Ухвала

від 14.07.2016 по справі 805/132/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року справа №805/132/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Василенко Л.А.

ОСОБА_2,

при секретарі судового засідання Томах О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю),

представника відповідача 1 ОСОБА_4 (за довіреністю)

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві та Об'єднаної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 р. у справі № 805/132/16-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАР» до Об'єднаної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, Головного управління Державної казначейської служби України в м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.01.2014 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 року у справі № 805/132/16-а позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» - задоволені частково, в наслідок чого визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловсьому районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 20.01.2014 року №0000263900 форми В«РВ» в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» суми грошового зобов'язання податку на додану вартість у сумі 84 275 955,00грн., з яких: 56 183 970 грн. сума основного платежу, 28 091 985,00 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловсьому районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 20.01.2014 р. №0000253900 форми В«В1В» в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 28 265 341 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 132 670,5 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловсьому районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 20.01.2014 р. №0000273900 форми В«В4В» яким Товариству з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 321грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. (т.9 арк. справи 193-201)

Відповідачі - Спеціалізована Державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління ДФС, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві та Об'єднана Державна податкова інспекція м.Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області не погодилися з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. (т.9 арк. справи 225-230, т.10 арк. справи 8-14, 19-24)

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача -Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області - заявив клопотання про заміну сторони (відповідача) у даній справі - Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області - його правонаступником - Об'єднаною Державною податковою інспекцією м.Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Дане клопотання задоволено колегією судів та ухвалою від 14 липня 2016 року допущено заміну відповідача 1 - Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області - його правонаступником - Об'єднаною Державною податковою інспекцією м.Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у справі № 805/132/16-а.

У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, та просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні просив апеляційні скарги задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Представники відповідачів 2-5 в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання адміністративної справи були повідомлені належним чином.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, представника позивача, представника відповідача 1, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» (далі - Позивач або Підприємство) 27.06.2012 року зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 32880359), адреса первинної реєстрації підприємства: пр-т. Визволення Донбасу, 4а, м. Донецьк, 83114, адреса теперішньої реєстрації: Інститутська, буд.24/7, кв.80, м. Київ, 01021.

Підприємство перебувало на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловсьому районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області та в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецька Головного управління Міндоходів, на теперішній час перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Зареєстровано в якості платника податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Відповідачі - Об'єднана Державна податкова інспекція м.Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Донецькій Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві діють на підставі положення про Державну фіскальну службу України та керуються Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Також, відповідачі по справі - Головне управління державної казначейської служби України у Донецькій області та Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві зареєстровані відповідно до свого Положення, є територіальними органами Державної казначейської служби України. Головне управління Казначейства підпорядковане Державній казначейській службі України.

Основним завданням Головного управління Казначейства є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Пунктом 23 В«Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржниківВ» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 визначено, що стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.

Відповідно до В«Порядку проведення безспірного списання коштів державного бюджету, спрямованого на виконання судових рішень про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пеніВ» , затвердженого наказом Державної казначейської служби України №307 від 03.11.2015 року, виконавчі документи суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість надаються на виконання стягувачем безпосередньо у Головні управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Отже, відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету платникам податків, зареєстрованим у м. Києві здійснюється через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, у зв'язку із чим у якості відповідача по даній справі є саме Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Тобто, відповідачі у справі - суб'єкти владних повноважень, на які чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин та реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Товариством з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» до податкового органу подано податкові декларації з податку на додану вартість за березень та квітень 2013 року, відповідно до яких за березень 2013 року задекларовано:

- у рядку 3 В«Операції, що не є об'єктом оподаткування (стаття 196 розділу V Кодексу)В» обсяг постачання (без ПДВ) в сумі 175 874 265 грн.;

- за рядком 10.1 задекларовано обсяг придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою (без ПДВ) у сумі 257946083грн., сума ПДВ (дозволений податковий кредит) - 51 589 217грн.;

- за рядком 19 задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 29 390 272 грн.;

- у рядку 24 наведено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі 44 465 грн.

- за квітень 2013 року задекларовано:

- у рядку 18 В«Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періодуВ» задекларовано до сплати податкове зобов'язання в сумі 237 638грн.;

- за рядком 21 В«Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періодуВ» задекларовано показник від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 29 434 736грн.;

-у рядку 23, 23.1 В«Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 Д3)В» на рахунок платника у банкуВ» задекларована сума бюджетного відшкодування - 29 196 777 грн.

Згідно Додатку № 3 В«Розрахунку суми бюджетного відшкодуванняВ» до уточнюючого розрахунку за звітний (податковий) період квітень 2013 року, поданого у звітному (податковому) періоді серпень 2013 року, задекларовано:

- залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 22 декларації) складає 29 197 098 грн.;

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/ послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 29 196 777 грн.;

- сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 29 196 777 грн.

В період з 13.12.2013 по 20.12.2013 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ з ОПВ у м. Донецьку МГУ Міндоходів) проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2013 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 27.12.2013 року № 359/40-30-32880359 (далі - ОСОБА_4).

У висновках акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення товариством п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на 29 196 777 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 57 115 406 грн., в т.ч. по періодах: за березень 2013 року на 56 877 768 грн., за квітень 2013 року на 237 638 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 44 768 грн., в т.ч. по періодах: за березень 2013 року на 44 465 грн., за квітень 2013 року на 321 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем на адресу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецька Головного управління Міндоходів 09.012014 р. подано заперечення на акт перевірки.

Листом від 15.01.2014 р. за №318/10/40-30 податковим органом висновки акту перевірки від 27.12.2013 року № 359/40-30-32880359 залишені без змін.

З урахуванням висновків акту перевірки ТОВ В«ПАРВ» від 27.12.2013 року № 359/40-30-32880359 , ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області 20 січня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000263900 форми В«РВ» яким Товариству з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість у сумі 85 673 109,00грн., з яких: 57 115 406,00грн. сума основного платежу, 28 557 703,00грн. сума штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000253900 форми В«В1В» яким Товариству з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 29 196 777,00грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 598 338,5грн.;

- №0000273900 форми В«В4В» яким Товариству з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2013 року у розмірі 321грн.

Тому, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із позовом.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

З акту перевірки, вбачається, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2013 року на 29 196 777 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 57 115 406 грн., в т.ч. по періодах: за березень 2013 року на 56 877 768 грн., за квітень 2013 року на 237 638 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 44 768 грн., в т.ч. по періодах: за березень 2013 року на 44 465 грн., за квітень 2013 року на 321 грн.

Колегія суддів, дослідивши висновки податкового органу викладені у акті перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області від 27.12.2013 року № 359/40-30-32880359 дійшла наступного.

Згідно викладеного в пункті 2.5 акту перевірки в ході її проведення товариством не були надані первинні документи, які свідчать про оприбуткування, транспортування ТМЦ та використання їх в господарській діяльності, а саме товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, картки складського обліку, лімітні картки, сертифікат відповідності (якості), виписані постачальниками: ТОВ "Камтур", ТОВ "Металпром", ТОВ "Мет-Пром", ПАТ МК "Азовсталь", ПАТ "ММК Ілліча" та документи, що підтверджують належність шлаку алюмінієвого (титанобороутримуючого) до складу відходів та брухту кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від обкладання податком на додану вартість згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15.

Щодо відсутності факту реальності відбуття господарських операцій з ТОВ В«КамтурВ» , ТОВ В«ТД В«МеталпромВ» , ТОВ В«МЕТ-КОМВ» , ПАТ В«МК АзовстальВ» , ПАТ В«ММК ім. ІллічаВ» , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно викладеного в акті в ході перевірки правильності визначення податкового кредиту встановлено, що основними постачальниками товариства є наступні контрагенти: ТОВ В«КамтурВ» , ТОВ В«ТД В«МеталпромВ» , ТОВ В«МЕТ-КОМВ» , ПАТ В«МК АзовстальВ» , ПАТ В«ММК ім. ІллічаВ» . Із зазначеними контрагентами товариством укладені договори, умови яких передбачають постачання на користь товариства товарно-матеріальних цінностей. Всі договори були досліджені податковою інспекцією в ході проведеної перевірки. За даними бухгалтерського обліку внаслідок виконання наведених договорів ТОВ В«ПАРВ» включено до складу податкового кредиту березня 2013 року 51 137 651,47 грн.

Висновок податкової інспекції щодо відсутності факту реальності відбуття господарських операцій ґрунтується на тому, що під час проведення перевірки ТОВ В«ПАРВ» не надані товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, картки складського обліку, лімітні картки, сертифікати відповідності (якості) товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), виписані контрагентами, які, на думку СДПІ з ОПВ у м. Донецьку МГУ Міндоходів, як первинні документи свідчать про транспортування, оприбуткування ТМЦ та використання їх в господарській діяльності.

Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками з огляду на наступне.

Згідно пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

З аналізу положень підпунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України виходить, що виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Таким чином, реальність вчинення (фактичне відбуття) господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Відповідно до статті 3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність УкраїніВ» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Платником податку до перевірки за період березень-квітень 2013 року надано: реєстри виданих та отриманих податкових накладних; отримані податкові накладні; прибуткові накладні, рахунки; платіжні документи на сплату відвантажених товарів; договори, специфікації, контракти; оборотні відомості по бухгалтерським рахункам № 361 В«Розрахунки з вітчизняними покупцямиВ» , № 313 В«Рахунки в банкахВ» , № 3711 В«Розрахунки по виданим авансамВ» , № 631 В«Розрахунки з вітчизняними постачальникамиВ» , № 6811 В«Розрахунки по отриманим авансам. Крім того, ТОВ В«ПАРВ» надало до перевірки звіти по виробництву та картки рахунків обліку матеріалів, на підтвердження подальшого використання отриманих від контрагентів ТМЦ у здійснюваній господарській діяльності.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що твердження податкового органу щодо недостатності наданих до перевірки первинних документів, які свідчать про транспортування, оприбуткування ТМЦ та використання їх в господарській діяльності, є необґрунтованими з наступних підстав.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних.

Також вищезазначена позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.10.2013 К/800/16815/13.

Здійснення ТОВ В«ПАРВ» господарської діяльності, в ході якої використовуються отримані товарно-матеріальні цінності, підтверджуються наявністю у товариства кваліфікованого персоналу, що підтверджується штатним розкладом; приміщень для зберігання та заготівлі товарно-матеріальних цінностей, платіжними дорученнями; звітами по виробництву; реєстром отриманих податкових накладних; даними бухгалтерського обліку, що ведеться на підприємстві; наявністю у ТОВ В«ПАРВ» акредитованої лабораторії. З урахуванням викладеного в листі Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 N 742/11/13-11, можна стверджувати про наявність підстав, підтверджуючих обставини існування фізичних, технічних та технологічних можливостей ТОВ В«ПАРВ» до вчинення дій, що становлять зміст проведених господарських операцій.

Первинні документи, складені ТОВ В«ПАРВ» та його контрагентами в ході господарських операції, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили.

Відсутність товарно-транспортних накладних, на чому зауважила податкова інспекція, не свідчить про не відбуття господарської операції, у разі якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічної позиції дотримується Вищій адміністративний суд України в ухвалі від 25.03.2013 К/9991/59031/12, визначаючи достатніми для підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами такі первинні документи, як належним чином оформлені видаткові та податкові накладні, акта приймання-передачі, платіжні доручення.

З метою визначення обґрунтованості вказаних висновків акту перевірки, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2016 у справі призначено судово-економічну експертизу.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи №162/26 від 28.04.2016р, складеного судовим експертом ОСОБА_5 Приватного підприємства В«ГалаекспертВ» , щодо порушення позивачем вимог Податкового кодексу України зроблено такі висновки:

1) в обсязі наданих на дослідження документів та в межах компетенції судового експерта - економіста, висновки акта перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Головного управління Міндоходів від 27.12.2013 року № 359/40-30-32880359 (викладені у запереченнях № 1648/10/2803 від 18.02.2016) щодо порушення ТОВ В«ПАРВ» п. 23 підрозділу 2 розділу ХХ, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, не підтверджуються документально частково, а саме щодо завищення податкового кредиту з ПДВ у березні 2013 року за операціями з контрагентами ТОВ В«МЕТ-КОМВ» , ТОВ В«КамтурВ» , ТОВ В«ТД В«МеталпромВ» на загальну суму ПДВ 50 206 215,47грн.

У зв'язку з не наданням на дослідження первинних та інших документів по взаємовідносинах з ПАТ В«МК АзовстальВ» , ПАТ В«ММК ім. ІллічаВ» , експерту не виявляється можливим документально обґрунтувати формування податкового кредиту з ПДВ у березні 2013р. за операціями з наведеними контрагентами у загальному розмірі ПДВ 931 436,00грн.

Оскільки, визначення належності шлаку алюмінієвого (титаноборосодержащого), за договором поставки № 1527 від 27.02.2012р., до складу відходів та брухту кольорових металів, виходить за межі спеціальних знань експерта, операцій на митній території України, що оподатковується за основною ставкою на суму 175 874 265,00грн., та заниження податкових зобов'язань з ПДВ за березень 2013 року на суму 35 174 853,00грн.

2) Оскільки, питання визначення належності шлаку алюмінієвого (титаноборо-содержащого), за договором поставки № 1527 від 27.02.2012р., до складу відходів та брухту кольорових металів, виходить за межі спеціальних знань експерта, у зв'язку з чим в ході дослідження не виявляється можливим документально обґрунтувати заниження операцій на митній території України, що оподатковується за основною ставкою, то експерту не виявляється можливим документально обґрунтувати наявність підстав для застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у спірних податкових повідомленнях- рішеннях.

На підставі ст.ст. 70, 82 КАС України колегія суддів приймає вказаний висновок експерта в якості доказу у даній адміністративній справі в частині, що стосується документальної необґрунтованості певних висновків акту перевірки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька , та враховує при цьому наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«СТВ СТАЛЬВ» зареєстровано у ЄДРПОУ 19.02.2008року, здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі Статуту, код ЄДРПОУ 35739929, взято на облік платника податків в ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів м.Дніпропетровська 20.02.2008р. за № 15714. Згідно даних офіційного порталу Державної фіскальної служби України дата реєстрації платником податку на додану вартість 04.06.2009 року, є платником податку на додану вартість до 22.04.2015 року.

Основними видами діяльності Товариства є: оптова торгівля відходами та брухтом; оптова торгівля металами та металевими рудами; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; відновлення відсортованих відходів.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«МЕТ-КОМВ» зареєстровано у ЄДРПОУ 24.05.2011року, здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі Статуту, код ЄДРПОУ 37718880, взято на облік платника податків в ДПІ у Куйбишевському районі ГУ Міндоходів м.Донецька 25.05.2011р. за № 26424. Згідно даних офіційного порталу Державної фіскальної служби України дата реєстрації платником податку на додану вартість 01.07.2011 року, є платником податку на додану вартість до 08.05.2014року. Основними видами діяльності Товариства є: діяльнісь посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;оптова торгівля металами та металевими рудами; неспеціалізована оптова торгівля; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

Згідно реєстру виданих та отриманих податкових накладних за березень 2013 року наведено обсяг придбання ТОВ В«ПАРВ» ТМЦ у ТОВ В«МЕТ-КОМВ» без ПДВ в сумі 82 907 572,50 грн., сума ПДВ - 16 581 514,50грн. Загальний обсяг придбання товарів з ПДВ - 99 489 087,00грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«Торговий дом В«МеталпромВ» зареєстровано у ЄДРПОУ 21.10.2009року, здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі Статуту, код ЄДРПОУ 36810044, взято на облік платника податків в ДПІ у Куйбишевському районі ГУ Міндоходів м.Донецька 22.10.2009р. за № 17434. Згідно даних офіційного порталу Державної фіскальної служби України дата реєстрації платником податку на додану вартість 02.11.2009 року, є платником податку на додану вартість до 21.04.2015року. Основними видами діяльності Товариства є: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;оптова торгівля металами та металевими рудами;оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; оптова торгівля відходами та брухтом; неспеціалізована оптова торгівля; відновлення відсортованих відходів.

Товариство з обмеженою відповідальністю В«КАМТУРВ» зареєстровано у ЄДРПОУ 09.06.2008року, здійснює фінансово - господарську діяльність на підставі Статуту, код ЄДРПОУ 35950774, взято на облік платника податків в ДПІ у Калінінському районі ГУ Міндоходів м. Донецька 10.06.2008р. за № 56. Згідно даних офіційного порталу Державної фіскальної служби України дата реєстрації платником податку на додану вартість 24.06.2008 року, є платником податку на додану вартість до 05.09.2013року. Основними видами діяльності є: неспеціалізована оптова торгівля; діяльність у сфері права; змішане сільське господарство.

Судовим експертом підтверджено, що надані позивачем первинні документи, зокрема видаткові накладні, оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення і є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

За результатами експертного дослідження первинних документів та облікових регістрів, експертом встановлено, що господарські операції, відображено ТОВ В«ПАРВ» в облікових регістрах, первинні документи бухгалтерського обліку систематизовано на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, що відповідає вимогам статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, податкові накладні виписані та складені у відповідності до вимог ст.201 Податкового кодексу України, пiдписані уповноваженою платником особою та скрiплені печаткою.

Так, з урахуванням висновку судового експерта-економіста, відсутні підстави для не врахування для цілей ведення податкового обліку документів складених по операціях ТОВ В«ПАРВ» з контрагентами: ТОВ В«МЕТ-КОМВ» , ТОВ В«КамтурВ» , ТОВ В«ТД В«МеталпромВ» .

Виходячи з вищенаведеного, придбання ТОВ В«ПАРВ» товарів у віщеперелічених контрагентів підтверджується наданими на дослідження первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п.2 ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в УкраїніВ» та п.2.4 В«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облікуВ» (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704).

Судовий експерт у своєму висновку зазначає, що документально підтверджуються господарські операції по придбанню ТОВ В«ПАРВ» товарів у контрагентів ТОВ В«МЕТ-КОМВ» , ТОВ В«КамтурВ» , ТОВ В«ТД В«МеталпромВ» ; документально подтверджується оприбуткування товарів, отриманих від досліджених контрагентів в бухгалтерському обліку ТОВ В«ПАРВ» ;документально підтверджується здійснена оплата ТОВ В«ПАРВ» на адресу контрагентів;надані на дослідження податкові накладні оформлені у відповідності з вимогами Податкового Кодексу України.

Щодо викладеного в акті про заниження податкових зобов'язань березня 2013 року внаслідок включення до складу операцій, що звільнені від обкладання податком на додану вартість операцій з реалізації шлаку алюмінієвого (титанобороутримуючого) через відсутність в товариства сертифікату (посвідчення) про присвоєння зазначеному товару коду згідно УКТЗЕД, який би підтверджував належність шлаку до складу відходів та брухту кольорових металів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно п.23 підрозділу 2 розділу XX В«Перехідні положенняВ» Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року №15 В«Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартістьВ» затверджено Перелік відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість (додаток 1) та Перелік відходів та брухту кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість (додаток 2).

Згідно довідки про загальну інформацію щодо ТОВ В«ПАРВ» та результати його діяльності за період з 01.03.2013 по 30.04.2013, яка є невід'ємною частиною ОСОБА_4, серед основних видів діяльності, якими фактично займався суб'єкт господарювання, є оптова торгівля металами та металевими рудами, лиття легких кольорових металів, лиття інших кольорових металів.

Згідно досліджених в ході перевірки документів, ТОВ В«ПАРВ» постачав шлак алюмінієвого (титанобороутримуючого) на підставі договору від 27.02.2012 № 1527, укладеного з ТОВ В«СТВ СтальВ» , який згідно (ДСТУ) відноситься до відходів та брухту з алюмінію, який належить до Переліку відходів та брухту кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, що також узгоджується з Переліком відходів та брухту чорних металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15.

Крім того, згідно з Державним класифікатором України Класифікатор відходів ДК 005-96, затвердженим та введеним в дію наказом Держстандарту України від 29.02.96 №89, шлак алюмінієвого (титанобороутримуючого) перше та друге плавлення, що утворюється у термічних процесах металургії металів кольорових інших значиться у переліку відходів виробництва металів основних.

Посилання СДПІ на обов'язок ТОВ В«ПАРВ» надати документ про присвоєння на шлак алюмінієвого (титанобороутримуючого) коду УКТЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності) є безпідставними, оскільки основним призначенням УКТЗЕД є його застосування при обліку експорту, імпорту товарів, що не було необхідним при постачанні шлаку алюмінієвого (титанобороутримуючого) до ТОВ В«СТВ СтальВ» на підставі договору від 27.02.2012 № 1527.

На підставі вищевикладеного, ТОВ В«ПАРВ» зауважує на протиправності висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів, викладених в акті про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 27.12.2013 року № 359/40-30-32880359, з огляду на що, вказані вище податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню з урахуванням висновків експертного висновку.

Таким чином, формування показників податкової звітності з податку на додану вартість здійснено на підставі первинних документів, оформлених при реальному здійсненні господарських операцій, що свідчить про правомірність включення товариством до складу податкового кредиту березня 2013 року податку на додану вартість в сумі 50 206 215,47грн., без урахування суми ПДВ у розмірі 931 436,00грн. по взаємовідносинах з ПАТ В«МК АзовстальВ» , ПАТ В«ММК ім. ІллічаВ» , оскільки судам як першої, так і апеляційної інстанцій не надано первинних та інших документів по даним взаємовідносинам.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

Перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктами 200.12, 200.13 статті Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, після закінчення установлених чинним законодавством строків для адміністративної процедури перевірки наявності у платника права на бюджетне відшкодування у результаті невчинення компетентними органами належних дій невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість.

Наведений юридичний факт, у свою чергу, зумовлює виникнення фінансових правовідносин між боржником в особі держави та кредитором - платником податків, права якого порушені саме внаслідок несплати йому відповідної суми.

Колегія суддів зазначає, що з моменту виникнення у платника бюджетної заборгованості настає й протиправна бездіяльність податкового органу як суб'єкта владних повноважень, що утворює матеріально-правовий аспект порушеного права платника і наслідки якої підлягають усуненню в судовому порядку.

Частиною другою статті 162 КАС передбачено, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення. У такому разі не відбувається перебирання непритаманних суду повноважень державного органу (за відсутності обставин для застосування дискреції), а здійснюється виконання судом власної компетенції з відновлення порушеного права.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, згідно з яким стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби (пункт 23).

Таким чином, наведеним підзаконним нормативно-правовим актом безпосередньо передбачено можливість ухвалення на користь особи судового рішення про стягнення суми бюджетного відшкодування з ПДВ і встановлено особливості процедури такого стягнення; у рамках цієї процедури особа зобов'язана подати до казначейства документи, наведені у пункті 6 зазначеного Порядку, якими є, зокрема, відповідна заява, судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

Відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, (на який послався Верховний Суд України на обґрунтування своєї позиції у постанові від 16.09.2015р) прописаного механізму бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність даного способу захисту у національній правовій системі взагалі. До того ж, цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.

Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі В«Чахал проти Об'єднаного КоролівстваВ» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності В«небезпідставної заявиВ» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути В«ефективнимВ» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі В«ОСОБА_4 проти УкраїниВ» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, В«ефективний засіб правого захистуВ» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Розкриваючи критерій ефективності способу захисту порушеного права платника, Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Аскоп-УкраїнаВ» до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів зазначив, що В«спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішенняВ» .

Водночас у постанові від 16.09.2015р. (у справі за позовом приватного акціонерного товариства В«ДонагроімпексВ» ) Верховним Судом України зроблено висновок, що стягнення бюджетного відшкодування не є належним способом захисту порушеного права, яким у розглядуваній категорії спорів має бути вимога про зобов'язання податкового органу надати висновок про суму бюджетного відшкодування.

Втім, у спірних правовідносинах вирішення питання про надання висновку не забезпечує погашення заборгованості держави перед боржником, а тому сприяє лише частковому відновленню порушеного права. Неприпустимою є відмова особі в задоволенні позовних вимог лише на тій підставі, що така особа прагне відновити порушене право у повному обсязі. До того ж, наявність рішення про зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати висновок про суму податку, яка підлягає поверненню платникові з бюджету, та примусове виконання такого рішення не виключає виникнення подальшого спору щодо цієї ж суми бюджетного відшкодування у разі неперерахування коштів на рахунок платника на підставі виданого висновку.

Така ж правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.02.2016 року по справі №К/800/44985/15.

З огляду на гарантоване статтею 55 Конституції України право особи захищати свої права будь-яким, незабороненим законодавством способом, з урахуванням наявності у чинному законодавстві механізму стягнення надміру сплачених коштів з державного бюджету на підставі судового рішення та вимог статті 13 Конвенції щодо ефективності правового захисту та з урахуванням експертного висновку, яким частково підтверджено суму податкового кредиту за мінусом 931 436,00грн. податкового кредиту з ПДВ у березні 2013р. по взаємовідносинах з ПАТ В«МК АзовстальВ» , ПАТ В«ММК ім. ІллічаВ» .

У зв'язку із чим стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року підягає у меншій сумі, ніж заявлено у позові, на суму 931 436,00грн.

Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог частково, скасувавши частково податкові повідомлення-рішення від 20.01.2014 року № НОМЕР_1, №0000263900, №0000253900 та безпосередньо стягнувши з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПАРВ» (ЄДРПОУ 32880359, вул. Інститутська, буд.24/7, кв.80, м. Київ, 01021) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість квітень 2013 року у сумі 28 265 341 грн.

Частина позовних вимог, в задоволенні яких відмовлено постановою суду першої інстанції не є предметом апеляційного оскарження, тому колегія суддів на підставі ч.1 ст.195 КАС України зазначає, що в цій частині судове рішення не є предметом апеляційного розгляду.

Колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві та Об'єднаної Державної податкової інспекції м.Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 р. у справі № 805/132/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2016 р. у справі № 805/132/16-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 липня 2016 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом п'яти днів.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Гайдар

Судді: Л.А. Василенко

ОСОБА_2