Ухвала

від 05.04.2007 по справі б15/40/78/06    

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Б15/40/78/06    

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА  

05.04.07р.

Справа № Б15/40/78/06

За заявою     відкритого акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України” в особі  філії   ВАТ “Державного експортно-імпортного банку України”

в   м. Кривому Розі  Дніпропетровської  області         

до боржника приватного підприємства фірми «Приймак», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської  області   

про визнання банкрутом

Суддя Петренко Н.Е.

Представники сторін:

від кредитора –Кругловенко О.М., представник ВАТ „Укрексімбанк”, доручення № б/н від                                 10.02.06р.

від боржника -  Кремель В.Г., представник арбітражного керуючого Дуленко А.Г.,                                                    доручення № 864632 від 11.01.07р.

СУТЬ СПРАВИ:

          Суть справи викладена в ухвалі господарського суду від 17.04.06.

          Постановою господарського суду від 03.05.06р. ПП „Приймак” визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура, за правилами ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, строком на 1 рік, до 03.05.07р.

          Ухвалою господарського суду від 26.03.07р. призначено судове засідання на 05.04.07р. та зобов'язано ліквідатора надати до господарського суду звіт про ліквідаційну діяльність за період з 03.05.06 по 26.03.07р.

          05.04.07р. до господарського суду надійшов попередній звіт ліквідатора                            ПП „Приймак” Дуленко А.Г.

          Розглянувши зазначений звіт, судом встановлені невідповідності вимогам Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом” та протиріччя  з огляду на наступне.

          З метою виявлення майна банкрута, ліквідатором були направлені відповідні запити до державних органів. Але у звіті немає відповіді Дніпродзержинського бюро технічної інвентаризації відносно наявності чи відсутності майна, зареєстрованого за боржником. У звіті ліквідатора з цього приводу зазначено: „будь-яких активів за приватним підприємством „Приймак” не зареєстровано”.

          В своєму звіті ліквідатор спочатку зазначає, що будь-яких активів за боржником не зареєстровано. Але потім вказує, що вході виконання своїх повноважень, які визначені ст.ст. 3-1, 25  Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, арбітражний керуючий укладає договір доручення №17/3 від 05.10.06р. з приватним підприємцем Моторним А. Г.

          За цим Договором Моторний А.Г. зобов'язується від імені та за рахунок ліквідатора:   

     -     провести інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, грошових коштів                           і   документів боржника, відсутність яких ліквідатор виявив до моменту укладання                               договору доручення;  

-          сформувати ліквідаційну масу, відсутність якої також було встановлено до 05.10.06р.;

-          отримати від посадових осіб банкрута бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи та інші цінності банкрута, але, як зазначено в заяві ініціюючого кредитора, за якою було порушено провадження у справі, відділом державної виконавчої служби м. Дніпродзержинська було встановлено, що боржник за юридичною адресою відсутній, майна боржника не виявлено.

          Факт  відсутності боржника за юридичною адресою було встановлено 10.11.05р., про що ВДВС у м. Дніпродзержинську складено відповідний акт.

          Дії комісії 01.11.06р. в складі помічників ліквідатора та представника ініціюючого кредитора невиявлення підприємства за юридичною адресою були проведені з незрозумілою метою, оскільки факт відсутності боржника та його майна за юридичною адресою був встановлений ще 10.11.05р.

          В звіті ліквідатора також зазначено, що для здійснення банківських операцій по розрахунковому рахунку банкрута необхідна печатка для нотаріального переоформлення зразків підписів.

          По-перше, ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає завдання ліквідатора в оформленні всіх необхідних документів для законного списання боргів кредиторів, а не здійснення банківських операцій по розрахункових рахунках банкрута, у якого, як вже встановлено, відсутні будь-які активи.

          По-друге, в заяві ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство, чітко вказано, що на поточному рахунку боржника залишок коштів відсутній.

          В своєму звіті ліквідатор просить винести окрему ухвалу по справі, якою затвердити витрати арбітражного керуючого в розмірі 4 750,00 грн., посилаючись на ст. 90 ГПК України та ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          Статтею 90 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

          Відповідно до п. 10 ст. 3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” оплата    послуг,   відшкодування   витрат   арбітражного керуючого (розпорядника майна,  керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку  з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому  цим  Законом,  за  рахунок  коштів,  одержаних  від продажу  майна  боржника,  або  за  рахунок  коштів  кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

          Оплата послуг  арбітражного  керуючого  (розпорядника  майна, керуючого  санацією,  ліквідатора)  за  період  від  дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі  про банкрутство  і  до  дня першого засідання комітету кредиторів,  на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування  витрат арбітражного керуючого,  здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

          Таким чином, Господарським процесуальним кодексом України не передбачено повноважень господарського суду щодо затвердження витрат арбітражних керуючих винесенням окремої ухвали.  

          Згідно з п. 12 ст. 3-1 Закону оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом.

          Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що в задоволенні клопотання ліквідатора в частині затвердження витрат слід відмовити.

          Оскільки провадження у справі про банкрутство ПП „Приймак” порушено за правилами ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника, створення комітету кредиторів цією статтею не передбачено.

Керуючись ст. 86 ГПК України, ст.ст. 3-1, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ліквідатора Дуленко А.Г. в частині затвердження витрат відмовити.

Суддя

  Н.Е. Петренко

Вик. Гануляк О. А.