Рішення

від 16.04.2007 по справі 40/84пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/84пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.04.07 р.                                                                               Справа № 40/84пн                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Вескор” м.Донецьк  

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Панорама” м. Донецьк

про визнання права власності  

за участю:

представників сторін:

від позивача Воловик В.О. - адвокат

від відповідача Золотухіна Ю.В. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про визнання права власності на будівлю майстерень площею 676,9 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Катеринича, 13, (індивідуально визначена у технічній документації як літера Г-2) балансовою вартістю 24232 грн. 76 коп.

До прийняття рішення по справі позивач уточнив підстави позову та намагається визнати право власності з посиланням на ст. 392 ЦК України.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що після передачі до статутного фонду ТОВ „Вескор” спірної будівлі, позивач як учасник товариства, має право на час виходу зі нього повернути свою частку майна в розмірі 50%.     

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов обґрунтовано тим, що згідно Статуту позивача  учасниками товариства з обмеженою відповідальністю „Вескор” є громадянин України Будас Олександр Миколайович та товариство з обмеженою відповідальністю „Панорама”, участь яких у створенні статутного капіталу була розподілена порівну – по 50%.

Відповідно до п. 2 протоколу № 1 Загальних зборів учасників та п. 4.3 Статуту вклад відповідача у статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю „Вескор” формувався шляхом внесення майна згідно додатку до протоколу.

Відповідач зобов'язався внести до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю „Вескор” частину приміщення учбового корпусу, яке розташоване за адресою:  м.Донецьк, вул. Катеринича, 13.

Передача вказаної будівлі до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Вескор” була здійснена 18.06.04р.

Однак після фактичної передачі реєстрація права власності на прийняте позивачем майно не проводилась.

На лист позивача № 10/3 від 10.02.07р. щодо надання документів на нерухоме майно відповідач повідомив, що спірна будівля належить йому на праві власності на підставі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів № 536 від 16.02.01р. Вказане право на спірну будівлю позивачу він не передавав, а тимчасово вніс її до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю „Вескор” з метою забезпечення статутних цілей товариства. У передачі документів для реєстрації відповідач відмовив.

З 18.06.04р. спірна будівля знаходиться на балансі позивача як частина статутного капіталу товариства.

За такими обставинами позивач звернувся за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зазначена стаття стосовно підстав набуття права власності встановлює принцип “все дозволено”, крім того, що „заборонено” законом. Закріплюється презумпція правомірності набуття права власності. Незаконність набуття права власності має бути встановлена рішенням суду.

За вимогами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Судом взято до уваги, що позов про визнання – це превентивна норма захисту права і такий позов може пред'являтися у тому випадку, коли право ще не порушено, але існує загроза його порушення. За приписами ст. 49 Закону України ”Про власність” правомірність володіння майном визначається судом.

Тобто позов про визнання права власності може пред'являтися за відсутності порушення права, однак зацікавлена особа яка звертається до суду з таким предметом позову, повинна довести та надати докази з урахуванням конкретних обставин справи  про вчинення відповідачем дій, у тому числі висловлювань, які можуть бути розцінені як невизнання  його права власності.

Стаття 12 Закону України „Про господарські товариства” та п. 4.2 Статуту передбачають, що позивач є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Розбіжності між учасниками товариства та органами його управління вирішується господарським судом з урахуванням   законодавства, яке регулює спірні корпоративні правовідносини.

     Однак предметом позову є визнання права власності на спірне майно.

Факт порушення права власності доведено позивачем. Висловлювання відповідача щодо не створення позивачеві   перешкод у користуванні об'єктом права власності, не приймаються судом до уваги.

За таких обставин суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню у зв'язку з чим слід визнати право власності на будівлю майстерень площею 676,9 кв.м., що розташована за адресою: м.Донецьк, вул. Катеринича, 13, (індивідуально визначена у технічній документації як літера Г-2) балансовою вартістю 24232 грн. 76 коп. за товариством з обмеженою відповідальністю „Вескор”.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на відповідача за приписами ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Позивач зайво перерахував до державного бюджету держмито в розмірі 157 грн. 32 коп., яке за вимогами п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.93р та ст.47 ГПК України підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Закону України “Про власність”, ст. 12 Закону України „Про господарські товариства”, ст. ст. 328, 392 ЦК України 2003р., ст. ст. 22, 44, 47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати право власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Вескор”, 83045, м. Донецьк, вул. Проф. Богославських, 5а, ід. код 33012772, на будівлю майстерень площею 676,9 кв.м., що розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Катеринича, 13, (індивідуально визначена у технічній документації як літера Г-2) балансовою вартістю 24232 грн. 76 коп., видавши наказ.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Панорама”, 83045, м. Донецьк, вул. Боровського, 9, ід.код 30375835, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Вескор”, 83045, м. Донецьк, вул. Проф. Богославських, 5а, ід. код 33012772, витрати по держмиту в сумі 85 грн. 00 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп., видавши наказ.

4.Повернути на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю „Вескор” м. Донецьк державне мито в сумі 157 грн. 32 коп., перераховане платіжним дорученням № 385 від 22.03.07р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення  державного  мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

5.Рішення суду набирає законної сили після десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.