Ухвала

від 12.07.2016 по справі 815/7245/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/7245/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

за участю: представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Катадин-ЕкоТехн" - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_2 апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Катадин-ЕкоТехн" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Катадин-ЕкоТехн" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Катадин-ЕкоТехн" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.12.2015 року:

- №0003932203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 45191 грн. (30127 грн. за основним платежем та 15064 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0003942203, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 62514 грн. (41676 грн. за основним платежем та 20838 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями);

- №0003952203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 30418 грн. за період - лютий 2015 року;

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року адміністративний позов ТОВ "Катадин-ЕкоТехн" задоволено частково, суд визнав неправомірними та скасував податкові повідомлення-рішення від 07.12.2015 року:

- №0003952203 в частині визначення суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3685,00 грн.;

- №0003932203 в частині визначення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмір 3317,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8364,00 грн.;

- №0003942203 в частині визначення суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10419,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у Малиновському районі м. Одеси та директором ТОВ "Катадин-ЕкоТехн" подані апеляційні скарги, в яких зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, при цьому, позивач просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. В апеляційній скарзі Податкового органу ставиться питання про відмову у задоволені адміністративного позову Товариства.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 09.09.2015 №1076, №1077, №1078, згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78, п.82.2ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 09.09.2015 №891 фахівцями ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Катадин-ЕкоТехн", код ЄДРПОУ 32086838 з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, по податку на додану вартість за період з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2013 року по 30.06.2015 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

В період, що перевірявся Товариство було платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та з 01.04.2015 року - єдиного податку.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси складено акт від 23.09.2015 року №109/22-213/32086838, яким встановлено порушення позивачем: пп.139.1.1, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 30127 грн. у тому числі за 2013 рік в сумі 26810 грн., за 2014 рік в сумі 3317 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198, абз.9 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 41676 грн. у тому числі за жовтень 2013 року в сумі 18247 грн., за листопад в сумі 9974 грн., за березень 2014 року на суму 13455 грн. та завищення від'ємного значення по податку на додану вартість на суму 30418 грн., за грудень 2014, що в свою чергу призвело до завищення від'ємного за лютий 2015 року на суму 30418 грн.

На підставі складеного акту Податковим органом 07 грудня 2015 року прийнято, оскаржені у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- №0003942203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 62540,00 грн., з яких: 41676,00 грн. - за основним платежем та 20838,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення п.198.3ст.198 Податкового кодексу України;

- №0003952203, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 30418,00 грн. за порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України;

- №0003932203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 45191,00 грн., з яких: 30127,00 грн. - за основним платежем та 15064,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) за порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Як вбачається, контролюючий орган ставить під сумнів реальність господарських операцій ТОВ "Нерасофт", ПП "Сонекс", та ПП "Олімп" з позивачем.

Вирішуючи справу судом першої інстанції було встановлено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності, ТОВ "Катадин-ЕкоТехн" (Покупець) уклало з ТОВ "Нерасофт" (Постачальник) договір поставки №0107/02 від 01.07.2013 року із строком дії до 31.12.2013 року.

Пунктами 1.1 та 1.2 вказаного договору визначено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію, визначену у п.1.2 цього Договору (надалі іменується "продукція"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію; найменування, одиниця виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються згідно з рахунками-фактурами.

Відповідно до п.2.1 та п.2.2 Договору №0107/02 від 01.07.2013 року визначено, що поставка продукції здійснюється на умовах оплати товару після перевірки якості та кількості відвантажених товарів, але не пізніше 30 днів після дати такого відвантаженням; місце здійснення поставки продукції Постачальника є м. Миколаїв.

Згідно з п.3.1 та п.3.2, ціна за одиницю продукції, що постачається за цим Договором, визначена у рахунку-фактурі; загальна ціна продукції, що постачається складає: 600000,00 грн., у тому числі ПДВ 100000,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано: податкову накладну №1 від 01.08.2013 року на загальну суму 35144,16 грн., в тому числі ПДВ-5857,36 грн.; податкову накладну №2 від 01.07.2013 року на загальну суму 59485,08 грн., в тому числі ПДВ 9974,18 грн.; податкову накладну №3 від 02.07.2013 року на загальну суму 51282,72 грн., в тому числі ПДВ 8547,12 грн.; податкову накладну №4 від 03.07.2013 року на загальну суму 23054,22 грн., в тому числі ПДВ 3842,37 грн.; видаткові накладні №4 від 03.07.2013 року, №3 від 02.07.2013 року, №2 від 01.07.2013 року, №1 від 01.08.2013 року; розрахунки-фактури №4 від 03.07.2013 року, №3 від 02.07.2013 року, №2 від 01.07.2013 року, №1 від 01.08.2013 року; товарно-транспортні накладні б/н від 01.07.2013 року, б/н від 01.08.2013 року; виписки по рахунку за 20.09.2013 року, за 27.08.2013 року; сертифікат №, сертифікати відповідності №UA1.107.0134177-13, №UA1.170.0155186-13 з додатками, №UA1.029.0088310-12, №UA1.170.0155103-13, №UA1.029.0136521-13, №UA1.107.0126713-14, №UA1.177.0034518-13, №UA1.165.0099039-13, №UA1.129.0088310-12, №UA1.007.0030830-14.

Суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за жовтень 2013 року та листопад 2013 року по контрагенту ТОВ "Нерасофт" та суми валових витрат за вказаними операціями за спірний період позивач відніс до податкових декларацій з податку на прибуток за 2013 рік.

Проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати підприємства мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Витрати підприємства можна враховувати при обчисленні об'єкта оподаткування лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати підприємства мають бути фактично підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків та віднесення ним сум до валових витрат.

Тобто, підписання первинних документів, податкової накладної уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операцій надає документу юридичну значимість, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою господарською операцією.

У той же час, у разі підписання первинного документу (податкової накладної) не уповноваженою особою, такий документ, як юридично дефектний, не створює будь-яких правових наслідків у бухгалтерському та податковому обліку (у вигляді виникнення права на податковий кредит та права на віднесення сплачених у ціні придбаного товару сум до витрат підприємства).

Підписання первинних та податкових накладних не уповноваженими особами позбавляє такі документи юридичної значимості для цілей формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення сплачених у ціні придбаного товару сум до витрат підприємства.

Відсутність сукупності зазначених чинників, з якими Податковий кодекс України пов'язує можливість формування платником податків податкового кредиту та віднесення сплачених у ціні придбаного товару сум до витрат підприємства, у т.ч. недоведеність фактичного (реального) виконання операцій, відсутність складених та підписаних уповноваженими особами постачальника первинних документів та податкових накладних на підтвердження фактично вчинених операцій (підписання первинних документів не уповноваженими (невідомими) особами, виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення сплачених у ціні придбаного товару сум до витрат підприємства навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою первинних документів (у т.ч. податкових накладних).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Нерасофт", надано до суду в засвідчених копіях: видаткові накладні, розрахунки-фактури; податкові накладні, підписані директором ТОВ - ОСОБА_2

Водночас, судом встановлено, що вироком Центрального районного суду м.Миколаєва від 16 квітня 2015 року по справі №490/634/15-к, що набрав законної сили 18 травня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27-ч. ст.205 КК України(пособництво у фіктивному підприємництві, тобто пособництво в створенні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності(юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, і призначено йому покарання у вигляді штрафу у розмір 8500 грн.

Так, вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 в грудні 2012 року, не маючи наміру займатись підприємницькою діяльністю, переслідуючи корисливу мету на отримання грошової винагороди, в розмірі 800 (вісімсот) гривень, надав згоду Волошину зареєструвати на своє ім'я підприємство TOB "Нерасофт" (ЄДРПОУ 35453452) без мети фактичного здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Бажаючи одержати винагороду за пособництво у створенні фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи умисно та завідомо знаючи, що діяльність TOB "Нерасофт" буде носити незаконний характер, а саме: здійснення безтоварних операцій, оформлення фіктивних угод без наміру їх подальшого виконання підписав заздалегідь підготовлений протокол №21 установчих зборів учасників TOB "Нерасофт", згідно якого ОСОБА_2 став одноособовим засновником товариства. Після вчинення необхідних дій які пов'язані з реєстрацією підприємства, всі реєстраційні документи TOB "Нерасофт" ОСОБА_2 передав невстановленій слідством особі. Таким чином, у грудні 2012 року ОСОБА_2 став фактичним засновником та директором TOB "Нерасофт", при цьому, фінансово - господарську діяльність TOB "Нерасофт" не здійснював документів по взаємовідносинам з підприємствами - контрагентами не підписував, товарів не поставляв, розрахунковими рахунками не керував, податкову звітність не складав та не підписував і нікому цього не доручав. Незаконна діяльність TOB "Нерасофт" полягала у тому, що ОСОБА_3 з також інші невстановлені особи, використовуючи реквізити TOB "Нерасофт", розрахункові рахунки, та печатку підприємства здійснювали незаконну діяльність яка полягала в документальному оформленні неіснуючих операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) на адресу підприємств - контрагентів, після чого такі документи передавались замовникам "послуг" (підприємствам - вигодонабувачам) з метою уникнення від оподаткування, шляхом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат з податку на прибуток.

22 січня 2015 року старшим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами податкової міліції прокуратури Одеської області ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_2 укладено та підписано угоду про визнання винуватості, згідно з якою підозрюваний ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях.

Отже, оскільки вироком Центрального районного суду від 16 квітня 2015 року по справі №490/634/15-к встановлено, що ОСОБА_2 не здійснював фінансово-господарської діяльності за участю TOB "Нерасофт" та не уповноважував нікого на її здійснення, тобто встановлено факт фіктивного підприємництва за участю товариства, тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що зазначені обставини є підставою вважати непідтвердженим первинними документами податковий кредит та віднесені суми до валових витрат, сформовані ТОВ "Катадин-ЕкоТехн" на підставі податкових накладних, виписаних директором TOB "Нерасофт".

Таким чином, суд дійшов до вірного висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 2013 рік на суму 26810,00 грн. та про завищення суми податкового кредиту за жовтень 2013 року та листопад 2013 року у розмірі 28221,00 грн.

Також, судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Катадин-ЕкоТехн" уклало з ПП "Сонекс" договір постачання №41 від 22.07.2014 року та договір постачання №160 від 02.12.2013 року.

Предметом вказаних договорів є постачання сантехнічних виробів. На поставлені товари (роботи) суб'єктом господарювання - постачальником виписані накладні (акти виконаних робіт, тощо) та податкові накладні: №2 на загальну суму 80733,30,00 грн. у тому числі ПДВ - 13455,55 грн. та №8 від 22.07.2014 року на загальну суму 160400,94 грн., в тому числі ПДВ-26733,49 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за лютий 2014 в сумі ПДВ - 13455 грн. та березень 2014 року в сумі 13455 грн., відображені у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за лютий та березень 2014 року; за вересень в сумі 26733 грн. та грудень 2014 року в сумі 26733 грн., відображені у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за вересень та грудень 2014 року.

По зазначеним договорам ПП "Сонекс", зокрема, виписано на користь позивача податкові накладні від 02 грудня 2014 року №2 на загальну суму 80733,30,00 грн. у тому числі ПДВ - 13455,55 грн., від 22 липня 2014 року №8 на загальну суму 160400,94 грн. у тому числі ПДВ - 26733,49 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, які подавались позивачем до декларації з податку на додану вартість за лютий 2014 року, березень 2014 року, вересень 2014 року, грудень 2014 року, при реєстрації зазначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем у лютому 2014 рок та у березні 2014 року, тобто двічі, включено до реєстру податкову накладну № 2 на загальну суму 80733,30,00 грн. у тому числі ПДВ - 13455,55 грн.; та у вересня 2014 року та у грудні 2014 року, тобто двічі, включено до реєстру податкову накладну №8 на загальну суму 160400,94 грн. у тому числі ПДВ - 26733,49 грн.

Зазначене підтверджує твердження Податкового органу про подвійне включення суми податку на додану вартість у розмірі 13455,55 грн. та 26733,49 грн., до складу податкового кредиту по контрагенту ПП "Сонекс" належними доказами.

Отже, судом вірно встановлено, що позивачем завищено податковий кредит за березень 2014 року на сумку 13455,55 грн. та завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за грудень 2014 року на суму 26733,49 грн. зв'язку із чим контролюючим органом правомірно нараховано позивачу грошове зобов'язання з податку на додану вартість у вказаному розмірі за березень 2014 року та зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Також, судом першої інстанції встановлено, що в межах здійснення своєї господарської діяльності, позивач (Покупець) уклав із приватним підприємством "Олімп" (Постачальник) договір поставки №к01082014/01 від 01.08.2014 року із строком дії до 31.12.2014 року.

Відповідно до п.1.1 та п.1.2 вказаного договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві продукцію, визначену у п.1.2 цього Договору (надалі іменується "продукція"), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію; найменування, одиниця виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються згідно з рахунками-фактурами.

Пунктами 2.1 та пунктом 2.2 Договору №к01082014/01 від 01.08.2014 року визначено, що поставка продукції здійснюється на умовах оплати товару після перевірки якості та кількості відвантажених товарів, але не пізніше 30 днів після дати такого відвантаженням; місце здійснення поставки продукції Постачальника є м. Бровари, вул. Щолківська, буд.11.

Згідно з п.3.1 та п.3.2, ціна за одиницю продукції, що постачається за цим Договором, визначена у рахунку-фактурі; загальна ціна продукції, що постачається складає:840000,00 грн., у тому числі ПДВ 140000,00 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано податкову накладну №113 від 01.08.2014 року на загальну суму 22109,76 грн., в тому числі ПДВ-3684,96 грн. та видаткову накладну №РН-0801/04 від 01.08.2014 року на загальну суму 22109,76 грн., в тому числі ПДВ-3684,96 грн.

Вбачається, що позивачем придбавались у його контрагента ПП "Олімп" сантехнічні вироби, транспортування яких на адресу позивача, згідно умов зазначеного вище договору, здійснювалось на умові самовивозу TOB "Катадин-ЕкоТехн", що підтверджується товарно-транспортною накладною №0108/01, виписаною 01 серпня 2014 року, в якій відображено, зокрема, назву продукції (товару), її кількість, дані водія та транспортного засобу перевізника, пункт навантаження товару: вул. Щолківська, бул.11, м. Бровари, 07400, містяться підписи усіх уповноважених осіб, які дозволи відпуск товару, одержали товар. Також, у товарно-транспортній накладній зазначено, що замовником та вантажоодержувачем є TOB "Катадин-ЕкоТехн", вантажовідправником - ПП "Олімп" автомобільний перевізник - ТОВ "Катадин-ЕкоТехн".

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеному, в матеріалах справи наявна банківська виписка за 24.09.2014 року та акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2014 року між ТОВ "Катадин-ЕкоТехн" та ПП "Олімп".

Суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаної податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту за періоди серпень 2014 року, що підтверджується додатком №5 до податкової декларації по контрагенту ПП "Олімп" та до складу витрат за 2014 рік.

Судом також встановлено, та не спростовувалось контролюючим органом, що позивачем під час проведення перевірки були надані всі належним чином оформлені та складені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують реальність господарських відносин.

Податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних в первинних документах, а також не зазначав про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства. В обґрунтування висновків в акті перевірки контролюючий орган посилається на інформацію відносно контрагентів, отриманої у вигляді акту Ірпінської ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №216/22-4/31414089 від 06.10.2014 року.

В свою чергу, вищевказані висновки, викладені у акті Ірпінської ДПІ ГУ Міндоходів у Київській області №216/22-4/31414089 від 06.10.2014 року зроблені без дослідження первинної бухгалтерської документації.

Колегія суддів погоджується з правовою позицією суду першої інстанції, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму податку на додану вартість, яку можливо відобразити в податкових деклараціях. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з цим, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

Отже позивач правомірно включив суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту за періоди серпень 2014 року у розмірі 3685,00 грн. та податку на прибуток до складу витрат у розмірі 3317,00 грн.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зазначених висновків не спростовують.

Що стосується визначення відповідачем грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку на додану вартість у розмірі 20838 грн. (50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання), та грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) по податку прибуток приватних підприємств у розмірі 15064 грн. (50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання) то таке твердження податкового органу базувалось на вже існуючому порушенні позивачем ст.192, пп.198.1, 198.3 п.198 ст.198 Податкового кодексу України, в результат чого позивачем занижено податок на додану вартість в липні-серпня 2012 року, лютому, квітні-червні, серпні 2013 року, яке встановлене в акті перевірки №00156/15-32-22-04/32086838/1335/59 від 26.12.2013 року, а також на порушенні позивачем пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток та пп.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого товариством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, які встановлені в акту перевірки №000006/15-52-22-03/32086838/6/284 від 31.10.2012 року, то як встановлено судом першої інстанції, відповідачем на підставі акту перевірки від 26.12.2013 №00156/15-32-22-04/32086838/1335/59 вже було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2014 року №0000142204, яким збільшено товариству суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 145604,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 36401,00 грн. ДПІ також були прийняті податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 06.03.2014 року. Зазначені рішення контролюючого органу були оскаржені до суду.

Пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до п.п.60.1.4. п.60.1. ст.60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.60.5. ст.60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2014 року, по справі №815/282/14, яка залишена ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2014 року без змін, адміністративний позов ТОВ "Катадин-ЕкоТехн" до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси задоволено частково, судом скасовано податкове повідомлення-рішення №0000142204 від 15.01.2014 року.

Також, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 лютого 2014 року по справі №815/1679/14, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року частково задоволено адміністративний позов ТОВ "Катадин-ЕкоТехн" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, судом скасовано податкові повідомлення-рішення №0000432203 та №0000452203 від 06.03.2014 року.

Згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про відсутність у відповідача правових підстав для застосування штрафної санкції в розмірі 50 % в зв'язку з повторністю визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання. Разом з тим, підлягає застосуванню штрафна санкція в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов'язання.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що

- податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0003952203 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Катадин-ЕкоТехн" суми завищення від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3685,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0003932203 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Катадин-ЕкоТехн" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмір 3317,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8364,00 грн.(3317 х 50% + 26810 х 25%);

- податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №0003942203 є протиправним та підлягає скасуванню в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю "Катадин-ЕкоТехн" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 10419,00 грн. (сума визначеного зобов'язання 41676 х 25%).

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права та обставин справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Катадин-ЕкоТехн" та Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 липня 2016 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

ОСОБА_5