Рішення

від 30.06.2016 по справі 910/7669/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7669/16 30.06.16 р.

За позовом Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД-ЛІДЕР"

про стягнення 120 000,00 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Макарчук Д.І. за довіреністю №12 від 25.02.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД-ЛІДЕР" про стягнення 120 000,00 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.05.2016 р.

17.05.2016 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 27.04.2016 р.

У судове засідання 19.05.2016 р. представник відповідача не з'явився, проте 18.05.2016 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду від 19.05.2016 р. розгляд справи відкладено на 15.06.2016 р.

Хвалою від 15.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 30.06.2016 р.

У судовому засіданні 30.06.2016 р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом матеріалів не надав; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 30.06.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2015 р. № 25/01-14/05-15 встановлено порушення відповідачем законодавства про захист від недобросовісної конкуренції , яке полягає у поширенні в назві на етикетці Продукції інформації «Оцет», в той час як продукція не є оцтом з харчової сировини, та поширенні у такий спосіб неточних відомостей щодо назви товару та його поживних властивостей.

Зазначеним рішенням на відповідача накладено штраф у розмірі 60 000,00 грн.

Станом на час розгляду справи вказане рішення Антимонопольного комітету України набрало законної сили та не було скасоване у встановленому законом порядку, а тому підлягає виконанню.

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

За правилами ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ч. ч. 2, 3. ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Частинами 5, 7-9 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній має сплати пеню у загальному розмірі 60 000,00 грн.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції шляхом приведення інформації на етикетках продукції «Оцет столовий 9%» (штрих код 4824034029723) у відповідність до складу продукції та вимог законодавства про захист економічної конкуренції шляхом виключення з назви даної продукції слова «оцет».

Оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження виконання відповідачем рішення Комітету частині зобов'язання припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, суд вважає відповідні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Кодексу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД-ЛІДЕР" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67, корп. 2; код ЄДРПОУ 38441501) в доход Держаного бюджету України (на рахунок Державної казначейської служби України за місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД-ЛІДЕР" як платника податків за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції») 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 60 000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп. пені.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОД-ЛІДЕР" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67, корп. 2; код ЄДРПОУ 38441501) припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції шляхом приведення інформації на етикетках продукції «Оцет столовий 9%» (штрих код 4824034029723) у відповідність до складу продукції та вимог законодавства про захист економічної конкуренції шляхом виключення з назви даної продукції слова «оцет».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОД-ЛІДЕР" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67, корп. 2; код ЄДРПОУ 38441501) в доход Державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 3 178 (три тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.07.2016 р.

Суддя Н.І. Зеленіна