Ухвала

від 12.07.2016 по справі 640/3446/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №640/3446/15-ц Головуючий І інстанції - Ніколаєнко І.В.

Провадження №22ц/790/3205/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2016 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Кіпенка І.С.,

суддів - Кіся П.В.,Шаповал Н. М.,

при секретарі - Брулевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, - представника відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

24 лютого 2015 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК» (далі ПАТ «ВТБ БАНК») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, просили стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №13ВД від 24 травня 2011 року.

В обґрунтування позову посилався на те, що 24.05.2011р. між позивачем та ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» було укладено Кредитний договір №13ВД, з наступними змінами та доповненнями.

В забезпечення виконання зобов'язань ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» за кредитним договором №13ВД 24.05.2011р. між ПАТ «ВТБ БАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 13ВД/П-3 з відповідними змінами та доповненнями, згідно з яким ОСОБА_3 прийняв на себе зобов'язання відповідати у повному обсязі як солідарний боржник у разі порушення ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» зобов'язань за кредитним договором.

Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» кредит в сумі 30 000 000,00 дол. США з кінцевим строком повергнення не пізніше 30.04.2014 р.

На порушення взятих на себе зобов'язань ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» отримані кредитні кошти не повернув та не сплатив відсотки за користування кредитом, внаслідок чого станом на 23.01.2015 р. має заборгованість за кредитом на загальну суму 32 955 553,45 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2015р. становить 519 631 368,71 грн.

На виконання умов договору відповідачу була направлена досудова вимога про дострокове повернення кредиту, однак, до теперішнього часу зобов'язання за кредитним договором не виконані.

Позивач вбачає підстави для стягнення відповідної суми заборгованості з відповідача ОСОБА_3, який є поручителем виконання зобов'язань ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» за кредитним договором №13ВД від 24.05.2011р. відповідно до договору поруки № 13ВД/П-3 від 24.05.2011 р.

Справу розглянуто за відсутності сторін.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2015 року позов задоволено.

Суд стягнув солідарно з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ БАНК» суму заборгованості за Кредитним договором №13ВД від 24 травня 2011р. заборгованість: прострочена заборгованість по кредиту 24955 292,24 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2015 року становить 393486114,05 грн.; поточна заборгованість по сплаті процентів 301543,11 дол. США за період з 25.12.2014 р. по 23.01.2015 р. (включно), що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2015 року становить 4754623,81 грн. згідно Додатка №3 до РОЗРАХУНКУ суми заборгованості по Кредитному договору №13ВД від 24.05.2011р.; прострочена заборгованість по сплаті процентів 4358560,70 дол. США за період з 25.09.2013р. по 24.12.2014р. (включно), що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2015 року становить 68724224,75 грн. згідно Додатку №3 до РОЗРАХУНКУ суми заборгованості по Кредитному договору №13ВД від 24.05.2011р.; поточна пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.10.2013р. по 23.01.2015 р. (включно), становить 2 123 419,49 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2015 року становить 33481318,33 грн. згідно Додатку №1 до розрахунку суми заборгованості по Кредитному договору №13ВД від 24.05.2011р.; поточна пеня за несвоєчасне повернення процентів, що нарахована за період з 01.11.2013р. по 23.01.2015 р. (включно), становить 392 152,03 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2015 року становить 6183312,82 грн. згідно Додатку №2 до розрахунку суми заборгованості по Кредитному договору №13ВД від 24.05.2011р.; 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» зобов'язань щодо сплати кредиту, що нараховані за період з 01.10.2013 р. по 23.01.2015 р. (включно), становлять 741 829,93 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2015 р. становить 11696908,76 грн. (згідно Додатку №4 до РОЗРАХУНКУ суми заборгованості по кредитному договору №13ВД від 24.05.2011р.; 3% річних, нарахованих у зв'язку з порушенням ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом, що нараховані за період з 01.10.2013 р. по 23.01.2015 р. (включно) становлять 82 755,95 дол., що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2015 р. становить 1304866,19 грн. згідно Додатку №5 до РОЗРАХУНКУ суми заборгованості по Кредитному договору №13ВД від 24.05.2011р., а загалом 32955 553,45 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 23.01.2015р. становить 519631368,71 грн.

Суд стягнув з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВТБ БАНК» судовий збір у розмірі 3654,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, - представник відповідача ОСОБА_3 посилаючись на невідповідність обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги відмовити у повному обсязі.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що між позивачем та ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» 24.05.2011 р. було укладено Кредитний договір №13ВД, до якого за період з 25.06.2011р. по 11.06.2014р. було укладено ще 17 Договорів про внесення змін до Кредитного договору №13ВД від 24 травня 2011р.,

Відповідно до п.1.1. кредитного договору (в редакції від 15.08.2013, договір №16 про внесення змін до кредитного договору №13ВД від 24 травня 2011р.) предметом кредитного договору є надання банком позичальнику грошових коштів (кредиту) в сумі 30000000 (тридцять мільйонів) доларів США 00 центів. Кінцевий термін повернення заборгованості за кредитом не пізніше 30.04.2014р., згідно графіку визначеного п.1.1.1. кредитного договору.

Пунктом 3.1.1., 3.1.2. договору (в редакції від 25.06.2011, договір №1 про внесення змін до кредитного договору №13ВД від 24 травня 2011р.) плата за користування кредитом (проценти) встановлюються у розмірі: 9,5% (дев'ять цілих п'ять десятих) процентів річних базовий розмір; п. 3.1.3 передбачає підвищений розмір процентів річних при настанні визначених в ньому обставин.

Доводи апеляційної скарги, що зводяться до заперечень щодо його належного повідомлення про час та місце розгляду справи, оскільки він зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_1, а фактично проживає в м. Києві, та зміни розміру процентів за користування кредитом, без погодження з ним як поручителем, - є безпідставними.

Суд першої інстанції повідомляв ОСОБА_3 у відповідності до вимог п. 5 ст. 74 ЦПК України, де передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п. 1.1. Кредитного договору №13ВД, в редакції договору про внесення змін №16 від 15.08.2013р., Банк на умовах цього договору зобов'язується надати позичальнику кредит в сумі 30 000 000, 00 доларів США, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Банку кредит не пізніше 30 квітня 2014 року, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки визначені Договором.

Кредит надається у вигляді не відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування визначеному відповідно до погодженого сторонами графіку.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 Договору плата за користування кредитом встановлюється у вигляд процентів, розмір яких встановлюється умовами цього Договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому Договорі розуміється наступне: цим Договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитом за умови належного виконання позичальником всіх умов цього Договору та Договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитом, який визначається шляхом збільшення базового розміру процентів на кількість процентних пунктів, що встановлена цим Договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки с особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитом, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим Договором та/або його істотних умов.

Вищезазначена умова про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього Договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього Договору/нового договору.

Із встановлених судом обставин справи вбачається, що Позичальником неодноразово порушувалися умови кредитного договору, що зумовило підвищення базової процентної ставки. Крім того, Банк у разі усунення Позичальником допущених порушень умов кредитного договору, приймав рішення про зменшення процентної ставки.

Правомірність застосування Банком вищевказаної процентної ставки підтверджено постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2016 року у справі №904/1204/15 (а.с.117-19 т.2).

Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитом, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим Договором та/або його істотних умов.

Вищезазначена умова про збільшення базового розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього Договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього Договору.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель. У разі якщо поручитель під час укладання договору поруки погодив встановлення у майбутньому розміру процентної ставки за кредитним договором на підставі додаткових договорів, то таке встановлення процентної ставки за додатковими договорами не є збільшенням обсягу відповідальності поручителя і не може бути підставою для припинення договорів поруки згідно зі ст. 559 ЦК України. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постанові від 17.01.2011 року у справі № 5020-10/012.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, доводи апеляційної скарги про припинення поруки ОСОБА_3Ф у відповідності до ч. 1 ст. 599 ЦК України є безпідставними та необґрунтованими.

Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги.

Статтями 526, 610, 611 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 554 ЦП України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а ст. 27 ЦПК України надає право особам, які беруть участь у справі, та зобов'язує їх подавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позову. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, - представника відповідача ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Кіпенко І.С.

Судді: Кісь П.В.

ОСОБА_4