Постанова

від 12.07.2016 по справі 822/318/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/318/16

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

12 липня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Захарчишина Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2016 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та за обставин викладених в ній просив суд задовольнити її, а постанову суду першої інстанції - скасувати.

Позивач в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Як встановлено та підтверджено судом першої інстанції, за результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0015471701 від 25.11.2015 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2015 року № Ф-001481701/213 на суму 20789,40 грн., рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0015481701 від 25.11.2015 року в сумі 1039,47 грн.

Внаслідок розгляду заперечення на акт перевірки відповідач надав відповідь про врахування понесених витрат в сумі 9065 грн., в зв'язку з чим зменшилась завищена сума валових витрат до 50846,82 грн., та податкове зобов'язання із сплати податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення № 0015471701 від 25.11.2015 року до 11440,53 грн.

За результатами розгляду скарги позивача до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області відповідач прийняв нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску від 16.01.2016 року № Ф-0000121701/8 на суму 17643,85 грн., та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № 0000121701 від 16.01.2016 року в сумі 882,19 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що жодних порушень позивачем вимог Податкового кодексу України, при розгляді справи в суді не встановлено.

Колегія суддів не може погодитись з із таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Однією із функцій органів державної податкової служби яку вони виконують згідно підпункту 19.-1.1.1 пункту 19.-1.2 статті 19 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Також згідно пункту 19-1.1.34 статті 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок встановлений статтею 77 Податкового кодексу України.

Так, посадовими особами Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну планову виїзну перевірку позивача.

Згідно пункту 77.9 статті 77 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами перевірки відповідачем складений акт "Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_4, РНОКПП НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року" № 659/22-20-17-22/НОМЕР_1 від 10.11.2015 року.

Перевіркою встановлено:

-порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, підпункту 138.8.2 пункту 138.2, пункту 138.4, підпункту "в" підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, пунктів 177.1, 177.2, 177.4, 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого визначено суму податкових зобов'язань в 2014 році з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся і сумі 8966,77 грн.,

-порушення частини 4) пункту 1 статті 4, пункту 1 статті 7, пункту 11 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року, внаслідок чого занижено об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, відповідно і єдиного соціального внеску за період 2014 року в сумі 20789,40 грн.

Відповідно до підпункту 20.1.18, 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручаться) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010 року у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Згідно пунктів 6, 7 частини 1 статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів мають право застосовувати фінансові санкції, передбачені цим Законом, стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно частин 1, 3, 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за N 2135/22447.

На підставі акту перевірки із врахуванням рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0014821701 від 11.11.2015 року в сумі 20789,40 грн., та рішення № 0015481701 від 25.11.2015 року про сплату штрафної санкції в сумі 1039,47 грн., відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу (недоїмки):

-податкове повідомлення-рішення № 0015471701 від 25.11.2015 року яким відповідач збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 11440,53 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 7627,02 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 3813,51 грн.,

-рішення № 00001211701 від 16.01.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 882,19 грн.,

-вимогу про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-0000121701/8 від 16.01.2016 року в сумі 17643,85 грн.

Висновки акту перевірки та прийняті на їх підставі податкове повідомлення-рішення № 0015471701 від 25.11.2015 року, рішення № 00001211701 від 16.01.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимога про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-0000121701/8 від 16.01.2016 року суд вважає такими, що не відповідають вимогам Податкового кодексу України, тобто вони є протиправними і тому підлягають скасуванню, враховуючи наступне.

Згідно з реєстраційними даними основними видами господарської діяльності позивача є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, тощо.

Позивач в період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року перебував на загальній системі оподаткування.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, із врахуванням рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області встановлено їх завищення всього на суму 50846,82 грн.

Внаслідок того, що контролюючий орган прийшов до висновку про завищення позивачем витрат при здійсненні господарської діяльності, в зв'язку з чим зменшено його чистий дохід за 2014 рік, ним нараховано податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 7627,02 грн.

Також внаслідок завищення витрат та заниження чистого доходу нараховано єдиний внесок в сумі 17643,85 грн.

Судом першої інстанції відзначено, що при проведені перевірки контролюючий орган не взяв до уваги такі витрати позивача задекларовані ним за 2014 рік, а саме:

-понесені ним витрати при оплаті вартості запасних частин та шин до вантажних автомобілів на суму 15373,20 грн., придбаних і квітні-травні 2014 року, які не використано в господарській діяльності, оскільки позивач в період з травня 2014 року по грудень 2014 року не проводив вантажні перевезення;

-витрати на оплату праці найманих працівників в сумі 2682,52 грн., які не підтверджені будь-якими документами наданими для перевірки крім платіжного доручення про перерахування коштів до бюджету;

-витрати з вартості придбання будівельних матеріалів в 2014 році на суму 6185,86 грн., в зв'язку з відсутністю будь-яких інших документів підтверджуючих реалізацію будівельних матеріалів крім банківських виписок з поточних рахунків позивача та накладних на їх реалізацію;

-витрати в сумі 21299,94 грн., які складаються з вартості придбаних будівельних матеріалів в сумі 8090 грн., в період 2012-2013 років, вартості скрейч-карт в сумі 13209,94 грн., придбаних в 2012 році, оскільки актом попередньої перевірки залишки товарно-матеріальних цінностей не зазначались в зв'язку з відсутністю проведених інвентаризацій. Крім того аналізом автоматизованої системи співставлення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань по податку на додану вартість в розрізі контрагентів АІС "Податковий блок" встановлено, що позивач до податкового кредиту включив суми податку на додану вартість з вартості придбання запчастин, будматеріалів та скрейч-карт на дату їх придбання в 2012-2013 роках, тобто в минулих податкових періодах;

-витрати в сумі 14400 грн., з вартості списаного дизельного пального на роботу автономного опалення згідно актів про списання дизельного палива на роботу автономного опалення.

Отже, згідно рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області встановлено завищення ОСОБА_4 витрат при здійсненні господарської діяльності всього на суму 50846,82 грн.

З цього приводу колегія суддів відзначає наступне.

В ході перевірки ФОП ОСОБА_4 надані накладні на придбання скрейч карт в ТОВ Радіосистеми" код ЄДРПОУ 36074999 за період 2012 року на суму 13209,94 грн. та будматеріалів, які придбані в період 2012 - 2013 років на суму 8090 грн. Згідно даних та відомостей поданих в запереченні до акта планової документальної перевірки вказані скрейч карти та будматеріали були реалізовані лише в період 2014 року. Проведеним детальним аналізом наданих до заперечення відомостей про залишки скрейч карт та будматеріалів та відомостей щодо їх відображення у витратах встановлено, що такі відомості, не є підтверджуючими документами згідно яких здійснювався облік доходів і витрат, який свідчив би про реалізацію саме тих скрейч карт, та будматеріалів які придбані в період 2012 - 2013 років оскільки ОСОБА_4 в порушення п.п.16.1.2 п. 16.1. ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 177.10 177 ПКУ не здійснювалось ведення обліку доходів і витрат, та відповідно книги обліку доходів і витрат, відсутні дані щодо залишків товарно - матеріальних цінностей станом на 01.01.2014 року та на 01.01.2015 року.

Крім того, для проведення перевірки ФОП ОСОБА_4 представлено накладні на придбання будівельних матеріалів в 2014 році, які зазначено в додатку № 2 до акту перевірки. Оскільки ФОП ОСОБА_4 при здійснення підприємницької діяльності в період 2014 року в порушення п.п.16.1.2 п. 16.1. ст. 16, п. 44.1 ст. 44, п. 177.10 177 ПКУ не здійснювалось ведення обліку доходів і витрат, то при проведенні планової документальної перевірки брались до уваги лише первинні документи, які свідчать про понесені ФОП ОСОБА_4 витрати, суми яких включені до додатку № 5 податкової декларації про майновий стан і доходи за період 2014 року та пов'язані з отриманням доходу. Завищення витрат в сумі 6185,86 грн. з вартості придбання будівельних матеріалів в 2014 році виникло по причині не встановлення фактів їх реалізації, або їх використання в підприємницькій діяльності. Перелік накладних згідно яких проведена реалізації підприємцем зазначена в додатку №3 до акта. Будь яких інших документів СПД ФО ОСОБА_4, які свідчать про реалізацію придбаних будматеріалів чи використання їх в підприємницькій діяльності в ході перевірки не надано.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_4 неправомірно завищено суми валових витрат, пов'язаних із веденням господарської діяльності , у той час як, Шепетівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області правомірно встановлено порушення ОСОБА_4 норм податкового законодавства, тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням встановлених порушень, колегія суддів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, зокрема в частині безпідставного донарахування відповідачем податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску і нарахування штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на витрати, пов'язані із здійсненням діяльності, а саме витрати на вантажний автомобільний транспорт в сумі 23361,02 грн. ( витрати по списанню запасних частин на суму 15373,20 грн., які не використані в господарській діяльності платника; 2682,52 грн. витрат на оплату праці найманих працівників, які не підтверджена будь - якими первинними бухгалтерськими документами, вартість списання дизпалива на суму 5335 грн. на роботу автономного пристрою обігріву кабін вантажних автомобілів під час їх ремонту).

Разом з тим, враховуючи те, що позивачем неправомірно завищено суми валових витрат, пов'язаних із веденням господарської діяльності, а саме: витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, а саме витрат на надання інших допоміжних комерційних послуг та інших видів роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах в сумі 27485,80 грн. ( вартість придбаних будівельних матеріалів в сумі 6185,86 грн. по яких не встановлено фактів реалізації у 2014 році; вартість будівельних матеріалів в сумі 8090 грн. та скрейч карт в сумі 13209,94 грн., які придбані у минулих податкових періодів (2012 -2013 роках ) - у частині позовних вимог щодо безпідставного донарахування відповідачем податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску і нарахування штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску на витрати, пов'язані із здійсненням вказаної діяльності слід відмовити.

У відповідності із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 до Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та вимоги скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № 0015471701 від 25.11.2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5256,23 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3504,15 грн., та за штрафними (фінансовим) санкціями (штрафами) в сумі 1752,08 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області № 0000121701 від 16.01.2016 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 405,31 грн за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного соціального внеску в сумі 8106,27.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ф-0000121701/8 від 16.01.2016 року в частині 9537,57 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань з Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області судові витрати в сумі 220 (двісті двадцять) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 15 липня 2016 року.

Головуючий Курко О. П. Судді Білоус О.В. Совгира Д. І.