Постанова

від 08.11.2016 по справі 912/748/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Справа № 912/748/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Кравчук Г.А., Рогач Л.І. за участю представників: від прокуратури:Збарих С.М., посв. №028728 від 05.09.2014р.; від відповідача 1:не з'явився; від відповідача 2:не з'явився; від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Богдана Хмельницького на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016р. у справі господарського суду№912/748/16 Кіровоградської області за позовомКерівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до 1.Данилово-Балківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області; 2.Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Богдана Хмельницького третя особаДержавна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області провизнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсною на майбутнє угоду резервування земельної ділянки, зобов'язання повернути земельну ділянку В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2016р. у справі №912/748/16, позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним та скасоване рішення 3-ї сесії 7-ого скликання Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015р. №34 "Про затвердження угоди резервування до моменту укладання основного договору оренди" та затверджені ним угоду резервування земельної ділянки і Порядок резервування земельних ділянок (додаток № 1 до рішення сесії від 25.12.2015р. №34). Визнано недійсною на майбутнє, укладену між Данилово-Балківською сільською радою Ульяновського району Кіровоградської області та Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Богдана Хмельницького, угоду резервування земельної ділянки від 26.12.2015р. №1. Зобов'язано Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Богдана повернути на користь Данилово-Балківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області передану за угодою резервування земельної ділянки від 26.12.2015р. №1, земельну ділянку загальною площею 16,90 га, вартістю 545 970,26грн., яка знаходиться на території Данилово-Балківської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016р. у справі №912/748/16, вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано в частині визнання недійсним та скасування рішення 3-ї сесії 7-ого скликання Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015р. №34 "Про затвердження угоди резервування до моменту укладання основного договору оренди" та затверджені ним угоду резервування земельної ділянки і Порядок резервування земельних ділянок (додаток №1 до рішення сесії від 25.12.2015р. №34) та припинено провадження на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України. В інший частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 04.05.2016р. у справі №912/748/16 залишено без змін.

Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Богдана Хмельницького з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення місцевого господарського суду та частково постанову апеляційної інстанції та припинити провадження у справі №912/748/16.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.10.2016р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

Ухвалою від 25.10.2016р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 08.11.2016р. був присутній прокурор. Позивач, відповідачі та третя особа уповноважених представників не направили. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Богдана Хмельницького.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015р. №34 затверджено типову угоду резервування земельної ділянки, Порядок резервування земельних ділянок та надано повноваження підпису угоди резервування земельної ділянки Данилово-Балківському сільському голові.

26.12.2015р. між Данилово-Балківською сільською радою в особі голови Осієвського В.В. (надавач) та СВК ім. Б. Хмельницького в особі керівника Куценка П.В. (користувач) оформлена угода резервування земельної ділянки, відповідно до умов якої надавач передає, а користувач приймає в користування земельну ділянку власників земельних ділянок паїв (відумерла спадщина) загальною площею 16,90 га, яка складається із земельних ділянок, визнаних у судовому порядку відумерлою спадщиною (рішення Ульяновського районного суду від 17.06.2008р. у справах №2-0-52/08, №2-0-55/08, №2-0-58/08 та №2-0-59/08). Загальна вартість вищевказаних земельних ділянок складає 545 970,26 грн.

Згідно із ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підставою набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок та підстави набуття права користування земельною ділянкою, зокрема, на умовах оренди, врегульовано ст.ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України, які не передбачають права користування земельною ділянкою у зв'язку з її резервуванням .

Статтею 235 ЦК України визначено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Тобто, воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій керувались приписами ст. 93 Земельного кодексу України, якою передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Вимоги до форми та змісту договору оренди землі встановлені в Законі України "Про оренду землі".

У статті 15 Закону України "Про оренду землі" наведено перелік істотних умов договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Судами попередніх інстанцій з аналізу спірного договору встановлено, що між сторонами укладений договір, який за своєю суттю є договором оренди земельної ділянки, метою укладення якого було отримання плати за користування земельною ділянкою та те, що він не містить всіх істотних та невід'ємних частин договору оренди земельної ділянки, які встановлені ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Також апеляційним господарським судом враховано, що зміст договору не передбачає його припинення, у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено, та обов'язку користувача повернути отриману земельну ділянку у зв'язку з настанням цієї події та те, що сторони за оспорюваним правочином не здійснили дій щодо припинення договору.

Крім того, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, а як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідного рішення про передачу позивачу в оренду спірної земельної ділянки Данилово-Балківською сільською радою не приймалось.

Беручи до уваги вищевикладене, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання спірного договору резервування земельної ділянки недійсним та зобов'язання відповідача повернути отриману у користування земельну ділянку власнику.

Надана скаржником суду касаційної інстанції ксерокопія акта приймання передачі від 28.03.2016р. судовою колегією касаційної інстанції не приймається до уваги, оскільки приписами ч. 2 ст. 111 7 ГПК України визначено, що касаційна інстанція не має права, зокрема, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Також, слід зазначити, що у суду касаційної інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, і в зв'язку з цим розгляд справи господарським судом здійснювався виключно за наявними у справі доказами.

В частині припинення провадження на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскаржувана постанова апеляційної інстанції жодною із сторін не оскаржується.

При припинені провадження у справі, апеляційною інстанцією враховано, що рішенням Данилово-Балківської сільської ради від 25.12.2015р. №34 врегульовано питання щодо передачі земельних ділянок за плату в резервування до оформлення основного договору оренди, затверджено типову угоду резервування земельної ділянки, Порядок резервування земельних ділянок та надано повноваження підпису угоди резервування земельної ділянки Данилово-Балківському сільському голові, тобто за своєю суттю є актом органу місцевого самоврядування, яке відповідно до ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є обов'язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території і прийняте у зв'язку зі здійсненням цим органом владних повноважень.

В силу приписів ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази .

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016р. у справі №912/748/16 відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 , Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.2016р. у справі №912/748/16 - залишити без змін, а касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Богдана Хмельницького - без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя Г.А. Кравчук Суддя Л.І. Рогач