Ухвала

від 13.07.2016 по справі 820/13299/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Київ К/800/60151/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І., при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: позивача - не з'явився,

відповідача - Іхненко Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р.

у справі № 820/13299/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІА ТРЕЙД»

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІА ТРЕЙД» (далі - позивач, ТОВ «ВІА ТРЕЙД») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - відповідач, Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області), в якому просило:

- скасувати наказ Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 22 травня 2014р. № 828 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»;

- визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВІА ТРЕЙД» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «МАКРОС-ОПТ» за період серпень 2013 р. та подальшому ланцюгу постачання, за наслідками якої був складений акт № 405/20-36-22-03-07/38178412 від 06.06.2014 р.;

- визнати протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області щодо зміни внесених до Автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» системи співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань показників декларацій ТОВ «ВІА ТРЕЙД» з податку на додану вартість за період липень 2013 року, серпень 2013 року та вересень 2013 року, видаленню податкових зобов'язань за період липень 2013 року, серпень 2013 року та вересень 2013 року і податкового кредиту за період серпень 2013 року;

- зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України» АІС «Податковий блок» інформацію про зменшення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2013 р. в сумі 73 162,95 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2013 р., серпень 2013р. і вересень 2013 р. на суму 73 162,95 грн.;

- зобов'язати Індустріальну ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відновити в системі співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України» АІС «Податковий блок» показники декларацій ТОВ «ВІА ТРЕЙД» з податку на додану вартість за липень 2013 р. щодо задекларованих сум податкового кредиту з податку на додану вартість з контрагентом ТОВ «МАКРОС-ОПТ» в сумі 73 162,95 грн. і податкові зобов'язання з ПДВ за липень 2013 р., серпень 2013 р. і вересень 2013 р. на суму 73 162,95 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р., позовні вимоги задоволено .

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в письмовому запереченні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на адресу позивача було направлено запит органу державної податкової служби, оформлений листом № 5940/10/20-3615-01-14 від 19.11.2013 р. (про надання пояснень та їх документального підтвердження взаємовідносин з ТОВ «ТОТНЕС» за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2013 р., з ТОВ «БРУНО ПЛЮС» за період з 01.07.2013 р. по 31.07.2013 р., з ТОВ «МАКРОС-ОПТ» за період з 01.08.2013 р. по 31.08.2013 р.

Листом від 09.12.2013 р. позивач надав відповідь на запит Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 19.11.2013 р.

22.05.2014 р. відповідачем на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України прийнято наказ № 828 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2014 р. у справі № 820/1289/14, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 р., встановлено безпідставність призначення та проведення перевірки на підставі того ж самого запиту Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, оформленого листом № 5940/10/20-3615-01-14 від 19.11.2013 року.

Таким чином, у податкового органу відсутнє право приймати наказ про призначення перевірки за запитом, за яким перевірка вже була призначена. А відтак, якщо підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним наказу про проведення перевірки та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки на підставі такого наказу, підлягають і задоволенню позовні вимоги щодо внесення будь-яких відомостей та змін до інформаційних баз за результатами такої перевірки.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 Податкового кодексу України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Положення пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Відповідно до абзацу другого пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Встановлені Главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

З системного аналізу положень Податкового кодексу України випливає, що проведення, зокрема, невиїзної перевірки, як контрольного заходу передбачає такі етапи її проведення: - встановлення підстав для проведення перевірки; - прийняття контролюючим органом рішення про проведення перевірки, яке оформлюється наказом керівника цього органу; - вивчення наданих платником податків документів та інших матеріалів; - оформлення результатів перевірки.

Реалізація зазначених етапів означає наявність податкової перевірки як юридичного факту, на підставі якого керівник податкового органу може зробити висновок про наявність податкового правопорушення та винести податкове повідомлення-рішення.

Так, на етапі встановлення підстав для проведення позапланової перевірки з мотивів можливого порушення платником податків вимог законодавства податковий орган зобов'язаний надіслати платникові податків запит, відповідь на який має бути подана протягом 10 днів із дня його отримання. (підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України). Залежно від наявності або відсутності відповідної відповіді та її змісту може бути зроблено висновок про необхідність проведення перевірки. Оцінює зміст відповіді платника податків орган доходів і зборів. Проте платник податків може не погодитися з висновком контролюючого органу, вважаючи, що запит було надіслано безпідставно, або що його відповідь на запит є вичерпною і не потребує проведення перевірки викладених у ньому даних. Враховуючи те, що податковим органом вже була призначена перевірка з підстав ненадання відповіді на запит № 5940/10/20-3615-01-14 від 19.11.2013 р., колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий орган позбавлений права на прийняття наказу та проведення перевірки з підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Нового запиту позивачу податковим органом надіслано не було, а відтак ненадсилання запиту, як обов'язкової передумови для призначення перевірки з підстав, передбачених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, податковим органом, є підставою для висновку про безпідставність прийняття спірного наказу та проведення перевірки за таким наказом.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно листів Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 7515/10/20-36-22-03-14 від 18.06.2014 р. та №8219/10/20-36-22-03-14 від 04.07.2014 р., які надано на підставі запитів позивача повідомлено, що на підставі акту перевірки № 405/20-36-22-03-07/38178412 від 06.06.2014 р. внесено коригування до відповідного алгоритму АС «Податковий блок» в частині показників податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «ВІА ТРЕЙД».

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що так як контролюючий орган вніс до електронних баз даних інформацію, отриманої внаслідок проведення перевірки, дії зі здійснення якої визнаються судом протиправними, то і дії по внесенню будь-яких змін на підставі здійснення такого податкового контролю до електронних баз є протиправними.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 08.12.2015 р. у справі № 21-4557а15.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014 р. у справі № 820/13299/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко