Постанова

від 12.07.2016 по справі 752/8289/16-п

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/8289/16-п

Провадження по справі № 3/752/4012/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12.07.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Дроздової Н.В.,

при секретарі Нікітіній А.С.,

за участі:

прокурорів Захарченка Я.В., Топоркова М.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши матеріали, що надійшли з УЗЕ у місті Києві ДЗЕ Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, працюючого арбітражним керуючим, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 16 від 01.06.2016 р. ОСОБА_2, будучи суб'єктом відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, працюючи на посаді арбітражного керуючого, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив комітет кредиторів ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» та Господарський суд Київської області про наявність у нього такого при здійсненні ним ліквідаційної процедури у справі № Б22/162/-10 від 12.08.2010 р. про банкрутство ТОВ «Швейна фабрика «Гаян». Так, 03.07.2014 р. арбітражний керуючий ОСОБА_2, без погодження рішення із комітетом кредиторів ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» щодо оплати консультаційних послуг арбітражного керуючого за 2011-2013 роки, здійснив перерахунок грошових коштів з рахунку ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» в сумі 131 464 грн. на свій рахунок. Крім того, ОСОБА_2 30.03.2016 р. у судовому засіданні Господарського суду Київської області подано заяву про затвердження розміру оплати послуг арбітражного керуючого, без законних на те підстав, щодо оплати його праці, у тому числі з затвердженням сум, які вже були перераховані йому на рахунок. Таким чином ОСОБА_2 порушив вимоги ч. 1 ст. 28 ЗУ «Про запобігання корупції», відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Прокурори Захарченко Я.В., Топорков М.М. у судовому засіданні повністю підтримали складений відносно ОСОБА_2 адміністративний протокол, зазначили, що складений він був законно і у відповідності до вимог КУпАп.

ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, свою вину не визнав у повному обсязі і пояснив суду, що дійсно як арбітражний керуючий він є ліквідатором ТОВ «Швейна фабрика «Гаян». Оплата його послуг, як ліквідатора по справі була встановлена рішенням комітету кредиторів ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» від 24.03.2014 року в розмірі 4 мінімальних заробітних плат на місяць. Рішенням комітету кредиторів від 28.03.2016 року та від 21.04.2016 року розрахунок оплати послуг його, як арбітражного керуючого, було погоджено у розмірі 283 356 грн. за весь період здійснення його повноважень ліквідатора та розпорядника майна. Зазначив, що відповідно до вимог ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ним 22.04.2016 року було подано клопотання до Господарського суду Київської області про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого на суму 283 356 грн, погоджене комітетом кредиторів ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», яке на момент слухання зазначеного протоколу, не розглянуто. ОСОБА_2 також підкреслив, що перевірка обгрунтованості та законності розрахунку оплати праці арбітражного керуючого законодавцем віднесена до компетенції господарського суду, а тому складений відносно нього адміністративний протокол є не тільки необгрунтованим, але й передчасним. Крім того, зазначив, що отримання особою коштів на оплату праці не підпадає під визначення приватного інтересу у розумінні законодавства про корупцію. Вважав, що відсутня сама подія адміністративного правопорушення і просив закрити провадження у справі.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 заперечувала щодо наявності в діях ОСОБА_2 події корупційного правопорушення, одночасно звертала увагу суду, що протокол № 16 від 01.06.2016 р. взагалі складено поза межами строку накладення адміністративного стягнення.

Всебічно дослідивши матеріали справи, вислухавши думку прокурорів Захарченка Я.В., Топоркова М.М., пояснення ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, враховуючи обставини справи та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, з наступних підстав.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідальність за даною нормою закону настає у разі неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

Вирішуючи питання про зміст і спрямованість умислу особи, яка є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, стосовно не урегулювання конфлікту інтересів, суд бере до уваги ту обставину, що обєктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого ст. 172-7 КУпАП полягає у неповідомленні особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Тобто, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов'язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та неповідомлення про нього. Конфлікт інтересів, згідно вказаної норми закону, це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Тобто конфліктом інтересів є не вчинення особою якогось порушення взагалі, і неповідомлення про це безпосереднього керівника, а суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність прийняття рішень під час виконання наданих їй службових повноважень.

З цього випливає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за ст. 172-7 КУпАП є доведеність наявності ситуації, за якої особиста заінтересованість публічного службовця може вплинути на об'єктивність виконання ним службових повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між його особистими інтересами і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення службовцем інших дій.

Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов'язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Так, особою, що склала протокол за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_2 чітко не зазначено в чому ж саме і з ким саме полягає конфлікт інтересів, про який останній мав би повідомити ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» та Господарський суд Київської області.

Крім того, питання про нарахування заробітної плати арбітражному керуючому та перевірка обгрунтованості розрахунку оплати праці останнього не відноситься до компетенції суду загальної юрисдикції.

Що стосується доводів прокурорів про те, що склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-1 КУпАП арбітражного керуючого ОСОБА_2 полягає у наявності у нього реального конфлікту інтересів, який виразився у відсутності своєчасного, з дня першого засідання комітету кредиторів, звернення ОСОБА_2 до комітету кредиторів ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» з питанням визначення розміру і порядку оплати його послуг, а також у відсутності вирішення господарським судом цього питання, і у подальшому перерахуванні ОСОБА_2 коштів з рахунку ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» на свій рахунок без відома комітету кредиторів і господарського суду, які мали йти на погашення законних вимог кредиторів - бюджетних організацій у господарській справі про банкрутство № Б22/162/10-3, а за умови їх погашення і наявності мали бути передані у власність засновникам ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», то суд розцінює їх критично.

Так, до матеріалів справи долучено копію протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» від 24.03.2014 року на якому було встановлено оплату за час здійснення повноважень ліквідатора ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» арбітражному керуючому ОСОБА_2 у розмірі 4 мінімальних розмірів оплати праці, також було встановлено додаткову винагороду в розмірі 5% від розміру задоволених вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.03.2016 року повноваження в справі № Б22/162/10-3 про банкрутство ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» в частині кредиторських вимог ПАТ «Банк Київська Русь» - припинено, ліквідатора банкрута ОСОБА_2 зобов'язано організувати та провести засідання комітету кредиторів ТОВ «Швейна фабрика «Гаян», на якому новим складом комітету кредиторів розглянути питання щодо затвердження його оплати послуг за період виконання повноважень розпорядника майна боржника та за період ліквідаційної процедури ТОВ «Швейна фабрика «Гаян». Відповідно до копії протоколу засідання комітету кредиторів ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» від 21.04.2016 року новим складом комітету кредиторів погоджено розмір оплати послуг арбітражного керуючого ОСОБА_2 за період здійснення ним повноважень розпорядника майна та ліквідатора ТОВ «Швейна фабрика «Гаян» в розмірі 283 356 грн., арбітражному керуючому ОСОБА_2 доручено звернутись до суду з клопотанням про затвердження оплати його послуг. Суду також надано копію клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_2 про затвердження оплати його послуг з відміткою отримання його канцелярією Господарського суду Київської області 25.04.2016 року, а отже ОСОБА_2 виконав покладені на нього ухвалою Господарського суду Київської області зобов'язання щодо встановлення розміру оплати його послуг.

Таким чином, в судовому засіданні безпосередньо досліджено всі наявні матеріали, з яких вбачається відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП в діях арбітражного керуючого ОСОБА_2

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б спростовували пояснення ОСОБА_2 та дали б суду підстави дійти до висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по даній справі підлягає закриттю.

На підставі наведеного, керуючись Законом України «Про запобігання корупції», п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. 283-285 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Н.В. Дроздова