Рішення

від 13.07.2016 по справі 471/266/16-ц

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/266/16-ц

Провадження №2/471/217/16

Номер рядка звіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2016 року

Братський районний суд Миколаївської області

в складі : головуючого - судді Марценюк С. А.

за участю секретаря судового засідання - Романчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Братське Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Добробут" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить усунути перешкоди у здійснення її права власності в частині володіння, розпорядження та користування земельною ділянкою площею 8,9291 га, які чинить відповідач, шляхом накладення заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: здійснювати на вказаній земельній ділянці будь-які сільськогосподарські роботи.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 8,93 га, яку вона, згідно договору оренди землі, передала відповідачу в оренду строком на 10 років. 10 серпня 2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2007 р., якою строк дії оренди земельної ділянки був продовжений до 08 лютого 2016 р. ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла усе своє майно їй. 05 лютого 2014 р. ОСОБА_2 померла. Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, вона зареєструвала своє право власності на вищезазначену земельну ділянку. Вона зверталась до відповідача щодо припинення, після закінчення дії договору оренди, обробітку земельної ділянки, однак останній земельну ділянку не повернув і чинить їй перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою. Вважає, що дії відповідача незаконні і порушують її права та інтереси, в зв’язку з чим звернулась до суду.

Представник позивачки ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та суду пояснила, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належала земельна ділянка площею 8,93 га, яку вона, передала у тимчасове платне користування на підставі договору на право тимчасового користування землею (на умовах оренди) від 22 жовтня 1999 р. Згідно договору оренди землі від 01 липня 2003 року, ОСОБА_2 передала вищезазначену земельну ділянку відповідачу в оренду строком на 10 років. В подальшому договір оренди неодноразово переукладався. 10 серпня 2011 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2007 р., якою строк дії оренди земельної ділянки був продовжений до 08 лютого 2016 р. При житті ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла усе своє майно ОСОБА_1 05 лютого 2014 р. ОСОБА_2 померла. ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом та зареєструвала право власності на вищезазначену земляну ділянку. В зв’язку із закінченням 08 лютого 2016 р. терміну дії договору оренди, 10 вересня 2015 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача із письмовою заявою про припинення, після закінчення дії оренди, обробітку земельної ділянки. Однак відповідач земельну ділянку не повернув і чинить позивачці перешкоди у користуванні належною їй земельною ділянкою, а саме: продовжує виконувати на земельній ділянці сільськогосподарські роботи. Вважає, що дії відповідача незаконні і порушують права та інтереси позивачки. Просила задовольнити позов в повному обсязі та накласти заборону відповідачу вчиняти будь-які сільськогосподарські роботи на даній земельній ділянці. А також, щоб відповідач надав можливість для виділення земельної ділянки в натурі та передав її позивачці в належному стані.

Представник відповідача ОСОБА_4 не заперечував проти заявлених позовних вимог та повернення земельної ділянки, але вона не виділена в натурі і не встановлено межові знаки. Позивачка в будь-який час може встановити межові знаки та виділити земельну ділянку в натурі. Земельну ділянку передасть в тому стані, в якому вона буде.

Вислухавши пояснення представників: позивачки та відповідача, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ч.4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до вимог ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як зазначено в ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно вимог ст. 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серія МК № 61 виданого 18 лютого 2004 року, ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 8,93 га в межах території Миролюбівської сільської ради Братського району Миколаївської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

22 жовтня 1999 року ОСОБА_2, як орендодавець, та ЗСАТ «Добробут» в особі голови правління ОСОБА_5, як землекористувач, уклали договір на право тимчасового користування землею (на умовах оренди), площею 8,93 га, строком на 10 років.

01 липня 2003 року ОСОБА_2, як орендодавець, та голова правління ЗАТ «Добробут» ОСОБА_4, як орендар, уклали договір оренди земельної ділянки, площею 8,93 га, строком на 5 років.

Згідно додаткової угоди № 1 до договору оренди земельної ділянки від 01 вересня 2007 р., строк дії оренди земельної ділянки був продовжений до 08 лютого 2016 р.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06 липня 2015 р. та витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 06 липня 2015 р., спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2, яка померла 05 лютого 2014 р., є ОСОБА_1 Спадщина, на яку видане це свідоцтво , складається з права на земельну ділянку площею 8,9291 га для ведення товарного сільськогоспарсього виробництва, що розташована на території Миролюбівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06 липня 2015 р. слідує, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 8,9291 га, кадастровий номер 4821482400:03:000:0080, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Миролюбівської сільської ради Братського району Миколаївської області.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак в судовому засіданні не встановлена та не знайшла свого підтвердження та обставина, що відповідач вчиняє будь-які дії та чинить перешкоди позивачці у користуванні належної їй земельної ділянки та що дана земельна ділянка розташована на землі, яка знаходиться в користуванні відповідача. Крім того, межі земельної ділянки в натурі не встановлені, а тому суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 60, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Добробут" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, - відмовити.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою яка брала участь у справі, але не була присутньою у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Миколаївської області через Братський районний суд.

Суддя Марценюк С. А.,