Рішення

від 11.07.2016 по справі 910/2337/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016Справа №910/2337/16 За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Дніпровського району м. Києва

до Приватного підприємства "Побутрембуд"

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

1)Комунальне підприємство "Керуюча компанія Дніпровського району

м. Києва"

2) Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення 90839,56 грн.

Головуючий суддя Усатенко І.В.

Судді Пінчук В.І.,

Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача Смілик Т.М. (за дов.)

Мельник В.Ф. (за дов.)

від відповідача Мартиненко О.О. директор

від третіх осіб не з'явились

В судовому засіданні 11.07.2016, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до Приватного підприємства "Побутрембуд" про стягнення 90839,56 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем позадоговірних зобов'язань, які полягають в несплаті комунальних послуг за період з 01.11.2012 по 30.09.2014 на суму 54454,28 грн. В зв'язку з несплатою спожитих послуг позивач нарахував відповідачу втрати від інфляції та 3% річних. Оскільки договір між сторонами не був укладений, то позивач просить стягнути з відповідача кошти на підставі ст.. 1212 ЦК України, як безпідставно набуті.

Ухвалою суду від 15.02.2016 порушено провадження у справі № 910/2337/16, розгляд останньої призначено на 02.03.2016.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 01.03.2016 позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Відповідач в судове засідання 02.03.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 02.03.2016 розгляд справи відкладено на 23.03.2016.

Відповідач в судове засідання 23.03.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 23.03.2016 розгляд справи відкладено на 06.04.2016.

Відповідач в судове засідання 06.04.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 06.04.2016 розгляд справи відкладено на 15.04.2016.

Через загальний відділ діловодства суду позивача 13.04.2016 подав письмові пояснення.

Через загальний відділ діловодства суду відповідач 13.04.2016 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 15.04.2016 строк розгляду спору продовжено, в судовому засіданні оголошено перерву до 25.04.2016.

Через загальний відділ діловодства суду відповідач 25.04.2016 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував посилаючись на те, що послуги з централізованого опалення ним не споживались, в зв'язку з його відсутністю.

Ухвалою суду від 25.04.2016 залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача комунальне підприємство "Керуюча компанія Дніпровського району м. Києва" та Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.04.2016 призначено колегіальний розгляд справи № 910/2337/16.

За результатами автоматичного розподілу, розгляд справи № 910/2337/16 доручено здійснювати колегіально у складі: головуючий суддя Усатенко І.В., судді Пінчук В.І., Пригунова А.Б.

Ухвалою суду від 28.04.2016 розгляд справи призначено на 27.05.2016.

Через загальний відділ діловодства суду від позивача 18.05.2016 надійшли письмові пояснення, в яких він проти відзиву заперечував, оскільки через підвальне приміщення, що орендує відповідач проходить погано ізольований транзитний трубопровід опалення, який обігріває приміщення, а тому послуги з централізованого опалення відповідачем отримувались.

Через загальний відділ діловодства суду від позивача 27.05.2016 надійшли додаткові документи.

В зв'язку з відпусткою судді Пригунової А.Б. розгляд справи 27.05.2016 не відбувся.

Ухвалою суду від 03.06.2016 розгляд справи призначено на 22.06.2016.

Через загальний відділ діловодства суду від позивача 22.06.2016 надійшли додаткові документи.

В судовому засіданні 22.06.2016 оголошено перерву до 11.07.2016.

Через загальний відділ діловодства суду 11.07.2016 від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення, в яких вона підтримувала позовні вимоги та зазначала, що через орендоване приміщення проходять трубопроводи централізованого теплопостачання за рахунок циркуляції теплого повітря здійснюється обігрів об'єкта оренди, тобто відповідачем споживається послуга теплопостачання.

В судовому засіданні 11.07.2016 відповідач подав додаткові документи, проти позову заперечував.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники третіх осіб не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням № 582-Р від 19.10.2010 "Про передачу майна" створено комісію з питань прийому-передачі на баланс Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, що перебуває на балансі Дніпровської районної у м. Києві ради. Акт приймання-передачі доданий до матеріалів справи.

Згідно розпорядження 330 № 01.08.2012 Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації "Про організаційно-правові заходи щодо обслуговування житлового та нежитлового фонду ЖРЕО- 401, 402, 414, 416, 417" Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва з 01.10.2012 передано на утримання та експлуатаційне обслуговування житловий та нежитловий фонд ЖРЕО- 401, 402, 414, 416, 417.

Розпорядженням № 335 від 17.06.2013 "Про організаційно-правові заходи щодо обслуговування житлового та нежитлового фонду територіальної громади м. Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації" закріплено з 02.09.2013 на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва". Акт прийому-передачі основних засобів від 30.10.2013 доданий до матеріалів справи.

Розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації від 13.02.2015 № 61 "Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконання рішення Київради від 09.10.2014 № 270/270 "Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством м. Києва" з 16.02.2015 закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва" об'єкти житлового та нежитлового фонду територіальної громади м. Києва, переданого до сфери управління Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації.

Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва на підставі та відповідно до залученого до матеріалів справи договору від 01.10.2012 р. № 420099 з ТОВ "Євро-Реконструкція" на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, та від 08.07.2003 № 02723/2-04 з ПАТ "АК Київводоканал" на послуги водопостачання та водовідведення, у займане відповідачем приміщення здійснюється транспортування послуг централізованого опалення, водопостачання та водовідведення.

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва, відповідно до статуту, серед іншого здійснює функцію по забезпеченню холодної, гарячої води, стоків та теплової енергії на опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах та збір платежів від споживачів та користь виконавців послуг за договорами.

01.07.2010 між Комунальним підприємством "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" Дніпровської районної у м. Києві ради (орендодавець) та Приватним підприємством "Побутрембуд" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 1665, відповідно до якого орендодавець на підставі рішення № 129 від 25.06.2007 Дніпровської районної у м. Києві ради та виданого у встановленому порядку розпорядження № 235-р від 20.05.2010 Дніпровської районної у м. Києві ради, передає в оренду нерухоме майно та окреме індивідуально визначене майно, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, будинок 4, для розміщення складу (п. 1.1, 1.2 договору).

Об'єктом оренди є нерухоме майно (будівля споруда) загальною площею 241,04 кв. м в т.ч. підвальне приміщення 241,04 кв. м. Устаткування, інвентар, інше майно (за наявності) згідно з переліком, що є невід'ємною частиною цього договору. Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва і знаходиться на балансі Дніпровської районної у м. Києві ради та у ТОВ "Україна Житло-сервіс" на утриманні, експлуатаційному обслуговуванні житлового та нежитлового фонду без права відчуження (п. 2.1, 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі нерухомого майна з урахуванням особливостей визначених у п. 5.16 цього договору. Опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві зазначається в акті приймання-передачі нерухомого майна, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 3.1 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг (водопостачання, каналізація, електрична та теплова енергія та ін..) постачальникам таких послуг, що надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з такими підприємствами, або за окремо укладеним договором з балансоутримувачем по тарифам, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, а також пропорційну орендній площі частку витрат по технічному обслуговуванню внутрішньо-будинкових мереж, утримання житлового та нежитлового фонду та прибудинкової території. Орендар зобов'язаний встановити вимірювальні прилади обліку на електроенергію, гаряче та холодне водопостачання. Орендар на момент укладення цього договору повинен надати балансоутримувачу копії договорів з постачальниками комунальних послуг або в місячний термін після підписання цього договору укласти такі договори (п. 4.4, 4.6 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору, цей договір укладено строком на два роки 364 дні, що діє з 01.07.2010 по 19.06.2013 включно.

До матеріалів справи надано акт приймання-передачі від 01.07.2010 об'єкту оренди за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 4 відповідно до якого орендодавець згідно договору оренди нерухомого майна № 1665 від 01.07.2010 передав, а орендар прийняв у користування нерухоме майно загальною площею 241,04 кв. м. Інженерне обладнання - умивальник, унітаз, прийняте орендарем у задовільному стані. Крім того, в орендованому приміщенні проходять трубопроводи ХВП, ГВП, каналізація, що передані орендарю у задовільному стані.

01.10.2012 між Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією (орендодавець) та Приватним підприємством "Побутрембуд" (орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" (балансоутримувач) укладено додаткову угоду № 1665-пр про внесення змін до договору оренди від 01.07.2010 № 1665. Згідно додаткової угоди Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація прийняла на себе права та обов'язки орендодавця та стала стороною договору № 1665 від 01.07.2010.

Згідно п. 4.9, 4.11 додаткової угоди вартість комунальних послуг, витрати на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з балансоутримувачем або організаціями, що надають такі послуги. Орендар на момент укладення цього договору повинен надати балансоутримувачу копії договорів з постачальниками комунальних послуг або в місячний термін після підписання цього договору укласти такі договори.

Дана додаткова угода є укладеною з моменту її підписання і діє до закінчення строку дії договору. У разі продовження договору на новий строк або внесення змін щодо істотних умов договору процедура вчинення зазначених дій здійснюватиметься у порядку визначеному Положенням про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість фактично спожитих комунальних послуг за період з 01.11.2012 по 30.09.2014 на суму 54454,28 грн., в тому числі послуга з центрального опалення - на суму 53113,03 грн., послуга холодного водопостачання - на суму 1630,40 грн. Крім того, позивачем розраховано суму втрат від інфляції у розмірі 32397,54 грн. та суму 3% річних у розмірі 3987,74 грн. Загальна сума, заявлена позивачем до стягнення складає 90839,56 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи та надані в судовому засіданні докази, господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити частково, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцями або виробниками послуг.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV (зі змінами та доповненнями) споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно вказаного закону відповідач є споживачем централізованого постачання холодної води.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальними послугами є, зокрема, комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Нормами частини 1, 2 статті 32 "Про житлово-комунальні послуги" плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до п.п. 18, 20 яких розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Із залучених до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що відповідач є фактичним споживачем послуг водопостачання та водовідведення.

На підтвердження надання перелічених послуг відповідачу, позивачем залучені до матеріалів справи копії розробок по груп-рахункам на потреби споживачів; облікові картки (табуляграми) постачальних компаній; первинні документи для оплати.

Судом встановлено, що відповідач спожив послуг з холодного водопостачання за період з 01.11.2012 по 30.09.2014 на загальну суму 1630,40 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідачем у 2012-2013 році частково оплачено вартість спожитої холодної води у сумі 289,15 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 1434/8551 від 27.03.2013 на суму 66,26 грн., № 1385/4417 від 16.01.2013 на суму 78,31 грн., № 1415/3588 від 27.02.2013 на суму 72,29 грн., № 1160/4160 від 25.12.2013 на суму 72,29 грн.

Підставами для припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), зокрема є припинення існування предмета спору, а в даному випадку по сумі боргу 289,15 грн. права позивача не були порушені станом на 12.02.2016 (дата звернення до суду з позовом за яким порушено провадження у справі 910/2337/16) через сплату боргу відповідачем, відповідно спір заявлений на розгляд суду в цій частині вже не може бути припинений, розгляд таких вимог здійснюється судом по суті.

По сумі сплачених коштів 289,15 грн., що мало місце ще до звернення позивача до суду, провадження у справі не може бути припиненим, оскільки заявлення таких вимог при поданні позову свідчить про завищення позивачем розміру позовних вимог та є наслідком відмови у задоволенні позову в цій частині.

Отже станом на день звернення з позовною заявою сума боргу відповідача за холодне водопостачання становила 1341,25 грн., а не 1630,40 грн., як зазначив позивач.

До матеріалів справи надано платіжне доручення від 22.04.2016 № @2PL361524, що підтверджує сплату відповідачем за холодне водопостачання 1413,10 грн.

Відповідно станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості в розмірі сплачених коштів (1413,10 грн.) не існує, провадження по розгляду заявлених позивачем вимог в цій частині підлягає припиненню саме внаслідок дій вчинених відповідачем щодо погашення боргу.

Щодо заявленої суми заборгованості за спожиту теплову енергію, суд встановив наступне.

Позивачем до матеріалів справи додано копію технічного проекту, генплан за адресою м. Київ, проспект Ю.Гагаріна,4 та копію плану підвалу з нанесенням опалення, вентиляції, водопостачання та каналізації за адресою: м. Київ, проспект Ю. Гагаріна, 4.

За твердженням відповідача вказані документи підтверджують наявність у спірному приміщенні централізованого теплопостачання.

Суд не погоджується з твердженням позивача, оскільки, позивачем надано технічний проект, який може підтвердити план забудовника при здійсненні будівництва, однак не підтверджує наявність всіх елементів, передбачених проектом у вже збудованому приміщенні. Крім того Згідно умовних графічних зображень і познак елементів санітарно-технічних систем ДСТУ Б А.2.4-8: 2009, доданих позивачем до матеріалів справи, радіатори опалювальні позначаються на кресленнях і схемах при проектуванні будівель і споруд у вигляді білих не заштрихованих прямокутників. На копії плану підвалу відсутні білі не заштриховані прямокутники, натомість до трубопроводів опалення, позначених чорним пунктиром приєднані прямокутники чорного кольору. В умовних позначеннях плану підвалу відображені: подаючий трубопровід опалення, зворотній трубопровід опалення, каналізація, водопровід, стояки та напрям нахилу. Опалювальні радіатори навіть в умовних позначеннях плану підвалу не вказані. У разі наявності вказаних елементів в плані, вони мають якимось чином позначатись і відображатись в умовних позначеннях. Отже ні визначеним ДСТУ способом, ні будь-якими іншими позначками опалювальні радіатори не вказані на плані підвалу, поданому позивачем, як доказ їх наявності.

Згідно акту від 26.07.2010 складеного представниками ТОВ "Україна житло-сервіс", ЖРЕО-401, слюсарем, сантехніком та директором відповідача орендоване приміщення площею 241,04 кв. м, розташоване у підвалі 4-х поверхового цегляного будинку 1954 року забудови приладів опалення не має, через нього проходить транзитний трубопровід опалення для всього житлового будинку (ізольований частково), вказане також підтверджується актами від 09.09.2010 та від 05.10.2010. Крім того актом від 05.10.2010 встановлено, що у туалетній кімнаті встановлено радіатор з двох ребер. Однак, комісією не вказано, який саме радіатор наявний в туалетній кімнаті і чи підключений він до централізованого опалення. Доказів того, що в туалеті встановлений радіатор опалення, підключений до системи централізованого теплопостачання суду не надано. З фотографій, наданих відповідачем, суд вбачає, що у туалетній кімнаті відсутній підключений радіатор опалення.

Отже, позивач вказує, що через підвальне приміщення, орендоване відповідачем, проходять трубопроводи централізованого теплопостачання і саме за рахунок їх опалюється орендована площа, а відповідач отримує послуги з централізованого теплопостачання.

Відповідачем до матеріалів справи додані розрахунки та висновки щодо втрат теплової енергії в підвальному приміщенні за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 4 з чорно-білими фотографіями орендованого приміщення (виконавець інженер проектувальник Омеля О.О.), в якому зазначено, що в межах оглянутої ділянки підвалу радіаторів опалення підключених до міських мереж теплопостачання не виявлено, також не виявлено і місць демонтажу радіаторів опалення. Тобто дане приміщення підвалу планувалось як неопалювальне. Для обігріву приміщення площею 221,7 кв. м в опалювальний період необхідно близько 110 секцій радіатора. Місячна норма втрати теплової енергії (в опалювальний період) складає 0,183 Гкал. До вказаного висновку додано схему БТІ розміщення стояків системи опалення будівлі літера "А" за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 4 з позначенням стояків подачі теплоносія. Радіатори опалення, підключені до централізованої системи теплопостачання у приміщенні відсутні.

Відповідач надав до матеріалів висновок від 18.09.2006 № 1644 начальника КЕТЦ, згідно якого у житловому підвальному приміщенні, яке розташоване за адресою: проспект Гагаріна, 4 орендоване ПП "Побутрембуд", загальною площею 241 кв. м опалення не передбачено проектом. Опалювальних приладів не виявлено.

Згідно листа начальника ЖРЕО № 401 опалення в підвальному нежитловому приміщенні, за адресою: м. Київ, проспект Гагаріна, 4 площею 241 кв. м, яке орендується ПП "Побутрембуд", проектом не передбачено. Під час обстеження комісією ЖРЕО опалювальних приладів (радіаторів) за зазначеною адресою не виявлено, опалення відсутнє.

Згідно акту від 20.08.2012 складеного незалежними фахівцями ЖКГ та представниками Комісії по ЖКГ Дніпровської районної у м. Києві ради при візуальному обстеженні нежитлового приміщення площею 241,04 кв. м по проспекту Гагаріна, 4 приладів опалення не виявлено, центральне опалення проектом в даному приміщенні не передбачено.

Відповідач неодноразово звертався до позивача з листами (від 27.02.2013 № 26, від 27.02.2013 № 27), в яких просив надати проектну документацію на опалення будинку та орендної площі 241 кв. м по проспекту Гагаріна, 4 та зняти нарахування з опалення, яке в приміщенні відсутнє. З приводу вказано питання відповідач звертався до ТОВ "Україна житло-сервіс», що підтверджується листами від 22.08.2012 № 22, від 06.09.2011 № 060911, від 06.09.2011 № 070911, від 30.08.2010 № 3009. Крім того, відповідач звернувся до Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації з проханням провести повторне обстеження орендованого приміщення для підтвердження факту відсутності приладів опалення та безпідставності нарахування боргу за теплопостачання з боку позивача (лист № 21 від 20.04.2016).

З наданих до матеріалів справи доказів суд встановив, що у орендованому відповідачем приміщенні у м. Києві по проспекту Гагаріна, 4 централізоване теплопостачання відсутнє, через приміщення проходить транзитний трубопровід опалення.

Відповідно до ст.. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу; точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання.

Згідно ст.. 2 Закону України "Про теплопостачання" цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.

Відповідно до ст.. 1 Закону України "Про теплопостачання" магістральна теплова мережа - комплекс трубопроводів і споруд, що забезпечують транспортування теплоносія від джерела теплової енергії до місцевої (розподільчої) теплової мережі; місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; транспортування теплової енергії - господарська діяльність, пов'язана з передачею теплової енергії (теплоносія) за допомогою мереж на підставі договору.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Отже, в тариф, що сплачують споживачі за отриману теплову енергію, включена вартість транспортування теплової енергії. Опалювальні пристрої (радіатори), до яких має постачатись теплова енергія, яку споживач зобов'язаний оплачувати, в орендованому приміщенні відсутні.

Згідно п. 2 Постанови КМУ від 21 липня 2005 р. N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" опалювана площа (об'єм) будинку - загальна площа (об'єм) приміщень будинку, в тому числі у разі опалення площа (об'єм) сходових кліток, ліфтових та інших шахт; опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) - загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас.

В п. 22 типового договору, затвердженого Постановою № 630 точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є: 1) у багатоквартирному будинку послуги з: централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах квартири;

2) у будинку садибного типу - місце підключення відповідної інженерної мережі будинку до мережі виконавця.

Отже, точкою розподілу являється відгалуження від стояка в межах приміщення. Позивач не вказав точки розподілу у орендованому приміщенні від яких повинна обліковуватись надана відповідачу послуга з теплопостачання.

Згідно ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії має право на: приєднання до теплової мережі відповідно до нормативно-правових актів; отримання обсягів теплової енергії згідно з параметрами відповідно до договорів та стандартів.

Судом встановлено, що відповідач не був приєднаний до теплової мережі, а через орендоване приміщення здійснювалось транспортування теплової енергії іншим споживачам. Відповідач, згідно нормативних визначень, не являється споживачем теплової енергії (не споживає теплову енергію), а тому у нього не виникає обов'язку оплачувати її вартість.

Відповідач не споживав теплову енергію, а тому не зобов'язаний її оплачувати. Оскільки законодавством передбачено оплату саме спожитої споживачем теплової енергії. Позивач не надав належних та допустимих доказів споживання відповідачем послуг теплопостачання. Суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 53113,03 грн., в зв'язку з необґрунтованістю.

Щодо стягнення з відповідача суми втрат від інфляції у розмірі 32397,54 грн. та 3% річних у розмірі 3987,74 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу , за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Судом встановлено, що на момент звернення з позовом у відповідача існувала заборгованість перед позивачем у розмірі 1341,25 грн. Отже сума 3% річних та втрати від інфляції розраховані судом виходячи з суми боргу у розмірі 1341,25 грн. та з врахуванням дат часткової оплати заборгованості по холодному водопостачання у сумі 289,15 грн. Згідно розрахунку суду за період з 20.12.2012 по 21.04.2016 сума втрат від інфляції становить 917,56 грн., а сума 3% річних - 73,77 грн., та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги поданими суду доказами. Обов'язок доказування згідно зі ст. 33 ГПК України покладено на сторони, кожна з яких повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення суми боргу у розмірі 1341,25 грн., в зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Побутрембуд" (02192, м. Київ, вул.. Миропільська, будинок 25, ідентифікаційний код 16485057) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) суму 3% річних у розмірі 73 (сімдесят три) грн. 77 коп., суму втрат від інфляції у розмірі 917 (дев'ятсот сімнадцять) грн..56 коп., суму судового збору у розмірі 35 (тридцять п'ять) грн.. 38 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.07.2016

Головуючий суддя І.В.Усатенко

Судді В.І. Пінчук

А.Б. Пригунова