Постанова

від 14.07.2016 по справі 813/1200/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2016 року справа № 813/1200/16

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

при секретарі судового засідання Єдинак Г.Б.

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК ОСОБА_3» до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК ОСОБА_3» звернулося до суду з адміністративним позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Ухвалою від 11.04.2016 року відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту Буської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача та є необґрунтованими. Позивач зазначає, що господарські операції з ТОВ «Дамант» підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. З огляду на це, висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи. В додаткових поясненнях до позовної заяви позивач вказує на те, що здійснення фінансово - господарської діяльності з придбання ТМЦ у ТОВ «Дамант», шляхом поставки перевізником ТОВ «Нова Пошта» є товарно - транспортні накладні № 59998019487943 від 05.06.2015 року, № 59998019487871 від 05.06.2015 року, № 59998019488093 від 05.06.2015 року, № 59000098743442 від 05.03.2015 року, № 59998018025242 від 14.04.2015 року, № 59998019525181 від 08.06.2015 року, № 59998019516839 від 08.06.2015 року. Зазначають, що відправником ТМЦ у період з лютого - червня 2015 року від імені ТОВ «Дамант» був громадянин ОСОБА_4, що надавав послуги з доставки до відділення та відправлення ТМЦ перевізником ТОВ «Нова Пошта» на адресу позивача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та з урахування пояснення до позовної заяви, просить позов задоволити.

Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні на позов та обґрунтовується тим, що ТОВ «ЛК ОСОБА_3» під час проведення перевірки не було представлено специфікацій та документів щодо перевезення товару від відділення Нової ОСОБА_5 до складу підприємства ТзОВ «ЛК «ЛК ОСОБА_3», в зв'язку з чим перевіркою не можливо підтвердити перевезення вищевказаних ТМЦ. Вказують, що позивачем не було подано інформації щодо оформлення довіреності на отримання ТМЦ. Крім того, зазначають, що підтверджуючим документом на перевезення ТМЦ є товарно - транспортна накладна за формою № 1-ТН затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488/346. Надані ТзОВ «ЛК ОСОБА_3» первинні документи не відображають реального руху ТМЦ між ТзОВ «ЛК ОСОБА_3» та ТОВ «Дамант», тобто є недостовірними, що свідчить про штучне формування ТзОВ «ЛК ОСОБА_3» податкового кредиту за перевіряємий період за рахунок придбання ТМЦ в ТОВ «Дамант», по якому неможливо проведення перевірок з питань правових взаємовідносин з контрагентами та підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу постачання до виробника.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав наведених у запереченні на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Буською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ «ЛК ОСОБА_3» (код за ЄДРПОУ 34978102) з питань визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з

ТзОВ «Дамант» код за ЄДРПОУ 39612737 за період з 01.02.2015 року по 31.05.2015 року.За результатами перевірки складено акт від 09.03.2016 року за № 54/22-00/34978102.

В акті перевірки зазначено, що ТзОВ «ЛК ОСОБА_3» до перевірки не надано в повному обсязі первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів (робіт/послуг) у контрагента - постачальника ТОВ «Дамант», який здійснює маніпулювання показників, податкової звітності, формує податковий кредит з ПДВ за рахунок підприємства, які не декларують своїх податкових зобов'язань (зустрічних транзитів), які придбавають у виробників товари з однією номенклатурою, проте документально оформляють реалізацію зовсім інших товарів (відбувається обрив придбаних та реалізованих товарів/послуг), підлаштовуючись під специфіку діяльності кожного вигодонабувача, а також відсутність підтвердження транспортування товарів відсутність інформації щодо оформлення довіреностей на отримання ТМЦ, відсутність відображення в бухгалтерському обліку операцій по придбанню обладнання для автомобілів в травні 2015 р., неможливість підтвердження використання їх в господарській діяльності підприємства, тому немає можливості підтвердити реальність здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства з нібито придбання ТМЦ у ТОВ «Дамант» та вірогідне проведення безтоварних операцій з метою формування вигоди третім особам.

Як вбачається з акта перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, ТзОВ ««ЛК ОСОБА_3» безпідставно сформовано податковий кредит з ПДВ за рахунок ТзОВ «Дамант» на загальну суму 190150, 00 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2015 р. - 52810, 00 грн., квітень 2015 року - 20444, 00 грн., травень 2015 р. - 116896, 00 грн., чим завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 Декларації) в сумі 190 150, 00 грн., в тому числі: лютий 2015 р. - 52810, 00 грн., квітень 2015 року - 20444, 00 грн., травень 2015 р. - 116896, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення форми «В4»: від 28.03.2016 року № 0000042200/11, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 190 150, 00 грн.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Між ТзОВ «ЛК ОСОБА_3» (покупець) з однієї сторони та ТзОВ «Дамант» (продавець) з іншого боку, було укладено договір поставки № 0102/15 від 01.02.2015 року. Згідно п.1.1 даного договору продавець зобов'язується встановити покупцю обладнання для автомобілів іноземного та вітчизняного виробництва (надалі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору. Пунктом 1.2. даного договору передбачено, що поставка Товару здійснюється окремими партіями. Асортимент, кількість та вартість Товару, який проставлятиметься за окремою поставкою, зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. У специфікації також можуть зазначатися умови та строк поставки, а також порядок розрахунків. Пунктом 1.3. даного договору передбачено, що за згодою сторін поставка Товару може здійснюватися без укладання специфікації. В такому випадку загальний обсяг та асортимент (номенклатура) Товару, що поставляється за цим Договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) Товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними, відповідно до умов Договору, протягом його дії. Згідно п.1.4 даного договору товар поставляється Покупцеві на умовах DDP - склад перевізника (ОСОБА_5), м. Золочів, Львівська область (в редакції «Інкотермс 2000»), якщо інше не передбачено у специфікації.

На підтвердження виконання умов договору поставки № 0102/15 від 01.02.2015 р. позивач надав наступні докази: видаткову накладну № 23 від 27.02.2015 року на суму 316860, 30 грн., в тому числі ПДВ - 52810, 05 грн., видаткову накладну № 187 від 09.04.2015 року на суму 122661, 31 грн., в тому числі ПДВ - 20443, 55 грн., видаткову накладну № 373 від 29.05.2015 року на суму 701377, 63 грн., в тому числі ПДВ - 116896, 27 грн. (Т1, а.с. 66-68); витяг з журналу реєстрації довіреностей ТзОВ «ЛК ОСОБА_3», (Т1, а.с. 69); товаро - транспортні накладні № 59998019487943 від 05.06.2015 року, № 59998019487871 від 05.06.2015 року, № 59998018025242 від 14.04.2015 року, № 59000098743442 від 05.03.2015 року, № 59998019516839 від 08.06.2015 року, № 59998019525181 від 08.06.2015 року, № 59998019488093 від 05.06.2015 року, (Т2, а.с. 154-157); податкову накладну № 67 від 29.05.2015 року, податкову накладну № 15 від 09.04.2015 року, податкову накладну № 23 від 27.02.2015 року, (Т2, а.с. 159-167).

Крім того, позивачем до матеріалів справи були долучені наступні докази: відомості дефектів на ремонт машини за період квітень - грудень 2015 року, (Т1, а.с. 93 - 228), ліміттно - забірна картка на отримання запасних частин за період квітень - грудень (Т2, а.с. 1-145) та платіжні доручення № 30495 від 03.06.2015 року, № 30665 від 16.06.2015 року, № 29848 від 08.04.2015 року, № 29311 від 26.02.2015 року, (Т2, а.с. 175-179).

У судовому засіданні в якості свідка був допитаний ОСОБА_6, який зазначив, що працював у позивача на посаді менеджера з постачання. Через інтернет знайшов підприємство «Дамант», яке займається продажем запчастин з яким було укладено договір поставки та подано заявку на перелік запчастини. До свідка зателефонував представник та повідомив номера декларації. З Нової ОСОБА_5 прийшло повідомлення на телефон свідка, що товар прибув, після чого ним було перевірено перелік запчастин на видимі дефекти, проставлено свій підпис в накладних та передано на склад підприємства.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Підпунктом 14.1.36 ст.14 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 ст. 14 ПК України встановлено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

ОСОБА_7 на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.(п. 198.3. ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З аналізу вказаних норм вбачається, що для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Статтею 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

У видатковій накладній № 373 від 29.05.2015 міститься відмітка про отримання товару ОСОБА_8 (за довіреністю № 240 від 29.05.2015 року, з копії витягу з журналу реєстрації довіреності ТзОВ «ЛК ОСОБА_3», яка була долучена до матеріалів справи зазначена довіреність № 240 від 11.06.2015 зі строком дії довіреності до 20.06.2015 року. Проте, умови договору поставки № 0102/15 від 01.02.2015 року п.3.4 передбачено, що підтвердженням передачі товару від Продавця до Покупця є підпис представника позивача на накладній. Підписанням накладної покупець підтверджує кількість отриманого на підставі цієї накладної товару, а також відсутність видимих пошкоджень товару. В момент передачі товару Покупець передає Продавцю оформлену в установленому порядку довіреність на отримання товарно - матеральних цінностей (оригінал).

У видаткових накладних від 27.02.2015 року № 23 та від 09.04.2015 року № 187 не зазначено ким саме було отримано зазначені таверно - матеріальні цінності. Представником позивача не надано суду довіреностей на підтвердження факту одержання товарів згідно укладеного договору поставки № 0102/15 від 01.02.2015 року.

Згідно з п. 11 ОСОБА_7 перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих ОСОБА_7. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Хоча серед документів, з якими чинне податкове законодавство пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат, документи про перевезення вантажу не перелічені як обов'язкові, однак для достеменного з'ясування реального характеру господарської операції з поставки товару необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції (як-от при поставці товарів - документи на підтвердження їх транспортування, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, прийняття за кількістю та якістю, зберігання тощо), наявність у організації-контрагента основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, зміни у їх майновому стані як обов'язкова ознака господарської операції.

Отже, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Також чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

В товарно - транспортних накладних №59998019487943 від 05.06.2015 року, № 59998019487871 від 05.06.2015 року, зазначено, що місцем відправлення є відділення № 47 (до 30 кг на одне місце) за адресою м. Київ, вул. Вишгородська. 46. Всупереч цьому у накладних №59998019487943 від 05.06.2015 року, № 59998019487871 від 05.06.2015 року в інформації про відправлення зазначена кількість місць - 1, фактична вага товару - 408 кг.

В усіх товарно - транспортних накладних, які були долучені до матеріалів справи відправником є ОСОБА_4, однак представником позивача не надано суду документів, а саме договорів про надання транспортних послуг, доказів оплати даних послуг, актів прийому передачі товару, довіреностей на ОСОБА_4 А відтак, судом не береться до уваги подана представником позивача нотаріально подана заява від 20.05.2016 року.

Представником одержувача згідно долучених товарно - транспортних накладних №599980 19487871 від 05.06.2015 року, № 59998019487943 від 05.06.2015 року, № 59998019488093 від 05.06.2015 року є ОСОБА_9, № 59998018025242 від 14.04.2015 року, № 59000098743442 від 05.03.2015 року одержувачем є ОСОБА_10, № 59998019516839 від 08.06.2015 року, № 59998019525181 від 08.06.2015 року одержувачем є ОСОБА_11.

Представником позивача не надано суду довіреностей на отримання товарно - матеріальних цінностей даними особами. Таким чином, товар не міг бути отриманий особами, які зазначені у товаро - транспортних накладних.

В той же час, у видаткових накладних від 27.02.2015 року № 23, від 09.04.2015 року № 187, від 29.05.2015 року № 373 вищевказані особи товар не отримували.

Крім цього, наявними у справі документами, а саме у товарно - транспортних накладних та видаткових накладних є розбіжності у вартості товару. Зокрема, згідно товарно - транспортних накладних вартість товару, що відправляється складає 500 грн., по кожній поставці, проте вартість товару у видаткових накладних від 27.02.2015 року № 23 складає 316860, 30 грн., від 09.04.2015 року № 187 складає 122661, 31 грн., від 29.05.2015 року № 373 складає 701377, 63 грн.

Суд вважає за доцільне вказати, що на момент складання договору поставки № 0102/15 від 01.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дамант» не було зареєстроване, як платник податку на додану вартість, що підтверджується Витягом № 1526504501880 з реєстру платників податку на додану вартість де датою реєстрації платником податку на додану вартість є 10.02.2015 року.

Пунктом 1.2. Договору поставки № 0102/15 від 01.02.2015 року передбачено, що поставка Товару здійснюється окремими партіями. Асортимент, кількість та вартість Товару, який проставлятиметься за окремою поставкою, зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. У специфікації також можуть зазначатися умови та строк поставки, а також порядок розрахунків.

Однак представником позивача не було надано суду специфікації до договору поставки № 0102/15 від 01.02.2015 року, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Судом не враховуються вищевказані докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскільки такі не містять всіх обов'язкових реквізитів, містять відмінні відомості щодо господарської операції, відтак в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарської операції. Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарської операції судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Суд погоджується із доводами контролюючого органу щодо безпідставно сформованого податкового кредиту з ПДВ за рахунок ТзОВ «Дамант» на загальну суму 190150, 00 грн., в т.ч. по періодах: лютий 2015 р. - 52810, 00 грн., квітень 2015 року - 20444, 00 грн., травень 2015 р. - 116896, 00 грн., чим завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 Декларації) в сумі 190 150, 00 грн., в тому числі: лютий 2015 р. - 52810, 00 грн., квітень 2015 року - 20444, 00 грн., травень 2015 р. - 116896, 00 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Враховуючи письмові докази, наявні в матеріалах справи, пояснення свідка ОСОБА_6С, суд вважає, що докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 17-19, 94, 160-163, КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 15.07.2016 року.