Ухвала

від 12.07.2016 по справі 804/2431/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 липня 2016 рокусправа № 804/2431/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Туркіної Л.П.

           суддів:                     Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання:          Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства «Геопрогноз» Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інноваційний центр передових технологій «ГЕОС-ХХІ сторіччя»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі №804/2431/13-а

за позовом Дочірнього підприємства «Геопрогноз» Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інноваційний центр передових технологій «ГЕОС-ХХІ сторіччя»

до Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Дочірнє підприємство «Геопрогноз» товариства з обмеженою відповідальністю «Український інноваційний центр передових технологій «ГЕОС-ХХІ сторіччя» звернулось до суду з адміністративним позовом до Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС, правонаступником якої є Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило:

- визнати дії Криворізької південної МДПІ протиправними стосовно визнання операцій по придбанню товарів/послуг підприємством ДП «Геопрогноз» ТОВ «Український інноваційний центр передових технологій «Геос-ХХІ сторіччя» у ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» та реалізації їх на підприємств-замовників такими, що здійснені без мети настання реальних наслідків та направлені на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту;

- визнати дії Криворізької південної МДПІ протиправними стосовно внесення висновків акту перевірки від 02.01.2013 року № 2/222/34544736 до Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів;

- зобов'язати Криворізьку південну МДПІ вчинити дії в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів щодо відновлення раніше задекларованих показників ДП «Геопрогноз» ТОВ «Український інноваційний центр передових технологій «Геос-ХХІ сторіччя», а саме: збільшити суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» на загальну суму 21000,00 грн., у тому числі: за серпень 2011 року – 11666,67 грн., за вересень 2011 р. – 9333,33 грн.; збільшити суму податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПАТ «АрселорМіттал Берислав» на загальну суму 33000,00 грн., в тому числі: за серпень 2011 р.- 19000,00 грн., за вересень 2011 р.- 14000,00 грн.;

- зобов'язати Криворізьку південну МДПІ утриматись від використання акту перевірки від 02.01.2013 року № 2/222/34544736 в своїй діяльності шляхом його направлення до органу ДПС, на обліку якого знаходиться підприємство – покупець ПАТ «АрселорМіттал Берислав»;

- зобов'язати Криворізьку південну МДПІ відкликати акт перевірки від 02.01.2013 року № 2/222/34544736 у разі його направлення до органу ДПС, на обліку якого знаходиться підприємство – контрагент ДП «Геопрогноз» ТОВ «Український інноваційний центр передових технологій «Геос-ХХІ сторіччя», а саме : ПАТ «АрселорМіттал Берислав».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що незгоден з висновками акту перевірки, та вважає їх необґрунтованими та неперевіреними, визначеними без урахування всіх обставин, що мають істотне значення для їх прийняття, оскільки правочини були реальними та направленими на настання правових наслідків.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, складаючи акт за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Геопрогноз» ТОВ «Український інноваційний центр передових технологій «Геос-XXI сторіччя», діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України; акт перевірки та викладені в ньому висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки; оцінка акту перевірки, а також оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акта перевірки; здійснене податковим органом коригування сум податкового кредиту та податкових зобов'язань в Автоматизованій системі не призвело до настання для позивача будь-яких негативних наслідків; зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань, тому, в разі задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача утриматись від використання акту перевірки від 02.01.2013 № 2/222/34544736, буде втручання в роботу та перешкоджання податковому органу у здійсненні ним своїх повноважень.

Дочірнє підприємство «Геопрогноз» товариства з обмеженою відповідальністю «Український інноваційний центр передових технологій «ГЕОС-ХХІ сторіччя», не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

          В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права. Заявник апеляційної скарги вказував, що виходячи з норм ст.19 Конституції, ст.20 ПК України податковим органам не надано права щодо встановлення в актах перевірки фактів нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання. Позивач також вказує, що висновки акту перевірки не відповідають дійсності, самостійна зміна податковим органом в автоматизованих системах даних щодо податкового зобов'язання на підставі акту перевірки без зміни цих показників самим платником податків шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам централізованої бази даних податкової звітності. Здійснена податковою інспекцією перевірка за відсутності податкового повідомлення-рішення не може слугувати підставою для внесення змін до автоматизованих інформаційних систем податкових органів.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Зазначив, що проведення перевірки є заходом податкового контролю, в результаті якого отримується податкова інформація, яка може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такі акти не порушують прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації, зазначеної в акті, не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

          Позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, своїх представників у судове засідання не направили.

          За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін.

          У судовому засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 20.12.2012 р. по 26.12.2012 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Геопрогноз» ТОВ «Український інноваційний центр передових технологій «Геос-ХХІ сторіччя» з питань достовірності формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» за період серпень – вересень 2011 р., за результатами якої складено акт від 02.01.2013 р. №2/222/34544736. (Т.1 а.с.67-76).

Під час перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем вимог ст.22, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого ДП «Геопрогноз» ТОВ «УІЦ ПТ «Геос-ХХІ сторіччя» по взаємовідносинам з ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» завищено податковий кредит на загальну суму 21000,00 грн., в т.ч.: за серпень 2011 р. – 11666,67 грн.; за вересень 2011 р.- 9333,33 грн. та завищено податкові зобов'язання на суму ПДВ у зв'язку з реалізацією послуг контрагенту – покупцю у розмірі 33 000,00 грн., в.т.ч.: за серпень 2011 року – 19 000,00 грн.; за вересень 2011 року – 14 000,00 грн.

Судом встановлено, що на підставі вказаного акту перевірки податкові повідомлення-рішення винесені не були.

На підставі акту перевірки відповідачем було внесено інформацію до Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів щодо раніше задекларованих показників ДП «Геопрогноз» ТОВ «Український інноваційний центр передових технологій «Геос-ХХІ сторіччя» за перевіряємий період.

Вважаючи висновки, викладені в акті перевірки, необґрунтованими, такими, що виходять за межі повноважень податкового органу, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому також зазначає, що використання податковим органом інформації, що міститься в акті перевірки, порушує законні права та інтереси підприємства.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно пункту 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові, або позапланові, виїзні, або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пунктів 86.1 та 86.10 статті 86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Отже, відповідач, складаючи акт за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Геопрогноз» ТОВ «Український інноваційний центр передових технологій «ГЕОС-ХХІ сторіччя» діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Криворізької південної МДПІ, які полягали у визнанні операцій по придбанню товарів/послуг підприємством ДП «Геопрогноз» ТОВ «Український інноваційний центр передових технологій «Геос-ХХІ сторіччя» у ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» та реалізації їх підприємствам-замовникам такими, що здійснені без мети настання реальних наслідків та направлені на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту, суд вважає їх такими що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з п.1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

В той же час, акт перевірки та викладені в ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки. Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, він не є обов'язковим до виконання та не тягне сам по собі для платника податків жодних правових наслідків.

При цьому, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення в ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішень, прийнятих на підставі такого акту.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дій Криворізької південної МДПІ стосовно внесення висновків акту перевірки від 02.01.2013 року № 2/222/34544736 до Автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та зобов'язання відповідача вчинити дії в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів щодо відновлення раніше задекларованих показників ДП «Геопрогноз» ТОВ «Український інноваційний центр передових технологій «Геос-ХХІ сторіччя», суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового Кодексу визначено, що податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Згідно з висновками Верховного суду України, викладеними у постанові від 09 грудня 2014 року (справа №21-511а14), включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації, що міститься в акті перевірки, не створює перешкод для діяльності платника податків.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, яка не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За наведених обставин, враховуючи, що дії відповідача стосовно отримання інформації, а саме проведення перевірки не визнано протиправними, слід дійти висновку, що підстави для задоволення названих позовних вимог відсутні.

Щодо вимог позивача про покладення на відповідача обов'язку утриматись від використання акту перевірки від 02.01.2013 року № 2/222/34544736 в своїй діяльності шляхом направлення його до органу ДПС, на обліку якого знаходиться підприємство – покупець ПАТ “АрселорМіттал Берислав”, а також обов'язку відкликати акт перевірки від 02.01.2013 року № 2/222/34544736 у разі його направлення до органу ДПС, на обліку якого знаходиться підприємство – контрагент ДП “Геопрогноз” ТОВ “Український інноваційний центр передових технологій “Геос-ХХІ сторіччя”, а саме : ПАТ “АрселорМіттал Берислав”, колегія суддів зазначає про їх безпідставність.

Так, відповідно до статті 74 Податкового Кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатись або опрацьовуватись в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Таким чином, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності вимог позивача, оскільки вони не базуються на законі, а задоволення таких вимог позивача є втручанням в роботу та перешкоджанням податковому органу у здійсненні ним своїх повноважень.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, що згідно ст.. 200 КАС України виключає підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Геопрогноз» товариства з обмеженою відповідальністю «Український інноваційний центр передових технологій «ГЕОС-ХХІ сторіччя» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі №804/2431/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвала суду складена у повному обсязі 14.07.2016 року.

Головуючий:                                                                      Л.П. Туркіна

           Суддя:                                                                      Ю.В. Дурасова

           Суддя:                                                                      А.О. Коршун