Постанова

від 19.07.2007 по справі б15/40/78/06    

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

19.07.2007                                                                                  

Справа № Б15/40/78/06 

Дніпропетровський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:      

головуючий  -суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді -Білецька Л.М., Науменко

І.М.,

                       секретар судового

засідання -Прокопець Т.В.,

за участю представників сторін:

від кредитора -Кругловенко О.М.,

довіреність від 10 лютого 2006 року №010-01/739;

від боржника -не з'явився;

від арбітражного керуючого -ОСОБА_2

довіреність НОМЕР_1;

розглянув у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1

на ухвалу господарського суду

Дніпропетровської області від  05 квітня 2007 року  у справі №Б15/40/78/06

          за заявою  Відкритого акціонерного товариства “Державний

експортно-імпортний банк України”, м.Київ в особі філії Державного

експортно-імпортного банку України” у м.Кривому Розі Дніпропетровської області

до  Приватного підприємства фірми “Приймак”,

м.Дніпродзержинськ

про  визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області  від 05 квітня

2007 року у справі № Б15/40/78/06 (суддя Петренко Н.Е.) відмовлено в задоволення

клопотання ліквідатора ОСОБА_1 в частині затвердження витрат.

Ухвала мотивована тим, що нормами

ГПК України не передбачено повноважень господарського суду щодо затвердження

витрат арбітражних керуючих окремою ухвалою. Також судом зазначено, що розмір

оплати послуг ліквідатора у відповідності з п.12 ст.3-1 Закону, не

встановлювався і господарським судом не затверджувався.

Не погодившись з ухвалою суду,

арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального

права, просить ухвалу скасувати та задовольнити клопотання ліквідатора про

затвердження витрат у ліквідаційній процедурі.

В апеляційній скарзі арбітражний

керуючий зазначає про обов'язок ініціюючого кредитора відшкодувати понесені ним

витрати.

Кредитор -ВАТ “Державний

експортно-імпортний банк України” в особі Криворізької філії, у поданому

відзиві проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, ухвалу

господарського суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу арбітражного

керуючого без задоволення. Зазначає, що господарським судом обґрунтовано

відхилено клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_1, який не зміг за 13 місяців

з дати призначення його ліквідатором надати суду належним чином оформлений Звіт

про роботу та витрати.

В порядку ст.77 ГПК України, у

зв'язку з неявкою у судове засідання арбітражного керуючого розгляд справи

відкладався з 05 червня 2007 року до 19 червня 2007 року.

Вислухавши пояснення представників

арбітражного керуючого та кредитора, вивчивши матеріали справи, обговоривши

доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга

задоволенню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи,

ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2006 року

за заявою ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”, м.Київ в особі

філії Державного експортно-імпортного банку України” у м.Кривому Розі

Дніпропетровської області порушено провадження у справі № Б15/40/78/06 про

банкрутство ПП фірми “Приймак” на підставі ст.52 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  /а.с.1 т.1/.

Постановою господарського суду від

03 травня 2006 року ПП „Приймак” визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна

процедура, за правилами ст. 52 Закону України „Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, строком на 1 рік до 03

травня 2007 року, призначено ліквідатором у справі арбітражного керуючого

ОСОБА_1, ліцензія НОМЕР_2, зобов'язано ліквідатора за результатами проведеної

роботи скласти ліквідаційний баланс, звіт про ліквідаційну діяльність і надати

вказані документи на затвердження господарському суду /а.с.55 т.1/.

          Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 25 грудня 2006 року за клопотанням ліквідатора

ОСОБА_1 продовжено до 03 травня 2007 року термін подання звіту ліквідатора,

зобов'язано ліквідатора в строк до 03 травня 2007 року представити на

затвердження господарського суду звіт та ліквідаційний баланс боржника, згідно з

вимогами ст.32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом” /а.с.90 т.1/.

          24 лютого 2007 року до господарського

суду  надійшло клопотання  арбітражного керуючог-ліквідатора ОСОБА_1 від

14 лютого 2007 року за  №01/12-29-п, в

якому останній просив винести окрему ухвалу по справі №Б15/40/78/06 про

банкрутство ПП фірми “Приймак”, якою затвердити витрати арбітражного керуючого

- ліквідатора в сумі 4 750,00 грн. за період з 01 вересня 2006 року по 01

лютого 2007 року, та стягнути з філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк

України” у м.Кривий Ріг на користь арбітражного керуючого ПП ОСОБА_1 суму в

розмірі  4 750,00 грн. /а.с.110-111 т.1/.

          Судова колегія погоджується з

висновком господарського суду про відмову в задоволенні вказаного клопотання.

Відповідно до п.10 ст.3-1 Закону

України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом” оплата послуг, відшкодування витрат  

арбітражного керуючого (розпорядника майна,  керуючого санацією, ліквідатора) у

зв'язку  з виконанням ним своїх

обов'язків здійснюються в порядку, встановленому  цим 

Законом,  за  рахунок 

коштів,  одержаних  від продажу 

майна  боржника,  або 

за  рахунок  коштів 

кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності

боржника.

Оплата послуг арбітражного

керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від

дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у

справі  про банкрутство і до дня першого

засідання комітету кредиторів,  на якому

встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного

керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено

справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

Як встановлено п.12 ст.3-1 Закону,

оплата послуг арбітражного керуючого за кожен місяць здійснення ним своїх

повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом

кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим

Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше

середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять

місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Виходячи з вищевказаних положень

Закону, розмір та джерела виплати винагороди арбітражному керуючому повинні

визначатись комітетом кредиторів з подальшим затвердженням господарським судом.

Оскільки провадження у справі про

банкрутство ПП фірми “Приймак” порушено за правилами ст.52 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка

встановлює спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника, створення

комітету кредиторів цією статтею не передбачено.

Отже, на думку судової колегії, у

даному випадку розмір оплати послуг ліквідатора повинен був бути встановлений

за згодою ініціюючого кредитора та арбітражного керуючого з подальшою передачею

для затвердження господарським судом відповідно до вимог п.12 ст.3-1 Закону.

Вищевказані вимоги закону не

виконані, розмір щомісячної винагороди арбітражного керуючого не визначався,

господарським судом не затверджувався, а тому підстави для їх стягнення

відсутні.

Що стосується клопотання

арбітражного керуючого ОСОБА_1 про затвердження розміру витрат, то судова

колегія вважає за необхідне відмітити, що головною умовою відшкодування витрат

ліквідатора є доведеність їх необхідності, розміру та факту понесення вказаних

витрат.

Витрати і їх розмір повинні бути

документально підтверджені, їх необхідність повинна бути обґрунтована арбітражним

керуючим.

Пунктом 14 ст.3.1 Закону про

банкрутство передбачено подання арбітражним керуючим звіту про оплату послуг і

відшкодування витрат, який, після перевірки його обґрунтованості, підлягає

затвердженню господарським судом.

Поданий позивачем попередній звіт

від 04 квітня 2007 року за вих.№ 146/45К /а.с.121-125 т.1/ не містить належного

обґрунтування щодо умов, розміру та порядку виплати винагороди арбітражним

керуючим ОСОБА_1, у зв'язку з чим у господарського суду відсутні підстави для

затвердження розміру витрат та вирішення питання про їх відшкодування.

Крім цього, подані арбітражним

керуючим ОСОБА_1 до клопотання копії договору з ПП ОСОБА_3 від 05 жовтня 2006

року, акту прийому-здачі виконаних робіт від 06 листопада 2006 року та ордеру

від 30 жовтня 2006 року /а.с.113-115 т.1/ не можуть вважатися належними

доказами понесених витрат і не є підставою для їх затвердження, оскільки

ліквідатором не обґрунтовано необхідність укладення арбітражним керуючим

договору доручення зі своїм помічником ОСОБА_3 з метою проведення останнім

інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних

цінностей, грошових коштів і документів, формування ліквідаційної маси (при

наявності відомостей про відсутність майна і грошових коштів у боржника) та

отримання від посадових осіб банкрута бухгалтерської та іншої документації,

печаток, штампів і інших цінностей банкрута. Також, видатковий касовий ордер

НОМЕР_3 не є належним доказом виплати ліквідатором ОСОБА_1 суми у розмірі 1000

грн., оскільки зазначений ордер не містить обов'язкових реквізитів для даного

виду документів.

Також, не надано арбітражним

керуючим документального підтвердження щодо розміру понесених канцелярських та

транспортних витрат, про які ліквідатором зазначено у звіті.

В клопотанні  від 14 лютого 2007 року за  №01/12-29-п та Звіті від 04 квітня 2007 року

за вих.№ 146/45К, арбітражний керуючий просив щодо затвердження витрат винести

окрему ухвалу.

У відповідності зі ст.90 ГПК

України винесення господарським судом окремої ухвали передбачається при

виявлення при розгляді справи порушень законності або недоліків в діяльності

підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу.

Затвердження витрат ліквідатора і

їх стягнення окремою ухвалою нормами Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та  ГПК України не передбачено.

З урахуванням вищевикладеного,

колегія судді вважає, що ухвала господарського суду відповідає вимогам

законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103-106 ГПК

України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду

Дніпропетровської області від  05 квітня

2007 року  у справі №Б15/40/78/06

залишити без змін, а апеляційну скаргу арбітражного керуючого ОСОБА_1 -без

задоволення.

Головуючий                                                                                            

О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                        

Л.М.Білецька

І.М.Науменко