Ухвала

від 12.07.2016 по справі 366/126/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/126/14-ц Головуючий у І інстанції Гончарук О. П. Провадження № 22-ц/780/656/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 19 12.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

12 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Яворського М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Поліщука М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, правонаступник прав якої є ОСОБА_3 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Іванківського районного нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання недійсним угод купівлі продажу та дарування,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом у відповідності до норм ст.ст. 229 - 230 ЦК України та просила визнати недійсною угоду купівлі-продажу домоволодіння разом з надвірними будівлями, розташованого по вул. Тетерівська, 24, с. Коленцівське Іванківського району, Київської області, укладену 26.04.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та посвідчену приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу ОСОБА_5, номер реєстру 952; визнати недійсною угоду купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за вищезазначеною адресою, площею 0,25 га, кадастровий номер 3222080303:02:003:0009, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, укладену 26.04.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідчену приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу ОСОБА_5, номер реєстру 953; а також визнати недійсною угоду дарування земельної ділянки від 27.04.2013 року, яка розташована по вул. Тетерівська, с. Коленцівське Іванківського району Київської області, площею 0,1001 га, кадастровий номер 3222080303:02:002:0009, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, укладену 27.04.2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, та посвідчену приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу ОСОБА_5, номер реєстру 961.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що оспорювані нею угоди купівлі-продажу та дарування від її імені вона не підписувала, а вважала, що підписувала лише заповіт. Тому вказані угоди є недійсними, так як вчинені під впливом обману відповідача та помилки позивача. У добровільному порядку відповідач відмовляється повертати вищевказане домоволодіння та дві земельні ділянки, тому змушена звернутися до суду.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 04 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним висновком суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_2, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 квітня 2015 року до участі у справі залучено ОСОБА_3, як правонаступника позивачки.

При апеляційному розгляді справи ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позивачем у справі належних доказів на підтвердження вимог не наведено, а її доводи ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються матеріалами справи.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що 26 квітня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договіркупівлі-продажу домоволодіння, розташованого по вул. Тетерівська, 24, с. Коленцівське Іванківського району, Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, номер реєстру 952.

26 квітня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договіркупівлі-продажу земельної ділянки, розташованої по вул. Тетерівська, 24, с. Коленцівське Іванківського району, Київської області, площею 0,25 га, кадастровий номер 3222080303:02:003:0009, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, який посвідчений приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, номер реєстру 952.

27 квітня 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договіркупівлі-продажу земельної ділянки, розташованої по вул. Тетерівська, с. Коленцівське Іванківського району, Київської області, площею 0,1001 га, кадастровий номер 3222080303:02:002:0003, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, який посвідчений приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, номер реєстру 961.

Судом першої інстанції встановлено, що всі договори посвідчені приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, а також підписані сторонами у її присутності. Особи під час підписання угод встановлені. Їх дієздатність, а також належність ОСОБА_2 житлового будинку та земельних ділянок нотаріусом перевірено.

Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього Кодексу. Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Загальними вимогами чинності правочину є такі: зміст правочину не може суперечити ЦК України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; не може суперечити правам та інтересам осіб. Правочин може визнаватись недійсним за наявності дефектів у будь-якому елементі правочину.

Частиною першою статті 229 ЦК України встановлено, що особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Однак, як роз'яснено у пунктах 19,20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11. 200 9 року за № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, атакож щовона маєістотне значення.

Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Крім того, апеляційний суд Київської області, сприяючи сторонам у повному, всебічному та об'єктивному розгляді справи задовольнив клопотання правонаступника позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 щодо проведення у вказаній справи судової почеркознавчої експертизи.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи №1766 від 08 червня 2016 року підписи та записи прізвища, ім'я, по-батькові виконані від імені ОСОБА_2 на договорах купівлі-продажу : житлового будинку від 26 квітня 2013 року, земельної ділянки від 26 квітня 2013 року, що укладені між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які посвідчені приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 та зареєстровані в реєстрі №952, 953, а також в договорі дарування земельної ділянки від 27 квітня 2013 року укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який посвідчений приватним нотаріусом Іванківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5 та зареєстровані в реєстрі №961 виконані однією особою - самою ОСОБА_6, що спростовує доводи апелянта про відсутність волевиявлення ОСОБА_2 при укладенні вказаних договорів.

Враховуючи надані сторонами та досліджені судом першої інстанції докази, а також з врахування висновку почеркознавчої експертизи проведеної при апеляційному розгляді справи, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а доводи викладені в апеляційній скарзі такими, що не спростовують вказаних висновків суду.

З врахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку проте що, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 363 ЦПК України, колегія судів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Іванківського районного суду Київської області від 04 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А.Яворський

Судді Т.Ц.Кашперська

ОСОБА_7