Ухвала
від 12.07.2016 по справі 2/86/10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

12 липня 2016 року Справа № 2/86/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Косінчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

кредитори:

1) Публічне акціонерне товариство В«Перший Український ОСОБА_1В» (83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2-а, адреса для листування: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/8),

2) Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва ОСОБА_2 управління ДФС у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1),

3) Публічне акціонерне товариство Комерційний банк В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50),

4) Інгульський районний центр зайнятості (54034, м. Миколаїв, вул. Шкільна, 2-а),

5) Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 55-е),

6) Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (54017, м. Миколаїв, пр-т Леніна, 93),

7) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті ОСОБА_2 (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41, корп. 23А),

банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Юргенса-ТрансВ» (54044, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33798370),

ліквідатор: арбітражний керуючий ОСОБА_3 (свідоцтво № 465 від 15.03.2013, 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 30-А, оф. 309),

Товарна біржа В«Електронні торги УкраїниВ» в особі Філії Товарної біржі В«Електронні торги УкраїниВ» у м. Миколаїв (адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 71, офіс 327),

про банкрутство,

за участю представників учасників процесу:

від ПАТ В«ПУМБВ» : ОСОБА_4 - довіреність від 15.01.2016 за № 109,

від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва: ОСОБА_5 - довіреність № 3355/9/14-02-10-007 від 02.06.2016,

від ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» : не з'явився,

від Інгульського РЦЗ: ОСОБА_6 - довіреність № 01-11 від 30.06.2016,

від УПФУ в Ленінському районі: ОСОБА_7 - довіреність № 15617/01 від 25.08.2015,

від МОВ ФСС ТВП: ОСОБА_8 - довіреність № 07-08-5 від 04.01.2016,

від ВВД ФСС НВВ та ПЗУ у місті ОСОБА_5: ОСОБА_9 - доручення № 1 від 04.01.2016,

ліквідатор банкрута: не з'явився,

від ТБ В«Електронні торги УкраїниВ» : не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2010 порушено провадження у справі № 2/86/10 за заявою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) В«Юргенса-ТрансВ» за ознаками ст. 52 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно) (далі - Закон про банкрутство); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 17.08.2010 боржника було визнано банкрутом; відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3В.), якому приписано здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закону про банкрутство; визнано безспірні грошові вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 82 239,65 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2011 за клопотанням ліквідатора банкрута припинено процедуру банкрутства ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , передбачену ст. 52 Закону про банкрутство, та здійснено перехід до загальних процедур банкрутства, передбачених цим Законом; зобов'язано ліквідатора банкрута подати до офіційних друкованих органів газет В«Голос УкраїниВ» або В«Урядовий кур'єрВ» оголошення про банкрутство ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» із вказівкою повного найменування банкрута, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адресу господарського суду, що порушив справу, номер справи, відомості про ліквідатора та строк для подання заяв кредиторів про визнання грошових вимог; зобов'язано ліквідатора банкрута надати реєстр вимог кредиторів банкрута на затвердження до суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.08.2011 (з урахуванням ухвали від 13.02.2012 про виправлення описки) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» на загальну суму 1 918 353 грн. 25 коп., в тому числі вимоги:

І-ї черги:

1) Публічного акціонерного товариства В«Перший Український ОСОБА_1В» (далі - ПАТ В«ПУМБВ» ) у сумі 1 402 614 грн. 27 коп.;

2) Публічного акціонерного товариства Комерційний банк (ПАТ КБ) В«ПриватбанкВ» у сумі 505 573 грн. 27 коп.;

3) арбітражного керуючого ОСОБА_3 щодо витрат в ліквідпроцедурі в сумі 3 670 грн. 77 коп.;

II-ї черги:

1) Ленінського районного центру зайнятості (найменування якого у подальшому змінилося на Інгульський районний центр зайнятості) (далі - Інгульський РЦЗ) у сумі 113 грн. 43 коп.;

2) Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 49 грн. 14 коп.;

3) Миколаївське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - МОВ ФСС ТВП) у сумі 63 грн. 03 коп.;

4) Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі (далі - УПФУ в Ленінському районі) в сумі 4 378 грн. 96 коп.;

ІII -ї черги:

1) Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 82 239 грн. 65 коп.;

зобов'язано ліквідатора скликати загальні збори кредиторів відповідно до ст. 16 Закону про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.09.2011 затверджено оплату послуг ліквідатора ОСОБА_3 у справі № 2/86/10 в розмірі двох мінімальних заробітних плат у місяць за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника.

Строк ліквідаційної процедури неодноразово продовжувався ухвалами Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2012, від 19.08.2012, від 21.02.2013, від 17.05.2013, від 28.08.2013, від 06.03.2014, від 19.05.2014, від 01.09.2014, від 17.11.2014, від 03.02.2015, від 19.05.2015, від 15.09.2015, від 10.03.2016, від 19.04.2016.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.12.2012 скасовано арешти та інші обмеження щодо користування майном банкрута.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.02.2013 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 28.11.2013) знято обтяження та арешти з рухомого майна ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» ; зобов'язано Миколаївську філію Державного підприємства В«Інформаційний центрВ» Міністерства юстиції України вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна Запис 1, зареєстрований 18.02.2008 р. за № 6613618.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2013 замінено кредитора - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Ленінському районі м. Миколаєва на його правонаступника - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті ОСОБА_5 (далі - ВВД ФСС НВВ та ПЗУ у місті ОСОБА_5).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.11.2013 замінено кредитора - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва ОСОБА_2 управління Міндоходів у Миколаївській області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2014 визнано організатора аукціону з продажу майна банкрута - Товарну біржу (ТБ) В«Електронні торги УкраїниВ» в особі Філії ТБ В«Електронні торги УкраїниВ» у м. Миколаїв учасником провадження у даній справі.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.09.2015 скасовано обмеження та обтяження (у т. ч. арешт), накладені на транспортні засоби ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , а саме:

- постановою від 27.12.2007 (ВП 5769489) головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Миколаївській області ОСОБА_10 на транспортні засоби марки DAEWOO 2000 номерний знак НОМЕР_1 та DAEWOO 2000 номерний знак НОМЕР_2;

- листом ПАТ В«ПУМБВ» № 109/667/116 від 16.12.2008 на транспортні засоби марки DAEWOO 2000 номерний знак НОМЕР_1 та DAEWOO 2000 номерний знак НОМЕР_2.

Згідно ухвали Господарського суду Миколаївської області від 24.11.2015:

- у записі: ОСОБА_10 обтяження: приватне обтяження; Тип реєстрації: поточна; Тип обтяження: застава рухомого майна; Зареєстровано: 28.02.2014 18:36:48 за № 14214237 реєстратором: Державне підприємство В«Інформаційний центрВ» Міністерства юстиції України, 04053 м. Київ, вул. Артема, буд. 73, тел. (044) 206-71-48, 206-71-49; Підстава обтяження: договір застави транспортного засобу, б/н, 04.03.2008, ПНММНО ОСОБА_11; Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; Обтяжувач: Публічне акціонерне товариство В«ФІДОБАНКВ» , код: 14351016, 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, тел. (044) 244-38-82; Термін дії: 28.02.2019) припинено обтяження (вилучено): об'єкт обтяження: автомобіль вантажний, вантажний бетонорозмішувач - D, номер об'єкта: KL3MC45M1YK000903, номер державної реєстрації: ВЕ3453АІ; контрольна сума: ДДД25Д73Г7;

- припинено обтяження (вилучено запис): ОСОБА_10 обтяження: приватне обтяження; Тип реєстрації: поточна; Тип обтяження: застава рухомого майна; Зареєстровано: 30.05.2014 12:20:20 за № 14378984 реєстратором: Державне підприємство В«Інформаційний центрВ» Міністерства юстиції України, 04053 м. Київ, вул. Артема, буд. 73, тел. (044) 206-71-48, 206-71-49; Підстава обтяження: договір застави транспортного засобу, 500, 04.03.2008, приватний нотаріус ОСОБА_11; Об'єкт обтяження: автомобіль легковий, DAEWOO 2000, 2004 року випуску, номер об'єкта: KL3MC45M1YK000903, номер державної реєстрації: ВЕ3453АІ; контрольна сума: 40АГ93050Б; Відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; Обтяжувач: Публічне акціонерне товариство В«ФІДОБАНКВ» , код: 14351016, 01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, тел. (044) 244-38-82; Термін дії: 30.05.2019;

- зобов'язано Миколаївську філію Державного підприємства В«Національні інформаційні системиВ» (54030, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Велика Морська, буд. 34/1, ідентифікаційний код 39881867) провести державну реєстрацію відомостей про припинення обтяжень, зазначених у п. п. 2, 3 даної ухвали, шляхом внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна відповідних відомостей.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2016 затверджено звіт № 02-01/175 від 15.12.2015 про оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора банкрута в справі № 2/86/10 за період з серпня 2010 року по грудень 2015 року на загальну суму 180 612 (сто вісімдесят тисяч шістсот дванадцять) грн. 91 коп., з яких: 144 932,06 грн. - сума оплати послуг, 35 680,85 грн. - сума понесених витрат.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 затверджено звіт № 02-01/127 від 05.05.2016 про оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора банкрута в справі № 2/86/10 за період з 01 січня 2016 року по 01 травня 2016 року на загальну суму 11 056 (одинадцять тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп., з яких: 11 024,00 грн. - сума оплати послуг, 32,00 грн. - сума понесених витрат.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2016 скасовано обмеження, обтяження та заборони, накладені на транспортні засоби ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , а саме:

- DAEWOO 2000, номерний знак НОМЕР_3:

1) ВПВР ГУЮ в Миколаївській області від 27.12.2007 вих. № 5819 - заборона відчуження;

2) ОСОБА_1 В«ПУМБВ» від 16.12.2008 вих. № 109/667/11 - заборона відчуження;

3) Арбітражний керуючий ОСОБА_3 від 14.01.2011 - розшук та затримання;

- DAEWOO 2000, номерний знак НОМЕР_4:

1) ВПВР ГУЮ в Миколаївській області від 27.12.2007 вих. № 5819 - заборона відчуження;

2) ОСОБА_1 В«ПУМБВ» від 16.12.2008 вих. № 109/667/11 - заборона відчуження;

3) Арбітражний керуючий ОСОБА_3 від 14.01.2011 - розшук та затримання;

- Mercedes-Benz E 220, номерний знак НОМЕР_5:

1) ВПВР ГУЮ в Миколаївській області від 27.12.2007 вих. № 5819 - заборона відчуження;

2) Ленінський районний суд м. Миколаєва від 12.12.2007 вих. № 22651 - заборона відчуження;

3) Арбітражний керуючий ОСОБА_3 від 14.01.2011 - розшук та затримання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.06.2016 було замінено кредитора - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва ОСОБА_2 управління Міндоходів у Миколаївській області на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва ОСОБА_2 управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва).

16.05.2016, за результатами проведення ліквідаційної процедури і на виконання вимог, передбачених розділом III В«Ліквідаційна процедураВ» Закону про банкрутство та вимог суду, ліквідатор ОСОБА_3 подав до суду звіт № 02-01/128 від 16.05.2016 з доданими до нього документами та ліквідаційний баланс банкрута станом на 16.05.2016 (Т. 8, а. с. 6-250, Т. 9, а. с. 1-109).

17.05.2016 до господарського суду від ліквідатора банкрута надійшло клопотання № 02-01/129 від 16.05.2016 про [пропорційне ] стягнення з кредиторів суми [затверджених судом звітів про оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора банкрута в даній справі ] 191 668,91 грн. (Т. 9, а. с. 110-111).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2016 розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута призначено на 07 червня 2016 року об 11 год. 30 хв.; зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду: реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, а також із актуальними відомостями про кредиторів: Інгульський РЦЗ та ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва; у разі наявності (необхідності) - додаткові докази до звіту та ліквідаційного балансу, необхідні для їх розгляду та затвердження; призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання ліквідатора банкрута № 02-01/129 від 16.05.2016.

02.06.2016 до суду від ліквідатора банкрута, на виконання вимог ухвали від 17.05.2016, подано клопотання № 02-01/134 від 27.05.2016 про уточнення наведеного в клопотанні № 02-01/129 від 16.05.2016 [далі по тексту - уточнене клопотання ліквідатора банкрута № 02-01/129 від 16.05.2016 ] розрахунку і відомостей про кредитора та долучення до матеріалів справи певних документів (Т. 9, а. с. 149-155), серед яких - реєстр вимог кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» .

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.06.2016 розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута відкладено на 30 червня 2016 року о 12 год. 00 хв.; зобов'язано ліквідатора банкрута, зокрема, в разі наявності (необхідності) - надати суду додаткові докази до звіту та ліквідаційного балансу, необхідні для їх розгляду та затвердження.

24.06.2016 ліквідатором банкрута подано до суду звіт № 02-01/145 від 23.06.2016 за період з 16.05.2016 по 23.06.2016, у якому арбітражний керуючий ОСОБА_3 просить суд прийняти та затвердити звіт та ліквідаційний баланс ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» . До вказаного звіту додано відповідні документи, зокрема, - докази виконання ухвали від 07.06.2016 про скасування обмежень та обтяжень, накладених на транспортні засоби банкрута (Т. 9, а. с. 200-210).

29.06.2016 ліквідатором банкрута подано до суду клопотання № 02-01/146 від 24.06.2016 про долучення до матеріалів справи протоколу засідання комітету кредиторів № 27 від 24.06.2016 (Т. 9, а. с. 211-214).

30.06.2016 у судове засідання з'явився ліквідатор банкрута та представники майже усіх кредиторів, крім представника ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» , явка якого визнавалася судом обов'язковою і який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (Т. 9, а. с. 176).

У судовому засіданні 30.06.2016 ліквідатор банкрута звітував про проведену роботу та про вжиті ліквідаційні заходи, передбачені Законом про банкрутство, надав суду відповідні пояснення щодо вчинених ним дій, що відображено в протоколі судового засідання від 30.06.2016 (Т. 9, а. с. 222-224).

Судом було встановлено, що додані до звіту ліквідатора матеріали не містили відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Натомість відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно суд міг отримати самостійно, про що в судовому засіданні зауважував ліквідатор банкрута.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2016 розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута було відкладено на 12 липня 2016 року о 10 год. 30 хв. та зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду відомості з Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно банкрута; явку кредиторів та ліквідатора банкрута визнано обов'язковою.

Усі учасники провадження у справі належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (Т. 9, а. с. 232-244).

01.07.2016 судом сформовано та долучено до матеріалів справи наступні інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:

- щодо суб'єкта [ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , код ЄДРПОУ: 33798370 ], номер інформаційної довідки 62476213 (Т. 10, а. с. 1);

- щодо об'єкта [юридичної адреси ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» : АДРЕСА_2 ], номер інформаційної довідки 62477046 (Т. 10, а. с. 2-4).

07.07.2016, на виконання вимог ухвали суду від 30.06.2016, ліквідатором банкрута подано до суду клопотання № 02-01/158 від 05.07.2016 про долучення до матеріалів справи копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 49868618 від 01.07.2016 (Т. 10, а. с. 5-6).

12.07.2016 ліквідатор банкрута в судове засідання не з'явився, при цьому о 09 год. 50 хв. передав суду телефонограму наступного змісту: В«Клопотання. Наступним повідомляю, що в зв'язку із сімейними обставинами не можу з'явитися на засідання, яке відбудеться 12.07.2016 о 10:30. Тому прошу провести засідання без участі ліквідатора ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» ОСОБА_3В.В» (Т. 10, а. с. 7).

Присутні в засіданні представники кредиторів, крім представника ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» (явка якого визнавалася судом обов'язковою, і який вкотре в засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, і таким чином не скористався наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуальними правами ), вирішення питання щодо можливості проведення даного судового засідання без участі ліквідатора банкрута залишили на розсуд суду.

Враховуючи, що у попередньому судовому засіданні 30.06.2016 ліквідатор банкрута прозвітував про проведену роботу в ході процедури ліквідації ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» та зважаючи на виконання ним вимог ухвали суду від 30.06.2016, суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання ліквідатора банкрута.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» .

Статтею 22 ГПК України встановлено, що сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

З моменту призначення до розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, а також клопотання № 02-01/129 від 16.05.2016 про [пропорційне ] стягнення з кредиторів суми [затверджених судом звітів про оплату послуг, відшкодування витрат ліквідатора банкрута в даній справі ] 191 668,91 грн. ухвалою суду від 17.05.2016, кредитори не виявили бажання ознайомитись з матеріалами справи, дослідити наявні в матеріалах справи докази, надати свої доводи або заперечення.

У відповідності до Розділу V ГПК України в господарському процесі сторонами подаються господарському суду відповідні докази, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За змістом ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши звіт ліквідатора з доданими до нього документами, а також інші наявні в матеріалах справи докази, та ліквідаційний баланс банкрута, заслухавши пояснення ліквідатора банкрута в попередньому судовому засіданні та думку присутніх у даному судовому засіданні представників кредиторів, суд дійшов висновку про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію юридичної особи - ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону про банкрутство у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

Згідно ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом та інші.

Відповідно до ст. 26 Закону про банкрутство ліквідаційну масу становлять усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

За приписами частин 1, 2, 6 ст. 30 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Частиною 2 ст. 32 Закону про банкрутство передбачено, що за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Отже, законодавцем передбачено подання за наслідком проведеної ліквідаційної процедури повного звіту ліквідатора про всі дії, вчинені ліквідатором в ході процедури ліквідації, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками всієї ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів.

Письмовий звіт ліквідатора та поданий ним ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне та об'єктивне проведення ліквідатором всіх заходів ліквідаційної процедури, вжиття ним заходів по виявленню кредиторів та активів боржника, за результатом розгляду яких суд приймає рішення про можливість відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію та припинення провадження у справі.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 17.08.2010 боржника - ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» було визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

Із наявних у матеріалах доказів слідує, що в період проведення ліквідаційної процедури банкрута за ознаками ст. 52 Закону про банкрутство було вжито, зокрема, наступні ліквідаційні заходи.

Відповідно до наказу № 1-В від 17.08.2010 ліквідатором банкрута прийнято до свого відання майно ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» (Т. 8, а. с. 24).

До ліквідатора банкрута зверталися кредитори ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» із заявами про визнання їх грошових вимог, які ним визнавалися (Т. 8, а. с. 25-37, 41-43, 49-55).

Ленінський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції супровідними листами за вих. №№ 44376, 44377, 44378, 44379, 44380 від 27.10.2010 надіслав ліквідатору банкрута постанови про закінчення виконавчих проваджень з оригіналами виконавчих документів для відома та подальшого виконання (Т. 8, а. с. 44-48).

Контролюючим органом було проведено невиїзну документальну перевірку платника податків ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , про що свідчить акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової адміністрації України № 7036/15-10/33798370 від 08.09.2010 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності (Т. 8, а. с. 39-40).

У зв'язку з невиконанням керівництвом ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» вимог ст. 23 Закону про банкрутство та непереданням ліквідатору документації і печатки банкрута, ОСОБА_3 звернувся до Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області з заявою б/н від 07.10.2010, у якій просив здійснити заходи щодо розшуку печатки, штампів, майна, установчих та фінансових документів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» (Т. 8, а. с. 74).

Постановою Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 20.10.2010 відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 221 КК України відносно посадових осіб ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» у зв'язку з невиявленням у діях керівництва ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» ознак, які б вказували на наявність складу злочину (Т. 8, а. с. 76-77).

Листом № 7588/10/29-026 від 08.09.2010 Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової адміністрації України надала ліквідатору перелік незакритих рахунків банкрута у фінансових установах:

- № 26002000067169 в ПуАТ В«СЕБ ОСОБА_1В» ;

- № 26004301004145 в Миколаївській ФПАТ В«Банк ФорумВ» м. Миколаїв;

- № 26009901026300 у Філії ПАТ В«ПУМБВ» в м. Миколаєві (Т. 8, а. с. 38).

Листом за вих. № 109/1428/119 від 14.12.2010 ПАТ В«ПУМБВ» повідомив ліквідатора, що грошові кошти на рахунку № 26009901026300, що належить боржнику ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , відсутні (Т. 8, а. с. 66).

Листом за вих. № 763/3.8.7 від 11.05.2011 ПАТ В«Банк ФорумВ» повідомив ліквідатора банкрута, що в зв'язку з реорганізацією Миколаївської філії ПАТ В«Банк ФорумВ» у В«Миколаївська дирекція ПАТ В«Банк ФорумВ» з 27 вересня 2010 року реквізити рахунків ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» змінені на наступні: 26004301004145 (грн.) на 26000301130905 (грн.), 26004301004145 (дол. США) на 26000301130905 (дол. США), 26004301004145 (євро) на 26000301130905 (євро); залишок коштів станом на 11.05.2011 на рахунку № 26000301130905 в гривні становить 55,67 грн., а залишки коштів на рахунках № 26000301130905 в дол. США та № 26000301130905 в євро відсутні (Т. 8, а. с. 67).

Листом № 3-6/6022 від 09.12.2010 ПуАТ В«СЕБ ОСОБА_1В» повідомив суд, що залишок коштів по рахунку № 26002000067169 ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» станом на 08.12.2010 складає 594 грн. 67 коп. (Т. 8, а. с. 73).

Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області листом № 9/6102 від 13.10.2010 повідомило ліквідатора банкрута, що згідно регіональної комп'ютерної бази АІС В«АвтомобільВ» по Миколаївській області за ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» зареєстровано:

1) автомобіль НОМЕР_6,

2) автомобіль НОМЕР_7,

3) автомобіль НОМЕР_8,

4) автомобіль НОМЕР_9,

5) автомобіль НОМЕР_10 (Т. 8, а. с. 57).

На підставі наказу ліквідатора банкрута № 1-і від 25.04.2011 тимчасовою інвентаризаційною комісією у складі голови інвентаризаційної комісії - ОСОБА_3 було проведено повну інвентаризацію майна підприємства з перевіркою їх фактичної наявності на 11 травня 2011 року (Т. 8, а. с. 60), за результатами якої складено інвентаризаційний опис на 29.04.2011 (Т. 8, а. с. 65), відомість результатів інвентаризації (сформованої ліквідаційної маси) станом на 11.05.2011 (Т. 8, а. с. 61), акт № 1 від 11.05.2011 інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами (Т. 8, а. с. 62), інвентарний список основних засобів (за місцем їх знаходження, експлуатації) включених до ліквідаційної маси станом на 11.05.2011 (Т. 8, а. с. 63), акт № 1 про результати інвентаризації наявних коштів на 11.05.2011 (Т. 8, а. с. 64).

Отже, фактично ліквідатором було виявлено активи банкрута у вигляді рухомого майна (2 транспортні засоби - автомобіль НОМЕР_6 та автомобіль НОМЕР_8) та грошових коштів на його рахунках.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2011 за клопотанням ліквідатора банкрута було припинено процедуру банкрутства ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , передбачену ст. 52 Закону про банкрутство, та здійснено перехід до загальних процедур банкрутства, передбачених цим Законом; зобов'язано ліквідатора банкрута подати до офіційних друкованих органів газет В«Голос УкраїниВ» або В«Урядовий кур'єрВ» оголошення про банкрутство ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» із вказівкою повного найменування банкрута, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адресу господарського суду, що порушив справу, номер справи, відомості про ліквідатора та строк для подання заяв кредиторів про визнання грошових вимог; зобов'язано ліквідатора банкрута надати реєстр вимог кредиторів банкрута на затвердження до суду.

Оголошення такого змісту: В«Ухвалою Господарського суду Миколаївської області (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська 22) від 12.05.11 по справі 2/86/10, Товариство з обмеженою відповідальністю В«Юргенса-ТрансВ» (адреса: АДРЕСА_1, ЄРДПОУ 33798370) визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на загальних підставах. Ліквідатором призначено ОСОБА_3 (ліцензія АВ № 456384 від 26.02.09, 54001, м. Миколаїв вул. Мала Морська 4, оф. 3. Заяви кредиторів приймаються протягом 30 днів від дня опублікування оголошення.В» було розміщено в газеті В«Голос УкраїниВ» № 93 (5093) від 25.05.2011 (Т. 8, а. с. 88).

Після публікації оголошення до ліквідатора банкрута (Т. 8, а. с. 89-99) та до господарського суду зверталися кредитори банкрута з заявами про визнання їх грошових вимог, за наслідками розгляду яких ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.08.2011 (з урахуванням ухвали від 13.02.2012 про виправлення описки) було затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» .

На виконання вимог ст. 16 Закону про банкрутство, ліквідатором банкрута було скликано загальні збори кредиторів, якими в подальшому обрано комітет кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» у складі трьох членів: ПАТ В«ПУМБВ» , ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» та ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва. Ліквідатором банкрута, на виконання вимог ч. 11 ст. 30 Закону про банкрутство, надавалися комітету кредиторів щомісячні звіти та скликалися засідання комітету кредиторів у порядку, передбаченому ст. 16 вказаного Закону, на яких вирішувалися актуальні питання (Т. 8, а. с. 221-250, Т. 9, а. с. 1-109, 203-204).

Відповідно до відомостей, відображених у балансі (фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва) станом на 31 грудня 2007 року, на кінець звітного періоду дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом (код рядка 170) становила 74,1; інша поточна дебіторська заборгованість (код рядка 210) становила 256,8 (Т. 8, а. с. 101-103).

Стосовно вищезазначеного, то в судовому засіданні 30.06.2016 ліквідатором банкрута надано суду пояснення (відображені в протоколі судового засідання - Т. 9, а. с. 222-224 ), що ним, у зв'язку з непереданням посадовими особами ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» бухгалтерської та іншої документації банкрута, печатки і штампів, матеріальних та інших цінностей банкрута, було подано до Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області заяву б/н від 07.10.2010 про здійснення заходів щодо розшуку печатки, штампів, майна, установчих та фінансових документів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» . Однак постановою Ленінського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 20.10.2010 було відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 221 КК України відносно посадових осіб ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» у зв'язку з невиявленням у діях керівництва ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» ознак, які б вказували на наявність складу злочину. А тому, зважаючи на відсутність у ліквідатора бухгалтерської та іншої документації банкрута, інші дії, направлені на розшук дебіторської заборгованості, ним не вчинялися.

Суд нагадує, що листом № 7588/10/29-026 від 08.09.2010 Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Державної податкової адміністрації України надала ліквідатору перелік незакритих рахунків банкрута у фінансових установах:

- № 26002000067169 в ПуАТ В«СЕБ ОСОБА_1В» ;

- № 26004301004145 в Миколаївській ФПАТ В«Банк ФорумВ» м. Миколаїв;

- № 26009901026300 у Філії ПАТ В«ПУМБВ» в м. Миколаєві (Т. 8, а. с. 38).

За повідомленням ПАТ В«ПУМБВ» б/н від 31.10.2012 поточний рахунок ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» № 26005962501700 у національній валюті закрито 31.10.2012 (Т. 8, а. с. 217).

Стосовно вищезазначеного, то в судовому засіданні 30.06.2016 представником названої банківської установи надано суду пояснення (відображені в протоколі судового засідання - Т. 9, а. с. 222-224 ), що номер рахунку було змінено без згоди та повідомлення власника цього рахунку в зв'язку з реорганізацією Філії ПАТ В«ПУМБВ» в м. Миколаєві та переведенням усіх рахунків, відкритих у Філії, на обслуговування до головного офісу, що знаходився у м. Донецьку, а на даний час знаходиться у м. Києві.

Згідно довідки Миколаївської дирекції ПАТ В«Банк ФорумВ» № 622/3.8/2600 від 29.08.2012 поточні рахунки ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» № 26000301130905 у гривнях, № 26000301130905 у доларах США, № 26000301130905 у євро було закрито 27.08.2012 (Т. 8, а. с. 216)

Згідно довідки Миколаївського відділення № 1 ПУАТ В«ФІДОБАНКВ» [що являється правонаступником ПуАТ В«СЕБ ОСОБА_1В» ] б/н від 13.05.2016, 16 грудня 2015 року закрито поточний рахунок № 26002000067169 в валюті гривня, відкритий на ім'я суб'єкта господарювання ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» (Т. 8, а. с. 220).

У судовому засіданні 30.06.2016 судом з'ясовувалося у ліквідатора банкрута, яким чином були використані кошти, що були виявлені на рахунках банкрута в ПуАТ В«СЕБ ОСОБА_1В» та в Миколаївській філії ПАТ В«Банк ФорумВ» .

Стосовно вищезазначеного, то ліквідатором банкрута надано суду пояснення (відображені в протоколі судового засідання - Т. 9, а. с. 222-224 ), що кошти, виявлені на зазначених рахунках банкрута, були списані банками в рахунок плати за їх закриття.

Як зазначалося судом вище, Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області листом № 9/6102 від 13.10.2010 повідомило ліквідатора банкрута, що згідно регіональної комп'ютерної бази АІС В«АвтомобільВ» по Миколаївській області за ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» зареєстровано:

1) автомобіль НОМЕР_6,

2) автомобіль НОМЕР_7,

3) автомобіль НОМЕР_8,

4) автомобіль НОМЕР_9,

5) автомобіль НОМЕР_10 (Т. 8, а. с. 57).

Із перелічених вище транспортних засобів ліквідатором банкрута фактично було виявлено 2 - автомобіль НОМЕР_6 та автомобіль НОМЕР_8.

Будь-яких інших активів, які могли б бути включені до складу ліквідаційної маси, у ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» не виявлено, про що свідчать наступні докази:

- довідка Комунального підприємства В«Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризаціїВ» № 6001 від 27.09.2010 (Т. 8, а. с. 56);

- лист Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання № 1054/0309 від 23.09.2010 (Т. 8, а. с. 58);

- лист Управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області № 01-08.05/1641 від 10.09.2010 (Т. 8, а. с. 59);

- лист Управління Держкомзему у місті ОСОБА_2 управління Держкомзему у Миколаївській області № 3345/751-2/1400 від 16.11.2012 (Т. 8, а. с. 109);

- лист Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради № 02-06/3991 від 19.11.2012 (Т. 8, а. с. 111);

- лист Філії В«Український центр інноватики та патентно-інформаційних послугВ» Державного підприємства В«Український інститут промислової власностіВ» № 433 від 14.08.2014 (Т. 8, а. с. 113);

- лист Управління надання адміністративних послуг Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті за вих. № 1505-05/1/1-14 від 18.08.2014 (Т. 8, а. с. 115);

- лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 09/04/15403/НК від 18.08.2014 (Т. 8, а. с. 117);

- лист Департаменту льотної придатності Державної авіаційної служби України № 20.01.19-9274 від 22.08.2014 (Т. 8, а. с. 119);

- лист Миколаївської обласної державної адміністрації № 3941/0/05-48/3-14 від 14.10.2014 (Т. 8, а. с. 121);

- лист Миколаївської митниці Міндоходів № 4729/14-70-10 від 17.10.2014 (Т. 8, а. с. 123);

- лист Управління Служби безпеки України в Миколаївській області № 64/20-8682 від 03.10.2014 (Т. 8, а. с. 128);

- лист Державної адміністрації залізничного транспорту України № ЦЦР-6/175 від 27.10.2014 (Т. 8, а. с. 130);

- лист Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 7/14-5482-14 від 01.10.2014 (Т. 8, а. с. 132);

- лист ОСОБА_2 управління ветеринарної медицини в Миколаївській області Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України № 01-24/1420 від 06.10.2014 (Т. 8, а. с. 135);

- лист Департаменту дозвільно-ліцензійної діяльності та регуляторної політики Міністерства екології та природних ресурсів України № 7/3021-14 від 15.10.2014 (Т. 8, а. с. 138);

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22023103 від 15.06.2016 (Т. 9, а. с. 205);

- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 62476213 від 01.07.2016 (Т. 10, а. с. 1);

- інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта № 62477046 від 01.07.2016 (Т. 10, а. с. 2-4).

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 37084905 від 26.07.2012 у Реєстрі інформація щодо ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» відсутня (Т. 8, а. с. 107).

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 49868618 від 01.07.2016 у Реєстрі інформація щодо ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» відсутня (Т. 10, а. с. 6).

У зв'язку з фактичним невиявленням трьох із п'яти зареєстрованих за ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» транспортних засобів, ліквідатор банкрута звернувся до УДАІ УМВС України в Миколаївській області з листом б/н від 10.01.2011, у якому просив внести до бази В«АрештВ» наступні транспортні засоби з приміткою про їх затримання:

- марки DAEWOO 2000, д/н НОМЕР_3;

- марки DAEWOO 2000, д/н НОМЕР_4;

- марки Mercedes-Benz E220, д/н ВЕ7999АC (Т. 8, а. с. 78).

Листом № 9/670 від 31.01.2011 Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області повідомило ліквідатора, що особовий склад Державтоінспекції області орієнтований на розшук та затримання транспортних засобів: марки DAEWOO 2000, номерний знак НОМЕР_3; марки DAEWOO 2000, номерний знак НОМЕР_4; марки Mercedes-Benz E220, номерний знак ВЕ7999АC; з метою недопущення зняття вказаних транспортних засобів з реєстраційного обліку ВРЕВ, їх дані занесено до бази АІС В«АрештВ» (Т. 8, а. с. 79).

Крім цього додатково, з метою розшуку вказаних транспортних засобів, ліквідатором банкрута вчинялося ряд необхідних для цього дій, про що свідчать відповідні докази (Т. 8, а. с. 139-142, Т. 9, а. с. 107-109, 201-202). До того ж, господарським судом виносилися відповідні судові рішення відносно зазначених транспортних засобів.

За наслідками усіх вчинених дій транспортні засоби марки DAEWOO 2000, д/н НОМЕР_3; марки DAEWOO 2000, д/н НОМЕР_4; марки Mercedes-Benz E220, д/н ВЕ7999АC були списані, що підтверджується актами списання транспортних засобів від 14.05.2016 з відмітками Територіального сервісного центру Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Миколаївській області від 23.06.2016 про їх фактичне списання (Т. 9, а. с. 206-208).

З метою реалізації виявлених транспортних засобів, ліквідатором банкрута вчинялося ряд необхідних для цього дій, про що свідчать відповідні докази (Т. 8, а. с. 80-87, 104-106, 143-207).

За наслідками вчинених дій заставне рухоме майно, а саме 2 транспортні засоби (автомобіль НОМЕР_6 та автомобіль НОМЕР_8) були реалізовані шляхом прямого продажу, про що свідчать відповідні нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу від 20.11.2015 за № 1406 та від 28.11.2015 за № 1445 (Т. 8, а. с. 208-210, 212-214).

Відповідно до накладних №№ 1, 2 від 20.11.2015 та від 28.11.2015, сума реалізації транспортних засобів склала 100 000,00 грн. за кожен з них (Т. 8, а. с. 211, 215).

Отже, загальна сума коштів, отриманих від реалізації ліквідаційної маси банкрута (заставного майна ПАТ В«ПУМБВ» ) склала 200 000,00 грн.

Комітетом кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» на засіданні 06.05.2016 прийнято рішення про зобов'язання ліквідатора перерахувати з розрахункового рахунку банкрута:

- на розрахунковий рахунок ПАТ В«ПУМБВ» грошові кошти у розмірі 65 237,55 грн.,

- на розрахунковий рахунок ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 134 762,45 грн., як погашення зобов'язань ПАТ В«ПУМБВ» перед ліквідатором;

у разі перерахування на рахунок ПАТ В«ПУМБВ» від ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» грошових коштів у сумі 65 237,55 грн. вважати здійснення погашення кредиторської заборгованості ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» перед ПАТ В«ПУМБВ» на суму 200 000,00 грн., про що свідчить протокол засідання комітету кредиторів № 26 (Т. 9, а. с. 107-109).

Відповідно до п. 57 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 В«Про судову практику в справах про банкрутствоВ» рішення зборів кредиторів чи комітету кредиторів не може визнаватися господарським судом недійсним, оскільки за своєю правовою природою не є актом юридичної особи, державного чи іншого органу.

Суд повинен давати оцінку цим рішенням та враховувати їх резолюції у прийнятті судових актів у справі, якщо такі рішення відповідають приписам чинного законодавства.

Отже, суд враховує те, що рішення комітету кредиторів не є для суду обов'язковим, а розгляд справи про банкрутство здійснюється на предмет відповідності вимогам діючого законодавства.

Матеріали справи свідчать, що:

- відповідно до квитанції № ПН1594 від 13.05.2016 було погашено кредиторську заборгованість у сумі 65 237,55 грн., отримувачем якої є ПАТ В«ПУМБВ» (Т. 8, а. с. 218);

- відповідно до квитанції № ПН1642 від 13.05.2016 було погашено заборгованість за виконанні роботи в сумі 134 762,45 грн., отримувачем якої є ОСОБА_3 (Т. 8, а. с. 219).

На виконання рішення комітету кредиторів, ліквідатором банкрута у звіті № 02-01/128 від 16.05.2016 (Т. 8, а. с. 12), у реєстрі вимог кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» станом на 27.05.2016 (Т. 9, а. с. 150-153) та в ліквідаційному балансі банкрута станом на 16.05.2016 (Т. 9, а. с. 157-158) зазначено про погашення кредиторської заборгованості перед ПАТ В«ПУМБВ» у сумі 200 000,00 грн.

Тобто, як зауважив у судовому засіданні представник ПАТ В«ПУМБВ» - ОСОБА_4, між кредитором та ліквідатором банкрута фактично проведено дії, які мають ознаки взаємозаліку зустрічних вимог.

Судом беруться до уваги вищезазначені рішення учасників процесу, однак суд звертає увагу цих учасників на таке.

Поняття і види доказів визначено статтею 32 ГПК України.

Так, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Оцінивши наявні в справі докази (протокол засідання комітету кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» № 26 від 06.05.2016 та квитанції №№ ПН1594, ПН1642 від 13.05.2016) на предмет відповідності ст. ст. 32-36 ГПК України, суд дійшов висновку про непідтвердженість факту здійснення погашення кредиторської заборгованості ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» перед ПАТ В«ПУМБВ» на суму 200 000,00 грн.

Отже, фактично підтверджено погашення вимог кредитора ПАТ В«ПУМБВ» в сумі 65 237,55 грн., про що свідчить належний та допустимий доказ, а саме квитанція № ПН1594 від 13.05.2016 (Т. 8, а. с. 218).

Ліквідаційний баланс банкрута станом на 16.05.2016 свідчить про відсутність майна та коштів для подальшого розрахунку з кредиторами; дебіторська заборгованість у банкрута також відсутня.

Згідно реєстру вимог кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» станом на 27.05.2016, вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, відсутні.

При цьому, матеріали звіту ліквідатора свідчать про відсутність у банкрута майна, за рахунок якого можна було б виконати зобов'язання по задоволенню кредиторських вимог у повному обсязі.

Відповідно до листа Архівного відділу Миколаївської міської ради № 124/19.02.01-24 від 13.10.2014, документи, утворені діловодством ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , на зберігання до сектору інформації та використання документів ліквідованих установ архівного відділу Миколаївської міської ради не надходили (Т. 8, а. с. 125-126).

Печатку банкрута [виготовлений на замовлення ліквідатора банкрута дублікат ] було знищено, що підтверджується актом знищення печатки від 23.06.2016 та фрагментами знищеної печатки, які містяться в матеріалах справи (Т. 9, а. с. 209-210).

Із матеріалів справи вбачається відсутність у ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» відокремлених підрозділів, філій, представництв або дочірніх підприємств.

За час роботи ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_3 скарг на його дії до господарського суду не надходило.

Згідно запрошення № 02-01/144 від 23.06.2016, ліквідатором банкрута було скликано збори комітету кредиторів на 24 червня 2016 року о 15:00 з розгляду питань порядку денного: затвердження звіту ліквідатора ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» від 16.05.2016 та від 23.06.2016, яке того ж дня було отримано усіма членами комітету кредиторів (Т. 9, а. с. 212).

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів [на яке з'явився лише представник ПАТ В«ПУМБВ» ] № 27 від 24.06.2016, комітетом кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» було прийнято рішення про затвердження звітів ліквідатора від 16.05.2016 та від 23.06.2016 (Т. 9, а. с. 213-214).

При цьому суд враховує те, що рішення комітету кредиторів не є для суду обов'язковим, а розгляд звіту ліквідатора здійснюється на предмет відповідності вимогам Закону про банкрутство.

Крім того, присутніми в судовому засіданні представниками кредиторів надано суду письмові заяви, згідно яких кредитори проти затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута не заперечують; а також не мають пропозицій щодо вжиття додаткових ліквідаційних заходів (Т. 10, а. с. 8-13).

Приймаючи до уваги викладене, суд встановив, що ліквідатором у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст. ст. 25-31 Закону про банкрутство, що відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута, які відповідають вимогам ст. 32 названого Закону, якою передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Оскільки ліквідатором проведені всі необхідні дії, підготовлено звіт про виконану роботу, а зауважень щодо вжитих заходів та пропозицій щодо вжиття додаткових ліквідаційних заходів від кредиторів не надходило, то суд вважає за доцільне завершити розгляд звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону про банкрутство якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

У відповідності з ч. 6 ст. 31 Закону про банкрутство вимоги не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

За таких обставин, оцінивши звіт та ліквідаційний баланс, матеріали, що стосуються здійснення ліквідаційної процедури, суд вважає за можливе затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідувати юридичну особу - ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 4 ст. 13, ч. ч. 1, 3 ст. 25 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваньВ» .

Розглянувши уточнене клопотання ліквідатора банкрута № 02-01/129 від 16.05.2016, заслухавши думку присутніх представників кредиторів, суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Так, у своєму уточненому клопотанні ліквідатор банкрута просив суд стягнути з кредиторів у даній справі на його користь грошові кошти в якості оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута в справі № 2/86/10 про банкрутство ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» наступним чином:

- з ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва - в сумі 7 896 (сім тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 75 коп.;

- з УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва - в сумі 421 (чотириста двадцять одну) грн. 66 коп.;

- з Інгульського РЦЗ - у сумі 19 (дев'ятнадцять) грн. 15 коп.;

- з ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» - у сумі 48 568 (сорок вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 90 коп.

Присутній у судовому засіданні представник УПФУ в Ленінському районі - ОСОБА_7 проти задоволення уточненого клопотання ліквідатора банкрута заперечував, посилаючись на відсутність фінансування (відсутність у бюджеті органів Пенсійного фонду України статей видатків) на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражних керуючих, а також наголошував, що органи Пенсійного фонду України являються державними органами. Окрім цього, представник вказаного кредитора посилався на ухвалу господарського суду в даній справі від 15.09.2011, що не оскаржувалася та на даний час є чинною, якою затверджено оплату послуг ліквідатора ОСОБА_3 у справі № 2/86/10 в розмірі двох мінімальних заробітних плат у місяць за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника.

Представники інших кредиторів проти задоволення уточненого клопотання ліквідатора банкрута заперечень не висловили.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Господарського суду Миколаївської області від 17.08.2010 ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» було визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3

Частиною четвертою ст. 3-1 Закону про банкрутство встановлено право арбітражного керуючого на отримання винагороди в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Частиною чотирнадцятою ст. 3-1 Закону встановлено, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Частиною дванадцятою ст. 3-1 Закону про банкрутство встановлено порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Згідно з ч. 8 ст. 16 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про вибори голови комітету; скликання зборів кредиторів; підготовку та укладення мирової угоди; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість; інші питання, передбачені цим Законом.

Рішенням комітету кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , оформленого протоколом № 1 засідання комітету кредиторів від 22.08.2011, встановлено оплату послуг ліквідатора ОСОБА_3 у справі №2/86/10 в розмірі двох мінімальних заробітних плат у місяць за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника.

При цьому, суд звертає увагу на таке.

13.01.2015 ліквідатором банкрута було вручено всім членам комітету кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» запрошення № 02-01/6 від 05.01.2016 на засідання комітету кредиторів, що призначено на 15 січня 2016 року об 11:00.

Відповідно до протоколу № 24 від 15.01.2016, на засідання комітету кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» з'явився представник лише одного кредитора - ПАТ В«ПУМБВ» .

У ході проведення засідання комітету кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , надійшла пропозиція внести на розгляд комітету кредиторів питання щодо встановлення порядку оплати послуг арбітражного керуючого та відшкодування його витрат.

За наслідками розгляду вказаного питання порядку денного, комітетом кредиторів прийнято рішення про затвердження порядку оплати послуг арбітражного керуючого та відшкодування його витрат по справі № 2/86/10 шляхом здійснення оплати кредиторами на пропорційній основі відповідно до процентного відношення розміру грошових вимог кредитора у реєстрі вимог кредиторів.

Про прийняття комітетом кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» рішення щодо затвердження порядку оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого судом зазначалося у мотивувальній частині ухвали від 10.03.2016.

До даного часу, тобто фактично більш ніж за пів року з моменту прийняття комітетом кредиторів такого рішення, та більш ніж за чотири місяці з моменту описання такого рішення в ухвалі господарського суду, жоден із кредиторів у даній справі не висловив будь-яких зауважень чи заперечень на вказане рішення комітету кредиторів, або будь-яким іншим чином не повідомив суд про ненадання своєї згоди на такий порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Відповідно до ч. 16 ст. 3-1 Закону про банкрутство звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду.

Рішеннями комітету кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , оформлених протоколами засіданні комітету кредиторів № 24 від 15.01.2016 та № 26 від 06.05.2016, затверджено відповідні звіти про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого на загальну суму 191 668,91 грн.

Отже, загальним розміром затверджених як рішеннями комітету кредиторів, так і ухвалами господарського суду звітів про оплату послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута в справі № 2/86/10 є сума 191 668,91 грн.

При визначенні розміру сум, що підлягають сплаті кожним із кредиторів, ліквідатором, керуючись принципом пропорційності їх грошових вимог, було застосовано відсоток кредиторської заборгованості кожного з кредиторів від загальної кредиторської заборгованості банкрута в реєстрі вимог кредиторів, що був затверджений ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.08.2011 (з урахуванням ухвали від 13.02.2012 про виправлення описки).

Згідно проведеного ліквідатором банкрута розрахунку (Т. 9, а. с. 110, 149), сума до виплати для кожного з кредиторів складає:

- ПАТ В«ПУМБВ» : 134 762,45 грн.;

- ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» : 48 568,90 грн.;

- Інгульського РЦЗ: 19,15 грн.;

- ВВД ФСС НВВ та ПЗУ у місті ОСОБА_4: 0,00 грн.;

- МОВ ФСС ТВП: 0,00 грн.;

- УПФУ в Ленінському районі: 421,66 грн.;

- ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва: 7 896,75 грн.

При цьому, судом встановлено, що за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна банкрута (заставодержатель - ПАТ В«ПУМБВ» ), за погодженням із кредитором і відповідно до рішення комітету кредиторів ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , оформленого протоколом засідання комітету кредиторів № 26 від 06.05.2016, ліквідатору банкрута фактично сплачено грошові кошти в сумі 134 762,45 грн.

Тобто кредитором ПАТ В«ПУМБВ» у добровільному порядку проведено оплату ліквідатору ОСОБА_3 на суму 134 762,45 грн., про що свідчить квитанція № ПН1642 від 13.05.2016 (Т. 8, а. с. 219).

На підставі вищевикладеного, ліквідатор банкрута в своєму уточненому клопотанні просить суд стягнути залишок неоплаченої суми коштів у розмірі 56 906,46 грн. [= 191 668,91 грн. - 134 762,45 грн.].

Так, частиною дванадцятою ст. 3-1 Закону про банкрутство встановлено порядок оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, а саме: оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Таким чином, законодавчо визначено три альтернативні джерела, за рахунок яких здійснюється оплата послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Згідно ч. 13 ст. 3-1 Закону про банкрутство кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

За наслідками проведення ліквідаційної процедури ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» , майнові активи, за рахунок яких можливо було б оплатити послуги та відшкодувати витрати арбітражного керуючого, окрім заставного майна (кошти від реалізації якого за імперативними приписами абз. 2 ч. 2 ст. 26 Закону про банкрутство використовуються виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя), не виявлено, що відображено в звіті ліквідатора (який затверджено комітетом кредиторів відповідно до протоколу № 27 від 24.06.2016) та підтверджено ліквідаційним балансом банкрута станом на 16.05.2016 і іншими доказами, доданими ліквідатором банкрута до звіту.

Виходячи з встановлених у справі обставин та норм чинного законодавства, які застосовуються у спірних правовідносинах, господарський суд прийшов до висновку, що за відсутності фонду для оплати послуг та відшкодування витрат арбітражному керуючому, оплата його послуг має бути здійснено за рахунок коштів кредиторів.

За відсутності виробничої діяльності боржника, в зв'язку з невиявленням у нього майна, оплату послуг арбітражного керуючого в справі про банкрутство має бути здійснено за рахунок наявних кредиторів у справі, згідно з ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство.

Вищезазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у практиці застосування норм Закону про банкрутство Вищим господарським судом України (постанови від 24.12.2013 у справі № 50/313-б, від 02.03.2011 у справі № 11/Б-1125, від 02.03.2011 у справі № 2-12/4876-2009, від 31.07.2013 у справі № 12/120-Б-10, від 19.07.2011 у справі № 11/Б-1267, від 02.08.2011 у справі № 15/475-Б, від 27.11.2013 у справі № 5017/3669/2012, від 06.12.2011 у справі № 17/Б-5022/1295/2011, від 28.02.2012 у справі № 11/Б-1012).

При цьому, як Закон про банкрутство, так і Вищий господарський суд України, не ставлять вказаний порядок розподілу судових витрат (зокрема, оплата послуг та відшкодування витрат арбітражному керуючому) в залежність від майнового стану кожного кредитора в справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

До того ж, у судовому засіданні представник ПАТ В«ПУМБВ» - ОСОБА_4 пояснив як суду, так і іншим присутнім представникам кредиторів, що заставний кредитор фактично за свій рахунок, добровільно поніс витрати на оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Проведення такого перерахування до моменту подання ліквідатором на затвердження господарського суду звіту і ліквідаційного балансу банкрута зумовлено тим, що проведення будь-яких банківських операцій потребує сплати відповідної комісії. А тому, з метою уникнення додаткових витрат, перерахування проведено саме таким чином.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

При цьому, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на оплату послуг арбітражного керуючого слід вважати, як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, а також інших міжнародних правових актів (зокрема, Конвенції про заборону рабства від 25.09.1926, Конвенції ОСОБА_1 організації праці про примусову чи обов'язкову працю № 29 від 28.06.1930, Конвенції ОСОБА_1 організації праці про скасування примусової праці № 105 від 25.06.1957 тощо), та суперечить ст. 43 Конституції України.

Отже, враховуючи неможливість оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок майна банкрута через відсутність у нього будь-яких активів та нездійснення останнім виробничої діяльності, суд дійшов висновку, що оплату праці ліквідатора слід покласти на кредиторів у справі.

Пунктом 4.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» (із змінами) передбачено, що розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат ) у непозовному провадженні, як-от у справах про банкрутство, про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів тощо, здійснюється, оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами статті 49 ГПК.

Статтею 49 ГПК України врегульовано розподіл господарських витрат.

Так, судовий збір покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Абзацом 4 п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 В«Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» (із змінами) передбачено, що у разі коли в апеляційному порядку оскаржуються ухвали зі справ про банкрутство, в яких вирішується питання по суті і які фактично є рішеннями суду (про визнання або відмову у визнанні вимог кредитора, про затвердження плану санації, про затвердження звіту ліквідатора боржника та припинення провадження у справі тощо), до суду апеляційної інстанції надсилаються матеріали справи (в оригіналі), а не їх копії.

Отже, ухвала про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі фактично є рішенням суду, оскільки в ній вирішується питання по суті.

Зміст рішення визначено статтею 84 ГПК України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення, зокрема, вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу).

Згідно з ч. ч. 7, 8 ст. 84 ГПК України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Враховуючи викладене, суд задовольняє уточнене клопотання ліквідатора банкрута № 02-01/129 від 16.05.2016.

Згідно зі ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України В«Про виконавче провадженняВ» .

У відповідності до ст. 1 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ). Такими документами є виконавчі листи, що видаються судами; накази господарських судів; ухвали, постанови судів у випадках, передбачених законом; інші документи, визначені у частині другій статті 17 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

З системного аналізу норм Закону про банкрутство витікає, що судовими рішеннями у справах про банкрутство є ухвали господарського суду, винесені за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З аналізу положень ст. 17 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» вбачається, що ухвала суду виступає самостійним виконавчим документом, який підлягає виконанню органами Державної виконавчої служби України, а видача будь-яких інших документів з метою її виконання в такому разі положеннями чинного законодавства не передбачено.

Вищий господарський суд України на питання, чи видаються накази на примусове виконання ухвал та постанов господарського суду, в п. 10 Інформаційного листа № 01-8/1270 від 14.07.2004 В«Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» (із змінами), відповів так: пунктом 2 частини другої статті 3 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» [нині - п. 2 ч. 2 ст. 17 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» ] ухвали та постанови господарських судів віднесено до числа виконавчих документів. Тому, як правило, немає необхідності у видачі на їх виконання наказу господарського суду.

Як вказано в п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 В«Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів УкраїниВ» , ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , а наказ при цьому не видається. Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» (в тому числі містити строк пред'явлення її до виконання).

Статтею 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» передбачено вимоги до виконавчих документів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 86 ГПУ України ухвала господарського суду має, зокрема, містити вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 84 ГПК України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу).

У пп. 9.13 п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 В«Про судове рішенняВ» (із змінами) зазначено, що у рішеннях зі спорів, пов'язаних із стягненням грошових сум, господарські суди повинні зазначати, зокрема, дані, визначені в пункті 3 частини першої статті 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

У той же час, за змістом ч. 2 ст. 18 Закону України В«Про виконавче провадженняВ» , в разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність видачі відповідних наказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону про банкрутство ліквідатор (ліквідаційна комісія) виконують свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора, в порядку передбаченому цим законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону про банкрутство дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

За таких обставин, враховуючи, що всі питання, які виникали під час розгляду даної справи, судом вирішено, звіт ліквідатора затверджено в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, суд припиняє повноваження ліквідатора, припиняє провадження у даній справі та припиняє дію мораторію.

Керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 3-1, ч. 7 ст. 12, ст. ст. 24, 25, ч. 6 ст. 31, ст. 32, п. 6 ч. 1 ст. 40 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно), ч. 1 ст. 9, ч. 4 ст. 13, ч. ч. 1, 3 ст. 25 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формуваньВ» , ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю В«Юргенса-ТрансВ» (ідентифікаційний код 33798370).

2. Ліквідувати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю В«Юргенса-ТрансВ» (ідентифікаційний код 33798370).

3. Вимоги кредиторів, не задоволені за відсутності майна банкрута, вважати погашеними.

4. Уточнене клопотання ліквідатора банкрута № 02-01/129 від 16.05.2016 задовольнити.

5. Стягнути з Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ОСОБА_2 управління ДФС у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1, ідентифікаційний код 39543880) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво № 465 від 15.03.2013, 54000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_11) грошові кошти в сумі 7 896 (сім тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 75 коп. у якості оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута в справі № 2/86/10 про банкрутство ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» .

6. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 55-е, ідентифікаційний код 20916741) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво № 465 від 15.03.2013, 54000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_11) грошові кошти в сумі 421 (чотириста двадцять одну) грн. 66 коп. у якості оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута в справі № 2/86/10 про банкрутство ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» .

7. Стягнути з Інгульського районного центру зайнятості (54034, м. Миколаїв, вул. Шкільна, 2-а, ідентифікаційний код 20917640) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво № 465 від 15.03.2013, 54000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_11) грошові кошти в сумі 19 (дев'ятнадцять) грн. 15 коп. у якості оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута в справі № 2/86/10 про банкрутство ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» .

8. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку В«ПриватбанкВ» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво № 465 від 15.03.2013, 54000, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_11) грошові кошти в сумі 48 568 (сорок вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 90 коп. у якості оплати послуг та відшкодування витрат ліквідатора банкрута в справі № 2/86/10 про банкрутство ТОВ В«Юргенса-ТрансВ» .

9. На виконання п. п. 5-8 даної ухвали видати накази.

10. Припинити повноваження ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого ОСОБА_3 (свідоцтво № 465 від 15.03.2013).

11. Припинити провадження у справі № 2/86/10.

12. Припинити дію мораторію.

13. Ухвалу надіслати ліквідатору банкрута.

14. Копію ухвали надіслати державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), ОСОБА_2 управлінню статистики у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 75), ОСОБА_2 територіальному управлінню юстиції у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. 8-березня, 107).

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

У відповідності до ч. 2 ст. 40 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» (у попередній редакції чинній до 18.01.2013 включно) ухвала про припинення провадження у справі про банкрутство може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Адаховська


Суд	Господарський суд Миколаївської області
Дата ухвалення рішення	12.07.2016
Оприлюднено	20.07.2016
Номер документу	58955937
Судочинство	Господарське

Адаховська В.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Ухвалавід 12.07.2016 по справі 2/86/10ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —2/86/10

Ухвала від 12.07.2016

Ухвала
від 12.07.2016 по справі 2/86/10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ