Постанова

від 13.10.2016 по справі 813/1200/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2016 року Справа № 876/5642/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання - Бадівської О.О.

представника позивача - Аксютіна Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" звернулось в суд з позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042200/11 від 28 березня 2016 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Вказує, що оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому формальні помилки в первинних документах не повинні бути вирішальною ознакою безтоварності здійснених господарських операцій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що Буською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТзОВ ЛК Юкрейн Груп (код за ЄДРПОУ 34978102) з питань визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТзОВ Дамант (код за ЄДРПОУ 39612737), за період з 01 лютого 2015 року по 31 травня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 09 березня 2016 року № 54/22-00/34978102, згідно з яким податковим органом встановлено порушення: п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем розміру податкового кредиту, а відтак, завищення розміру від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24 Декларації) в сумі 190 150, 00 грн.

28 березня 2016 року на підставі вищезазначеного акта перевірки Буською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області було винесено податкове повідомлення рішення № 0000042200/11, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 190150,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом правомірно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з статтею 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.(п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу України ).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

На момент здійснення спірних операцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" та ТзОВ Дамант були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Як видно з матеріалів справи, що між ТзОВ "ЛК Юкрейн Груп" (покупець) з однієї сторони та ТзОВ Дамант (продавець) з іншого боку, було укладено договір поставки № 0102/15 від 01 лютого 2015 року.

Згідно з п.1.1 даного договору продавець зобов'язується встановити покупцю обладнання для автомобілів іноземного та вітчизняного виробництва (надалі Товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього Договору.

Пунктом 1.2. даного договору передбачено, що поставка Товару здійснюється окремими партіями. Асортимент, кількість та вартість Товару, який проставлятиметься за окремою поставкою, зазначається у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору. У специфікації також можуть зазначатися умови та строк поставки, а також порядок розрахунків.

Пунктом 1.3. даного договору передбачено, що за згодою сторін поставка Товару може здійснюватися без укладання специфікації. В такому випадку загальний обсяг та асортимент (номенклатура) Товару, що поставляється за цим Договором, визначається кількістю та асортиментом (номенклатурою) Товару, поставленого окремими партіями за всіма видатковими накладними, відповідно до умов Договору, протягом його дії.

Згідно з п.1.4 даного договору Товар поставляється Покупцеві на умовах DDP склад перевізника (Нова Пошта), м. Золочів, Львівська область (в редакції Інкотермс 2000 ), якщо інше не передбачено у специфікації.

На підтвердження виконання умов договору поставки № 0102/15 від 01 лютого 2015 року позивач надав наступні докази: видаткову накладну № 23 від 27 лютого 2015 року на суму 316860, 30 грн, в тому числі ПДВ 52810, 05 грн, видаткову накладну № 187 від 09 квітня 2015 року на суму 122661, 31 грн, в тому числі ПДВ 20443, 55 грн, видаткову накладну № 373 від 29 травня 2015 року на суму 701377, 63 грн, в тому числі ПДВ 116896, 27 грн; витяг з журналу реєстрації довіреностей ТзОВ ЛК Юкрейн Груп ; товаро-транспортні накладні № 59998019487943 від 05 червня 2015 року, № 59998019487871 від 05 червня 2015 року, № 59998018025242 від 14 квітня 2015 року, № 59000098743442 від 05 березня 2015 року, № 59998019516839 від 08 червня 2015 року, № 59998019525181 від 08 червня 2015 року, № 59998019488093 від 05 червня 2015 року, (Т2, а.с. 154-157); податкову накладну № 67 від 29 травня 2015 року, податкову накладну № 15 від 09 квітня 2015 року, податкову накладну № 23 від 27 лютого 2015 року, (Т2, а.с. 159-167), платіжні доручення № 30495 від 03 червня 2015 року, № 30665 від 16 червня 2015 року, № 29848 від 08 квітня 2015 року, № 29311 від 26 лютого 2015 року.

Про підтвердження використання запасних частин, отриманих від ТОВ "Дамант свідчать надані позивачем відомості дефектів на ремонт машини за період з квітня по грудень 2015 року у кількості 133 шт. та лімітно-забіроні картки на отримання запасних частин за період квітень-грудень 2015 року у кількості 145 шт.

Тобто, подані докази підтверджують використання придбаних запасних частин для своєчасного ремонту і забезпечення належної експлуатації транспортних засобів.

Посилання податкового органу на відсутність специфікацій до договору поставки як одну з підстав безтоварності господарських операцій є безпідставними, оскільки згідно умовами вказаного договору сторони вправі здійснювати операції без укладання специфікації.

Щодо непредставлення документів про перевезення товару від відділення Нової Пошти до складу позивача, слід зазначити, що ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна, не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Не заслуговують на увагу і посилання податкового органу на непредставлення акту виконаних робіт по перевезенні товару сторонніми транспортними організаціями.

Також, слід зазначити, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про необхідність подання позивачем договорів про надання транспортних послуг, доказів оплати даних послуг, актів прийому-передачі товару, довіреності на Шеїн М.І., оскільки, послуги ним надавались ТзОВ Дамант , а не позивачу.

Крім цього, позивач стверджує, що довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей виписувались в одному примірнику, який передали продавцю.

Щодо відсутності інформації про видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей в журналі реєстрації та відсутності окремих реквізитів в первинних документах, суд вважає за необхідне зазначити, що такі обставини не є підставою вважати безтоварними господарські операції, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету та від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом інших осіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірні господарські операції позивача з вищезазначеним контрагентом мали реальний характер, були пов'язані з господарською діяльністю позивача, призвели до змін в структурі його активів, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними та документами первинного бухгалтерського обліку, а відтак, суми податку на додану вартість сплачені у складі ціни за придбану продукцію правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту.

Отже, суд приходить до висновку, що зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 190150,00 грн є протиправним, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З врахуванням того, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп"- задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2016 року по справі №813/1200/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області №0000042200/11 від 28 березня 2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Юкрейн Груп" (код за ЄДРПОУ 34978102) витрати на оплату судового збору в сумі 3137,49 грн (три тисячі сто тридцять сім гривень 49 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. І. Богаченко

Суддя А. І. Рибачук

Суддя Д. М. Старунський

Повний текст постанови виготовлено 13 жовтня 2016 року.