Постанова

від 12.07.2016 по справі 912/748/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2016 року Справа № 912/748/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів: головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Подобєд І.М., Чус О.В.

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

Зміна складу колегії відбулася на підставі протоколу автоматичної заміни складу колегії суддів від 12.07.2016 року.

За участю прокурора відділу ОСОБА_1, посвідчення № 000865 від 17.08.12 р.

Представники сторін :

від відповідача-2 : ОСОБА_2,, довіреність №б/н від 25.06.2016 р., представник;

інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Богдана Хмельницького на рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2016 року у справі № 912/748/16

за позовом Керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави

до відповідача -1: Данилово-Балківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області

відповідача -2: Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Богдана Хмельницького

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області

про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсними угод резервування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2016 року у справі № 912/748/16 (суддя Макаренко Т.В.) позов задоволено у повному обсязі.

Визнано недійсним та скасувати рішення 3-ї сесії 7-ого скликання Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015 № 34 "Про затвердження угоди резервування до моменту укладання основного договору оренди" та затверджені ним угоду резервування земельної ділянки і Порядок резервування земельних ділянок (додаток № 1 до рішення сесії від 25.12.2015 № 34);

Визнано недійсною на майбутнє, укладену між Данилово-Балківською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області та сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Богдана Хмельницького, угоду резервування земельної ділянки від 26.12.2015 № 1;

Зобов'язано сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Богдана Хмельницького (26440, Кіровоградська область, Ульяновський район, село Данилова Балка, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 05440347) повернути на користь Данилово-Балківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області (26440, Кіровоградська область, Ульяновський район, село Данилова Балка, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 04364443), передану за угодою резервування земельної ділянки від 26.12.2015 № 1, земельну ділянку загальною площею 16,90 га, вартістю 545 970,26 грн., яка знаходиться на території Данилово-Балківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області;

Стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Богдана Хмельницького (26440, Кіровоградська область, Ульяновський район, село Данилова Балка, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код 05440347) на користь Прокуратури Кіровоградської області (25006, м.Кіровоград, вул.В.Пермська,4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35215073004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 2067,00 грн.

Стягнуто з Данилово-Балківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області (26440, Кіровоградська область, Ульяновський район, село Данилова Балка, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 04364443) на користь Прокуратури Кіровоградської області (25006, м.Кіровоград, вул.В.Пермська,4, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35215073004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 2067,00 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.15 № 34 суперечить вимогам ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі", ст. 635 Цивільного кодексу України. Оспорювана угода резервування земельної ділянки (попередній договір) від 26.12.2015 є удаваним правочином та суперечать вимогам ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 15, 16 Закону України "Про оренду землі".

Порушення наведених норм законодавства за спірними документами (рішення, угоди) порушує інтереси держави у сфері використання й охорони землі, як основного національного багатства, заподіює шкоду у вигляді недоотриманих сум оплати за користування земельною ділянкою, розмір яких має визначатися згідно приписів Податкового кодексу України.

Отже, існують підстави для визнання спірних рішення і угод недійсними.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Богдана Хмельницького, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову - відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що суд першої інстанції не з'ясував обставину щодо строку дії оспорюваної угоди. Так п. 5 угоди слідує, що вона діяла до 16.03.2016року, не продовжувалась та не поновлювалась.

До того ж скаржник зазначає, що прокурор не мав права подавати відповідний позов, а суд мав би з'ясувати обставини щодо наявності факту порушення земельного законодавства і фіксації такого порушення у відповідності до вимог чинного законодавства компетентним органом та визначити чи таке порушення дійсно порушує права держави. Крім того, відсутній факт звернення Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області до органів прокуратури з вимогою подати позов.

Представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Прокурором надано відзив на апеляційну скаргу відповідача -2 в якому зазначено, що Рішення 3-ї сесії 7-го скликання Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015 №34 «Про затвердження угоди резервування до моменту укладання основного договору оренди» та затверджені ним типова угода резервування земельної ділянки, угода резервування земельної ділянки №1 і Порядок резервування земельних ділянок (додаток №1 до рішення сесії від №34) є нормативно-правовим актом, а не актом індивідуальної дії, так як в рішенні сесії відсутнє посилання на укладення угоди резервування з конкретною особою і додатком №2 до Порядку резервування земельних ділянок, крім угоди резервування №1 є також типова угода резервування земельної ділянки. Частиною 10 статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Відповідно до ст. 74 Закону №280/97-ВР, органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Окрім цього, в рішенні №7-рп/2009 Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Однак і ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Проаналізувавши наведені норми права, суд дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Такі рішення можуть бути скасовані або змінені в судовому порядку.

Просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники відповідача - 1 та третьої особи не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

Рішенням 3-ій сесії сьомого скликання Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015 № 34 затверджено типову угоду резервування земельної ділянки, Порядок резервування земельних ділянок та надано повноваження підпису угоди резервування земельної ділянки Данилово-Балківському сільському голові. (а.с.16)

У відповідності до вказаного рішення сільської ради від 25.12.2015 № 34, між Данилово-Балківською сільською радою в особі голови ОСОБА_3 (надавач) та СВК ім. Б. Хмельницького в особі керівника ОСОБА_4 (користувач) 26.12.2015 укладено угоду резервування земельної ділянки (а.с. 27-28), за умовами якої сільська рада передає, а користувач приймає в користування земельну ділянку власників земельних ділянок паїв (відумерла спадщина) загальною площею 16,90 га., що складається із: земельної ділянки, площею 4,05 га, яка рішенням Ульяновського районного суду від 17.06.2008 у справі № 2-0-58/08 після смерті ОСОБА_5 визнана відумерлою спадщиною; земельної ділянки, площею 4,05 га, яка рішенням Ульяновського районного суду від 17.06.2008 у справі № 2-0-52/08 після смерті ОСОБА_6 визнана відумерлою спадщиною; земельної ділянки, площею 4,75 га, яка рішенням Ульяновського районного суду від 17.06.2008 у справі № 2-0-55/08 після смерті ОСОБА_7 визнана відумерлою спадщиною; земельної ділянки, площею 4,05 га, яка рішенням Ульяновського районного суду від 17.06.2008 у справі № 2-0-59/08 після смерті ОСОБА_8 визнана відумерлою спадщиною. (а.с. 23-26) Загальна вартість вищевказаних земельних ділянок складає 545 970,26 грн.

Вищезазначеними рішеннями суду визнано право власності Данилово-Балківської територіальної громади Ульяновського району Кіровоградської області на вказані земельні ділянки та рішенням 13-ї сесії Данилово-Балківської сільської ради 5-го скликання від 20.08.08 № 153 взято на баланс сільської ради. (а.с.22)

На підставі рішення Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015 № 34 "Про затвердження угоди резервування до моменту укладання основного договору оренди" зазначену земельну ділянку передано Данилово-Балківською сільською радою у користування СВК ім. Б. Хмельницького, згідно акту прийняття - передачі земельної ділянки від 26.12.2015.

Прокурор вважає, що зазначені документи (оспорювані рішення ради та угода) суперечать вимогам законодавства, а саме ст. 19 Конституції України, ст. ст. 12, 122, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст. ст. 203, 635 Цивільного кодексу України, ст. 182 Господарського кодексу України, а тому мають бути визнані судом недійсними.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Щодо вимоги прокурора про визнання недійсним та скасування рішення 3-ї сесії 7-го скликання Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015 № 34 «Про затвердження угоди резервування до моменту укладення основного договору оренди» та затверджені ним угоду резервування земельної ділянки і Порядок резервування земельних ділянок (додаток № 1 до рішення сесії від 25.12.2015 № 34) колегія суддів зазначає наступне.

Територіальна громада здійснює місцеве самоврядування в порядку, встановленому законом, безпосередньо або через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина третя статті 140, частина перша статті 144 Основного Закону України). Акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина десята статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до частини першої статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують, крім передбачених в Основному Законі України, й інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За правовою позицією Конституційного Суду України предметами відання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 26 березня 2002 року №6-рп/2002). Зокрема, згідно з цим законом до питань місцевого значення належить регулювання сільськими, селищними, міськими радами земельних відносин відповідно до закону (пункт 34 частини першої статті 26).

Конституційний Суд України вважає, що системний аналіз положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (частини першої статті 10, статей 16, 17, 18, 25, 26 та інших) свідчить, що органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб'єкти владних повноважень органи місцевого самоврядування вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Відповідно до пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.

Вище наведене викладене в пунктах 3.1., 3.2., 4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України від 01.04.2010 № 10-рп/2010 Справа № 1-6/2010.

Господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

Правовідносини у сфері використання і охорони земель, врегульовані розділами VI та VII ЗК України, можуть мати як приватноправовий, так і публічно-правовий характер (глави 29, 30, 33 названого Кодексу), а тому спори, що виникають з відповідних правовідносин, можуть, у залежності від їх правового характеру та складу учасників, вирішуватися за правилами адміністративного або господарського судочинства (п.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»).

Відповідно до статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

Як вбачається зі змісту оскарженого Рішення 3-ій сесії сьомого скликання Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015 № 34 , цим рішенням врегульовано питання щодо передачі земельних ділянок за плату в резервування до оформлення основного договору оренди, затверджено типову угоду резервування земельної ділянки, Порядок резервування земельних ділянок та надано повноваження підпису угоди резервування земельної ділянки Данилово-Балківському сільському голові. Це рішення за своєю суттю є актом органу місцевого самоврядування, яке відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території і прийняте у зв'язку зі здійсненням цим органом владних повноважень.

Відповідно до ст.17 КАСУ юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом

До компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження нормативно-правових актів, ухвалених суб'єктом владних повноважень, тому суд першої інстанції повинен був припинити провадження у цій частині на підставі п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо визнання укладеної угоди про резервування землі недійсною.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України підставою набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок та підстави набуття права користування земельною ділянкою, зокрема, на умовах оренди, врегульовано ст.ст.122, 123, 124 Земельного кодексу України, які не передбачають права користування земельною ділянкою у зв'язку з її резервуванням .

Приписами статті 93 Земельного кодексу України, якою передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Вимоги до форми та змісту договору оренди землі встановлені в Законі України "Про оренду землі".

У статті 15 Закону України "Про оренду землі" наведено перелік істотних умов договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Як слідує зі змісту затвердженого рішенням сесії Данилово-Балківської сільської ради типової угоди резервування земельної ділянки та Порядку резервування земельних ділянок, його предметом є надання орендодавцем та прийняття орендарем в строкове платне користування земельної ділянки з цільовим призначенням , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з матеріалів справи, між Данилово-Балківською сільською радою та СВК ім. Б. Хмельницького укладено 26.12.2015 укладено угоду резервування земельної ділянки № 1, за умовами якої сільська рада передала, а СВК ім. Б. Хмельницького прийняв в користування земельну ділянку загальною площею 16,90 га, яка складається із земельних ділянок, визнаних у судовому порядку відумерлою спадщиною. Ця угода за змістом відповідає затвердженій типовій формі угоди відповідно рішення Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015 № 34.

Аналізуючи зміст оспорюваної угоди, господарський суд правомірно дійшов висновку, що вказана угода за своєю суттю є договором оренди земельної ділянки.

Згідно із ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

За спірною угодою передача в оренду земельної ділянки здійснена за відсутності рішення Данилово-Балківської сільської ради про надання земельної ділянки в оренду, без проведення земельних торгів та за відсутності розробленої проектної або технічної документації із землеустрою, чим порушено вимоги ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Зважаючи на встановлені обставини, що суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що спірна угода про резервування земельної ділянки № 1 - це удаваний правочин , яким приховано договір оренди земельної ділянки, особливий порядок укладення якого визначено законодавством, а відтак, наявні підстави для визнання спірного Договору резервування земельної ділянки недійсним, як такої, що не відповідає вимогам закону.

У зв'язку з визнанням оспорюваної угоди недійсною суд першої інстанції правомірно зобов'язав відповідача повернути отриману у користування земельну ділянку власнику.

Щодо посилання скаржника на відсутність підстав у прокурора щодо звернення з відповідним позовом до господарського суду, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою ст. 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

З позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи.

Відповідно до приписів ст. 121 Конституції України, ст. 29 ГПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовом (заявою, поданням), бере участь у розгляді справи, а також має право вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження...

Згідно з абзацом четвертим частини першої ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про в позовній заяві.

Таким чином, враховуючи вимоги ст.29 ГПК України, у даному випадку прокурор набув статусу позивача у справі.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не з'ясував обставин, щодо строку дії угоди резервування земельної ділянки та безпідставно визнав її недійсною на майбутнє , оскільки дія договору припинилася 26.03.2016р. і на момент прийняття рішення був відсутній предмет спору і провадження у справі підлягало припиненню на підставі ст.80 ГПК України, судова колегія зазначає наступне.

Дійсно п .5 угоди резервування земельної ділянки від 26.12.2015р. №1 встановлено, що угода діє після підписання терміном на 3 місяці. Зміст договору не передбачає його припинення, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, та обов'язку користувача повернути отриману земельну ділянку у зв'язку з настанням цієї події. Пункт 14 угоди передбачає обов'язок надавача не вчиняти дій, які б перешкоджали користувачу користуватися зарезервованою земельною ділянкою , а п.11 встановлює умови і строки передачі земельної ділянки до моменту оформлення правовстановлюючих документів.

Ні надавач ні користувач за оспорюваним правочином не здійснили дій щодо припинення договору, користувач продовжує користуватися земельною ділянкою на умовах зазначених договором. За таких підстав суд першої інстанції правомірно визнав цю угоду недійсною на майбутнє та зобов'язав відповідача повернути земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Богдана Хмельницького - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2016 року у справі №912/748/16 - в частині визнання недійсним та скасування рішення 3-ї сесії 7-ого скликання Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015 № 34 "Про затвердження угоди резервування до моменту укладання основного договору оренди" та затверджені ним угоду резервування земельної ділянки і Порядок резервування земельних ділянок (додаток № 1 до рішення сесії від 25.12.2015 № 34) - скасувати та припинити провадження на підставі п.1 ст.80 ГПК України.

В інший частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2016 року у справі №912/748/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя І.М. Подобєд

Суддя О.В. Чус