Ухвала

від 11.07.2016 по справі 370/2599/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 370/2599/14-ц Головуючий у І інстанції Устимчук М.Ю. Провадження № 22-ц/780/2857/16 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н. С. Категорія 1 11.07.2016

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.,

суддів: Березовенко Р.В., Приходька К.П.

при секретарі Якимчук Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду від 16 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Бишівської сільської ради, Управління Держземагенства у Макарівському районі про визнання рішення сільської ради про передачу земельних ділянок у власність, державних актів на право власності на земельну ділянку, свідоцтва про право на спадщину за законом недійсними та скасуввання записів про державну реєстрацію державних актів в книзі записів.

встановила :

22.10.2014 позивач звернувся до суду з названим позовом, посилаючись на те, що рішенням 8 сесії 24 скликання Бишівської сільської ради Макарівського району Київської області №63 від 22 серпня 2003 року йому було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,147 га, цільове призначення для будівництва, обслуговування жилого будинку та господарських споруд, яка розташована по АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 виданим 27.10.2003 року. На вказаній земельній ділянці розташований належний йому на праві власності житловий будинок 2005 року будівництва та господарські споруди, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2. Вказане свідоцтво зареєстровано в установленому законом порядку 29.10.2005 року.

У 2013 році відповідно до вимог Земельного Кодексу України, Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номеру, затвердженого постановою КМ України №749 від 18.08.2010 року з метою відновлення меж належної йому земельної ділянки та присвоєння земельній ділянці кадастрового номеру він звернувся до державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру». На підставі його заяви було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі та землевпорядною організацією було отримано з технічної документації із землеустрою щодо виготовлення державного акту на право приватної власності на належну йому земельну ділянку координати точок,ліній і дирекцій кутів. 13.06.2014 року за заявою землевпорядної організації було проведено перевірку технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки ( присвоєння кадастрового номеру) та обмінного файлу. За результатами перевірки технічної документації із землеустрою та обмінного файлу було встановлено, що технічна документація та обмінний файл щодо земельної ділянки площею 0,1475 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідають умовам надання земельної ділянки. Разом з тим, в результаті перевірки технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж цієї земельної ділянки та обмінного файлу встановлено, що дані на цю земельну ділянку не відповідають її черговому кадастровому плану, присвоїти кадастровий номер на цю земельну ділянку неможливо, оскільки виявлено накладання на його земельну ділянку земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Площа накладання становить відповідно 40,8004 % та 24.9027 % ; державним реєстратором Управління Держземагенства у Макарівському районі було прийнято рішення №РВ-3200072302014 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Відповідач ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 0,147 га, цільове призначення ОЖБ на підставі рішення Бишівської сільської ради від 21.06.2006 року №23-02-V та отримав державний акт на право власності 14.12.2007 року.

Відповідач ОСОБА_6 набув право власності на земельну ділянку площею 0,233 га, цільове призначення для ОЖБ на підставі цього ж рішення Бишівської сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку ним отримано 14.12.2007 року.

Вважав, що оскільки земельні ділянки відповідачів перетнулись з належною йому земельною ділянкою, то рішення органу місцевого самоврядування про передачу відповідачам земельних ділянок та їх державні акти підлягають визнанню недійсними, а запис про реєстрацію державних актів скасуванню виходячи з положень статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України та статті 152 Земельного кодексу України.

В подальшому, за ухвалою Макарівського районного суду від 11 грудня 2014 року на підставі статті 37 ЦПК України, у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_6, до участі у справі були залучені правонаступники померлого ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

30.10.2015 року позивачем було подано письмову заяву про збільшення позовних вимог, де він також просив суд визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом видані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі статті 1301 ЦК України.

Рішенням Макарівського районного суду від 16 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Зокрема, вважав, що суд безпідставно не взяв до уваги, що порушення відповідачами його права власності на належну йому земельну ділянку підтверджено протоколами перевірки технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки (присвоєння кадастрового номера) та рішенням Управління Держземагенства у Макарівському районі, згідно якого йому було відмовлено у присвоєні його земельній ділянці кадастрового номера у зв»язку з накладанням земельних ділянок відповідачів на його земельну ділянку. Крім того, суд не надав належної оцінки висновкам судової земельно-технічної експертизи, яка була проведена за ухвалою суду по даній справі.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; та відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

По справі встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею 0,147 га , що розташована у АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1. Вказана земельна ділянка передана ОСОБА_2 на підставі рішення 8 сесії 24 скликання Бишівської сільської ради народних депутатів від 22 серпня 2003 року за №63. ( а.с. 11). Координати земельної ділянки, опис її меж, міри ліній визначені у кадастровому плані, затвердженого Макарівським районним відділом КОФ Ц ДЗК та в Державному акті від 27.10. 2003 року ( а.с. 12, 11 зв.).

29.10.2005 року позивачу було видано Макарівським бюро технічної інвентаризації свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1. ( а.с. 14,15)

Державним кадастровим реєстратором Управління Держземагенства у Макарівському районі було розглянуто заяву позивача по справі про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 13.06.2014 року та прийнято рішення №РВ-3200072302014 від 13.06.2014 року про відмову у внесенні відомостей у зв'язку з перетином його ділянки з земельної ділянкою кадастровий номер НОМЕР_3 на 40,8004% та земельною ділянкою НОМЕР_4, площа співпадання 24,9027%.( а.с. 19,20)

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 на підставі рішення Бишівської сільської ради №23-02-V від 21.06.2006 року отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,147 га, що розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд, що підтверджується Державним актом виданим 14.212.2007 року. ( а.с. 51)

Свідоцтво на забудову індивідуальної садиби було видано відповідачу ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Бишівської сільської ради народних депутатів 12.03.1993 року.

20.12.1993 року районним архітектором Макарівського району було затверджено акт про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку в селі Бишів , площе 1000 кв. метрів. Земельна ділянка граничить з ОСОБА_7 та ОСОБА_6. ( а.с. 46-50)

Відповідач ОСОБА_6 отримав у власність земельну ділянку площею 0,233 га по АДРЕСА_1, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд на підставі рішення Бишівської сільської ради №23-02-V від 21.06.2006 року та було видано Державний акт на право власності 14.12.2007 року. ( а.с. 84-86)

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 08.07.2011 року ( а.с. 52).

Внаслідок смерті останнього відкрилась спадщина за законом на спадкове майно померлого та 02.03.2012 року спадкоємцям ОСОБА_4 та ОСОБА_5 державним нотаріусом Девятої Київської державної нотаріальної контори було видано свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме по 1/2 частині земельної ділянки кожній , площею 0,233 га , що знаходиться в АДРЕСА_1.

За клопотанням сторін до матеріалів цивільної справи було витребувано та долучено технічні документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчують право власності на земельні ділянки позивача , відповідачів та призначено й проведено судову земельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку судової експертизи № 8456/15-41/15567-15569/15-41 від 18.09.2015 року земельна ділянка площею 0,147 га ОСОБА_3 , земельна ділянка площею 0,233 га ОСОБА_6 та земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,147 га згідно координат поворотних точок (кутів), які визначені технічними документаціями із землеустрою по складанню державних актів на право приватної власності на землю, не перетинаються (, а.с. 146-155зв., додаток до висновку №1, а.с.157)

Разом з тим, земельна ділянка площею 0,147 га ОСОБА_3 згідно координат поворотних точок (кутів), які визначені технічними документаціями із землеустрою по складанню державного акту на право приватної власності на землю та земельна ділянка ОСОБА_2 площею 0,147 га згідно координат поворотних точок (кутів) фактичних меж земельної ділянки ( площа накладання 0,0595 га) та координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, які визначені технічною документацією із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки накладаються (площа накладання 0,0601 га) ( а.с. 146-156). Земельна ділянка площею 0,233 га ОСОБА_6 згідно координат поворотних точок(кутів), які визначені технічними документаціями із землеустрою по складанню державного акту на право приватної власності на землю перетинається із земельною ділянкою ОСОБА_2 площею 0,147 га згідно координат поворотних точок (кутів) фактичних меж земельної ділянки ( площа накладання 0,0378 га) та координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, які визначені технічною документацією із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки (площа накладання 0,0367 га).

При цьому , аналізуючи технічну документацію на ім»я ОСОБА_2 експертом вказано, що в результаті аналізу координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки , визначених Технічною документацією №63-08-ХХІУ та технічної документації із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки гр..ОСОБА_2 та координат фактичних меж земельної ділянки (на місцевості ), встановлено, що координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки, визначеної в технічній документації (2003р.) №63-08-ХХІУ не відповідають фактичному місце розташуванню земельної ділянки; технічна документація № 63-08-ХХІУ затверджена рішенням Бишівської сільської ради від 22.08.2003 року.; цим же рішенням Бишівська сільська рада передала земельну ділянку у власність ОСОБА_2 При цьому, Макарівським районним відділом земельних ресурсів та відділом будівництва і архітектури Макарівської районної держадміністрації надані висновки про наявність обмежень на використання земельної ділянки тільки 17.09.2003 року, тобто радою затверджено технічну документацію та передано земельну ділянку у приватну власність без висновків відповідних органів та ін.)

Згідно опису меж, які містить державний акт на ім.»я ОСОБА_2 (кадастровий план) від 27 жовтня 2003 року земельна ділянка межує : від А до Б -АДРЕСА_1; Б-В - з ОСОБА_8.- землі гр.кор.(проїзд), Г-А - з ОСОБА_9 (а.с.11-12); згідно плану меж земельної ділянки, що міститься в державному акті на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_6 на ім.»я ОСОБА_3 земельна ділянка межує : А.-Б-АДРЕСА_1, Б-В.-ОСОБА_10,В-Г-землі сільради, ОСОБА_11 (а.с.51); з Акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 (2006 р.), що знаходиться в технічній документації по складанню держаних актів громадянам України, у т.ч. ОСОБА_2 від 20.05.2003 року земельна ділянка межує з земельними ділянками ОСОБА_8, ОСОБА_9, АДРЕСА_1 та проїздом (а.с.32-33); згідно технічної документації по складанню держаних актів громадянам України (2007р.) у т.ч. на ім.»я ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а саме Акту встановлення на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_6, земельна ділянка останнього межує : ОСОБА_12, Б-В-землі сільради, В-Г - ОСОБА_13, Г-А- АДРЕСА_1 (а.с.78-79). Тобто, земельні ділянки ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 між собою не межують, земельна ділянка ОСОБА_2 не перетинається з земельними ділянками останніх.

В експертному висновку зазначено, що технічна документація №142050 затверджена рішенням Бишівської сільської ради від 21.06.2006 року. Цим же рішенням земельні ділянки передано громадянам України, у т.ч. ОСОБА_3 та ОСОБА_6 у власність. При цьому висновок Відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської районної державної адміністрації датований 04.07.2006 року, тобто радою затверджено документацію із землеустрою та передано земельні ділянки у власність громадян без відповідних висновків органів виконавчої влади.

У зв»язку з викладеним, експерт дійшов висновку, що технічна документація з землеустрою щодо складання документу, що посвідчують право власності на земельні ділянки відповідачів по справі не відповідає вимогам законодавства, чинного станом на 10.08.2007 року за складом, змістом та правилами оформлення; технічна документація по складанню державного акту на право приватної власності на землю позивача ОСОБА_2 не відповідає вимогам законодавства, чинного станом на 22.08.2003 року за складом та змістом (а.с.156).

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд виходив з обставин справи, вимог чинного законодавства, висновків комплексної судової експертизи з питань землеустрою та земельно-технічної експертизи, практики Європейського суду з прав людини щодо мирного володіння громадянином своїм майном, та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання рішень, прийнятих Башівською сільською радою про передачу відповідачам земельних ділянок недійсними та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки на ім.»я останніх, оскільки позивач не надав та не довів належними та допустимими доказами факту порушення відповідачами його прав щодо користування земельною ділянкою, що перебуває у його приватній власності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають матеріалам та обставинам справи.

Доводи позивача про те, що земельні ділянки відповідачів перетинаються та накладаються на його земельну ділянку спростовуються матеріалами справи.

Та обставина, що технічною документацією із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки (присвоєння кадастрового номеру) на ім.»я ОСОБА_2 (червень 2014 р.) встановлено факт перетинання його земельної ділянки та земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , що стало підставою для відмови у присвоєнні кадастрового номера на належну йому земельну ділянку, не може свідчити про незаконність та недійсність прийнятих в межах повноважень Бишівською сільською радою 21 червня 2006 року рішень про передачу ОСОБА_3 та ОСОБА_6 земельних ділянок і, як наслідок, відповідно - держаних актів, отриманих останніми на підставі вказаних рішень та скасування їх реєстрації.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6 є похідними від інших вимог позивача, а саме про визнання недійсними рішення від 21.06.2006 року №23-02-У про передачу ОСОБА_6 у власність земельної ділянки та визнання недійсним державного акту на ім.»я останнього, який був отриманий на підставі зазначеного рішення, суд правомірно дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині вимог.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду відповідає вимогам закону. Підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

Керуючись ст..ст.307, 308 ЦПК України, колегія

Ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді