Ухвала

від 13.07.2016 по справі 823/408/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №823/408/16 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляної Г.В.

Межевича М.В.

за участю секретаря Запорожченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу громадської організації "Спілка громадян - співвласників майна та земельних паїв (сіножаті та пасовища) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ "Красносільська" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом громадської організації "Спілка громадян - співвласників майна та земельних паїв (сіножаті та пасовища) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ "Красносільська" до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, за участю третьої особи без самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голов'ятинське" про визнання недійсними та скасування розпоряджень, -

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація "Спілка громадян - співвласників майна та земельних паїв (сіножаті та пасовища) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ "Красносільська" звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання недійсними та скасування розпоряджень від 13.11.2015 р. №248 та від 10.12.2015 р. №268.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а провадження в адміністративній справі підлягає закриттю, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2015 р. Чигиринською районною державною адміністрацією Черкаської області винесено розпорядження №247, №248, згідно з якими надано дозвіл ТОВ «Голов'ятинське» на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) орієнтовною площею 120 га та 202 га відповідно, в адміністративних межах Красносільської сільської ради Чигиринського району Черкаської області за межами населених пунктів нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок (паїв) громадян в оренду терміном на 15 років (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки).

Розпорядженням Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області від 10.12.2015 р. №268 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) ТОВ «Голов'ятинське» загальною площею 313,6795 га нерозподілених земельних ділянок в оренду терміном на 15 років (до моменту отримання їх власниками документів на право власності на земельні ділянки) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Красносільської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за межами населеного пункту; передано ТОВ «Голов'ятинське» вказані земельні ділянки.

Вважаючи, що вказаним розпорядженням порушені права співвласників земельних часток (паїв) позивача, останній звернувся до суду.

Порядок виділення земельної частки (паю) в натурі врегульовано ст. 25 та Перехідними положеннями Земельного кодексу України, Перехідними положеннями Закону України «Про оренду землі», Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указом Президента України від 08.08.1995 р. №720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. №122 «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)».

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Статтею 1 Указу Президента України від 08.08.1995 р. N720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельний пай засвідчується Сертифікатом на право на земельну частку (пай), який видається сільською, селищною або міською радою.

Згідно з ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку.

Як встановлено статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку; приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Згідно ст. 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) (стаття 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

З наведених норм права вбачається, що до моменту пред'явлення вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) члени громадської організації "Спілка громадян - співвласників майна та земельних паїв (сіножаті та пасовища) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ "Красносільська" є лише власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), який не є правовстановлюючим документом та не посвідчує їх права власності на земельну ділянку.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 р. по справі №21-477а14.

Отже, власником земельної ділянки власник сертифікату на земельну частку (пай) стає після прийняття відповідною сільською, селищною, міською радою або районною державною адміністрацією рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості). Власники земельної частки (паю) мають право на виділення їх у натурі (на місцевості) та набуття прав власності на виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки відповідно до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Таким чином, позивач є лише власником сертифікатів на право на земельну частку (пай), який не посвідчує права власності на земельну ділянку, тому спір зводиться до вирішення питання про право власності на земельну ділянку, тобто існує спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір має приватно-правовий характер, а тому підлягає розгляду за нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статей 177, 181, 324 і глави 30 Цивільного кодексу України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватно-правових відносинах.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, тому апеляційну скаргу громадської організації "Спілка громадян - співвласників майна та земельних паїв (сіножаті та пасовища) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ "Красносільська" необхідно задовольнити частково, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року - скасувати, а провадження в адміністративній справі закрити, оскільки постанова ухвалена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. 157, 160, 196, 198, 203, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу громадської організації "Спілка громадян - співвласників майна та земельних паїв (сіножаті та пасовища) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ "Красносільська" - задовольнити частково.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 02 червня 2016 року - скасувати.

Провадження в адміністративній справі за позовом громадської організації "Спілка громадян - співвласників майна та земельних паїв (сіножаті та пасовища) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства АПВ "Красносільська" до Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, за участю третьої особи без самостійних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю "Голов'ятинське" про визнання недійсними та скасування розпоряджень, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 14.07.2016 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.