Ухвала

від 13.07.2016 по справі 805/2440/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року справа №805/2440/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., cекретар судового засідання Борисов А.А., за участю представників позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі № 805/2440/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродукт» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.04.2015 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2015 року № НОМЕР_1 за формою «Р», сума грошового зобов'язання за основним платежем 66667 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 33334 грн. ( а.с. 4-13).

В обґрунтування позову зазначив, що за період з 30.03.2015 року по 03.04.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин ТОВ «Укрпродукт» з ТОВ «ДІАС- АГРО». За наслідками проведеної перевірки відповідачем був складений акт від 10.04.2015 року № 67/22/31226305. В акті зроблено висновок про порушення позивачем п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме те, що підприємство в листопаді 2014 року завищило задекларовану суму податкового кредиту в розмірі 66666,67 грн.

Цей висновок відповідачем зроблений на підставі припущення, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ДІАС-АГРО» не відбувалися та обґрунтовується податковою інформацією Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградської області № 26/11-23-22-02/39325101 від 04.02.2015 року.

27.04.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 66667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 33334 грн.

Позивач вважає, що це податкове повідомлення рішення прийнято відповідачем всупереч вимог закону.

За таких обставин, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 000014202 від 27.04.2015 року.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанці та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що на підтвердження витрат, понесених у зв'язку з оплатою маркетингових послуг, ТОВ «ДІАС-АГРО» повинен надати, зокрема, документи, що свідчать про фактичне виконання виконавцем конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги у вигляді звіту, висновку тощо.

Крім того, вказує на те, що відповідно до службового листа ОУ Кіровоградського ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградсбкій області від 04.02.2015 року № 269/11-23-07-04 ТОВ «ДІАС-ГРУП» за податкової адресою не знаходиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, пояснення представників позивача, вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач є юридичною особою, код ЄДРПОУ 31226305, є платником податку на додану вартість (а.с. 33-35).

Позивач діє на підставі Статуту (а.с.16-31).

ТОВ «Укрпродукт» перебуває на податковому обліку в Артемівській державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 05948654 від 26.11.2004 року (а.с.32).

Наказом в.о.начальника Артемівської обєднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області № 98 від 30.03.2015 року призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укрпродукт» з 30.03.2015 року по 03.04.2015 року (а.с. 51).

Актом від 10.04.2015 року № 67/22/31226305 встановлені порушення позивачем п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, а саме те, що підприємство в листопаді 2014 року завищило задекларовану суму податкового кредиту в розмірі 66666,67 грн. (а.с. 52-65).

27.04.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000014202 яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 66667 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 33334 грн. (а.с. 66).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредитку виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну території України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.6 статті 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з абз. 2 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 201.10 ст. 210 Податкового Кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ- це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до ст. 9 зазначеного закону є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" ( 852-15 ), або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином бухгалтерськими документами.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «ДІАС-АГРО» (Виконавець) укладено договір від 30.10.2014 року № 18 про надання маркетингових послуг.

Згідно договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику за плату послуги за напрямками, визначеними в цьому Договорі, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Обєктом послуг за цим договором є маркетингові дослідженнят з допомоги в пошуках нових клієнтів та утримання співпраці з вже існуючими клієнтами з реалізації солі в асортименті.

Методами та способами проведення маркетингових досліджень Виконавцем за цим Договором є:

-пошук нових потенційних покупців;

-розширення сигментів ринку сбиту солів асортименті;

-утримання раніше існуючих клієнтів.

Згідно п. 2.2 Договору Виконавець надає результати дослідження письмово. Моментом надання результатів дослідження є підписання акту о зарахунку виконаня послуг. Замовник виплачує Виконавцю плату за виконання маркетингових досліджень (надання послуг) у розмірі 400 000, 00 грн. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Підстава для оплати - підписаний сторонами Акт виконаних робіт ( а.с. 36).

Відповідно до Акту надання послуг № 23 від 30.11.2014 року виконані маркетингові послуги на суму 400000,00 грн. в т.ч. ПДВ 66666,67 грн. (а.с. 37).

В матеріалах справи міститься рахунок на оплату № 30 від 30.11.2014 року на суму 400000,00 грн. в т.ч. ПДВ 66666,67 грн. (а.с. 38).

Згідно Податкової накладної № 165 від 30.11.2014 року, виданої підприємством ТОВ «ДІАС-АГРО» на адресу підприємства покупця ТОВ «Укрпродукт», сума реалізації товару склала 400000,00 грн. в т.ч. ПДВ 66666,67 грн. (а.с. 39).

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 7305340 на запит від 07.07.2015 року засвідчено, що податкова накладна № 165 від 30.11.2014 року видана підприємством ТОВ «ДІАС-АГРО» на адресу підприємства покупця ТОВ «Укрпродукт» на суму ПДВ 66666,67 грн., зареєстрована 12.12.2014 року (а.с. 105)

Згідно Податкової декларації з ПДВ від 19.12.2014 року податковий кредит за звітний період склав 648743 грн., податкові зобовязання складають 658829 грн., та відповідно позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту становить 10086 грн. з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с. 40-47).

Відповідно до Податкової декларації ТОВ «ДІАС-АГРО» з податку на додану вартість за листопад 2014 року від 19.12.2014 року, податковий кредит за звітний період склав 2487185 грн., податкові зобовязання складають 2490698 грн., та відповідно позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту становить 3513 грн. з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) в якому в графі 13 вказано контрагента код ЄДРПОУ 312263005024 (ТОВ «ДІАС-АГРО») період складання податкової накладної 11.2014 року та обсяг постачання (без ПДВ) в сумі 333333,33 та сума ПДВ в розмірі 66666,67 грн. (а.с. 146-151).

Згідно квитанції № 2 податкова декларація з ПДВ за листопад 2014 року була прийнята 19.12.2014 року ДФС (а.с. 44).

Платіжним дорученням № 451 від 15.12.2014 року перераховано кошти від ТОВ «Укрпродукт» на користь ТОВ «ДІАС-АГРО» в сумі 22000,00 грн. (а.с.79).

Платіжним дорученням № 453 від 15.12.2014 року переаховано кошти від ТОВ «Укрпродукт» на користь ТОВ «ДІАС-АГРО» в сумі 53000,00 грн. (а.с. 80).

Платіжним дорученням № 455 від 16.12.2014 року перераховано кошти від ТОВ «Укрпродукт» на користь ТОВ «ДІАС-АГРО» в сумі 53000,00 грн. (а.с. 81).

Платіжним дорученням № 1811 від 29.01.2015 року перераховано кошти від ТОВ «Укрпродукт» на користь ТОВ «ДІАС-АГРО» в сумі 30000,00 грн. (а.с.82).

Платіжним дорученням № 485 від 20.01.2015 року перераховано кошти від ТОВ «Укрпродукт» на користь ТОВ «ДІАС-АГРО» в сумі 60000,00 грн. (а.с.83).

Платіжним дорученням № 487 від 22.01.2015 року перераховано кошти від ТОВ «Укрпродукт» на користь ТОВ «ДІАС-АГРО» в сумі 70000,00 грн. (а.с.84).

Платіжним дорученням № 512 від 12.02.2015 року перераховано кошти від ТОВ «Укрпродукт» на користь ТОВ «ДІАС-АГРО» в сумі 112000,00 грн. (а.с.85).

Матеріали справи містять оборотно - сальдову відомість по рахунку 361 за жовтень- грудень 2014 року, згідно якої за жовтень 2014 року оборот склав 1558736, 88 тон, за листопад 2014 року оборот уже складав 2722407,60, а у грудні 2014 року складав вже 5541286,37 грн. (а.с. 134); оборотно - сальдову відомість по рахунку 281 за жовтень- грудень 2014 року, згідно якої за жовтень 2014 року оборот склав 3404, 005 грн., за листопад 2014 року реалізація складала 5136,840 тон, а з грудень 2014 року склала вже 9634,300 (а.с. 135).

Тобто, прирост товарообігу за листопад 2014 року по зрівнянню з жовтнем 2014 року склав 1163670, 72 грн., прирост продажу за цей період склав 1732, 835 тон.

В матеріалах справи міститься Звіт виконавця про виконані маркетингові послуги по Договору № 18 від 30.10.2014 року, в якому перелічені клієнти на укладення Договорів, а також звіт по реалізації по товарам в розрізі контрагентів та асортименту (а.с. 48, 49-50).

До суду апеляційної інстанції представником позивача надані документи, які підтверджують співпрацю позивача з контрагентами, серед яких є такі, що не були клієнтами позивача до укладення договору з ТОВ «ДІАС-АГРО», а саме КП «Первомайськтеплокомуненерго», ТОВ «Укрростеплоенерго», ТОВ «Квант Енергія», ОСОБА_4, ТОВ «Гласкомерц».

Співпраця з цими клієнтами підтверджується:

- КП «Первомайськтеплокомуненерго»: видатковою накладною № 1323 від 01 грудня 2014 року; рахунком на оплату № 1183 від 14 листопада 2014 року; податковою накладною від 28.12.2014 року № 90;

- ТОВ «Укрростеплоенерго»: видатковою накладною № 1271 від 20 листопада 2014 року, податковою накладною від 17.11.2014 року № 45; податковою накладною від 20.12.2014 року № 46;

- ТОВ «Квант Енергія»: видатковою накладною № 1247 від 10 листопада 2014 року; рахунком на оплату № 1149 від 06 листопада 2014 року; податковою накладною від 07.11.2014 року № 24;

- ОСОБА_4: видатковою накладною № 1226 від 06 листопада 2014 року; податковою накладною від 04.11.2014 року № 4;

- ТОВ «Гласкомерц»: видатковою накладною № 1297 від 27 листопада 2014 року; податковою накладною від 26.11.2014 року № 75.

Дані обставини також підтверджуються оборотною відомостю за травень-грудень 2016 року.

Крім того, позивачем надані відповіді від ТОВ «Укрпродукт-Захід», ТОВ «Торговий дім «Солі», ТОВ «Аллея», ТОВ «Торговий Дім «Плюс», ТОВ «Соларус», ТОВ «Артемсіль-Захід», ТОВ «Виробничо-комерційне підприємство «Каскад», якими підтверджується проведення маркетингової роботи ТОВ «ДІАС-АГРО».

Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно не надання ТОВ «ДІАС-АГРО» документів, що свідчать про фактичне виконання виконавцем конкретних видів послуг та про результат виконання кожної послуги спростовані вищенаведеними доказами, наданими позивачем.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що ТОВ «ДІАС-ГРУП» не знаходиться за податковою адресою, колегія суддів зазначає наступне.

Договір між позивачем та ТОВ «ДІАС-АГРО» укладено 30.10.2014 року. Виконання маркетингових послуг здійснено в листопаді 2014 року. Із витягу податкової інформації, що міститься в акті перевірки (а.с. 55-56) вбачається, що службові листи відносно ТОВ «ДІАС-АГРО» складено в лютому 2015 року, тобто вже після виконання зазначеного договору, а тому докази, що в листопаді 2014 року ТОВ «ДІАС-АГРО» було відсутнє за податковою адресою відповідачем не надано.

Крім того, у постанові Верховного суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 зазначено, якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно ч. 2 ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Проаналізувавши ці правові норми, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач не може бути позбавлений права на відшкодування ПДВ (або зарахування в податковий кредит) у разі коли його контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 27 квітня 2015 року № НОМЕР_1.

Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи наявні докази в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі № 805/2440/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 14 липня 2016 року.

Головуючий суддя: С.В.Жаботинська

Судді: І.А.Васильєва

ОСОБА_5