Постанова

від 12.07.2016 по справі 914/761/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2016 р. Справа № 914/761/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т.Б.

судді Бойко С.М.

ОСОБА_1

при секретарі Борщ І.О.

за участю представників сторін:

від позивача (скаржника): не з'явився

від відповідача : не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, від 30.05.2016 року № 2302-вих. 1947

на рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2016 року, суддя Горецька З.В.,

у справі № 914/761/16

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ОСОБА_2В» , м. Львів,

про стягнення 52 723,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 17.05.2016 року у справі № 914/761/16 у позові Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ОСОБА_2В» , м. Львів, про стягнення 52 723,03 грн. - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що з долучених до матеріалів справи актів обстеження вбачається, що районна адміністрація, проводячи відповідну перевірку, не залучала, у відповідності до вищенаведеного порядку, районного архітектора як члена комісії, що володіє відповідними спеціальними знаннями, а також як особу, що погоджувала проект літнього майданчика відповідача. Крім того, як встановлено судом, до участі в неодноразових обстеженнях об'єкта оренди не було залучено й самого орендаря, а відповідні акти за наслідками такого обстеження складалися в односторонньому порядку працівниками Галицької районної адміністрації. Долучені супровідні листи Галицької районної адміністрації від 23.04.2014 року №31-1061, від 08.07.2014 року №31-вих-1007 з вимогою до відповідача привести у відповідність до погодженого проекту літній майданчик, не можуть бути доказом повідомлення останнього про складений акт та виявлене порушення, оскільки відсутні належні та допустимі докази направлення цього листа або його вручення безпосередньо орендарю, у відповідності до п. 4.2.4 вищезгаданого Порядку. Також, в ході розгляду справи позивач не представив суду належних доказів порушення з боку відповідача правил розміщення літнього майданчика у відповідності до погодженого проекту, оскільки, відсутні будь-які письмові докази, графічні матеріали, фотозображення, абриси території чи інші документи, які фіксують дане порушення.

В апеляційній скарзі позивач просить дане рішення скасувати і прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що законодавством не передбачено обов'язку для адміністрацій надсилати такого роду повідомлення із доказами їх відправки. Вважає, що актами обстежень зафіксована невідповідність площі споруди погодженому проекту, а судом першої інстанції було враховано не всі докази, що мають значення для справи.

В судове засідання відповідач не забезпечив явки свого уповноваженого представника, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Апеляційний господарський суд, враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалася обов'язковою, що участь представників сторін в судовому засіданні є правом, а не обов'язком, та відсутність інших процесуальних перешкод для розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні на підставі наявних у справі доказів без участі представника відповідача.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.04.2014 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«ОСОБА_1 ОСОБА_2В» (надалі - відповідач) укладено договір №Г-55-14(П) (надалі - договір) на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення обВ»єктів соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення (а.с.16-17).

Відповідно до розділу 7 договору термін дії договору встановлюється з 01.04.2014 року по 31.10.2014 року.

Відповідно до п.2.1.1. договору предметом цього договору є конструктивний елемент благоустрою комунальної власності площею 105,20 кв.м. (тротуар, газон, тощо) за адресою: м.Львів, пл. Міцкевича,1.

За умовами договору (п.3.2) передбачено, що орендар сплачує орендодавцеві плату за користування обВ»єктом площею 105,20 кв.м. щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Пунктом 2.2.2 договору визначено обовВ»язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендодавцю вартість оренди окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності за діючими на день сплати розрахунковими ставками, визначеними згідно з Положенням про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення обВ»єктів соціально-культорного, торгівельного та іншого призначення.

Відповідно до п. 3.3 договору, конкретні розміри орендованої площі встановлюються при видачі (перереєстрації) дозволу на розміщення обВ»єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення відповідно до пункту 2 Положення про оренду окремих конструктивних елементів благоустрою комунальної власності для розміщення обВ»єктів соціально-культорного, торговельного та іншого призначення на підставі представленої і погодженої у встановленому порядку проектної документації.

Відповідно до Ухвали ЛМР №2452 від 05.03.2009 року В«Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля обВ»єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльностіВ» п.4.2 передбачено, що районні адміністрації здійснюють контроль відповідності фактично встановлених літніх майданчиків погодженим проектам (п.4.2.1). Пункт 4.2.9 передбачає, що у разі встановлення невідповідності обВ»єкта погодженому проекту складається відповідний акт з переліком всіх відхилень.

Так, відповідно до Акту проведення обстеження від 09.04.2014 року (а.с.19) встановлено, що відкритий літній майданчик не відповідає погодженому проекту в частині використовуваної площі: фактична площа відкритого літнього майданчика 136,3 кв.м., а згідно паспорта №55 (01.04.2014 року №2401-2вих-349) - 105,2 кв.м. (а.с.56).

У матеріалах справи наявна копія припису до відповідача від 23.04.2014 року під №31-1061 із вимогою у термін до 08.05.2014 року привести літній майданчик у відповідність до погодженого проекту (а.с. 28).

12.05.2014 року проведено повторне обстеження даного обВ»єкта та складений акт, в якому комісія зазначає, що вимогу привести відкритий літній майданчик за адресою пл.А.Міцкевича, 1, у відповідність до погодженого проекту субВ»єктом підприємницької діяльності не виконано (а.с.20).

У матеріалах справи наявна копія припису позивача до відповідача від 08.07.2014 року №31-вих-1007 про усунення невідповідності відкритого літнього майданчика погодженому проекту (а.с.29).

24.07.2014 року проведено обстеження обВ»єкта і встановлено, що відкритий літній майданчик приведений у відповідність до погодженого проекту (а.с.21).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що при невідповідності встановленого обВ»єкта соціально-культурного, торговельного та іншого призначення погодженому проекту ставка орендної плати збільшується у десять разів на період до усунення відхилень від проекту до часу його демонтажу або отримання дозволу на його розміщення.

Відтак, на підставі актів обстежень, скерованих Галицькою районною адміністрацією комісії з розгляду нарахувань та заборгованості по оплаті за використання нежитлових приміщень територіальної громади м.Львова, комісія вирішила провести донарахування орендної плати по договору оренди ОКЕБ №Г-55-14(П) відповідно до акту №173 від 26.12.2014 року за період з 09.04.2014 року по 11.05.2014 року в розмірі 16 356,74 грн. (а.с. 24-27), відповідно до акту №162 від 18.11.2014 року - за період з 12.05.2014 року по 24.07.2014 року в розмірі 36 366,29 грн. (а.с.22-23).

Так, підставою позову, на думку позивача, є порушення з боку відповідача договору в частині невідповідності встановленого об'єкта соціально-культурного, торгівельного та іншого призначення погодженому проекту.

Предметом позову є стягнення з відповідача донарахованої суми заборгованості в розмірі 52 723,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач подав Акти обстеження відкритих літніх майданчиків від 09.04.2014 року (а.с.77-78), від 12.05.2014 (а.с.79) (складені працівниками Галицької районної адміністрації та КП «Адміністративно-технічне управління»), у яких комісією зазначено про невідповідність літнього майданчика за адресою: м. Львів, пл. А. Міцкевича, 1, паспорт відкритого літнього майданчика №55 від 01.04.2014 року, погодженому проекту в частині використовуваної площі: фактична площа майданчика 136,3 кв.м., а згідно паспорта 105,2 кв.м. ОСОБА_3 від 24.07.2014 року (а.с.80) встановлено усунення зазначено порушення.

Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі договору оренди №Г-55-14(П) від 24.04.2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що складений акт від 09.04.2014 (а.с.19, 77-78) є загальним та стосується 26 об'єктів, які знаходяться за різними адресами і належать 24 різним власникам.

Також, дослідивши зазначені Акти від 09.04.14 року, від 12.05.2014 року Львівський апеляційний суд встановив, що в цих Актах не міститься даних про те, яким способом було проведено обміри літного майданчика, не зазначено схему його розташування із зазначенням прив'язки до раніше погодженої схеми згідно з проектом та наданим дозволом.

Згідно п.4.2.8 Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №245 від 05.03.2009р., щороку після встановлення літнього майданчика районний архітектор та працівник районної адміністрації (член комісії) здійснюють його перевірку за місцем встановлення відкритого літнього майданчика на відповідність об'єкта погодженому проекту.

У разі встановлення невідповідності об'єкта погодженому проекту складається відповідний акт з переліком всіх відхилень (п.4.2.9. Порядку).

Відповідно до п. 4.2.4 Порядку, всі приписи і повідомлення про усунення порушень цього Порядку направляються суб'єктам підприємницької діяльності у письмовій формі поштою або подаються уповноваженим представником особисто і реєструються у відповідному журналі.

З долучених до матеріалів справи актів обстеження вбачається, що районна адміністрація, проводячи відповідну перевірку, не залучала, у відповідності до вищенаведеного порядку, районного архітектора як члена комісії, що володіє відповідними спеціальними знаннями, а також як особу, що погоджувала проект літнього майданчика відповідача.

Зазначене твердження суду не спростовано скаржником у апеляційній скарзі.

Крім того, як встановлено судом, до участі в неодноразових обстеженнях об'єкта оренди не було залучено й самого орендаря, а відповідні акти за наслідками такого обстеження складалися в односторонньому порядку працівниками Галицької районної адміністрації.

Разом з тим, долучені до матеріалів справи супровідні листи Галицької районної адміністрації від 23.04.2014 року №31-1061, від 08.07.2014 року №31-вих-1007 з вимогою до відповідача привести у відповідність до погодженого проекту літній майданчик, не можуть бути доказом повідомлення останнього саме про складений акт та виявлене порушення, оскільки відсутні належні та допустимі докази направлення цього листа або його вручення безпосередньо орендарю, У вказаних листах немає посилань на дату обстежень, не зазначено, у чому полягає невідповідність майданчика погодженому проекту, немає доказів про долучення згаданих актів обстежень до таких листів чи жодних інших додатків.

Надана суду копія витягу із журналу реєстрації вихідної кореспонденції районної адміністрації не підтверджує факту отримання відповідачем повідомлення та вимоги усунути порушення, а лише фіксує реєстрацію відповідного листа в державній установі (а.с.30).

Крім того, вищезазначені листи та копія витягу із журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача не містять зазначення адреси, на яку надсилались такі вказані документи.

Позивач зазначає, що не зобов'язаний надсилати такого роду повідомлення із доказами їх відправки. Проте, у разі передання спору на вирішення суду, враховуючи принципи змагальності, позивач повинен підтверджувати свої доводи відповідними доказами. Адже обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

А відтак, суд звертає увагу і на те, що позивачем не було представлено суду належних доказів направлення або вручення відповідачу і самих актів, складених Галицькою районною адміністрацією за наслідками проведених обстежень.

Доказів надіслання відповідачу ОСОБА_3 № 162, № 173 про донарахування орендної плати за зазначений вище період позивач суду також не надав, як і не надав доказів повідомлення відповідача про здійснені донарахування і не визначив порядок їх сплати.

Посилання позивача на те, що доказом та наслідком отримання відповідачем листів від 23.04.14 та 08.07.2014 року є його конклюдентні дії щодо усунення невідповідності встановленого об'єкта погодженому проекту (в частині площі орендованого майна) є непідтвердженими, оскільки докази про складення актів обстеження за участі представника відповідача чи доказів отримання ним таких актів у справі відсутні.

Скаржник не зазначив, яким саме способом таке порушення (невідповідність проекту) відповідачем було усунуто.

Також, в ході розгляду справи позивач не представив судам належних доказів порушення з боку відповідача правил розміщення літнього майданчика у відповідності до погодженого проекту, оскільки, відсутні будь-які письмові докази, графічні матеріали, фотозображення, абриси території чи інші документи, які фіксують дане порушення.

Отже, судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що подані позивачем акти обстеження, якими встановлено невідповідність літнього майданчику його паспорту, складалися в односторонньому порядку, без залучення відповідального представника відповідача, та такі не є належними доказами факту правопорушення. Доказів надсилання відповідачу таких актів та вимог про усунення відхилень позивач суду не надав, як і не надав належних та допустимих доказів невідповідності літнього майданчика погодженому проекту; про здійснення донарахування відповідач не був повідомлений належним чином.

Відтак, апеляційний суд, погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не було надано переконливих та належних доказів в обґрунтування позову, то вимога про стягнення 52 723,03 грн. донарахувань є необґрунтованою.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У п. 42 рішення Європейського суду з прав людини Kerojдrvi v. Finland (Кероярві проти Фінляндії) та п. 32 рішення Gorou v. Greece (no. 2) (ОСОБА_1 проти Греції №2) зазначається, що для того, щоб враховувати стан національного правопорядку, суд повинен надавати значення судовій практиці у визначенні відповідності національного законодавства статті 6 Конвенції.

З урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд враховує аналогічні правові висновки правозастосування норм матеріального права судами за аналогічних обставин та за участі того самого позивача, які містяться у постановах Вищого господарського суду України від 20.04.2016 у справі № 914/3213/15 та від 27.04.2016 у справі № 914/3216/15, від 19.01.2016 року № 914/1342/15.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору в порядку ст.49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2016 року у справі №914/761/16 - залишити без змін, апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів, від 30.05.2016 року № 2302-вих. 1947 - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 14.07.2016 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Судді Бойко С.М.

ОСОБА_1