Рішення

від 12.07.2016 по справі 922/1546/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" липня 2016 р.Справа № 922/1546/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковчежець", м. Харків; до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків; про стягнення 1.287.539,16 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 12.05.2016р.;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 85/1275 від 21.04.2016р.

ВСТАНОВИВ:

18.05.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковчежець" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", у якому просить стягнути з відповідача 873.760,46 грн. - основного боргу; 302.297,20 грн. - пені; 20.611,20 грн. - процентів річних; 90.870,30 грн. - інфляційних втрат.

В обгрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором поставки від 10.09.2013р. № 10/09/2013 в частині повної та своєчасної оплати товару поставленого позивачем, у зв"язку з чим, окрім суми основного боргу, відповідачу нараховані пеня на підставі п. 9.4. договору за період з 30.06.2015р. по 12.04.2016р.; 3% річних та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 30.06.2015р. по 12.04.2016р. та з липня 2015 року по березень 2016 року, відповідно; в якості правових підстав позову вказує на норми ст. ст. 525, 526, 530 625, 712 ЦК України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, надав пояснення б/н від 08.08.2016р. (вх. №22297 від 08.07.2016р.) та докази для долучення до матеріалів справи.

Крім того, у поясненнях б/н від 12.07.2016р. (вх. № 22831 від 12.07.2016р.) позивач зазначає, що він направив рахунки-фактури відповідачу 23.06.2016р. поштовим листом (цінним), а також, що рахунки-фактури були направлені відповідачу згідно з умовами договору поставки №10/09/2013 від 10.09.2013р., а саме п. 4.3., п. 4.7. договору з поставками партій товару.

Представник відповідача у поясненнях б/н від 12.07.2016р. (вх. №22832 від 12.07.2016р.) зазначив, що за даними бухгалтерського обліку у відповідача перед позивачем обраховується заборгованість у розмірі 883.760,46 грн., проте доказів на підтвердження моменту її утворення немає, що унеможливлює нарахування штрафних санкцій та інфляційних втрат.

Крім того, відповідач звернувся з клопотанням № 85-234 від 12.07.2016р. (вх. №22829 від 12.07.2016р.), у якому просить суд зупинити провадження у даній справі до розгляду судом заяви про затвердження плану санації у справі №922/1882/16, що розглядається господарським судом Харківської області.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Враховуючи вищевикладене, те, що перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним, і такої підстави як розгляд судом заяви плану санації немає, а також відсутність правового та документального обгрунтування відповідачем пов"язаності даної справи та справи №922/1882/16, що унеможливлює її розгляд, не надано, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчежець" (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (покупець, відповідач) було укладено договір поставки від 10.09.2013р. № 10/09/2013 (т. І а. с. 10 -13), відповідно до умов якого постачальник зобов"язався передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві, товар (товари), а покупець зобов"язався прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього повну грошову суму (п. 1.1. договору).

На виконання умов договору позивачем поставлений, а відповідачем прийнятий товар за видатковими накладними №15 від 19.02.2015р., № 16 від 25.02.2015р., №19 від 13.03.2015р., №20 від 13.03.2015р., №23 від 02.04.2015р., №27 від 29.04.2015р., №33 від 13.05.2015р., №37 від 25.05.2015р., №38 від 26.05.2015р. №42 від 18.06.2015р. (т. І а. с. 16-18, 20-25, 27, 29).

За змістом п. 8.1. договору покупець повинен оплатити поставлений товар не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати поставки товару постачальником.

Згідно п. 8.2. договору, оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленої постачальником на вартість поставленої партії товару. При здійсненні платежу покупець повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної (товарно-транспортної накладної), за якою партія товару постачалася, та номер та дату рахунку-фактури, виписаної постачальником на оплату поставленої партії товару.

Як стверджує позивач у позовній заяві, що визнається відповідачем і у тому числі підтверджується підписаним представниками сторін та завіреним печатками актом звірки взаємних розрахунків (т. І а. с. 30-31), товар поставлений останньому в сумі 873.760,46 грн. відповідачем не оплачений.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем надані докази направлення відповідачу 23.06.2016р. рахунків-фактур №4 від 19.02.2015р., № 19від 17.03.2016р., №41 від 28.04.2015р., №56 від 19.05.2015р.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, визнає наявність заборгованості, а також направлення позивачем, у відповідності до норм п. 8.2. договору рахунків-фактур відповідачу, позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 873.760,46грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

В позові про стягнення 302.297,20грн. пені, нарахованої на підставі п. 9.4. договору, за період з 30.06.2015р. по 12.04.2016р.; 20.611,20 грн. 3% річних та 90.870,30 грн. інфляційних втрат за період з 30.06.2015р. по 12.04.2016р. та з липня 2015 року по березень 2016 року, відповідно, суд відмовляє з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Строк оплати товару, поставленого відповідачу за накладними наданими до матеріалів справи, враховуючи умови п. 8.2. договору та виставлення позивачем рахунків-фактур відповідачу тільки 23.06.2016р., виник 26.06.2016р. (ураховуючи норми п.п.1 п. 1, п. 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень), а тому підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за період вказаний позивачем немає.

Стосовно тверджень позивача про те, що рахунки-фактури до накладних, наданих до позовної заяви були направлені відповідачу згідно з умовами договору поставки №10/09/2013 від 10.09.2013р., а саме п. 4.3., п. 4.7. договору з поставками партій товару, то такі матеріалами справи не підтверджуються.

Так, згідно п. 4.3. договору асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії поставки товарів визначається сторонами на підставі специфікації та графіку поставок і уточнюється в момент вибірки покупцем товарів на складі постачальника. Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною. Дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником. Разом з видатково-прибутковою накладною постачальник передає покупцю рахунок-фактуру на сплату поставленої партії товару, строк дії якої обмежується строком, встановленим у цьому договорі для оплати поставленого товару покупцем.

Відповідно до п. 4.7. договору постачальник зобов’язаний за власний рахунок надати разом з товаром покупцю звичайний (-і) транспорний (-і) документ (-и) та рахунок-фактуру на оплату поставленої партії товару, строк дії якої обмежується строком встановленим у цьому договорі для оплати поставленого товару покупцем.

Таким чином, саме лише зазначення у вказаних пунктах договору про необхідність виставлення рахунків-фактур не свідчить про їх фактичне виставлення

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі, що складаються з 19.313,09 грн. судового збору, покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 20, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 612 ЦК України, ст. ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (61007, м. Харків, пр. Московський, буд. 275, код ЄДРПОУ 05750295) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Ковчежець" (61124, м. Харків, вул. Зернова, буд. 6, код ЄДРПОУ 38384522) 873.760,46 грн. - основного боргу та 16.875,01 грн. судового збору.

2.1. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 15.07.2016 р.

Суддя ОСОБА_3

/Справа № 922/1546/16/