Рішення

від 12.07.2016 по справі 368/877/16-ц

КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/877/16-ц

Провадження № 2/368/481/16

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"12" липня 2016 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого: суддя Закаблук О.В.

При секретарі: Широкоступ К.М.

З участю:

Представник позивача: ОСОБА_1

Представник третьої особи: Михайленко В.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Кагарлицької районної державної адміністрації яко орган опіки та піклування, в інтересах малолітньої дитини, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, - Ставівська сільська рада Кагарлицького району Київської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, суд, -

В С Т А Н О В И В :

15.06.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява Кагарлицької районної державної адміністрації яко орган опіки та піклування, в інтересах малолітньої дитини, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, - Ставівська сільська рада Кагарлицького району Київської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якій позивач просив суд винести рішення, яким:

- позбавити громадянку ОСОБА_4, жительку АДРЕСА_1 батьківських прав відносно дочки, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- стягнути з відповідача ОСОБА_4 аліменти в твердій сумі в розмірі 300 грн. на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває у Комунальному закладі Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини в м. Боярка», до її повноліття.

Свої позовні вимоги позивач в мотивувальній частині позовної заяви обґрунтовує наступним:

22 березня 2016 року до Кагарлицької районної лікарні поступила новонароджена ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дівчинку разом з матір'ю привезли лікарі Ставищенської районної лікарні. Мати дитини, ОСОБА_4 є інвалідом дитинства ІІ групи ( психіатрія), проживає з батьком у с. Стави без реєстрації. Цього ж дня мати дитини написала заяву про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини. 22 березня 2016 року Кагарлицька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування звернувся із клопотанням до керівництва Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» із проханням влаштувати на тимчасове перебування новонароджену ОСОБА_3.

За час перебування дитини у закладі мати жодного разу не цікавилася дочкою, не приїздила до неї, не дзвонила до закладу, не цікавилася її здоров'ям.

Згідно характеристики, виданої Ставівською сільською радою, за час перебування в селі ОСОБА_4 характеризується негативно.

Відповідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України дитина зареєстрована у відділі реєстрації актів цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції Київської області.

Відповідно до роз'яснень Постанови від 12.06.1998 року № 16 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України» при вирішенні справ про позбавлення батьківських прав просимо суд виходити не з формальних міркувань, а з фактичних інтересів дитини та умов її нормального виховання.

Стаття 5 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» говорить «за умови втрати дитиною батьківського піклування служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини - сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування».

Відповідно до ч. 1 п.2 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п.8 ч. 7 Сімейного кодексу України, в якому регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, просимо позбавити батьківських прав ОСОБА_4 щодо новонародженої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Згідно ч. 6 ст. 167 Сімейного кодексу України дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні.

Відповідно ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження житла та майна дітей, про що повідомляє нотаріальну контору за місцем знаходження майна та житла дітей.

15.06.2016 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

21.06.2016 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до розгляду на 30.06.2016 року.

В судове засідання, яке відбулося 30.06.2016 року, відповідачка ОСОБА_4 не з»явилася, хоча повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи, в зв»язку з чим було відкладено на 12.07.2016 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.07.2016 року, представник позивача, - ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви.

Окрім того, повідомила суду, що під час офіційного спілкування її з відповідачкою ОСОБА_4 вона повідомила, що дитину вона виховувати не бажає, так як не має змоги це робити.

На її думку, відповідачка ОСОБА_4 під час спілкування не виявила ніяких ознак материнської турботи про новонароджену дитину, окрім того, написання заяви про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини було ініціативою самої відповідачки, взагалі, з поведінки відповідачки ОСОБА_4 вона зрозуміла, що дитини відповідачці не потрібна, вона є для неї тягарем.

Вважає, що, зглядаючись на обставини справи, та діюче Законодавство, залишення дитини на утриманні, тим паче, на вихованні відповідачки буде суперечити інтересам самої дитини, може спричинити шкоду як фізичному, так і моральному здоров»ю дитини.

Окрім того, зазначила в інформаційному порядку, що відповідачка вже позбавлялася батьківських прав у відношенні своєї попередньої дитини в аналогічному порядку, а саме, - після родів відразу ж здала дитину в спеціалізований дитячий заклад, так як також не бажала здійснювати батьківське піклування за дитиною.

В судовому засіданні, яке відбулося 12.07.2016 року представник третьої особи, - Михайленко В.О. позов підтримав, посилаючись на обставини, які викладені в мотивувальній частині позовної заяви

Окрім того, пояснив суду, що є головою села Стави Кагарлицького району Київської області, тому знає мешканців села особисто.

Сім»ю ОСОБА_4 знає як проблемну сім»ю. Відповідачку знає як особу, яка веде антигромадський спосіб життя, - зловживає алкогольними напоями, ніде не працює, не усталена в суспільних відносинах з чоловіками, тобто, веде в цьому сенсі аморальний спосіб життя.

В зв»язку з вищевикладеним, на його думку, відповідачка не одружена, матері у неї немає, так як вона померла, є лише батько, - ОСОБА_7, який в свій час усиновив відповідачку.

В даний час відповідачка ОСОБА_4 покинула своє постійне місце проживання, як це постійно робить, та вибула за межі села у невідомому напрямку, покинувши свого батька, який є інвалідом, та потребує стороннього догляду.

Він спілкувався з батьком відповідачки щодо того, щоб призначити його опікуном дитини, проте, батько відповідачки категорично відмовився від такою пропозиції, та зазначив, що не зможе виховувати та утримувати дитину, так як сам потребує стороннього догляду.

В будинку відсутні умови для нормального життя, в деякій мірі присутні ознаки антисанітарії, в зв»язку з чим, на його думку, дитина окрім того, що не може проживати в будинку, де проживає її мати, - відповідачка по справі ОСОБА_4, залишення дитини на утриманні та вихованні відповідачки буде суперечити інтересам самої дитини.

Суд, вислухавши представника позивача ОСОБА_1 та представника третьої особи Михайленко В.О., які позов підтримали, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, шляхом винесення заочного рішення, обґрунтовуючи своє рішення наступним.

Що стосується винесення заочного рішення, то, відповідно, враховуючи вищевикладені обставини судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі Глави 8 ЦПК - «Заочний розгляд справи».

Так, в ст.. 224 ЦПК України зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з аудіозапису судового засідання технічними засобами, журналу судового засідання, представник позивача ОСОБА_1 та представник третьої особи Михайленко В.О. не заперечували проти винесення заочного рішення, відповідачка ОСОБА_4 повідомлялася судом належним чином про день, час та місце слухання справи, про що в матеріалах справи є відмітки.

Згідно ч. 1 ст. 225 ЦПК України про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 2 ст. 225 ЦПК України розгляд справи та ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановлених цією главою.

Згідно ст.. 226 ЦПК України за формою та змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим ст. ст. 213, 215 ЦПК України і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Підсудність.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з довідки адресно - довідкового підрозділу територіального органу ДМС України УДМС України в Київській області від 31.06.2016 року відповідачка зареєстрована з 16.05.2015 року за адресою: АДРЕСА_2, відповідно, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду як суду загальної юрисдикції першої інстанції.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм права.

Відповідачкою по даній справі є громадянка України, - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка місто Київ, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 22 грудня 2009 року ТУМ Солом»янського РУ ГУМВС України в місті Києві.

Як встановлено судом в судовому засіданні з пояснень сторін та матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_3 не одружена, ніколи не була одружена.

ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_4 народила дитину, - дівчинку, ОСОБА_3.

Даний факти підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_3, яке видане 22 березня 2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції у Київській області, в якому зазначено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Ставище Київської області, про що 22 березня 2016 року складено відповідний актовий запис за № 28.

В графі «батько» зазначений ОСОБА_8.

В графі «мати» зазначена ОСОБА_4, відповідачка по справі.

Що стосується батька, - ОСОБА_8, то дані про прізвище, ім.»я, та по - батькові батька були зазначені в свідоцтві про народження на підставі положень ст. 135 СК України, - зі слів матері, - відповідачки по справі, - ОСОБА_4.

Так, згідно ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім.»я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Окрім цього, згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00016454867 від 22.03.2016 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції у Київській області, факт народження дитини, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровано в актовому записі у Реєстрі 22 березня 2016 року за № 00131399416.

Зареєстровано у Реєстрі реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції у Київській області.

Відомості про актовий запис: 28 від 22 березня 2016 року.

Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 СК України.

22 березня 2016 року до Кагарлицької міської лікарні поступила новонароджена ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 народжена з своєю матір»ю, - відповідачкою по справі ОСОБА_4, яких доставили працівники Ставищенської районної лікарні Київської області.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачка, ОСОБА_4 є інвалідом дитинства ІІ групи ( психіатрія), проживає з батьком у с. Стави без реєстрації.

Вищевказані факти підтверджуються:

- довідкою № 739, виданою 30.05.2016 року виконкомом Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, в якій зазначено, що ОСОБА_4, 1992 року народження, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_2, даний будинок належить ОСОБА_7.

22 березня 2016 року мати новонародженої ОСОБА_3, - відповідачка ОСОБА_4 написала заяву про тимчасове влаштування дитини в будинок дитини строком до 6 місяців.

Відповідачка під розписку у вищевказаній заяві попереджена посадовими особами Кагарлицької РДА в Київській області про те, що в разі необґрунтованої відмови забрати дитину в зазначений строк, а також відмови від участі в її вихованні й утриманні без поважних причин адміністрація будинку дитини має право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав на дитину або передати дитину для усиновлення іншим особам без її згоди.

22 березня 2016 року Кагарлицька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування звернувся із клопотанням до керівництва Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» із проханням влаштувати на тимчасове перебування новонароджену ОСОБА_3, де на даний час новонароджена дитина і перебуває.

Клопотання було обумовлено тим, що мати дівчинки, - відповідачка ОСОБА_4 є інвалідом дитинства ІІ групи (психіатрія) і не може утримувати та доглядати дитину.

Зглядаючись на вищевказане, клопотання Кагарлицької РДА було задоволено, та по Комунальному закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» було видано наказ № 0126/011 від 23.03.2016 року «Про взяття на облік малолітньої», в якому вказано наступне:

- в зв»язку з тим, що дитина опинилася у складних життєвих обставинах (за заявою матері перебуває в обласному будинку дитини м. Боярка), взяти малолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительку АДРЕСА_2, обліковий номер в ЄІАС «Діти» - 0287453.

За час перебування дитини у закладі дитячого типу мати жодного разу не цікавилася дочкою, не приїздила до неї, не дзвонила до закладу, не цікавилася її здоров'ям.

Даний факт підтверджується актом про невідвідування № 01 - 10 - 302 від 08.06.2016 року, який складено комінальним закладом Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка», в якому вказано, що дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться у будинку дитини з 23.03.2016 року.

За час перебування дитини в закладі мати її не відвідувала, листування не вела, долею дівчинки не цікавилася, участі у вихованні та утриманні дитини не приймала.

По місцю проживання, зокрема, в побуті, відповідачка ОСОБА_4 характеризується негативно.

Даний факт підтверджується довідкою № 379, виданою 30.05.2016 року виконкомом Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, в якій вказано, що ОСОБА_4, 1992 року народження за час перебування в селі характеризується негативно. Неодноразово до виконавчого комітету Ставівської сільської ради надходили скарги від жителів села на аморальний спосіб життя ОСОБА_4;

Враховуючи вищевказане позивачем по справі на підставі ст. 5 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» подано дану позовну заяву.

Так, згідно ст. 5 Закону України «Про забезпечення організаційно - правових умов соціального захисту дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» за умови втрати дитиною батьківського піклування служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини - сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування.

Отже, як видно з вищевикладеного, відповідачка ОСОБА_4 не виконує свої материнські обов'язки, передбачені законом та моральними засадами суспільства, вона фактично самоусунулася від будь-якого спілкування з дитиною та її виховання і утримання.

Суд приходить до висновку щодо того, що відповідачка ОСОБА_4 свідомо нехтує своїми обов'язками щодо виховання та забезпечення дитини.

Згідно з ст. ст.150,157 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Отже, як встановлено судом в судовому засіданні з пояснень представника позивача, матеріалів справи, з моменту народження своєї дитини, - ОСОБА_3, відповідачка ОСОБА_4 з дитиною відносин не підтримує та не зустрічається, спеціалізований дитячий заклад, де перебуває новонароджена дитина, - не відвідує з часу поміщення дитини до закладу, не цікавиться станом дитини, не піклується про її розвиток, відповідно, не спілкується з дитиною взагалі, не проявляє материнських почуттів до дитини, що свідчить про її байдуже ставлення до долі дитини, що, зглядаючись на усталені принципи суспільства в галузі сімейних відносин, є аморальним, та заслуговує на засудження таких дій суспільством, та забезпечення умов, з боку держави, які передбачені ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Фактично вихованням дитини займаються працівники спеціалізованого державного закладу.

Отже, враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_4, окрім того, що сама подала заяву про поміщення дитини в будинок дитячого типу, не зазначивши при цьому поважної причини від поміщення дитини в спеціалізований заклад в розумінні СК України, жодним чином не була позбавлена інформації стосовно місця перебування дитини, а з боку відповідальних працівників позивача та будинку дитячого типу ніколи не створювалися перешкоди у спілкуванні дитини з нею, то, на думку суду, вищевикладені обставини свідчать про фактичну об»єктивну можливість, але вольове небажання відповідачки ОСОБА_4 виконувати відносно дитини материнські обов'язки, покладені на неї законом, та усталеними нормами моралі суспільства, що свідчить про усталене суб»активне негативне ставлення відповідачки від своїх материнських обов»язків щодо дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Не приймаючи участі в вихованні дитини, відповідачка ОСОБА_4 також не надає будь - якої добровільної матеріальної допомоги на утримання дитини, дитина перебуває на вихованні та повному утриманні спеціалізованого дитячого закладу, тобто, держави.

Вищевикладене свідчить виключно про те, що відповідачка ОСОБА_4 в порушення норм Конституції України, норм ЦК України, СК України, норм міжнародного права, самоусунулася від виконання батьківських обов'язків.

Відповідно, відповідачка ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків що до виховання дитини, без поважних причин не бере участі в утриманні дитини, не виявляє материнської уваги та турботи про доньку.

Згідно ч. 3 ст. 155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

В сенсі ч. 3 ст. 155 СК України відмовою батьків від дитини вважається відмова від батьківських прав та обов»язків.

Отже, зглядаючись на правову природу ч. 3 ст. 155 СК України суд вважає, що, зглядаючись на обставини справи, встановлені в судовому засіданні, відповідачка ОСОБА_4 фактично відмовилася від своєї дитини, - ОСОБА_3, та ухиляється від своїх батьківських обов»язків по вихованню та утриманню дитини.

У відповідності з ч. 4 ст.155 СК України ухилення кого-небудь із батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Отже, частина четверта статті встановлює норму щодо позбавлення батьківських прав або відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення батьківських прав через ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків.

Зглядаючись на вищевказані норми права, слід зазначити, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є правопорушенням. Вид та форма відповідальності, до якої можуть бути притягнуті батьки у зв'язку з ухиленням їх від виконання своїх обов'язків залежать від складу правопорушення та характеру обов'язку, від виконання якого батьки ухиляються. Так, вони можуть бути притягнені до адміністративної, кримінальної цивільно-правової та сімейно-правової відповідальності.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України батько (мати) може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він (вона) ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Факт ухилення матері дитини, відповідача по даній справі, - ОСОБА_4 від виконання батьківських обов»язків підтверджується вищевказаними доказами по справі, ( поясненнями учасників процесу та письмовими доказами), окрім того, в матеріалах справи міститься висновок Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4, в якому вказано наступне:

- Кагарлицька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування, вивчивши питання щодо вирішення подальшої долі малолітньої дитини ОСОБА_3, яка проживає в спеціалізованому будинку дитини м. Боярка, встановила наступне.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у пологовому будинку смт. Ставище народила дівчинку, яку назвала ОСОБА_3.

22 березня 2016 року новонароджену дитину разом з матір»ю перевели до Кагарлицької ЦРЛ. Тоді ж мати написала заяву про тимчасове влаштування дитини у будинок дитини. Згідно акту про невідвідування, виданого адміністрацією Комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» новонароджена ОСОБА_3 у закладі перебуває з 23.03.2016 року.

За час перебування дитини мати її не відвідувала, листування не вела, долею дівчинки не цікавилися, участі у вихованні та утриманні дитини не приймала.

Згідно ст. 164 Сімейно кодексу України « якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов»язків по вихованню дитини » , то це є підставою дл позбавлення батьківських прав.

У п. 9 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов»язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 « Питання діяльності органів опіки та піклування, пов»язаної із захистом прав дитини» з коментарями вбачається «протягом двох місяців після виявлення дитин, яка залишилася без батьківського піклування, служба у справах дітей... забезпечує підготовку документів для надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування».

На даний час мати до дитини не виявляла ніякого бажання у спілкуванні з дитиною, більше трьох місяців не цікавиться дитиною.

Беручи до уваги невиконання громадянкою України ОСОБА_4 обов'язків щодо виховання своєї дочки, Кагарлицька районна державна адміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення від виховання може бути підтверджено доказами, які наведено вище судом.

Відповідно, встановлені судом обставини є підставою для позбавлення відповідачки ОСОБА_4 батьківських прав стосовно дитини, - ОСОБА_3.

У відповідності з ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України:

- при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, мі сця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління бать ками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування.

- орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спо ру на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд повністю погоджується з висновком органу опіки та піклування, так як, він, на думку суду, є достатньо обґрунтованим, та не суперечить інтересам дитини.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку де самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_4 ухиляється від обов'язку щодо виховання своєї дитини, - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, то відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України відповідачка, на думку суду, повинна бути позбавлена батьківських прав.

Обгрунтування судом рішення в частині стягнення аліментів.

Згідно ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов»язку щодо утримання дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

На даний час Відповідачка не виконує встановленого ст. 180 Сімейного кодексу України обов'язку, оскільки фактично не приймає участі в утриманні малолітньої дитини, не надає грошової або іншої матеріальної допомоги, тому дитина фактично перебуває лише на утриманні спеціалізованого дитячого закладу.

Відповідачка, як встановлено в судовому засіданні з пояснень учасників процесу та матеріалів справи, на даний час ніде не працює, веде антисоціальний стиль життя.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» (далі-Постанова Пленуму ВСУ) за відсутності домовленості між: батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Отже, відповідно до вказаних норм Сімейного кодексу України суд приймає рішення про стягнення аліментів з Відповідачки на користь закладу, в якому буде перебувати дитина, на утримання дитини, - ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі.

Оскільки, як встановлено в судовому засіданні з пояснень сторін процесу, матеріалів справи, інших дітей та непрацездатних осіб у відповідачки ОСОБА_4 немає, виходячи з потреб дитини, а також того, що Відповідачка має не постійний та нерегулярний дохід, суд вважає що з Відповідачки може бути стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі в розмірі 300 (п»ятьсот) грн.. щомісячно, починаючи з дня подання заяви, - з 15.06.2016 року, до повноліття дитини, -ОСОБА_3, - до ІНФОРМАЦІЯ_10.

Обгрунтування рішення судом в частині накладення арешту на житло.

Згідно ч. 6 ст. 167 Сімейного кодексу України дитина, яка була передана родичам, мачусі, вітчиму, органові опіки та піклування, зберігає право на проживання у житловому приміщенні.

Відповідно ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження житла та майна дітей, про що повідомляє нотаріальну контору за місцем знаходження майна та житла дітей.

Враховуючи вищевикладені норми права, суд приходить до висновку щодо накладення заборони на відчуження житла, яке розміщене за адресою: АДРЕСА_2.

Судові витрати.

Суд на підставі ст. 88 ЦПК України приходить до висновку щодо стягнення судових витрат з відповідачки по справі, - ОСОБА_4.

Враховуючи вищевикладене, керуючись :

- ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року;

- Постановою Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»;

- п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»;

- ст. ст. 164, 165, 166, 167, 180, 181, 191, 243, 244, 247 СК України;

- ст.ст. 213 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Кагарлицької районної державної адміністрації яко орган опіки та піклування, в інтересах малолітньої дитини, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до ОСОБА_4, третя особа на стороні позивача, - Ставівська сільська рада Кагарлицького району Київської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку місто Київ, громадянку України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 22 грудня 2009 року ТУМ Солом»янського РУ ГУ МВС України в місті Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, батьківських прав відносно дитини, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Ставище Ставищенського району Київської області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видане 22 березня 2016 року відділом державної реєстрації цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції у Київській області.

Внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Ставище Ставищенського району Київської області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видане 22 березня 2016 року відділом державної реєстрації цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 28 від 22 березня 2016 року, про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку місто Київ, громадянку України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 22 грудня 2009 року ТУМ Солом»янського РУ ГУ МВС України в місті Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки місто Київ, громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 22 грудня 2009 року ТУМ Солом»янського РУ ГУ МВС України в місті Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, аліменти на користь комунального закладу Київської обласної ради «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Боярка» , 08154, Київська область, м. Боярка, вул.. Хрещатик, 11, на утримання дитини, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Ставище Ставищенського району Київської області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видане 22 березня 2016 року відділом державної реєстрації цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції у Київській області, в розмірі 300 (триста) грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви, - з 15.06.2016 року, до повноліття дитини, - ОСОБА_3, - до ІНФОРМАЦІЯ_10, включно.

Передати неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку смт. Ставище Ставищенського району Київської області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видане 22 березня 2016 року відділом державної реєстрації цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції у Київській області, Кагарлицькій районній державній адміністрації в Київській області, як органу опіки і піклування, 09200, Київська область, м. Кагарлик, вул.. Незалежності, 1.

Накласти заборону на відчуження житла малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Ставище Ставищенського району Київської області, свідоцтво про народження серії НОМЕР_3, видане 22 березня 2016 року відділом державної реєстрації цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції у Київській області , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки місто Київ, громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий 22 грудня 2009 року ТУМ Солом»янського РУ ГУ МВС України в місті Києві, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави кошти в сумі 551 (п»ятьсот п»ятдесят одна) грн.. 20 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути по дано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.В. Закаблук