Ухвала

від 13.07.2016 по справі 826/17573/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2016 року м. Київ К/800/13951/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі №826/17573/13-а за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор Технолоджис» про припинення юридичної особи.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014, у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор Технолоджис» про припинення юридичної особи - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві 18.03.2014 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 19.03.2014 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, частини другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, статей 19, 247 Господарського кодексу України, статей 7, 11, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в обґрунтування позову посилається на відсутність Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутдор Технолоджис» за місцем реєстрації та ненадання останнім документів щодо зміни місцезнаходження за встановленою законом процедурою, що є прямим порушенням чинного законодавств та перешкоджає податковому органу у здійснені ним контролюючих функцій щодо платника податків.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.10.2013 до реєстру 19.02.2009 державним реєстратором внесено запис за №10731430002012094 про відсутність юридичної особи за вказаною адресою.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другої статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з підпунктом пунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Компетенція органів державної податкової служби поширюється на відносини у сфері оподаткування.

Відтак, органи державної податкової служби можуть звертатися до суду, зокрема, з позовом про ухвалення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках коли податкові органи діють на реалізацію своєї владної компетенції, зокрема, з підстав відсутності юридичної особи за місцем реєстрації у разі, якщо така обставина перешкоджає податковому органу у здійсненні ним контролюючих функцій.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, місцезнаходження суб'єкта господарювання за місцем реєстрації податковим органом не перевірялось, перевірка платника податків щодо дотримання податкового, валютного і іншого законодавства контролюючим органом не призначалась і за місцезнаходження суб'єкта господарювання не проводилась, документи з відповідача не витребовувались. Тобто, податковим органом не наведено обставин, які б свідчили про неможливість здійснення ним контролюючих функцій щодо відповідача.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.12.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 у справі №826/17573/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв