Рішення

від 19.04.2007 по справі 8/12пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/12пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

19.04.07 р.                                                                                              Справа № 8/12пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничакорпорація

                     ХХ1 вік", м.Київ, ЄДРПОУ 32209046

до відповідача Приватного підприємства "Дармин",  м.Макіївка, ЄДРПОУ 30683836

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Державна податкова інспекція у м.Торезі, м.Торез, ЄДРПОУ 34372487

про витребування майна та заборону вчинення відповідних дій

                                                                                               Суддя Ємельянов А. С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Окрибелашвілі О.С.-по дов.

від третьої особи: Швець Н.Ф.-нач. юр. від.

В засіданні суду брали участь:

                                                         Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

                                                         оголошувались перерви з 27.03. по 05.04.2007р.,

                                                         з 05.04. по 19.04.2007р.

СУТЬ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича корпорація ХХ1 вік", м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Приватне підприємство "Дармин",  м.Макіївка, про:

- витребування у відповідача із незаконного володіння шлами (відходи вуглезбагачення), належні на праві власності позивачу, розташовані на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена відповідачу під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення;

- заборону відповідачу використовувати у своїй господарській діяльності шлами (відходи вуглезбагачення), належні на праві власності позивачу, розташовані на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена відповідачу під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неправомірне позбавлення його відповідачем права користування належним на праві власності майном.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву від 26.03.2007р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на недоведеність з боку позивача факту знаходження на земельній ділянці відповідача саме тих шламів, які були предметом біржового контракту від 21.03.2006р. Одночасно, за твердженням відповідача, володіння шламами, які знаходяться у Герасимовій балці с.Залісне  у м.Сніжне, здійснюється ним правомірно, згідно проекту відведення земельної ділянки, проекту видобування та переробки шламів, договору купівлі-продажу шламів №04/07-180 від 26.07.2004р.

          Ухвалою від 06.03.2007р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача судом було залучено Державну податкову інспекцію у м.Торезі, м.Торез.

          Третя особа надала пояснення на позовну заяву №3270/10/012-5 від 21.03.2007р., в яких підтвердила факт придбання позивачем спірних шламів.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та третьої особи, господарський суд встановив:

          Виходячи зі змісту позовної заяви, рішенням від 25.10.2005р. Сніжнянського міського суду було визнано за державою право власності на шлами кількістю 63162 тони, які знаходяться у Герасимовій балці с.Залісне м.Сніжне.

          20.03.2006р. між Державною податковою інспекцією у м.Торезі та ТОВ "Альянс-Восток" був підписаний договір, згідно з яким третя особа передала ТОВ "Альянс-Восток" для реалізації майно, яке перейшло у власність держави.

          Як вказує позивач, 21.03.2006р. між ним в особі біржового брокеру Петрова А.О. та ТОВ "Альянс-Восток" в особі біржового брокера Нікольської А.С., який діяв на підставі договору від 20.03.2006р., був підписаний біржовий контракт №32311.

          Згідно з умовами вказаного контракту позивач виступив покупцем шламів (відходів вуглезбагачення) у кількості 63162 тони.

          В зв'язку з повним виконанням сторонами умов біржового контракту №32311 від 21.03.2006р., позивач вважає себе законним власником шламів у кількості 63162 тони.

          20.02.2004р. між відповідачем та Залісненською селищною радою був підписаний договір оренди земельної ділянки загальною площею 160541 га, яка розташована у м.Сніжне, с.Залісне, у тому числі, земельної ділянки площею 11,9681 га - під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення.

За твердженням позивача, на вказаній земельній ділянці знаходяться належні йому шлами, які були предметом біржового контракту №32311 від 21.03.2006р.

Внаслідок відмови відповідача пропустити позивача на територію розташування спірних шламів, вчинення відповідачем перешкод у використанні останніх, позивачем заявлені вимоги про витребування у відповідача із незаконного володіння шлами (відходи вуглезбагачення), належні на праві власності позивачу, розташовані на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена відповідачу під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення.

Крім цього, позивачем також заявлено вимоги про заборону відповідачу використовувати у своїй господарській діяльності шлами (відходи вуглезбагачення), належні на праві власності позивачу, розташовані на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена відповідачу під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.03.2007р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ мають право підприємства,  установи,  організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

При цьому, за змістом ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог або заперечень.

          Виходячи зі змісту позовної заяви, враховуючи пояснення позивача, надані у судових засіданнях, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на ті обставини, що належні йому на праві власності шлами (відходи вуглезбагачення) у кількості 63162 тони знаходяться на земельній ділянці, користувачем якої є відповідач. Зокрема, як вказує позивач, відповідач не допускає його на територію, на якій розташоване спірне майно, та самовільно використовує шлами у своїй фінансово-господарській діяльності.

Статтею 48 Закону України "Про власність" передбачено, що власник може вимагати  усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судом або третейським судом.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, згідно із ст.386 Цивільного кодексу України може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаних статей позивач, перш за все, має довести факт знаходження належного йому майна у відповідача.

Одночасно, позивачем також повинно бути доведено факт вчинення відповідачем будь-яких дій, які б порушували право позивача на використання спірного майна.

Як встановлено судом, виходячи зі змісту біржового контракту №32311 від 21.03.2006р., який став підставою набуття позивачем права власності на шлами (відходи вуглезбагачення) у кількості 63162 тони, місцезнаходження останніх не вказано.

Одночасно, місцезнаходження вказаних шламів також не визначено у наявній в матеріалах справи видатковій накладній №1 від 03.04.2006р.

Будь-яких документів, які б підтверджували знаходження спірних шламів у Герасимовій балці с.Залісне в м.Сніжне, позивачем до матеріалів справи не надано.

Наявне у справі рішення від 25.10.2005р. Сніжнянського міського суду Донецької області, згідно з яким встановлено факт знаходження спірних шламів у шламонакопичувачах в Герасимовій балці с.Залісне м.Сніжне судом до уваги не приймається.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд  приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Як встановлено, згідно з ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14.08.2006р. рішення Сніжнянського міського суду від 25.10.2006р. було скасоване, провадження по справі закрито.

Інші докази знаходження спірних шламів на земельній ділянці у Герасимовій балці с.Залісне в м.Сніжне в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту знаходження шламів (відходи вуглезбагачення) у кількості 63162 тони (предмету біржового контракту №32311 від 21.03.2006р.) на земельній ділянці, яка визначена у позовній заяві.

За приписом ст.116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

При цьому, за змістом ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, який посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право  на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

20.02.2004р. між відповідачем та Залісненською селищною радою був підписаний договір оренди земельної ділянки, згідно з яким відповідач прийняв в оренду, зокрема, вказану вище земельну ділянку.

Згідно з додатковою угодою №1 від 16.02.2005р. до договору оренди від 20.02.2004р. строк дії останнього щодо оренди земельної ділянки площею 11,9861 га продовжено до 17.02.2014р.

Таким чином, з урахуванням вимог ст.125 Земельного кодексу України відповідач набув права користування земельною ділянкою площею 11,9861 га у Герасимовій балці с.Залісне в м.Сніжне.

Як вказувалось вище, за твердженням позивача, спірне майно знаходиться саме на земельній ділянці, користувачем якої є відповідач. При цьому, виходячи зі змісту позовної заяви, відповідач неправомірно не допускає позивача до належного йому майна, самовільно використовує належні позивачу шлами.

Відповідно до ст.95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не  передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі;  використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі тощо.

Згідно з наданим до справи висновком державної екологічної експертизи від 31.12.2003р. в шламонакопичувачах у Герасимовій балці відповідно до замірів знаходяться шлами у кількості 177 тисяч тон.

Донецькою обласною державною адміністрацією в листі №1б-5-960 від 16.10.2003р. було надано відповідачу згоду на використання вказаних вище шламів, рекомендовано розпочати проектування на переробку відходів вуглезбагачення.

Таким чином, за висновками суду, на момент розгляду спору відповідач як законний користувач земельної ділянки, на якій, за твердженням позивача, знаходиться спірне майно, має право здійснювати діяльність з переробки відходів вуглезбагачення.

При цьому, знаходження у Герасимовій балці шламів у кількості 177 тисяч тон унеможливлює відокремлення шламів позивача від шламів інших осіб.

Доказів використання відповідачем саме шламів позивача останнім всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Згідно із ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює   докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з того, що, за висновками суду, позивачем не доведено факту знаходження спірного майна на земельній ділянці відповідача та, як наслідок, вчинення відповідачем перешкод у володінні і користування позивачем спірними шламами, позов в частині вимог про витребування у відповідача із незаконного володіння шлами (відходи вуглезбагачення), належні на праві власності позивачу, розташовані на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена відповідачу під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення, підлягає залишенню без задоволення.

          Приймаючи до уваги, що з боку позивача не доведено неправомірне використання відповідачем спірного майна, позовні вимоги про заборону відповідачу використовувати у своїй господарській діяльності шлами (відходи вуглезбагачення), належні на праві власності позивачу, розташовані на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена відповідачу під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення, також підлягають залишенню без задоволення.

          Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

Клопотання Приватного підприємства "Дармин",  м.Макіївка про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АТЗТ "Донвторресурси" судом залишено без задоволення як безпідставне, враховуючи, що за висновками суду, рішення по цій справі не впливає на права та законні інтереси АТЗТ "Донвторресурси".

За таких обставин, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                         ВИРІШИВ:

          Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича корпорація ХХ1 вік", м.Київ до Приватного підприємства "Дармин", м.Макіївка, про:

- витребування у Приватного підприємства "Дармин",  м.Макіївка із незаконного володіння шлами (відходи вуглезбагачення), належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича корпорація ХХ1 вік", м.Київ, розташовані на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена Приватному підприємству "Дармин", м.Макіївка під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення;

- заборону Приватному підприємству "Дармин", м.Макіївка використовувати у своїй господарській діяльності шлами (відходи вуглезбагачення) належні на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича корпорація ХХ1 вік", м.Київ, розташовані на земельній ділянці площею 11,9681 га, яка виділена Приватному підприємству "Дармин",  м.Макіївка під розміщення технологічного комплексу зі здобутку відходів вуглезбагачення.

В судовому засіданні 19.04.2007р. оголошено повний текст рішення.

          Суддя