Вирок

від 15.07.2016 по справі 554/14501/15-к

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 554/14501/15-к

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 15.07.2016

15 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Октябрського районного суду м. Полтави в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря ОСОБА_4

з участю прокурора ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у судовому засіданні, матеріали кримінального провадження №12015170040002570 за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Донецьке Ізюмського району Харківської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-10.08.2000 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнений 18.05.2004 року у зв`язку з відбуттям покарання;

-25.05.2005 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 121, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 31.10.2009 року у зв`язку з відбуттям покарання;

-15.09.2010 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту. Звільнений 23.12.2010 у зв`язку з відбуттям покарання,

-06.09.2011 року Нововодолазьким районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и л а:

16.09.2015 близько 21 години 30 хвилин ОСОБА_7 , після вживання спиртних напоїв, перебуваючи біля 6-го під`їзду, будинку по вул. Івана Мазепи (Калініна), 29 в м. Полтаві, зустрів раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , з яким почали спілкуватись на побутові теми.

Під час розмови, на питання ОСОБА_6 про те, чому ОСОБА_7 знаходиться у військовій формі, останній став розповідати, що він був учасником бойових дій під час проведення антитерористичної операції.

У зв`язку з тим, що повідомлені ОСОБА_7 відомості про його участь в бойових діях під час проведення антитерористичної операції викликали у ОСОБА_6 сумнів в їх дійсності, а також підозру про можливі спекуляції зазначеним статусом для входження в довіру з метою вчинення шахрайських дій чи отримання державних соціальних гарантій, останній повідомив підозрюваному, що викличе працівників міліції.

Після цього ОСОБА_6 , діючи з метою затримання та передачі ОСОБА_7 працівникам органів внутрішніх справ для встановлення його особи та перевірки на причетність до можливих правопорушень, став утримувати останнього на місці, тримаючи того за руки та верхній одяг.

Одночасно для виклику працівників органів внутрішніх справ ОСОБА_6 дістав мобільний телефон, по якому зв`язався з черговою частиною Октябрського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області та намагався повідомити про затримання ним ОСОБА_7 як особи, що підозрюється у можливих зловживаннях статусом учасника бойових дій під час проведення антитерористичної операції.

У цей час, помітивши у ОСОБА_6 в руках мобільний телефон, у ОСОБА_7 раптово виник умисел на його заволодіння шляхом вчинення розбійного нападу, поєднаного з протиправним заподіянням смерті потерпілого з корисливих мотивів.

ОСОБА_7 , діючи умосно з метою протиправного позбавлення життя потерпілого ОСОБА_6 та нападу на нього з метою заволодіння його майном дістав ніж, яким цілеспрямовано наніс не менше семи ударів з великою силою в життєво важливі органи область грудної клітини, шиї та голови потерпілого.

Внаслідок вчинения вищевказаних дій, під час нападу на потерпілого, пов`язаного із застосуванням фізичного насильства, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1586 від 09.11.2015 обвинувачений ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження:

-перша група: проникаючі рани грудної клітини з ушкодженням легені, які ускладнились внутрішньогрудною кровотечею та гемапневмотораксом, які оцінюються в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя;

-друга група: колюче-різані рани обличчя, шиї та передньої грудної клітини, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Надалі, скориставшись тим, що внаслідок спричинених тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 не міг чинити активного опору, ОСОБА_7 , діючи умисно, продовжуючи напад на потерпілого ОСОБА_6 з метою заволодіння його майном, вирвав з рук та заволодів мобільним телефоном марки «Lenovo S920» вартістю 3000 гривень, із картою оператора мобільного зв`язку «МТС» вартістю 10 гривень та грошима на рахунку у розмірі 60 гривень, та картою оператора мобільного зв`язку «Лайф» вартістю 10 гривень, чохлом до мобільного телефону вартістю 150 гривень, чим спричинив ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 3230 гривень.

Вважаючи, що всі необхідні дії, спрямовані на доведення злочинного умислу на умисне вбивство ОСОБА_6 з корисливих мотивів виконаними, усвідомлюючи, що нанесені у життєво важливі органи тілесні ушкодження мають неодмінно привести до смерті потерпілого, ОСОБА_7 залишив місце події, але з незалежних від нього причин, вказаний злочинний умисел не був доведений до кінця, оскільки потерпілому в подальшому було своєчасно надано кваліфіковану медичну допомогу.

Допитаний у суді обвинувачений ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав та пояснив, що із серпня 2015 року він тимчасово проживав у ОСОБА_10 у м. Полтаві. Раніше він приймав участь у подіях, що, відбувалися на Майдані Незалежності в м.Києві, перебував у добровільному батальйоні. У Збройних Силах України він не служив, однак у нього була форма захисного кольору. 16.09.2015 року він відпочивав на природі, де вживав пиво. Цього дня він був одягнутий у форму захисного кольору та мав при собі ніж, який був у чохлі на поясі. Повертаючись додому з відпочинку, біля під`їзду будинку він зустрів потерпілого, у якого попросив закурити, з яким вони потім розмовляли близько 40 хвилин на різні теми. В ході розмови потерпілий ОСОБА_6 запитав у нього чому він у військовій формі, на що останній відповів, що приймав участь у бойових діях на сході України. Потім ОСОБА_6 дістав мобільний телефон і сказав, що викличе працівників міліції, щоб перевірити його особу. Після цього ОСОБА_7 хотів піти, але потерпілий почав його затримувати. У цей час у потерпілого в одній із рук був невеликий розкладний ніж. ОСОБА_7 вибив з рук потерпілого мобільний телефон та відібрав у нього ніж, але яким чином він це зробив не пам`ятає. Він тричі махнув ножем в сторону ОСОБА_6 , однак чи влучив у потерпілого сказати не може, так як проникнення ножа в тіло потерпілого не відчував. Коли потерпілий почав кликати на допомогу дружину, обвинувачений кинув ніж, підняв із землі мобільний телефон, оскільки думав, що впав його телефон, і пішов. Свій ніж обвинувачений не діставав і у той вечір потерпілому не демонстрував. Одяг, в який він був одягнений на момент вчинення злочину, він залишив у своєї знайомої, яка проживає у мікрорайоні «Мотель». Наступного дня він виявив у себе мобільний телефон потерпілого, який разом із ОСОБА_11 вони заклади в ломбард. Гроші в касі ломбарду за мобільний телефон отримував він, але потім віддав їх ОСОБА_11 . Чому він передав гроші ОСОБА_11 , пояснити не зміг. Заявлені у справі цивільні позови прокурора та потерпілого визнав повністю.

Потерпілий ОСОБА_6 суду пояснив, що 16.09.2015 року були хрестини його дитини і він того вечора випив декілька чарок горілки та пиво. Близько 21 години він проводив сестру своєї дружини до зупинки громадського транспорту. Повернувшись до свого будинку АДРЕСА_3 , він сів на лавочку біля 6 під`їзду. У цей час до нього підійшов обвинувачений, який перебував у нетверезому стані. Останній був одягнутий у військову форму, на голові у нього була балаклава, але одягнута не повністю і його обличчя було видно. Обвинувачений пояснив, що він із 93 бригади та бере участь у бойових діях, а потім дістав ніж, який був схожий на мисливський, з довжиною леза приблизно 15 см, та металевою рукояткою. Він запитав обвинуваченого, в якій частині він проходив службу, на що останній почав путатись у поясненнях, що стало підозрілим. Потерпілий дістав мобільний телефон і сказав, що викличе працівників міліції, щоб вони перевірили його особу. Обвинувачений відреагував на це спокійно, встав із лавки і підійшов до потерпілого. Коли ОСОБА_6 сказав працівникам міліції по телефону, що за адресою м.Полтава, вул. Івана Мазепи (Калініна), 29 перебуває підозріла людина та її необхідно перевірити, ОСОБА_7 наніс йому удар ножем в ліву частину грудної клітини, не давши йому закінчити розмову по телефону. Ніж обвинувачений тримав у правій руці, а потім лівою рукою намагався забрати мобільний телефон потерпілого, який останній тримав біля вуха. Після цього ОСОБА_6 піднявся з лавочки і схопив ОСОБА_7 за руку, але в цей час отримав ще два удари ножем у передню частину грудної клітини. У цей час мобільний телефон він тримав у руці біля плеча. Потім потерпілий почув, що у грудях захрипіло і присів на коліно. Обвинувачений перестав наносити удари схопив мобільний телефон і втік. Після цього він покликав свою дружину та попросив її викликати швидку медичну допомогу. Просив задовольнити заявлений ним цивільний позов.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 16.09.2015 року близько 21.00 години вона перебувала вдома на кухні та спілкувалася по мобільному телефону із сестрою. З вікна їй було видно, що її чоловік ОСОБА_6 сидить на лавочці біля під`їзду і розмовляє з незнайомим чоловіком. Зміст розмови їй невідомий, але вона була спокійною. Потім вона вийшла з кухні, щоб поставити мобільний телефон заряджатись, а коли повернулася, почула крик потерпілого, який просив її викликати швидку допомогу, так як його підрізали. Вона вибігла на вулицю та побачила, що чоловік перебуває у зігнутому положенні. В подальшому сусід викликав швидку медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що 16.09.2015 року близько 22.00 години вона проводила додому подругу та побачила, як двоє чоловіків б`ються між собою по вул. Івана Мазепи (Калініна), номеру під`їзду вона не пам`ятає. Освітлення на тому місці не було, світло горіло лише біля під`їзду, а тому їхніх облич вона не бачила. Один з чоловіків був у темному одязі, а інший одягнутий у щось світле. Хто кому з них та куди наносив удари, та що в чоловіків було в руках, свідок не бачила. Потім один із чоловіків, який був у темному одязі, сів на лавку і почав кричати, що його підрізали та гукав жінку на ім`я ОСОБА_14 , щоб вона викликала швидку допомогу. Свідок підійшла до чоловіка та запитала, що трапилось, на що він попросив викликати швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що знайома із ОСОБА_7 з серпня 2015 року, який на прохання сина проживав у неї. 16.09.2015 року ОСОБА_7 був одягнутий у форму захисного кольору, та повернувся додому близько 18.00 години, а потім знову кудись пішов. Обвинувачений повернувся близько 23 години та вона побачила у нього мобільний телефон з великим екраном у коричневому чохлі. Після цього дня ОСОБА_7 більше у квартирі не з`являвся. При проведенні обшуку у її квартирі, було знайдено картку оператора мобільного зв`язку.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що у вересні 2015 року він вийшов зі свого будинку та направлявся, щоб поїхати на Південний вокзал. У цей час, проходячи по вул.Ю.Кондратюка в м.Полтаві, він зустрів ОСОБА_7 , який йшов із двома безхатченками. Обвинувачений сказав, що йому потрібні гроші і запропонував свідку придбати у нього мобільний телефон. Він відповів, що мобільний телефон йому не потрібен, однак може закласти мобільний телефон у ломбард, бо в нього був із собою паспорт. Вони направлись на вул. Шевченка, де близько 12 години у ломбарді він заклав мобільний телефон марки «Леново», який дав йому ОСОБА_7 . Гроші він реалізації мобільного телефону забрав собі ОСОБА_7 .

Крім показань потерпілого і свідків, допитаних в ході судового розгляду, вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується, дослідженими в судовому засіданні:

-даними протоколу огляду місця події від 16.09.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого проведено огляд ділянки місцевості поблизу будинку АДРЕСА_3 , в ході якого було виявлено та проведено огляд рідини бурого кольору та зроблено змиви (т. 1 а.с. 127-133);

-даними протоколу огляду від 17.09.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в приміщенні Міської клінічної лікарні №2 проведено огляд і вилучення одягу та речей потерпілого ОСОБА_6 , а саме: кросівок «Адідас» зі слідами рідини бурого кольору; панчох чорного кольору; трусів сірого кольору та спортивних штанів зі слідами рідини бурого кольору; кофти чорного кольору з білими вставками та футболки з розрізами, які мають сліди речовини бурого кольору; пошкодженого ланцюжка з металу світлого кольору (т. 1 а.с. 134-140);

-копією документів на мобільний телефон «Lenovo S920» ІМЕІ НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 142);

-даними протоколу пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, в ході якого свідок ОСОБА_11 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка попрохала його закласти мобільний телефон «Lenovo» в ломбард (т. 1 а.с. 143-144);

-даними протоколу огляду від 17.09.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в квартирі АДРЕСА_4 ОСОБА_10 добровільно видала дві сім-картки: оператора «Лайф» № НОМЕР_2 та оператора «Супер Джинс» № НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 147-148);

-даними карти виїзду швидкої медичної допомоги від 16.09.2015 року, відповідно до якої о 21 годині 34 хвилин до Міської клінічної лікарні №2 госпіталізовано ОСОБА_6 із діагнозом проникаюче ножове поранення в грудну клітину, відкритий гемоторакс справа, алкогольне сп`яніння (т. 1 а.с. 149);

-даними висновку експерта №1398 від 05.10.2015 року, відповідно до якого будь-яких тілесних ушкоджень строком від подій 16.09.2015 року у ОСОБА_7 не виявлено (т. 1 а.с. 154-155);

-даними протоколу огляду від 19.09.2015 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого в приміщенні туалету на ринку «Алмазний», що розташований по вул. Івана Мазепи (Калініна), 45 в м. Полтава проведено огляд і вилучення одягу обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме: камуфляжної форми-піджаку з плямами світло бурого кольору на лівому рукаві та слідами речовини бурого кольору на правому манжеті; штанів камуфляжних; балаклави трикотажної чорного кольору (т. 1 а.с. 171-176);

-оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, на якому в приміщенні ломбарду «Капітал» зображено свідка ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_7 . Свідок ОСОБА_11 передає у віконце документи, паспорт та мобільний телефон. Через деякий час працівник ломбарду протягує через шухляду грошові кошти, які бере ОСОБА_7 , кладе в кишеню, після чого чоловіки виходять з приміщення ломбарду;

-даними висновку експерта №983 від 06.11.2015 року, відповідно до якого на шапці-балаклаві, камуфляжній куртці, камуфляжних штанах, наданих на дослідження знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 189-191);

-даними висновків експерта №979 від 05.11.2015 року та №980 №981, №982 від 30.10.2015 року, відповідно до яких на двох фрагментах ланцюжка, спортивній куртці, спортивних штанах та кросівках, наданих на дослідження знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_6 походження цієї крові від ОСОБА_7 виключається (т. 1 а.с. 192-194, 195-196, 200-202, 203-205);

-даними висновку експерта №1586 від 09.11.2015 року, відповідно до якого потерпілому ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження, які умовно можна розділити на декілька груп:

перша група: проникаючі рани грудної клітини з ушкодженням легені, які ускладнились внутрішньогрудною кровотечею та гемапневмотораксом, які оцінюються в своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя;

друга група: колюче-різані рани обличчя, шиї та передньої грудної клітини, які кваліфікуються як у своїй сукупності, так і кожне окремо, як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Тілесні ушкодження обох груп могли утворитись не менш ніж від 7-ми кратної дії колюче-ріжачого предмету, яким міг бути і ніж, можливо в строк і при обставинах вказаних потерпілим. Тілесні ушкодження наносились з достатньою для їх утворення силою, яка діяла переважно спереду-назад, зліва-направо, знизу-вгору та згори-вниз (т.1 а.с. 206-207);

-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04.11.2015 року за участю потерпілого ОСОБА_6 та фототаблицею до нього, в ході якого потерпілий продемонстрував обставини, механізм та локалізацію нанесення йому тілесних ушкоджень 16 вересня 2015 року (т. 1 а.с. 208-215);

-даними додаткового висновку експерта №1631 від 09.11.2015 року, відповідно до якого покази потерпілого ОСОБА_6 дані ним в ході слідчого експерименту загалом не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у останнього, але містять неточності щодо кількості отриманих тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 216-217).

-даними повідомлення ПТ «Ломбард «Капітал», відповідно до яких 17.09.2015 року ОСОБА_11 1975 року народження 17.09.2015 року у ломбардному відділенні за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка 27 отримано кредит в розмірі 710 гривень під заставу мобільного телефону «Lenovo S920» (т. 1 а.с. 220);

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_7 як особу, яка 16.09.2015 року нанесла йому ножові поранення та заволоділа його мобільним телефоном (т. 1 а.с. 221-223).

Колегія суддів критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_7 щодо відсутності у нього умислу на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_6 та заволодіння його майном і вважає його обраною позицією захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене ним діяння.

При цьому колегія суддів враховує, що обвинувачений ОСОБА_7 не спростовує, що 16.09.2015 року у вечірній час він перебував біля будинку АДРЕСА_3 , де у нього виник конфлікт із потерпілим ОСОБА_6 . Не спростовує також ОСОБА_7 , що він тричі навідмаш наніс в сторону потерпілого удари ножем, який він забрав у останнього. При цьому ОСОБА_7 , детально описуючи як потерпілий дістав та тримав ніж, не зміг пояснити, як саме він відібрав ніж у потерпілого. Будь-які порізи на руках ОСОБА_7 також не зафіксовано. Не виявлено і в подальшому ножа на місці події в ході його огляду, що свідчить про приховання знаряддя злочину обвинуваченим.

Разом з тим, потерпілий категорично заперечив, що мав при собі ніж та погрожував ним ОСОБА_7 . Як зазначив потерпілий, навпаки, обвинувачений в той вечір мав при собі мисливський ніж в чохлі, який до конфлікту демонстрував йому.

Критично колегія суддів відноситься і до показань ОСОБА_7 про те, що він добросовісно помилившись, взяв із землі мобільний телефон потерпілого, вважаючи, що це його власний мобільний телефон, та виявив вказані обставини лише вдома наступного дня. Так, з показань обвинуваченого ОСОБА_7 слідує, що він бачив, як потерпілий дістав з кишені мобільний телефон, щоб викликати працівників міліції та в подальшому вибив його з рук ОСОБА_6 . У потерпілого був мобільний телефон синього кольору марки «Lenovo S920», а у ОСОБА_7 мобільний телефон білого кольору марки «Samsung С 7262» (т. 1 а.с. 153), які відрізняються один від одного за розмірами та формою. Таким чином, ОСОБА_7 усвідомлював, що відкрито заловодіває чужим майном потерпілого, а саме мобільним телефоном потерпілого марки «Lenovo S920». Про такий умисел свідчить і подальша поведінка ОСОБА_7 , який наступного ж дня за допомогою ОСОБА_11 і під документи останнього заклав під заставу мобільний телефон потерілого в ломбарді.

Таким чином, показання потерпілого та наведені вище докази колегія суддів вважає об`єктивними, такими, що узгоджуються між собою та іншими доказами у справі та відповідають фактичним обставинам. Підстав ставити їх під сумнів у суду не вбачається.

При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 колегія суддів враховує, що останній постійно носив при собі мисливський ніж, який в подальшому був вилучений при затриманні ОСОБА_7 . Злочин вчинено саме із застосуванням ножа, шляхом нанесення з великою силою численних, не менше семи глибоко приникаючих ударів у життєво важливі органи область грудної клітини та голови потерпілого. Обвинувачений заволодів мобільним телефоном потерпілого після затосування ножа та продовжив наносити удари ножем, утримуючи майно потерпілого. При цьому це не були удари ножем навідмаш, а навпаки - цілеспрямовані з різною траєкторією - спереду-назад, зліва-направо, знизу-вгору та згори-вниз (т. 1 а.с. 206-207). Смерть потерпілого не настала лише завдяки надання своєчасної кваліфікованої невідкладної медичної допомоги. Після вчинення злочину, обвинувачений позбувся знаряддя злочину, приховав одяг, у який був одягнутий в момент вчинення злочину, реалізував здобуте злочинним шляхом майно, залишив місце проживання, яке тимчасово винаймав у м. Полтава.

Відповідно до положення абзацу третього пункту десятого Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2002 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я», у разі вчинення умисного вбивства під час розбійного нападу, вимагання, незаконного заволодіння транспортним засобом дії винного кваліфікуються за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України і статтею, якою передбачено відповідальність за злочинне заволодіння майном ( ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 308, ч. 3 ст. 312, ч. 3 ст. 313, ч. 3 ст. 289 КК). Аналогічне положення міститься і в абзаці третьому пунку одинадцятого Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як закінчений замах на вбивство з корисливих мотивів, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, яке не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, та за ч. 4 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень особі, яка зазнала нападу (розбій).

При призначенні покарання, колегія суддів враховує положення ч. 2 ст. 50 КК України, у відповідності до якого покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами та положення ч.1 ст.65 КК України, згідно з яким суд призначає покарання у межах санкції статті, що передбачає покарання за даний злочин, враховуючи не лише ступінь тяжкості злочину, а й особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_7 покарання колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до особливо тяжких, являючи підвищену суспільну небезпечність.

Крім того, суд враховує особу обвинуваченого, який за місцем проживання та утримання характеризується задовільно, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, не працює, неодружений, має задовільний стан здоров`я, раніше неодноразово судимий, має не погошені і не зняті судимості, в тому числі за вчинення злочинів проти власності та проти життя і здоров`я особи (т. 1 а.с. 52-63, 245-251).

Згідно з актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи №614 від 27.11.2015 року ОСОБА_7 в період часу, що відноситься до інкримінованого йому протиправного діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждав, а виявляв ознаки психопатичних рис характеру. На даний час ОСОБА_7 будь-яким хронічним психічним захворюванням, тимчасовим розладом психічної діяльності, недоумством не страждає, а виявляє ознаки психопатичних рис характеру. Наявні у нього характерологічні особливості особистості не позбавляли його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. На час інкримінованого йому діяння ОСОБА_7 не знаходився в стані фізіологічного афекту або в іншому особливому емоційному стані, які можуть розглядатися як психологічна підстава сильного душевного хвилювання. На даний час під дію ст.ст. 19, 20 КК України не підпадає (т. 1 а.с. 224-232).

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів.

На підставі викладеного, виходячи із загальних засад призначення покарання, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 є покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статтей з конфіскацією майна.

При цьому колегія суддів враховує положення ч. 3 ст. 68 КК України, відповідно до якої за вчинення замаху на злочин строк або ромір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Таким чином, підлягає зарахуванню у строк відбування покарання попереднє ув`язнення ОСОБА_7 , а саме перебування в Полтавській установі виконання покарань у зв`язку з необхідністю його участі у цьому кримінальному провадженні до моменту набрання вироком законної сили.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі Бюджетно-фінансовго управління виконавчого комітету Полтавської міської ради про відшкодування витрат пов`язаних із лікуванням потерпілого ОСОБА_6 в сумі 2166 гривень 72 копійки підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він випливає з пред`явленого обвинувачення та обґрунтований відповідним розрахунком.

Вирішуючи долю цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_6 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 3230 гривень в рахунок відшкодування завданої йому кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, 30000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1000 гривень в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, колегія суддів враховує характер та обставини вчиненого злочину, глибину фізичних і моральних страждань, вимушених змін в житті та здоров`ї потерпілого у зв`язку із вчиненням щодо нього кримінального правопорушення. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що цивільний позов в частині відшкодування матеріальної, моральної шкоди та витрат на правову допомогу підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки він повністю визнаний обвинуваченим та обґрунтований наданими потерпілим доказами (т. 1 а.с. 29-44).

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати пов`язані із залученням експерта у справі підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. В ході досудового розслідування була проведена трасологічна та дактилоскопічна експертизи, витрати за проведення кожної з яких становлять 245 гривень 52 копійки (т. 1 а.с. 233, 234), які і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування підлягає продовженню до вступу вироку в законну силу, зметою забезпечення виконання вироку та уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання:

-за ч. 2 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна;

-за ч. 4 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши остаточне покарання ОСОБА_7 у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього належного йому майна.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 15.07.2016 року.

На підставіч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання за цим вироком зарахувати строк попереднього ув`язнення ОСОБА_7 з 18.09.2015 року до вступу вироку в законну силу, із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити до вступу вироку в законну силу.

Задовольнити повністю цивільний позов, заявлений прокурором, стягнувши із ОСОБА_7 на користь Бюджетно-фінансовго управління виконавчого комітету Полтавської міської ради витрати пов`язані із лікуванням потерпілого ОСОБА_6 в сумі 2166 гривень 72 копійки (р/р 35423201045275, ГУДКСУ у Полтавської області, МФО 831019, код 01999721).

Задовольнити повністю цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_6 , стягнувши із ОСОБА_7 на його користь 3230 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 30000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди та 1000 гривень витрат на правову допомогу, а всього в сумі 34230 гривень.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь держави витрати пов`язані із залученням експерта в сумі 491 гривня 04 копійки.

Речові докази:

-срібний ланцюжок та кросівки, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_6 повернути йому ж;

-комп`ютерні диски, дві сім-картки операторів МТС та Супер Джинс, фрагменти нігтьових пластин, зразки крові, 5 відрізків л/с зі слідами пальців рук, які приєднані до матеріалів кримінального провадження №12015170040002570 та матеріалів судового провадження - зберігати у них;

-шкарпетки, чоловічі плавки, чуловічу олімпійку, чоловічу футболку, светр, брюки, що належать потерпілому ОСОБА_6 , які передані на зберігання до камери речових доказів Октябрського відділу поліції повернути потерпілому ОСОБА_6 ;

-мобільний телефон «Samsung SGH-E210», мобільний телефон «Nokia 6070» із сім-карткою оператора МТС, ніж кухонний з написом Lian fin, ніж розкладний з написом Kelite, які належать ОСОБА_11 та зберігаються в камері зберігання речових доказів Октябрського відділу поліції повернути ОСОБА_11 ;

-камуфляжну форму, пасок, трикотажну шапку з розрізом для очей, що належать обвинуваченому ОСОБА_7 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів Октябрського відділу поліції знищити;

-порожню пляшку з-під пива «Ячмінний колос», пачку кукурудзяних виробів «Салют», змиви РБК, зрізи нігтьових пластин, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Октябрського відділу поліції знищити (а.с. 242).

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 діб з моменту його проголошення.

СуддяОСОБА_1