Постанова

від 11.07.2016 по справі 914/425/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2016 р. Справа № 914/425/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Марка Р.І

суддів Малех І.Б.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність в матеріалах справи

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області вих.№14-11-02202 від 12.04.2016 року (вх. № 01-05/1953/16 від 19.04.2016р.).

на рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2016р.

у справі № 914/425/16, суддя Крупник Р.В.

за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м.Львів

до відповідача: Львівської обласної молодіжної громадської організації В«СокілВ» , м.Львів

про: стягнення боргу по орендній платі, пені, штрафу, розірвання договору оренди нерухомого державного майна № 137 від 04.10.2013р., зобов'язання повернути приміщення.

В С Т А Н О В И В:

рішенням Господарського суду Львівської області від 28.03.2016р. у справі №914/425/16 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області задоволено частково.

Присуджено до стягнення з Львівської обласної молодіжної громадської організації В«СокілВ» на користь Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області 1620,77 грн. боргу та 383,19 грн. пені.

Розірвано договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №137 від 04.10.2013р., укладений між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Львівській області та Львівською обласною молодіжною громадською організацією В«СокілВ» .

Зобов'язано Львівську обласну молодіжну громадську організацію В«СокілВ» повернути балансоутримувачу - Львівській дирекції УДППЗ В«УкрпоштаВ» об'єкт оренди за договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №137 від 04.10.2013р., а саме: вбудоване нежитлового приміщення загальною площею 24,2 кв.м. на першому поверсі 2-поверхової адміністративної будівлі, яке знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька, вул. Незалежності, 41.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Присуджено до стягнення з Львівської обласної молодіжної громадської організації В«СокілВ» в дохід державного бюджету 2 549, 58 грн. судового збору.

Присуджено до стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області в дохід державного бюджету 206, 42 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2016р. в частині відмови у стягненні з відповідача штрафу у розмірі 324,15 грн. та прийняти нове рішення, яким стягнути з Львівської обласної молодіжної громадської організації В«СокілВ» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області324, 15 грн. штрафу.

Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є незаконним з підстав неповного з'ясування обставин справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, та таким, що винесене із порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, скаржник у апеляційній скарзі посилається на те, що положеннями ч.2 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто тривалого порушення. Відповідно до п. 3.8. Договору, у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості. З поданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 02.02.2016р. розмір заборгованості становить 1 620,77 грн., а тому, відповідно до п.3.8. Договору, нараховано штраф в розмірі 20% від суми заборгованості, що становить 324,15 грн.

Згідно автоматичного розподілу справ КП В«Документообіг господарських судівВ» , 19.04.2016р. справу за № 914/425/16 розподілено до розгляду судді - доповідачу Марку Р.І., у складі колегії суддів Малех І.Б. та Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.04.2016р. апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, вих.№14-11-02202 від 12.04.2016 року (вх. № 01-05/1953/16 від 19.04.2016р.). прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.05.2016р.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2016р. розгляд справи в порядку ст.77 ГПК України відкладено до 06.06.2016р., з підстав, викладених у вказаній ухвалі суду.

У зв'язку з перебуванням 06.06.2016р. судді Малех І.Б. у відпустці, судове засідання 06.06.2016р. не відбулось, про що відповідно до абз. 2 пп. 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 21 від 03.03.2016р., було повідомлено представника позивача.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. справу №914/425/16 призначено до розгляду на 21.06.2016р.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду №299 від 21.06.2016р. у зв'язку відпусткою судді-члена колегії ОСОБА_3 зобов'язано провести автоматизовану заміну судді-члена колегії у справі № 914/425/16.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.06.2016р. у зв'язку з відпусткою судді-члена колегії ОСОБА_3, у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/425/16 введено замість судді Костів Т.С. - суддю Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.06.2016р. розгляд справи в порядку ст.77 ГПК України відкладено до 11.07.2016р., з підстав, викладених у вказаній ухвалі суду.

В судовому засіданні 11.07.2016р. представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задоволити.

Відповідач участі свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що ухвалою суду про призначення справи до розгляду явку представників сторін в судове засідання не визначено обов'язковою, сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, відтак, не були позбавлені конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а у справі міститься достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги по суті, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вирішила апеляційну скаргу розглянути за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 11.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2016р. у справі №914/425/16 слід скасувати частково, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 04.10.2013р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (Орендодавцем) та Львівською обласною молодіжною громадською організацією В«СокілВ» укладено Договір оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності №137 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме державне майно - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 24,2 кв.м. на першому поверсі 2-поверхової адміністративної будівлі, реєстровий номер 21560045.1400.ААЖЕЕ 450, за адресою: Львівська обл., м. Кам'янка-Бузька, вул. Незалежності, 41 та перебуває на балансі Львівської дирекції УДППЗ В«УкрпоштаВ» .

Згідно п. 1.2. Договору майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації на площі, що не використовується для провадження підприємницької діяльності.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що такий укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 04.10.2013р. по 01.10.2016р. включно.

Орендар вступає у строкове, платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше підписання сторонами цього Договору та акту приймання-передавання майна (п. 2.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивачем було передано, а відповідачем, в свою чергу, прийнято в строкове, платне користування вказане в п. 1.1. Договору приміщення, що підтверджується відповідним Актом приймання-передачі нерухомого майна від 04.10.2013р.

Пунктами п. 3.1., 3.3., 3.6. Договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995р. №786, та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку за серпень 2013 року 94,74 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні: 70% до державного бюджету на рахунок визначений ДКСУ, а саме: Одержувач коштів - Держбюджет м. Львова, код ЄДРПОУ одержувача 38008294, банк одержувача - ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, № рахунку -31114092702002 (код 22080300); - 30% на рахунок балансоутримувача.

Відповідно до п. 5.3. Договору орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

При цьому, провівши перерахунок розрахунків, які долучені до позовної заяви, колегія суддів зазначає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за Договором, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 1620,77 грн. (з врахуванням індексів інфляції), яку позивач просить суд стягнути з відповідача за період з січня 2015 року по грудень 2015 року включно (в т.ч. 106,06 грн. боргу, який існував станом на 11.01.2015р.).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої істанції.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).

Згідно положень ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 286 ГК України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

В силу положень ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В розділі 3 Договору сторони погодили розмір орендної плати, порядок та строки її внесення.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Крім цього, такий же обов'язок покладається на орендаря і в п. 5.3. Договору.

Законодавцем в ч. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом першої істанції встановлено, що внаслідок неналежного виконання умов Договору в частині сплати орендної плати, відповідач заборгував позивачу 1620,77 грн. за період з січня 2015 року по грудень 2015 року включно (в т.ч. 106,06 грн. боргу, який існував станом на 11.01.2015р.). Так як орендна плата відповідачем у встановлений Договором строк сплачена не була, така підлягає стягненню з відповідача в заявленому розмірі.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Одночасно перевіряючи правильність стягнення з відповідача на користь позивача та здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені (412,00 грн.), колегія суддів прийшла до висновку, що така підлягає стягненню з відповідача частково в розмірі 383,19 грн., оскільки нарахування пені проводилося позивачем не лише від сум, які є предметом спору, але й від суми боргу за попередні періоди, які не є предметом спору у даному випадку.

Таким чином, з огляду на викладене колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі 1620,77 грн. боргу та 383,19 грн. пені.

У зв'язку з неналежним виконанням орендарем умов договору позивач просить стягнути з відповідача 20% штрафу у розмірі 324,15 грн.

З приводу стягнення штрафу, Львівський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В. п. 3.8. Договору сторони погодили, що у разі якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" застосування такого виду неустойки як штраф до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлені ч. 3 ст. 549 ЦК України , ч. 6 ст. 231 ГК України , ст.ст. 1 , 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України .

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України .

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачена ч. 2 ст. 231 ГК України .

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України , відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011р. у справі №42/252, від 27.04.2012р. у справі №06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012р. у справі №20/246-08.

Колегією суддів перевірений розрахунок нарахованих позивачем сум по штрафу.

Таким чином, з огляду на викладене колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2016р. підлягає скасуванню в частині відмови в позові про стягнення 324,15 грн. штрафу і в цій частині прийняти нове рішення, яким задоволити позов і стягнути з відповідача 324,15 грн. штрафу.

Що стосується позовних вимог про розірвання договору оренди нерухомого державного майна № 137 від 04.10.2013р. судом першої інстанції зазначено таке.

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Так, п. 10.7. Договору визначено, що чинність договору припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно ч. 1 ст. 27 Закону України В«Про оренду державного та комунального майнаВ» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Аналогічна правова норма міститься в ч. 1 ст. 785 ЦК України.

Пунктом до 10.9., 10.10. Договору, у разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Майно вважається поверненим балансоутримуачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Відтак, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що викладені положення законодавства, враховуючи факт несплати відповідачем орендної плати за користування приміщенням протягом року, є істотним порушенням умов договору, а відтак вимоги позивача про розірвання Договору та зобов'язання повернути об'єкт оренди є обґрунтованими та підлягають до задоволення повністю.

Отже, з огляду на викладене вище, оцінивши докази в їх сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2016 р. у справі №914/425/16 скасувати частково в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 324,15 грн. штрафу та в цій частині прийняти нове рішення, яким позов задоволити та стягнути з відповідача на користь позивача 324,15 грн. штрафу.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень ( ст.33 ГПК України).

Нормою ст.43 ГПК України передбачено що, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно ст. 105 ГПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, вих.№14-11-02202 від 12.04.2016 року (вх. № 01-05/1953/16 від 19.04.2016р.) - задоволити.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2016р. у справі № 914/425/16 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 324,15 грн. штрафу скасувати. В цій частині прийняти нове рішення. Позов задоволити та стягнути з Львівської обласної молодіжної громадської організації В«СокілВ» (79044, м. Львів, вул. Моршинська, 2/28; код ЄДРПОУ 34667980) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 324 (триста двадцять чотири) грн.15 коп. штрафу.

3. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 28.03.2016р. у справі №914/245/16 - залишити без змін.

4. Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) в дохід державного бюджету 2 756, 00 грн. за подання позовної заяви.

5.Стягнути з Львівської обласної молодіжної громадської організації В«СокілВ» (79044, м. Львів, вул. Моршинська, 2/28; код ЄДРПОУ 34667980) на користь Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 2 756, 00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

6. Стягнути з Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) в дохід державного бюджету 3 031, 60 грн. за подання апеляційної скарги.

7.Стягнути з Львівської обласної молодіжної громадської організації В«СокілВ» (79044, м. Львів, вул. Моршинська, 2/28; код ЄДРПОУ 34667980) на користь Регіонального відділення фонду державного майна України по Львівській області (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 3, код ЄДРПОУ 20823070) 3 031, 60 грн. судового збору за перегляд справи в апеляційному порядку.

8. Місцевому господарському суду видати відповідні накази.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

10. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 12.07.2016р.

Головуючий-суддя Марко Р.І.

Суддя Малех І.Б.

Суддя Желік М.Б.