсутності фактичних і правових підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Зважаючи на те, що місцевим судом по суті відхилено клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву правомірно повернуто без розгляду з посиланням на ч. 4 ст. 63 ГПК України.

Таким чином, суди, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, дійшли обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви без розгляду.

Згідно зі ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

На думку колегії суддів, висновок судів про наявність правових підстав для повернення позовної заяви без розгляду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі ухвали місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Корум Україна" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 03.02.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2016 у справі №905/1803/15 - без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков судді І.А. Плюшко С.С. Самусенко