ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" липня 2016 р. Справа № 909/275/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді Марка Р.І
суддів Желіка М.Б.
ОСОБА_1
при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.
за участю представників:
від позивача : ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача : не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , вих. № 18.5/1743 від 03.06.2016р. (вх. № 01-05/2874/16 від 14.06.16).
на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2016р.
у справі № 909/275/16, суддя Булка В.І.
за позовом: Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , м. Київ
до відповідача: Приватної торгово-виробничої фірми В«ДеснянськаВ» в особі ліквідаційної комісії, м. Коломия Коломийського району Івано-Франківської області
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Національний банк України, м. Київ
про: зобов'язання включити кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до проміжного ліквідаційного балансу в розмірі 4 633 982, 03 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2016р.
у справі № 909/275/16 (суддя Булка В.І.) позов Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до Приватної торгово-виробничої фірми В«ДеснянськаВ» в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання включити кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до проміжного ліквідаційного балансу в розмірі 4 633 982, 03 грн. - залишено без рогляду.
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2016р. у справі № 909/275/16, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою вих. № 18.5/1743 від 03.06.2016р. (вх. № 01-05/2874/16 від 14.06.16).
Скаржник, зокрема, у апеляційній скарзі посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права та Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» . Крім того вказує, що відповідно до ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Згідно ст.238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Згідно автоматичного розподілу справ КП В«Документообіг господарських судівВ» , 14.06.2016р. справу за № 909/275/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Костів Т.С. та Желіка М.Б.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , вих. № 18.5/1743 від 03.06.2016р. прийнято до провадження та призначено до розгляду в судове засідання на 29.06.2016р.
Від позивача 14.06.2016р. в канцелярію суду надійшло клопотання вих. №18.5/1765 від 09.06.2016р. (вх.№ 01-05/2917/16 від 14.06.16) про залучення до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України.
Відповідач подав заперечення на клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2016р. у справі № 909/275/16.
Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду №326 від 24.06.2016р. у зв'язку відпусткою судді-члена колегії ОСОБА_3 зобов'язано провести автоматизовану заміну судді-члена колегії у справі № 909/275/16.
Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.06.2016р. у зв'язку з відпусткою судді-члена колегії ОСОБА_3, у склад колегії суддів для розгляду справи № 909/275/16 введено замість судді Костів Т.С. - суддю Малех І.Б.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.06.2016р. розгляд справи в порядку ст.77 ГПК України відкладено до 11.07.2016р., з підстав, викладених у вказаній ухвалі суду, задоволено клопотання позивача та залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України.
Відповідачем на адресу суду електронною поштою надіслано заперечення на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/5056/16 від 11.07.16), в якій останній просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції у справі № 909/275/16 залишити без змін.
В судовому засіданні 11.07.2016р. представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задоволити.
Відповідач та третя особа участі своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових повідомлень (а.с. 129, 131).
Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду та про залучення у справі в якості третьої особи явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника відповідача та третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 11.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.
Суд, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, здійснивши аналіз наявних у справі письмових доказів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2016р у справі №909/275/16.
З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2016р. у справі №909/275/16 позов Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до Приватної торгово-виробничої фірми В«ДеснянськаВ» в особі ліквідаційної комісії про зобов'язання включити кредиторську вимогу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» до проміжного ліквідаційного балансу в розмірі 4 633 982, 03 грн. залишено без розгляду. Позовна заява від імені АТ «Дельта Банк» була підписана представником ОСОБА_4 на підставі довіреності від 04.01.2016р.
Зазначена довіреність видана ОСОБА_4 АТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_5, який діє на підставі Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015р. та Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» .
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно положень ст.47 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» (в редакції чинній на час подання позовної заяви до господарського суду) уповноважена особа Фонду визначається виконавчою дирекцією Фонду з чітко визначеними межами повноважень. Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується.
Судом встановлено, що позовну заяву від АТ "Дельта Банк" підписано ОСОБА_4 за довіреністю б/н від 04.01.2016р., яка підписана уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта Банк" ОСОБА_5
Відповідно ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Місцевий господарський суд зробив висновок про те, що:
- позовну заяву не підписано повноважною посадовою особою позивача або його повноважним представником;
- довіреність б/н від 04.01.2016р. не є належним доказом наявності у ОСОБА_4 повноважень на подання позову від імені банку, оскільки відповідно Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правом надавати такі повноваження наділено лише виконавчу дирекцію Фонду та можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам законом не передбачено.
Колегія суддів з вище наведеними висновками суду першої інстанції не погоджується, а відтак вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України.
Згідно ч.1 ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Частиною 3 цієї статті визначено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
У ч.2-3 ст.244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Статтею 246 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Відповідно до частини 2 статті 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема:
- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;
- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;
- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;
- залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством.
Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. Уповноважена особа Фонду має право: призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю; здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом , та делеговані їй Фондом (частина 3 статті 37 Закону).
На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку (пункт 1 частини 4 статті 37 Закону).
Відповідно до частини 1 статті 48 Закону Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює повноваження, що визначені частиною 2 статті 37 цього Закону.
Наведене дає підстави для висновку, що уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених Законом, уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016р. справі № 3-399гс16.
Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала Господарського суду Івано-Франківської області у даній справі підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням судовм першої інстанції норм процесуального права.
Щодо сплати судового збору, судова колегія зазначає наступне:
Відповідно до п.4.8 Постанови Пленуму ВГС України №7 від 21.02.13 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК України з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.
Таким чином, розподіл сум судового збору, які підлягали сплаті під час подання апеляційної скарги належить розподілити місцевому господарському суду за результатами розгляду спору відповідно до вимог ст.49 ГПК України.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , вих. № 18.5/1743 від 03.06.2016р. задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2016р. по справі № 909/275/16 скасувати.
3. Матеріали справи № 909/275/16 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області для розгляду по суті позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови виготовлений 12.07.2016р.
Головуючий-суддя Марко Р.І.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Малех І.Б.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2016 |
Оприлюднено | 20.07.2016 |
Номер документу | 58956276 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Марко Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні