Ухвала

від 12.07.2016 по справі 804/11249/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2016 рокусправа № 804/11249/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року по справі №804/11249/15 за позовом Іноземного підприємства «Даксі» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Управління Державної казначейської служби України у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, про стягнення бюджетного відшкодування,-

в с т а н о в и В :

Іноземне підприємство "Даксі" звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 502250,00грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що судовим рішенням у справі №2-а-8868/09/0470, яке набрало законної сили, скасоване податкове повідомлення-рішення від 23.09.2009р. №0000072305/0, яким підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 502250,00грн. Позивач повідомив відповідача-1 про наявність вказаного судового рішення та надіслав його копію, однак, контролюючий орган, в порушення приписів ст.200 Податкового кодексу України, не зважаючи на численні звернення позивача, не надав органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Іноземного підприємства "Даксі".

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Іноземному підприємству "Даксі" (код ЄДРПОУ 33906388), у розмірі 502250,00грн. (п'ятсот дві тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 копійок);

зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області скласти та подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню Іноземному підприємству "Даксі" (код ЄДРПОУ 33906388), у розмірі 502250,00грн. (п'ятсот дві тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 копійок).

Постанова суду мотивована встановленими обставини справи, які свідчать про наявність у підприємства права на бюджетне відшкодування та допущену податковою службою бездіяльність, під час вирішення питання щодо бюджетного відшкодування. Встановивши обставини справи, які свідчать про порушення прав позивача у спірних правовідносинах, суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, вказав на те, що правильним способом захисту порушеного права є не стягнення з Державного бюджету сум бюджетного відшкодування, а зобов'язання відповідача виконати покладений на нього законом обов'язок щодо надання органу казначейства висновку про суми, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтуванні вимог апеляційної скарги відповідач посилався на те, що суд першої інстанції безпідставно змінив спосіб захисту права, який визначений позивачем у заявленому позові. За позицією податкової служби, у разі якщо позивач визначився із предметом позову, способом захисту права, то суд не мав повноважень самостійно змінювати спосіб захисту права, у спірному випадку з стягнення на зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а був зобов'язаний відмовити у задоволенні позову з огляду на неправильно обраний спосіб захисту порушеного права. Крім цього, заявник апеляційної скарги вказує на те, що у спірному випадку взагалі не існує підстав для висновків щодо допущення податковою службою протиправною бездіяльності, і як наслідок, про порушення прав позивача. При цьому, відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не враховано положення п.200.15 ст.200 ПК України, в якому вказано, що обов'язок контролюючого органу направити висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню лише після завершення процедури адміністративного та судового оскарження.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Іноземне підприємство "Даксі" (код ЄДРПОУ 33906388) у липні 2014 року у зв'язку із зміною місцезнаходження на адресу: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Глинки, 2, офіс 902, перейшло на облік до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

До липня 2014 року позивач перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Матеріали справи свідчать про те, що у березні 2009 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було проведено позапланову виїзну перевірку Іноземного підприємства "Даксі" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.11.2008р. по 30.11.2008р., за результатами якої складено акт від 20.03.2009р. №1235/235/33906338.

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог п.п.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. №168/97-BP, через що підприємством завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року на суму 502250,00грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було винесено податкове повідомлення-рішення №0000072305/0 від 23.03.2009р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування Іноземному підприємству "Даксі" з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 502250,00грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, Іноземне підприємство "Даксі" оскаржило його у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2010р. у справі №2-а-8868/09/0470 адміністративний позов Іноземного підприємства "Даксі" задоволено, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська №0000072305/0 від 23.03.2009р. про зменшення суми бюджетного відшкодування Іноземному підприємству "Даксі" з податку на додану вартість у сумі 502250,00грн.

За наслідками апеляційного оскарження, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012р. у справі №2-а-8868/09/0470 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було задоволено, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2010р. - скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог Іноземного підприємства "Даксі" .

Рішення суду апеляційної інстанції було оскаржено позивачем до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014р. у справі №2-а-8868/09/0470 (к/с №К/9991/56124/12) касаційну скаргу Іноземного підприємства "Даксі" задоволено, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2012р. - скасовано та залишено в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2010р.

Таким чином, судове рішення у справі №2-а-8868/09/0470, яким позовні вимоги Іноземного підприємства "Даксі" було задоволено, відповідно до приписів ст.254 КАС України, набрало законної сили 08.04.2014р.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Встановивши такі обставини справи, які з огляду на доводи апеляційної скарги не заперечуються відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що відповідно до судового рішення, що набрало законної сили, встановлено правомірність нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.11.2008р. по 30.11.2008р., у розмірі 502250,00грн.

Встановлені обставини справи також свідчать про те, що після отримання копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014р. у справі №2-а-8868/09/0470 (к/с №К/9991/56124/12), 19.05.2014р. Іноземного підприємства "Даксі" звернулося до начальника Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з листом, в якому просило поновити належну позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 502250,00грн. До зазначеного листа позивачем надано копію рішення суду касаційної інстанції.

Однак, жодної відповіді від Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська на лист від 19.05.2014р. позивачем отримано не було.

Аналогічне звернення було надіслано позивачем повторно з додаванням копії вищевказаного судового рішення 01.07.2014р. Проте, воно також залишилося без відповіді.

Після того, як позивач став на облік до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська (у липні 2014р.), він неодноразово звертався з зазначеного питання до відповідача-1.

Зокрема, листом від 15.12.2014р. за вих.№15/12, отриманим відповідачем-1 - 15.12.2014р., та листом від 08.04.2015р. за вих.№08, отриманим відповідачем-1 - 09.04.2015р., позивач просив ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська перерахувати на розрахунковий рахунок Іноземного підприємства "Даксі" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 502250,00грн., додаючи до вказаних листів копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014р. у справі №2-а-8868/09/0470 (к/с №К/9991/56124/12).

З метою з'ясування обставин вирішення відповідачем - 1 питання щодо бюджетного відшкодування, судом першої інстанції витребувано від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська відповіді на запит Іноземного підприємства "Даксі" від 08.04.2015р. №8, отриманий контролюючим органом 09.04.2015р., та на запит від 15.12.2014р. №15/12, отриманий контролюючим органом 15.12.2014р.; пояснення відносно причин неперерахування на розрахункові рахунки Іноземного підприємства "Даксі" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 502250,00грн.

На виконання вимог суду першої інстанції відповідачем-1 було надано копії листів ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 06.01.2015р. за вих.№16134/10/151 (відповідь на звернення позивача від 15.12.2014р.) та від 20.04.2015р. за вих.№12588/10/151 (відповідь на звернення позивача від 08.04.2015р.) аналогічного змісту, з яких вбачається, що контролюючий орган повідомив підприємство про те, що з 05.07.2014р. Іноземне підприємство "Даксі" на центральному рівні у автоматичному режимі переведено до ДПІ за новим місцезнаходженням (ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), проте станом на дату надання відповіді згідно бази ІАІС "Податковий Блок" по платнику Іноземне підприємство "Даксі" відсутня будь яка інформація щодо декларування, здійснення контрольно-перевірочних заходів та стану судового оскарження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме:

- у розділі "Обробка ПЗ та платежів" - відсутні податкові звіти з ПДВ відповідно до яких платником було задекларовано суми бюджетного відшкодування;

- у розділі "Облік платежів" по КОР платника відсутні суми податку на додану вартість які рахувалися б як переплата, що виникла за рахунок декларування до бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- у розділі "Податковий аудит" відсутні будь які перевірки по платнику з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

- у підрозділі "Апеляційне та судове оскарження" розділу "Податковий аудит" відсутня інформація щодо стану судового та/або апеляційного оскарження актів з питань правомірності декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість. В свою чергу податковим органом вживаються заходи за для відновлення даної суми бюджетного відшкодування та можливості виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014р. у справі №2а-8868/09/0470 (№К/9991/56124/12).

Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що станом на час розгляду справи відповідачем-1 не здійснено перерахування на розрахункові рахунки Іноземного підприємства "Даксі" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 502250,00грн.

При цьому, відповідач-1 вказував на те, що ним вживається комплекс заходів задля поновлення суми бюджетного відшкодування по КОР платника, як суми податку на додану вартість задекларованої до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, та виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 08.04.2014р. у справі №2а-8868/09/0470.

В той же час, відповідачем-1 не надано суду першої інстанції жодного доказу на підтвердження того, що ним вживаються будь-які заходи, направлені на фактичне відшкодування підприємству сум податку на додану вартість. Не надано таких доказів відповідачем і до суду апеляційної інстанції.

Натомість, з інформації ДПІ у Жовтневому районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області (лист від 13.01.2016р. за вих.№863/8/04-63-10-09) вбачається, що матеріали перевірок з податку на додану вартість по Іноземному підприємству "Даксі" були передані ДПІ у Жовтневому районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ДПІ у Бабушкінському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом від 11.11.2014р. №39793/10/04-63-15-01-017 (вх. ДПІ у Бабушкінському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 13.11.2014р. №б/н). В матеріалах справи міститься копія вищевказаного супровідного листа від 11.11.2014р. №39793/10/04-63-15-01-017 з відміткою відповідача-1 про його отримання 13.11.2014р.

Крім того, як зазначено вище, позивач разом із своїми зверненнями до відповідача-1 надавав останньому копію судового рішення у справі №2а-8868/09/0470 (№К/9991/56124/12).

З огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що відповідач-1 був обізнаний про судове рішення, а відповідно був зобов'язаний вжити заходів з метою відшкодування підприємству сум податку на додану вартість.

З цього приводу, суд першої інстанції правильно вказав на те, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Вказаний обов'язок податкового органу передбачений п.200.15 ст.200 ПК України.

Оскільки, ДПІ у Бабушкінському районі ГУ ДФС у Дніпропетровській області, не дивлячись на неодноразові звернення позивача, вказаний обов'язок виконано не було, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про встановлення у цій справі обставин, які свідчать про допущену відповідачем-1 протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах.

Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції обґрунтовано, із застосуванням правової позиції Верховного Суду України, вказав на те, що належним способом захисту права, з огляду на суть спірних правовідносин, є покладення на відповідача-1 обов'язку по надання висновку органу казначейства щодо сум, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції неправомірно змінив спосіб захисту права, який визначено позивачем у заявленому позові, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, встановивши обставини, які свідчать про порушення у спірних правовідносинах прав чи законних інтересів особи, суд зобов'язаний визначити спосіб захисту (відновлення) порушених прав чи законних інтересів, при цьому, такий спосіб захисту має узгоджуватися з положеннями чинного законодавства та бути достатнім (ефективним) для фактичного захисту порушеного права.

Необґрунтованими і є посилання ДПІ в апеляційній скарзі на відсутність підстав для висновків щодо допущення податковою службою протиправною бездіяльності, і як наслідок, про порушення прав позивача. При цьому, відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не враховано положення п.200.15 ст.200 ПК України, в якому вказано, що обов'язок контролюючого органу направити висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню лише після завершення процедури адміністративного та судового оскарження.

Як зазначено вище, спірні правовідносини між сторонами виникли саме внаслідок невиконання ДПІ обов'язку щодо подання висновку до органу казначейства після закінчення процедури судового оскарження. Тобто, посилання відповідача на положення п.200.15 ст.200 ПК України, в контексті зазначених доводів апеляційної скарги, є безпідставними.

З огляду на встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року по справі №804/11249/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 13.07.2016р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська