КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду
11 травня 2016 року 810/1176/16
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2, розглянувши питання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції про скасування запису про припинення юридичної особи,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції про скасування запису № 13481110001000083 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРА» (ідентифікаційний код 20600143), який вчинено 15.03.2005 державним реєстратором Таращанської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_3.
Позивачем подано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, у зв'язку з наявністю поважних причин, що унеможливили вчасне звернення позивача з позовною заявою до суду.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Так, предметом спору у цій справі є вимоги позивача про скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_1 1000083 від 15.03.2005 про державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРА».
Вказаний запис був внесений до Реєстру на підставі того, що 26.07.1999 Арбітражним судом Київської області було прийнято постанову у справі № 75/15-99, якою було скасовано державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРА», співзасновником якого є позивач.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася
або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути:
- день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи;
- день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує;
- день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії;
- день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Доказами, які свідчать про день, коли особа дізналася про порушення своїх прав, є розписка про одержання рішення, докази відправки та отримання кореспонденції, акт про відмову одержати документ (надати пояснення), довідки, складені особами, у випадках, передбачених законом.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо:
- особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені;
- рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання;
- про порушення її прав знали близькі їй особи.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Моментом порушення є момент прийняття рішення, яке породжує або може породити в майбутньому негативні правові наслідки для особи у вигляді виникнення, зміни чи припинення певних правовідносин за її участю. Іншими словами, таке рішення є юридичним фактом. Рішення, які безпосередньо не стосуються прав та інтересів особи, не можуть порушити її права та інтереси.
Особа може не знати про правові наслідки рішень, прийнятих щодо неї, або недооцінювати їх. Це може статися через правову безграмотність, неправильну поінформованість, маніпуляції та обман з боку правопорушника тощо. Проте для обчислення строку звернення до суду не має значення, чи усвідомлювала особа, що її права та інтереси порушуються. З практичної точки зору, порушення прав пов'язується із моментом прийняття протиправного рішення (вчинення дії чи бездіяльності).
Матеріали справи свідчать, що позивач дізнався про порушення своїх прав з листа Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області №109/04.03-15 від 10.11.2015, яким позивачеві було повідомлено про наявність реєстраційного запису про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «АУРА».
Вказаний лист був отриманий позивачем власноруч 11.11.2015, про що свідчить розписка позивача на вказаному листі.
У той же час, суд звертає увагу на те, що позивач був обізнаний про факт прийняття судом рішення про припинення ТОВ «АУРА», оскільки ним вчинялися дії, направлені на ліквідацію товариства.
Так, позивачем, як єдиним засновником ТОВ «АУРА», було прийнято 12.05.2004 рішення про ліквідацію юридичної особи..
На підставі акта прийому-передачі від 28.07.2004 ОСОБА_4 ліквідаційною комісією ТОВ «АУРА» було передано нерухоме майно, яке належить ТОВ «АУРА».
Таким чином, суд вважає, що позивач, як засновник та учасник ТОВ «АУРА» мав бути обізнаний щодо процесу припинення заснованого ним товариства, та наявності в Реєстрі оспорюваного запису.
Звернувшись до Київського окружного адміністративного суду 05.04.2016 з позовною заявою, ОСОБА_4 було пропущено встановлений КАС України шестимісячний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Досліджуючи наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Гак, матеріали справи свідчать, що маючи намір врегулювати свої спірні майнові питання (стосовно передачі у власність позивача майна створеного ним товариства), ОСОБА_1 звертався до Таращанського районного суду Київської області із позовом до Гаращанської міської ради Київської області про визнання права власності на майно, визнання протиправними та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Вказана справа розглядалася судом неодноразово, проте Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 03.12.2012 у справі № 2-439/2012 було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Київської області про визнання права власності на майно, визнання протиправними та скасування рішення органі місцевого самоврядування.
Вказане рішення, зокрема, було засновано на тому, що після передачі позивачеві іншими учасниками товариства своїх часток в ТОВ «АУРА» позивач не виконав вимоги закону щодо реєстрації відповідних змін.
Саме з метою усунення відповідних недоліків позивач і звернувся до Реєстраційної служби Таращанського районного управління юстиції Київської області, від якої і отримав лист № 109/04.03-15 від 10.11.2015 з повідомленням про реєстрацію припинення товариства.
Таким чином, не зважаючи на пропуск позивачем строку звернення до суду, матеріали справи свідчать про те, що позивач мав намір врегулювати свої спірні питання в спосіб, відмінний від оскарження реєстраційного запису, та мав при цьому обгрунтовані сподівання на позитивне вирішення спору.
Крім того, з метою перевірки правомірності дій реєстратора позивач звернувся до Міністерства юстиції України з листом № 156/19.3-32-15 від 15.12.2015 щодо дотримання законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державним реєстратором Таращанської районного управління юстиції у Київській області щодо ТОВ «АУРА».
За результатами розгляду звернення позивача ОСОБА_5 територіальним управлінням юстиції у Київській області листом № 4438-3.3-1/3.3 від 24.12.2015 було повідомлено позивачу про виявлені порушення під час проведення державним реєстратором реєстраційних дій, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Наведені вище обставини дозволяють суду зробити безумовний висновок про те, що строк звернення до суду був пропущений позивач з поважних причин.
Право на справедливий судовий розгляд є основоположною засадою всієї системи захисту прав та свобод людини.
Принцип юридичної визначеності та «право на суд» заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 і полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.
Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008.
Отже, враховуючи усталену практику Європейського суду з прав людини та сукупність досліджених судом обставин, які свідчать про неможливості звернення позивача до суду у встановлений строк та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Відмова у визнанні поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в даному випадку не буде пропорційна меті процесуального обмеження, встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки обмежує право ОСОБА_6 на право доступу до суду.
У судовому засіданні 11.05.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали складений та підписаний 13.05.2016.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 165 та 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановления і не може бути оскаржена окремо. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції.
Суддя Дудін С.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.05.2016 |
Оприлюднено | 20.07.2016 |
Номер документу | 58979249 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Дудін С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні